Рішення № 101671383, 23.11.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2021м. ДніпроСправа № 904/2243/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Теплоенерго", м. Дніпро

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи" Дніпропетровськгаз", м. Дніпро

про визнання дій неправомірними та стягнення 31 301, 77 грн. переплати

Представники:

від позивача: Сухомуд Ю.А., витяг ЄДР, керівник; Невська І.В., ордер ДП 2645/004 від 23.03.2021, адвокат;

від відповідача: Сосновська Н.В., довіреність № 007.1Др -32-0121 від 25.012021, адвокат.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Титан Теплоенерго" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 09.03.2021 № б/н, в якому просить:

- визнати дії Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" неправомірними по відношенню Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Теплоенерго";

- зобов`язати Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" зробити перерахунок, та переплату Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Теплоенерго" у розмірі 31 301 грн. 77 коп. зарахувати в рахунок майбутніх платежів.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем не вірно розрахована різниця між фактично спожитою та замовленою позивачем потужностями за 2020 календарний рік по нових приєднаних до ГРМ об`єктах споживача. А саме, згідно наданого відповідачем звіту про фактичне використання потужності від 31.12.2020, річна замовлена потужність по всім об`єктам сумарно (окрім п.п.1 та 6) становить 53000 м. куб., а фактично спожита потужність по всім об`єктам сумарно (окрім п.п.1 та 6) становить 69719,37 м. куб. Таким чином, за розрахунком позивача, перевищення обсягу річної замовленої потужності становить 16719,37 м. куб. природного газу, що дорівнює 25159,31 грн. з ПДВ. Проте, за наданим відповідачем актом наданих послуг № ДГП80023 від 31.12.2020 та рахунком, перевищення обсягу річної замовленої потужності склало суму 56 461,08 грн. з ПДВ. Позивач зазначає, що до вирішення спірних питань ним сплачена вартість наданих послуг у визначеній відповідачем сумі, але з нарахованою відповідачем сумою він не погоджується, переплата за розрахунком позивача складає 31 301,77 грн, відповідач на претензію позивача зазначив, що не вбавчає підстав для здійснення перерахунку, що стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду від 21.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 11.05.2021.

07.05.2021 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву від 06.05.2021 № б/н, в якому просить відмовити у задоволенні вимог позивача в повному обсязі. Свою позицію обґрунтовує тим, що рахунок на оплату послуг розподілу природного газу у зв`язку з перевищенням величини річної замовленої потужності, виставлений відповідачем до сплати на більшу суму, у зв`язку з тим що він містить перевищення по іншим об`єктам, по яким позивач претензій не має. Вважає дії відповідача законними та обґрунтованими.

У підготовчому засіданні 11.05.2021 оголошено перерву до 08.06.2021 для надання сторонами витребуваних судом документів.

Ухвалою господарського суду від 08.06.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів за заявою сторін, у засіданні оголошено перерву до 24.06.2021 для надання сторонами додаткових пояснень.

18.06.2021 від відповідача надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву від 17.05.2021 № б/н, відповідно до яких доповнив свою правову позицію запереченнями щодо визначення обсягу перевищення річної замовленої потужності по об`єктам, розташованим по вул. Строменка, 50-А у смт. Солоне та об`єкту, розташованому по вул.. Шевченка, 22-Б у смт. Солоне. Відповідач зазначив, що позивач помилково вважає, що перевищення величини річної замовленої потужності повинно рахуватися по адресі об`єкта в цілому, а не по точках комерційного обліку позивача, а також, що річна замовлена потужність на 2020 рік у розмірі 480 008,00 м.куб., яка зазначена в акті приймання-передачі природного газу від 30.09.2020 № ДГП0031162 відноситься виключно до об`єкта по вул. Шевченка, 22-б.

22.06.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач наполягав на власній позиції щодо розрахунку річної замовленої потужності по адресі об`єкту та зазначив, що до акту приймання-передачі природного газу від 30.09.2020 № ДГП0031162 відповідачем уточнень не вносилося, у вказаному акті чітко зазначена адреса об`єкта вул.. Шевченка, 22-Б та річна замовлена потужність у розмірі 480 008,00 м.куб, інформація по інших об`єкта в акті відсутня. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

У підготовчому засіданні 24.06.2021 оголошено перерву до 13.07.2021 для надання сторонами додаткових пояснень.

