Ухвала суду № 101670146, 02.12.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/6539/18

Провадження № 1-кп/727/455/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРНІВЦІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого судді Слободян Г.М.

секретар судового засідання Івасишин О.І.

з участю сторін кримінального судового провадження:

прокурора Моргоч Н.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Чернівці клопотання прокурора про продовження строку дії застосованого запобіжного заходу у вигляді застави (продовження обов`язків) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , румуна, громадянина України, уродженця та зареєстрованого АДРЕСА_1 , фактично проживаючого АДРЕСА_2 , одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, з середньою освітою, непрацюючого, інваліда 2-ої групи, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Чернівці з Івано - Франківського апеляційного суду надійшли на новий розгляд (після скасування вироку Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15.07.2019 року) матеріали обвинувального акту, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018260040000950 від 28.04.2018р. по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України.

Прокурором Чернівецької обласної прокуратури Моргоч Н. подано до суду 02.12.2021 року клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. Посилаються в клопотанні на те, що відповідності з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, на даний час існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та які виправдовують необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього нічного арешту. Вважає, що слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов`язки: – прибувати до суду за першою вимогою; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками; - повідомляти суд про зміну місця проживання та здати на зберігання до відповідних органів паспорт для виїзду за кордон.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді застави та просив продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді застави до обвинуваченого ОСОБА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти розгляду даного клопотання прокурора у відсутність його захисника; також і не заперечував проти задоволення клопотання і по суті та просив у зв`язку з роботою змінити по обов2язках час, не з 20.00 год., а з 21.00 год.

Заслухавши доводи сторони обвинувачення прокурора, доводи обвинуваченого та його захисника відповідно які не заперечували щодо заявленого клопотання прокурором, суд зважає на наступне.

Згідно зі ст. 331 КПК України під час судового розгляду, суд за клопотання сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно зі змістом ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 ККУкраїни.

При цьому, поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, N 300-A).

Згідно ст. 181 ч.1-2 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби. При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , крім ризиків, визначених у ст. 177 КПК України, суд зобов`язаний оцінити всі обставини, зазначені в ст. 178 КПК України.

Суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинувачуваному ОСОБА_1 у разі визнання його винним у вчиненні злочину, в якому він обвинувачується, і відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до тяжких злочинів.

Також суд враховує, що запобіжний захід має на меті попереджати спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання. Вирішуючи це питання, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в рішенні «Харченко проти України» від 10.02.2011 р. Зокрема в п. 79 цього рішення зазначено, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявнику своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи. Суд, з`ясувавши доводи сторін кримінального провадження вважає, що обставини кримінального провадження дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від суду, вчинити інший злочин, впливати на потерпілу та свідків, і таким чином негативно вплинути на хід судового розгляду та встановлення об`єктивної істини в кримінальному провадженні; органом досудового розслідування в клопотанні наведено докази наявності обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч ч.2 ст. 121 КК України, викладено обставини які свідчать про те, що встановлені під час обрання запобіжного заходу ризики наведені вище не зменшилися

Згідно з ч.6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати шести місяців.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає за необхідне продовжити відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту з покладенням ряду обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177,178, 181, 184, 194, 331 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під домашнім арештом обвинуваченому ОСОБА_1 задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у виді домашнього нічного арешту, з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 в період з 21.00 годин до 07.00 годин ранку без відповідного дозволу суду, строком до 60 днів, - до 01.02.2021 року включно.

Покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першим викликом;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками

- повідомляти суд про зміну свого місця свого проживання;

- здати на зберігання дло відповідних органів паспорт для виїзду за кордон

Роз`яснити ОСОБА_1 , що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в його житло, за адресою: АДРЕСА_2 вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Виконання ухвали покласти на Чернівецьке районне управління поліції ГУ НП у Чернівецькій області.

Контроль за виконанням ухвали про продовження строку запобіжного заходу покласти на прокурора

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що згідно Рішення Конституційного Суду від 13.06.2019 N 4-р/2019 вони вправі оскаржити дану ухвалу суду до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя Слободян Г.М.