Вирок № 101670795, 07.12.2021, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/481/18

Провадження № 1-кп/653/626/21

ВИРОК

іменем України

07 грудня 2021 року м. Генічеськ

Генічеський районний суд

Херсонської області в складі:

головуючої судді Мотонок Т.Я.

за участю секретаря судових засідань Шулежко Ю.Ю.

прокурора Серебрянського П.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Генічеськ кримінальне провадження № 12018230140000013 від 03.01.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новоолексіївка, Генічеського району, Херсонської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого в силу вимог ст. 89 КК України у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в кінці листопада 2017 року перебуваючи в смт. Новоолексіївка, Генічеського району, Херсонської області, переслідуючи прямий злочинний умисел та корисливий мотив, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повторно проходячи біля будинку АДРЕСА_3, діючи умисно, таємно, шляхом зняття хвіртки з петель, заволодів майном, що належить ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: металевою хвірткою, чим спричинив потерпілій матеріальний збиток на загальну суму 433 гривень 33 копійки, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядився викраденим на власний розсуд.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Під час розгляду даного кримінального провадження № 12018230140000013 від 03.01.2018 року відповідно до ухвали суду від 20.10.2021 року- ОСОБА_1 звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження в цій частині закрито.

Отже, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч.2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Крім того, він же 03.01.2018 року близько 10:00 години перебуваючи в смт. Новоолексіївка, Генічеського району, Херсонської області, переслідуючи прямий злочинний умисел та корисливий мотив, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання діючи повторно, прибув на територію складського приміщення, що знаходиться по АДРЕСА_2 , де незаконно, використовуючи відсутність спостерігання з боку сторонніх осіб, шляхом пошкодження навісного замка проник до приміщення складу, звідки таємно викрав майно, що належить ОСОБА_3 , а саме: з`єднувальні муфти на трубопровід діаметром 10 см. вартістю 70 гривень кожна, в загальній кількості 8 штук, чим спричинив потерпілому матеріальний збиток на загальну суму 560 гривень, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядився викраденим на власний розсуд.

03.01.2018 року близько 12:00 години перебуваючи в смт. Новоолексіївка, Генічеського району, Херсонської області, переслідуючи прямий злочинний умисел та корисливий мотив, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повторно, прибув на територію складського приміщення, що знаходиться по АДРЕСА_2 , де незаконно, використовуючи відсутність спостерігання з боку сторонніх осіб, шляхом пошкодження навісного замка проник до приміщення складу, звідки таємно викрав майно, що належить ОСОБА_3 , а саме: з`єднувальні муфти на трубопровід діаметром 10 см. вартістю 70 гривень кожна, в загальній кількості 12 штук, чим спричинив потерпілому матеріальний збиток на загальну суму 840 гривень, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядився викраденим на власний розсуд.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднана з проникненням до приміщення, вчинена повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину визнав повністю. Щиро каявся в скоєному та пояснив, що в кінці листопада 2017 року йому терміново потрібно було їхати до м. Запоріжжя, але грошей на білет він не мав. Проходячи біля будинку АДРЕСА_3 він зняв з петель металеву хвіртку і відніс її до пункту прийому металобрухту. Отримані кошти витратив на поїздку до м. Запоріжжя. Заподіяну шкоду потерпілій ОСОБА_2 відшкодував в повному обсязі.

Також пояснив, що 03.01.2018 року близько 10.00 години проходячи біля складського приміщення , яке знаходиться по вул. Тітова в смт. Новоолексіївка він вирішив проникнути на територію і викрасти якісь металеві речі, оскільки йому були потрібні гроші на поїздку до м. Запоріжжя. Він зняв навісний замок, проник на територію вказаного приміщення складу, звідки викрав 8 штук з`єднувальних муфт на трубопровід, які відніс на пункт прийому металобрухту. Потім, 03.01.2021 року близько 12.00 години він знову проник на територію вищевказаного складського приміщення і викрав там ще 12 з`єднувальних муфт, які також продав на пункті прийому металобрухту. Заподіяну шкоду потерпілому ОСОБА_3 відшкодував в повному обсязі. Щиро каявся в скоєному, зазначив, що зробив для себе належні висновки, дуже шкодує, про вчинене, став на шлях виправлення. На даний час працює, хоч і не офіційно, але має доходи, має цивільну дружину та матір похилого віку. Просив суд не призначати покарання пов`язане з позбавленням волі.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, але надали до суду заяви, відповідно до яких претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_1 вони не мають. Просила суд справу розглянути за їх відсутності.