07.07.2021 відповідачем до суду надані письмові пояснення від 06.07.2021 № б/н, в яких зазначив, що з прохальної частини позовної заяви не можливо визначити які саме дії відповідача позивач просить визнати неправомірними та перерахунок чого суд повинен зобов`язати відповідача виконати і за який період. Крім того, не зрозуміло хто саме повинен здійснити зарахування переплати в сумі 31 301,77 грн та у рахунок майбутніх платежів по сплаті чого має бути зарахована вказана переплата. Оскільки суд обмежений позовними вимогами, обов`язок конкретизації таких вимог покладено на позивача. Просив у позові відмовити.

12.07.2021 позивач подав до суду відповідь на письмові пояснення відповідача від 12.07.2021, в яких наполягав на задоволенні позовних вимог, в редакції поданого позову та зазначив, що письмові пояснення відповідача від 06.07.2021 не повинні бути прийняті судом до уваги, оскільки, на думку позивача, вони є безпідставними та помилковими.

У підготовчому засіданні 13.07.2021 оголошено перерву до 22.07.2021.

19.07.2021 позивачем до суду подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд:

- визнати дії Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" неправомірними по відношенню Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Теплоенерго" щодо розрахунку річної замовленої потужності на 2020 рік, згідно акту наданих послуг № ДГП80023265 від 31.12.2020 та звіту про фактичне використання потужності від 31.12.2020, складеного згідно з умовами типового договору розподілу природного газу, який додається до заяви-приєднання №42АТDр28201-18 від 23.11.2018;

- стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Теплоенерго" суму переплати позивача у розмірі 31 301, 77 грн. за послуги розподілу природного газу у 2020, відповідно до типового договору розподілу природного газу від 23.11.2018 (заява-приєднання № 42АТDр28201-18 від 23.11.2018), яка виникла внаслідок невірного розрахунку Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" величин потужності на 2020 згідно акту наданих послуг № ДГП80023265 від 31.12.2020.

22.07.2021 відповідачем до суду подані заперечення на заяву про уточнення позовних вимог від 22.07.2021 № б/н, в яких відповідач зазначив, що об`єкти за адресою по вул. Строменка, 50-А у смт. Солоне були приєднані 01.10.2020 на підставі додаткової угоди №1/3 від 01.10.2020, до якої сторонами підписані Додатки №4 на 8 об`єктів позивача, розташованих за адресою: смт. Солоне, вул. Строменка, 50-А. Тобто, позивач і відповідач як сторони договору дійшли згоди, що за вказаною адресою розміщується 8 об`єктів, для кожного з яких присвоєний ЕІС-код. Таким чином, позивачу було відомо, що за вказаною адресою він має 8 об`єктів, а тому, враховуючи, що ці об`єкти були підключені 01.10.2020, в силу п. 5 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, річна замовлена потужність була розрахована окремо по кожному об`єкту за адресою: смт. Солоне, вул. Строменка, 50-А. Крім того, вказує, що відповідач здійснив розрахунок річної замовленої потужності на 2020 рік не згідно акту наданих послуг № ДГП80023265 від 31.12.2020 та звіту про фактичне використання потужності від 31.12.2020, а на підставі даних, вказаних в заявах позивача. Більш того, як вбачається з тексту позовної заяви, позивач не погоджується з розміром річної замовленої потужності на 2020 рік лише по деяким об`єктам, а не з усім розміром річної замовленої потужності на 2020 рік, однак, в прохальній частині просить визнати дії відповідача неправомірними щодо розрахунку річної замовленої потужності на 2020 рік. Звертає увагу суду, що відповідач не здійснював позивачеві розрахунок величин потужності на 2020 рік, а здійснював розрахунок річної замовленої потужності на 2020 рік. Позовна заява не містить обґрунтування неправильного розрахунку відповідачем величини потужності на 2020 рік, а тому встановити в чому саме, на думку позивача, полягає неправильність розрахунку величини потужності є неможливим. Таким чином, враховуючи, що суд обмежений позовними вимогами, суд не може визнати неправомірними дії відповідача щодо розрахунку розміру річної замовленої потужності на 2020 рік згідно з документами, які відповідач не використовував під час здійснення розрахунків позивачеві річної замовленої потужності на 2020 рік, за відсутності обґрунтування у позовній заяві неправомірності дій відповідача щодо розрахунку річної замовленої потужності на 2020 рік по всім об`єктам позивача, а також, стягнути з відповідача на користь позивача переплати, яка виникла внаслідок розрахунку величини невідомої потужності, який відповідач взагалі не здійснював та обґрунтування неправомірності якого відсутнє в позовній заяві.

