Постанова № 101675599, 06.12.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/8996/21

провадження № 3/415/2006/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" грудня 2021 р. м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Відділу поліції № 3 Сєвєродонецького районного управління поліції ГУНП в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-

В С Т А Н О В И Л А:

09 вересня 2021 року о 19 годині 00 хвилини та 19 вересня 2021 року о 21 годині 50 хвилини ОСОБА_1 , знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_2 , висловлювався на адресу останньої грубою нецензурною лайкою, внаслідок чого завдав шкоди її психічному здоров`ю.

У судове засідання, призначене на 06.12.2021 ОСОБА_1 не з`явився, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується телефонограмою секретаря судових засідань.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у досліджених в судовому засіданні доказах, які відповідно до ст. 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими, та які повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, за обставин, викладених у протоколі.

Як вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення ВАБ № 712029 та ВАБ № 712030 від 08.11.2021, складених ДОП ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області Козьменко Р.Р. з протоколами про адміністративні правопорушення ознайомлений, копії отримав, про що свідчить його особистий підпис у протоколах.

З повідомлень зі служби 102 від ОСОБА_2 від 09.09.2021 та 19.09.2021 вбачається, що 09.09.2021 та 19.09.2021 потерпіла звернулась до ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області, через влаштування її сином словесної сварки з погрозами;

Як вбачається з письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 , 09.09.2021 та 19.09.2021 між нею та сином ОСОБА_1 , сталася сварка, в ході якої останній висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою, штовхав її, в результаті чого вона викликала поліцію;

З письмових пояснень ОСОБА_1 , вбачається, що 09.09.2021 та 19.09.2021 між ним та матір`ю ОСОБА_2 , сталася сварка, в ході якої він висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою, в результаті чого остання викликала поліцію.

Сім`я, згідно з положеннями ст. З Сімейного кодексу України, є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 вищезазначеного Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Таким чином, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження в суді і його дії органом поліції кваліфіковані правильно, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок яких була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Інших доказів, які б ставили під сумнів кваліфікацію дій правопорушника, суду надано не було.

Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує, що відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.

При призначенні стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не працює (з протоколу), відомості про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в матеріалах справи відсутні.

Обставин, що згідно зі ст. ст. 34, 35 КУпАП, пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника, суд не вбачає.

Оскільки правопорушник ОСОБА_1 вчинив два правопорушення, суд вважає необхідним застосувати правила ст. 36 КУпАП, згідно якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника, ступеню його вини, відсутності обставин, що пом`якшують його відповідальність та обтяжуючих обставин, що її обтяжують, а також з урахуванням характеру вчинених ним правопорушень, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.173-2 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав для призначення правопорушнику будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст.173-2 КУпАП та направлення на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, передбаченої ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» відповідно до ст. 39-1 КУпАП, суд не вбачає.

На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Керуючись ст. ст. 33, 36, ч.1 ст.173-2, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 15 (п`ятнадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п`ятдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави – у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.

Суддя: М.М. Старікова