В судовому засіданні судом було з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють та не оспорюють зміст фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, тому з їх згоди, суд, відповідно до ч.3ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів цих обставин по справі та вважає встановленими обставини вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно. Та за ч.3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднана з проникненням до приміщення, вчинена повторно.

Статтею 50 ч. 1, 2 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Так, згідно з роз`ясненнями, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (в редакції Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009), суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, конкретні обставини вчинення злочинів, характер та спосіб вчиненого, при цьому, призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи яка вчинила злочин та попередження нових злочинів.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Отже, обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , згідно ст.67 КК України судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд бере до уваги ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст. 185 КК України, характер суспільної небезпеки скоєних злочинів, особу винного, який за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштований, має тимчасові заробітки, не судимий в силу вимог ст.89 КК України, його щире каяття, думку потерпілих, які претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають, думку прокурора, який також вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкціїч.2 ст. 185 КК України - два роки позбавлення волі, за ч.3 ст. 185 КК України - чотири роки позбавлення волі. Згідно вимог ст.70 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно - чотири роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на три роки, а також з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

На думку суду вид покарання обраний у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Крім того, покладення на обвинуваченого обов`язків, передбачених ст. 76 КК України зможе позитивно вплинути на його поведінку та запобігти вчиненню ним нових злочинів.

Підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили немає.

Питання, щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, а саме речові докази - 20 з`єднувальних муфт для труб діаметром 10 см. - вважати повернутими потерпілому ОСОБА_3 .

Речовий доказ - металевий кут з воріт вважати повернутим потерпілій ОСОБА_2 .

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави за проведення судово-товарознавчої експертизи № 236-МТ від 29.01.2018 року - 286 грн. 00 коп., за проведення судово-товарознавчої експертизи № 233-МТ від 24.01.2018 року - 286 грн. 00 коп. та за проведення судово-товарознавчої експертизи № 232-МТ від 24.01.2018 року - 286 грн. 00 коп.. Отримувач коштів ГУК у м. Херсон обл/м. Херсон/ 24060300 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код ЄДРПОУ 37959517, МФО 899998 Рахунок отримувача. UA238999980313040115000021001. Класифікація доходів бюджету «інші надходження».

Керуючись ст.ст.349,373,374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України - два роки позбавлення волі, за ч.3 ст. 185 КК України - чотири роки позбавлення волі. Згідно вимог ст.70 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно - чотири роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на три роки. У відповідності до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; - періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Підстав для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили немає.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави за проведення судово-товарознавчої експертизи № 236-МТ від 29.01.2018 року - 286 грн. 00 коп., за проведення судово-товарознавчої експертизи № 233-МТ від 24.01.2018 року - 286 грн. 00 коп. та за проведення судово-товарознавчої експертизи № 232-МТ від 24.01.2018 року - 286 грн. 00 коп.. Отримувач коштів ГУК у м. Херсон обл/м. Херсон/ 24060300 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код ЄДРПОУ 37959517, МФО 899998 Рахунок отримувача. UA238999980313040115000 021001. Класифікація доходів бюджету «інші надходження».

Речові докази - 20 з`єднувальних муфт для труб діаметром 10 см. - вважати повернутими потерпілому ОСОБА_3 .

Речовий доказ - металевий кут з воріт вважати повернутим потерпілій ОСОБА_2 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається через Генічеський районний суд Херсонської області.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після судового засідання вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Генічеського районного суду Т. Я. Мотонок