У підготовчому засіданні 22.07.2021 судом встановлено, що подана позивачем заява за своїм змістом є заявою про зміну предмету позову та на підставі ст. 46 ГПК України заява позивача прийнята судом до розгляду, як заява про зміну предмету позову.

Ухвалою господарського суду від 22.07.2021 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 12.08.2021.

У судовому засіданні 12.08.2021 оголошено перерву до 30.09.2021.

30.09.2021 судове засідання не відбулося через перебування судді Рудь І.А. на лікарняному.

Після усунення вказаних обставин, ухвалою господарського суду від 28.10.2021 розгляд справи по суті призначений в межах розумного строку у судовому засіданні 23.11.2021.

У судовому засіданні 23.11.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив позов задовольнити; представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та поданих заявах по суті справи.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Титан Теплоенерго" підписано заяву-приєднання № 42ATDp282021-18 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (т.1, а.с.72).

Цією заявою позивач (споживач) приєднався до Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 (надалі - Договір), умови якого розміщені на сайті НКРЕКП, сайті Оператора ГРМ в мережі Інтернет за адресою dp.104.ua та в друкованому виданні, що публікується в межах території ліцензованої діяльності газета “Зоря-області № 101 (21731) від 30.12.2015.

Відповідно до Розділу І умов Типового договору, цей договір розподілу природного газу (далі - Договір), є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Пунктом 1.2. визначено, що умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України “Про ринок природного газу” і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).

Згідно п. 1.3. цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Умовами Розділу ІІ Договору визначено, що за цим Договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Обов`язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у Споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ.

При вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися Законом України “Про ринок природного газу” та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем.

Розділом ІІІ Договору передбачено, що Споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у періоді фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи до початку такого періоду.

Наявність підтвердженого обсягу природного газу Споживача (його постачальника) доводиться до відома Оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку Оператором ГТС, а до відома Споживача - його постачальником.

За відсутності у Споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб Споживача на відповідний календарний період Споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи.

За умови включення Споживача до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у розрахунковому періоді та відсутності простроченої заборгованості за цим Договором Оператор ГРМ забезпечує розподіл природного газу, що належить Споживачу, до межі балансової належності його об`єкта з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу.

Приймання-передача обсягу газу, належного Споживачу, а також перехід експлуатаційної відповідальності за стан газових мереж від Оператора ГРМ до Споживача відбуваються на межі балансової належності об`єкта Споживача.

Споживач забезпечує належну експлуатацію власних газових мереж після межі балансової належності згідно з чинним законодавством, зокрема відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119, або укладає відповідний договір з будь-якою організацією, яка має право на виконання таких робіт, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

За домовленістю Сторін експлуатаційна відповідальність Оператора ГРМ може бути поширена і на газові мережі (їх частину) Споживача, якщо це визначено в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Порядок укладання акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності Сторін визначений Кодексом газорозподільних систем.

Споживач, що не є побутовим, зобов`язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання.

Якщо за підсумками місяця фактичний об`єм споживання природного газу Споживача буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, врегулювання небалансу (дефіциту) природного газу буде здійснюватись його постачальником у встановленому законодавством порядку та відповідно до умов договору постачання природного газу.

Розділом V Договору визначено, що облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором.

Для визначення об`єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку Споживача.

У разі виявлення порушень вимог Кодексу газорозподільних систем при обліку спожитого природного газу Споживачем, що не є побутовим, за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу беруться об`єми природного газу, які нараховуються згідно з вимогами Кодексу газорозподільних систем.

Порядок визначення об`єму розподіленого Споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього Договору.

Оператор ГРМ має право здійснювати контрольні зняття показань лічильника природного газу Споживача.

Оператор ГРМ зобов`язується не рідше одного разу на шість місяців здійснювати контрольне зняття показань лічильника газу та формувати об`єм розподілу та споживання природного газу по Споживачу за розрахунковий місяць, в якому було здійснено контрольне зняття показань лічильника газу, з урахуванням його фактичних показань.

Оператор ГРМ зобов`язується в установленому порядку передавати інформацію про загальний об`єм та обсяг розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для можливості її використання суб`єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником Споживача. Споживач (крім побутового) зобов`язується довести інформацію про загальний об`єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період своєму постачальнику.

Визначені за умовами цього Договору об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між Споживачем та його постачальником.

За наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Розділом VI Договору передбачано, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.

До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.

Величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.

Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Визначення фактичного обсягу використання потужності (протягом календарного року) та замовленої Споживачем річної потужності здійснюється сумарно по всіх об`єктах Споживача, що не є побутовим, що знаходяться в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ, крім випадків, передбачених главою 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем.

За підсумками місяця, за умови перевищення фактичного обсягу використання потужності над обсягом замовленої Споживачем річної потужності, Оператор ГРМ до 12 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг розподілу, здійснює нарахування вартості перевищення та разом із рахунком про сплату вартості перевищення (або в рахунку) надає Споживачеві, що не є побутовим, звіт про фактичне використання потужності та розрахунок вартості перевищення річної замовленої потужності.

Споживач, що не є побутовим, зобов`язаний здійснити оплату величини вартості перевищення річної замовленої потужності протягом 10 робочих днів з дня надання Оператором ГРМ рахунку на оплату.

У випадку якщо річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, нарахування Оператором ГРМ вартості перевищення річної замовленої потужності не здійснюється.

Розбіжності щодо вартості перевищення річної замовленої потужності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість перевищення річної замовленої потужності, яку Споживач зобов`язаний сплатити у строк, визначений у цьому пункті, визначається за даними Оператора ГРМ.

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Оператора ГРМ.

Надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

За змістом Розділу ХІІ Договору цей Договір укладається на невизначений строк.

Якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, Оператор ГРМ зобов`язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим Договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін.

У разі незгоди Споживача зі змінами він має право розірвати цей Договір шляхом надсилання письмового повідомлення Оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього Договору зміни. Нерозірвання цього Договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду Споживача з внесеними до цього Договору змінами.

Цей Договір може бути розірваний за згодою Сторін або за ініціативою Споживача у порядку, визначеному законодавством України.

Позивач зазначає, що в листопаді 2019 році до Договору сторонами додано вузол обліку газу ЕІС-код 56ZQ06А159GQF02Р - ТОВ «Титан Теплоенерго» (5-2005), смт. Солоне, і вул. Шевченко, 22-Б.

У вересні 2020 року до існуючого Договору розподілу природного газу додані нові об`єкти позивача, а саме вузли обліку газу за адресами: школа (№352786), с. Широке, головний корпус, вул. Сорокіна; ТОВ «Титан Теплоенерго» (№1770), смт. Солоне, вул. Усенко, 13-А; школа №2 (№707206), смт. Солоне, ЛІНІЯ 2, вул. Строменко, 50; школа №2 (№707180), смт. Солоне, ЛІНІЯ 1, вул. Строменко, 50; школа (№0527155), с. Широке, головний корпус, вул. Сорокіна, 58; школа №2 (№707168), смт. Солоне, ЛІНІЯ 2, вул. Строменко, 50; школа №2 (№516734), смт. Солоне, ЛІНІЯ 2, вул. Строменко, 50; школа №2 (№516730), смт. Солоне, ЛІНІЯ 2, вул. Строменко, 50; школа №2 (№707228), смт. Солоне, ЛІНІЯ 1, вул. Строменко, 50; школа №2 (№707201), смт. Солоне, ЛІНІЯ 1, вул. Строменко, 50; школа №2 (№707166), смт. Солоне, ЛІНІЯ 1, вул. Строменко, 50.

Відповідно до заяв № 15-7 від 15.09.2020 року та №23-2 від 23.09.2020 року позивачем повідомлено відповідачу обсяг річної замовленої потужності по вищезазначеним вузлам обліку газу (т.1, а.с. 14,15).

За твердженням позивача, по вузлам обліку газу, які приєднані у листопаді 2019 (ЕІС-код 56ZQ06А159GQF02Р - ТОВ «Титан теплоенерго» (5-2005), смт. Солоне, вул. Шевченко, 22-Б), Кам`янським відділенням АТ «Дніпропетровськгаз», річна замовлена потужність об`єкта визначилася за замовчуванням, про що свідчить акт приймання-передачі природного газу від 30.09.2020 № ДГП0031162 (т.1, а.с. 19).

На виконання умов Договору відповідачем наданий позивачу для підписання акт наданих послуг від 31.12.2020 № ДГП80023265, відповідно до якого перевищення фактичного обсягу використаної потужності у грудні 2020 над величиною річної замовленої потужності споживачем становить 37 520,65 м.куб, що складає 56 461,08 грн. з ПДВ із розрахунку коефіцієнту 1,1 та тарифу на послуги розподілу природного газу – 1,14 грн. за 1 м.куб на місяць (без урахування ПДВ).

До вказаного акту доданий звіт про фактичне використання потужності від 31.12.2020, що містить детальний виклад інформації щодо місячної, річної, фактично спожитої потужності по об`єктах позивача (т.1, а.с. 17).

Позивач не погодився із вказаним актом та звітом, які підписав із застереженням «Отримано, не згодні, направлена претензія».

Позивач вважає, що відповідачем не вірно розрахована різниця між фактично спожитою та замовленою потужностями за 2020 календарний рік по нових приєднаних до ГРМ об`єктах споживача. А саме, згідно наданого відповідачем звіту про фактичне використання потужності від 31.12.2020, річна замовлена потужність по всім об`єктам сумарно (окрім п. 1 та п. 6) становить 53000 м. куб., а фактично спожита потужність по всім об`єктам сумарно (окрім п. 1 та п. 6) становить 69719,37 м. куб.

За розрахунком позивача: 69719,37-53000=16719,37 16719,37х1,1х1,14х1,2=25159,31.

Таким чином, фактичне перевищення обсягу річної замовленої потужності споживачем становить 16719,37 м. куб. природного газу, що дорівнює 25159,31 грн. з ПДВ.

Водночас, позивача зазначає, що ним сплачений виставлений відповідачем рахунок на суму 56 461,08 грн, оскільки до вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

В порядку досудового врегулювання спору позивач вертався до відповідача із претензією від 27.1.2021 № 27-1, в якій просив врахувати суму у розмірі 31 301,77 грн. (56 461,31 – 25 159,31) з ПДВ як переплату та перерахувати її на рахунок позивача, або врахувати на майбутні оплати за послуги за Договором (т.1, а.с. 23-24).

У відповіді на вказану претензію від 02.03.2021 № 490-Ав-3859-0321 відповідач повідомив про відсутність підстав для перерахунку (т.1, а.с. 25).

Позивач вважає дії відповідача щодо розрахунку річної замовленої потужності на 2020 рік, згідно акту наданих послуг № ДГП80023265 від 31.12.2020 та звіту про фактичне використання потужності від 31.12.2020, неправомірними, стверджує, що акт наданих послуг ДГП80023265 від 31.12.2020 є невірним, у зв`язку з чим просить суму переплати за послуги розподілу природного газу у 2020 у розмірі 31 301, 77 грн., яка виникла внаслідок невірного розрахунку відповідачем величин потужності на 2020 згідно акту наданих послуг № ДГП80023265 від 31.12.2020, стягнути з відповідача на свою користь.

Наведені обставини і стали причиною спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що у вересні 2020 року до існуючого Договору додані нові об`єкти позивача, а саме вузли обліку газу:

1. ЕІС – код 56ZQ06A159GQF0E1 – ТОВ «Титан Теплоенерго» школа (№352786), с. Широке, головний корпус, вул. Сорокіна;

2. ЕІС – код 56ZQ06A159GQF04L – ТОВ «Титан Теплоенерго» (№1770), смт. Солоне, вул. Усенко, 13-А;

3. ЕІС – код 56ZQ06A159GQF0В7 – ТОВ «Титан Теплоенерго» школа №2 (№707206), смт. Солоне, ЛІНІЯ 2, вул. Строменко, 50;

4. ЕІС – код 56ZQ06A159GQF05J – ТОВ «Титан Теплоенерго» школа №2 (№707180), смт. Солоне, ЛІНІЯ 1, вул. Строменко, 50;

5. ЕІС – код 56ZQ06A159GQF0D3 – ТОВ «Титан Теплоенерго» школа (№0527155), с. Широке, головний корпус, вул. Сорокіна, 58;

6. ЕІС – код 56ZQ06A159GQF09В – ТОВ «Титан Теплоенерго» школа №2 (№707168), смт. Солоне, ЛІНІЯ 2, вул. Строменко, 50;

7. ЕІС – код 56ZQ06A159GQF07F – ТОВ «Титан Теплоенерго» школа №2 (№516734), смт. Солоне, ЛІНІЯ 2, вул. Строменко, 50;

8. ЕІС – код 56ZQ06A159GQF06Н – ТОВ «Титан Теплоенерго» школа №2 (№516730), смт. Солоне, ЛІНІЯ 2, вул. Строменко, 50;

9. ЕІС – код 56ZQ06A159GQF0С5 – ТОВ «Титан Теплоенерго» школа №2 (№707228), смт. Солоне, ЛІНІЯ 1, вул. Строменко, 50;

10. ЕІС – код 56ZQ06A159GQF0А9 – ТОВ «Титан Теплоенерго» школа №2 (№707201), смт. Солоне, ЛІНІЯ 1, вул. Строменко, 50;

11. ЕІС – код 56ZQ06A159GQF08D – ТОВ «Титан Теплоенерго» школа №2 (№707166), смт. Солоне, ЛІНІЯ 1, вул. Строменко, 50.

Обсяг річної замовленої потужності по вказаним вузлам обліку було розраховано на підставі заяв позивача, зокрема №15-7 від 15.09.2020 року та №23-2 від 23.09.2020 року.

Згідно з заявою позивача №15-7 від 15.09.2020 року позивач здійснив замовлення потужності на період з 01.10.2020 року до 31.12.2020 року: котельня за адресою: вул. Усенка, 13-А, смт. Солоне, Дніпропетровської області – 35 000 м. куб; теплогенераторна за адресою: вул. Строменка, 50-А, смт. Солоне, Дніпропетровська обл. – 12 000 м. куб.

Позивач, з посиланням на п. 6.5. Договору, зазначає, що визначення фактичного обсягу використання потужності (протягом календарного року) та замовленої позивачем річної потужності здійснюється сумарно по всіх об`єктах позивача перевищення обсягу річної замовленої потужності по вказаним вузлам обліку повинно розраховуватись по всім об`єктам сумарно (окрім п.п.1 та 6).

Господарський суд відхиляє вказані доводи позивача, оскільки такі розрахунки суперечать приписам Кодексу ГРМ.

Так, відповідно до п. 6.5. Договору визначення фактичного обсягу використання потужності (протягом календарного року) та замовленої Споживачем річної потужності здійснюється сумарно по всіх об`єктах Споживача, що не є побутовим, що знаходяться в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ, крім випадків, передбачених главою 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем.

Тобто, п. 6.5. Договору містить виключення на які перевищення річної замовленої потужності розраховується за кожним об`єктом окремо, і такі виключення визначені главою 6 розділу VI Кодексу ГРМ.

Згідно з абз. 2 п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Відповідно до п. 5 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ у випадку приєднання нового об`єкта споживача, що не є побутовим (за умови наявності інших об`єктів з періодом експлуатації не менше одного повного газового року), величина річної замовленої потужності та фактичне використання такої потужності визначаються по цьому об`єкту споживача окремо. По інших об`єктах споживача величина річної замовленої потужності та фактичне використання такої потужності визначаються сумарно по всіх об`єктах.

Як зазначає позивач, обсяг потужності на об`єкти за адресою по вул. Строменка, 50-А у смт. Солоне визначений на підставі заяви позивача.

Крім того, матеріали справи містять докази, що об`єкти за адресою по вул. Строменка, 50-А у смт. Солоне приєднані 01.10.2020 року на підставі додаткової угоди №1/3 від 01.10.2020 року (т. 1, 136).

У відповідності до вказаної додаткової угоди сторонами підписані Додатки № 4 на 8 об`єктів позивача, розташованих за адресою: смт. Солоне, вул. Строменка, 50-А. (т.1, а.с. 77-91).

Відповідно до абз. 10 п. 1.4 розділу І Договору послуга з розподілу природного газу - послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача.

Згідно п. 4 глави 1 розділу І Кодекса ГРМ межа балансової належності – точка розмежування газових мереж між суміжними власниками газових мереж за ознаками права власності чи користування, на якій відбувається приймання-передача природного газу.

Місце приєднання (точка приєднання) – запроектована або існуюча межа балансової належності між газовими мережами зовнішнього та внутрішнього газопостачання.

Точка комерційного обліку – межа балансової належності, відносно якої за допомогою комерційного вузла обліку та/або інших регламентованих процедур у передбачених розділами ІХ-ХІ цього Кодексу випадках визначається об`єм (обсяг) передачі чи розподілу (споживання/постачання) природного газу за певний період.

Відповідно до п.1 глави 2 розділу IV Кодекса ГТС з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб`єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об`єктах газової інфраструктури, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб`єктами ринку природного газу, на національному рівні використовується система кодування, рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем (ENTSOG).

Для кодування використовується ЕІС-код.

На ринку природного газу використовуються ЕІС-коди, що присвоєні відповідно до регламенту EIC-схеми для кодування та ідентифікації в енергетиці.

Кожному суб`єкту ринку природного газу та/або точці комерційного обліку може бути присвоєно лише один ЕІС-код.

Згідно п. 3 глави 2 розділу IV Кодекса ГТС ЕІС-код являє собою фіксовану за довжиною послідовність алфавітно-цифрових символів (16 позицій), яка складається з таких атрибутів серед яких, крім інших, код типу об`єкта - атрибут, що характеризує тип об`єкта газового ринку:

Х - суб`єкт ринку природного газу, який діє як окремий суб`єкт господарювання (оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач, замовник послуг транспортування, замовник послуг транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбір) природного газу, замовник послуги установки LNG, суб`єкт ринку природного газу, що займається видобутком (виробництвом) природного газу);

Z - точка комерційного обліку, відносно якої визначаються та обліковуються значення об`ємів та обсягів транспортування, надходження, розподілу, передачі та споживання природного газу за певний період.

Отже, з наведених норм законодавства та умов Договору випливає, що об`єктом споживача, що не є побутовим, у розумінні Типового договору розподілу природного газу та Кодексу ГРМ, є не об`єкт нерухомості, а саме точка комерційного обліку. При цьому, позивач і відповідач, як сторони Договору, уклавши додаткову угоду № 1/3 від 01.10.2020 та додатки до неї, дійшли згоди, що за вказаною адресою розміщується 8 об`єктів, для кожного з яких був присвоєний ЕІС-код.

Також, суд відхиляє доводи позивача, що річна замовлена потужність по об`єкту, розташованому за адресою: смт. Солоне, вул. Шевченка, 22-Б визначена відповідачем за замовчуванням з посиланням на Акт приймання-передачі природного газу №ДГП0031162 від 30.09.2020 року, оскільки вони не відповідають приписам Кодексу ГРМ.

В акті приймання-передачі природного газу №ДГП0031162 від 30.09.2020 року зазначений обсяг споживання природного газу по об`єкту смт. Солоне, вул. Шевченка, 22-Б і окремо від даних, що стосуються об`єкта за вказаною адресою інформаційно зазначено річну замовлену потужність по всім об`єктам позивача, що вбачається з самого тексту приписки до акту: «На виконання Кодексу ГРМ, інформуємо Вас, що фактичний обсяг споживання природного газу об`єктами Титан Теплоенерго ТОВ (EIC-КОД 56QX000159GQF001) за попередній газовий рік (з 01 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року) склав 415905,25 м3 . Величина річної замовленої потужності на 2020 рік становить 480 008,00 м3, величина потужності, що розрахована для місячної плати у 2020 році складає 40 000,66 м3». Вказаний акт підписаний позивачем без зауважень та заперечень (т.1, а.с. 19).

Відповідно до абз. 8 п. глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ Оператор ГРМ зобов`язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об`єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік. У такому повідомленні Оператор ГРМ одночасно має зазначити про: величину річної замовленої потужності на поточний календарний рік; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у поточному календарному році; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році; покази лічильника природного газу/інші дані, за якими було сформовано (станом на 30 вересня поточного року) розмір річної замовленої потужності (за замовчуванням) на наступний календарний рік (для побутових споживачів).

Згідно з абз. 8 п. глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ така інформація надається споживачеві шляхом розміщення її у платіжних документах (для побутових споживачів), особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими).

Таким чином, зазначення відповідачем в Акті приймання-передачі природного газу величину річної замовленої потужності в поточному році, зокрема 2020 рік у розмірі 480008,00 м.куб. є виконанням відповідачем приписів абз. 8 п. глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, а не визначенням позивачеві обсягу річної замовленої потужності на 2020 рік по обєкту: смт. Солоне, вул. Шевченка, 22-Б.

Більш того, матеріали справи містять заяву позивача №27-8 від 27.11.2019 року, в якій позивач повідомив відповідача про величину річної замовленої потужності на газовий рік на період до завершення повного газового року споживання природного газу – 110 тис. м. куб., серед яких наступні об`єкти:

1. с. Саксагань, П`ятихатського району, вул. Соловйова, 2 – 70 тис. м. куб.;

2. смт. Солоне, Солонянського району, вул. Шевченка, 22-Б – 40 тис. м. куб. (т.1, а.с. 16)

Як вбачається з обсягів річної замовленої потужності, що зазначені в звіті про фактичне використання потужності від 31.12.2020 року, обсяг річної замовленої потужності визначений відповідачем на підставі заяв позивача.

За приписами п. 5 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ для нового споживача, що не є побутовим, та/або його об`єкта річна замовлена потужність споживача (його об`єкта) визначається споживачем за його заявою, але не менше обсягів, визначених абзацом четвертим пункту 4 цієї глави.

Річна замовлена потужність нового споживача, що не є побутовим, та/або його об`єкта визначається за його заявою, яка визначає річну замовлену потужність окремо на перший (поточний) та другий (наступний) календарні роки. При цьому такий споживач має право одноразово подати Оператору ГРМ заяву на зміну величини річної замовленої потужності на другий (наступний) календарний рік з 01 жовтня по 20 жовтня року, що передує наступному календарному року.

Таким чином, матеріали справи містять докази, що спростовують доводи позивача щодо здійснення відповідачем розрахунку річної замовленої потужності на 2020 рік по об`єкту за адресою: смт. Солоне, вул. Шевченка, 22-Б за замовчуванням та підтверджують правомірність визначення відповідачем річної замовленої потужності на 2020 рік по об`єкту за адресою: смт. Солоне, вул. Шевченка, 22-Б на підставі заяви позивача.

Відповідно до абз. 4 п. 5 Глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ для нового споживача, що не є побутовим, та/або його об`єкта, у випадку якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність (у тому числі змінену відповідно до абзацу другого цього пункту), до завершення повного календарного року величина перевищення має бути сплачена споживачем з коефіцієнтом 1,1 до тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.

Отже, матеріали справи містять докази на підтвердження перевищення позивачем обсягу річної замовленої потужності за 2020 рік у грудні 2020 року, у зв`язку з чим відповідачем складений акт наданих послуг від 31.12.2020 року №ДГП80023265.

Викладені вище обставини та докази, що містяться в матеріалах справи спростовують доводи позивача, що відповідачем здійснено розрахунок річної замовленої потужності на 2020 рік на підставі Акту наданих послуг ДГП80023265 від 31.12.2020 та Звіту про фактичне використання потужності від 31.12.2020р., оскільки й сам Акт наданих послуг ДГП80023265 від 31.12.2020, складений відповідачем, у зв`язку з перевищенням позивачем річної замовленої потужності у 2020 році, про що зазначено в самому Акті.

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як передбачено ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006 визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За приписами частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зазначений вище підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір, виходив із того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У пунктах 1 - 3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").

З огляду на встановлені обставини та наявні матеріали справи, господарський суд доходить висновку, що позивачем не надано жодного на підтвердження визначення відповідачем обсягу річної замовленої потужності для позивача на 2020 рік на підставі Акту наданих послуг ДГП80023265 від 31.12.2020 та Звіту про фактичне використання потужності від 31.12.2020.

Наявні в матеріалах справи докази, подані сторонами, підтверджують, що обсяг річної замовленої потужності позивача на 2020 рік визначений відповідачем на підставі заяв позивача та у відповідності до вимог Кодекса ГРМ.

Під час судового розгляду справи позивачем не доведено неправомірність дій відповідача при здійсненні розрахунку перевищення обсягів річної замовленої потужності у грудні 2020.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан Теплоенерго» не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Теплоенерго" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Дніпропетровськгаз" про визнання дій неправомірними та стягнення переплати в сумі 31 301 грн. 77 коп. - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 03.12.2021

Суддя І.А. Рудь