Рішення № 101669929, 24.11.2021, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/1346/21 Провадження 2/636/1178/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2021 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області в складі:

головуючого судді Золотоверхої О. О.

за участю секретаря судового засідання Караулової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркетпром» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просив суд стягнути з останнього суму завданих збитків у розмірі 349 922,70 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 19.03.2019 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ» укладено договір поставки металу та металовиробів № 953379/04/19, згідно з умовами якого останнє зобов`язалося виготовити та продати позивачу обумовлений у договорі метал. 15.07.2019 на виконання умов договору поставки ТОВ «Метінвест-СМЦ» відвантажило в м. Кривому Розі Дніпропетровської обл. обумовлену партію металу на суму 349 922,70 грн, яку позивач оплатив у повному обсязі (далі - Вантаж).

Позивач уклав з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 договір про перевезення Вантажу з м. Кривого Рога до м. Рівне. Водієм, який мав за договором перевезти Вантаж у м. Рівне був відповідач.

Відповідач отримав Вантаж але не привіз його у м. Рівне та не привіз його позивачеві взагалі, чим завдав позивачу матеріальну шкоду на суму Вантажу. Відповідач привіз і відвантажив Вантаж у необумовлене договором місце, унаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати оплачений ним Вантаж. На підставі викладеного позивач просив позов задовольнити.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву, у якій просив розглядати справу без його участі, вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судові засідання, призначені на 02.06.2021, 03.08.2021, 05.10.2021, 24.11.2021 не з`явився, про їх проведення повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Зі згоди позивача, керуючись вимогами ч. 4 ст. 223, ст. ст. 280, 281 ЦПК України суд проводить заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши позов, повно та всебічно дослідивши надані докази встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з копією дистрибуторського договору № 953379/04/19 від 19 березня 2019 р. (а.с. 5-21), копією платіжного доручення (а.с. 22), копіює рахунку на попередню оплату (а.с. 23), копією накладної (а.с. 24) між позивачем та ТОВ «Метінвест-СМЦ» виникли договірні правовідносини, згідно з якими ТОВ «Метінвест-СМЦ» виготовило та поставило позивачу Вантаж у м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл.

Статтею 509 ЦК України установлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини .

Згідно з ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 532 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628, ч. 1 ст. 629, ч. 1 ст. 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частинами 1, 2 ст. 908 ЦК України установлено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Відповідно до копії накладної та розписки про отримання металопрокату (а.с. 25-27), копії товарно-транспортної накладної (а.с. 28) відповідач отримав Вантаж під зобов`язання подальшого доставлення до м. Рівне. З указаного вбачається, що між сторонами виникли договірні зобов`язання з перевезення вантажу, згідно з якими відповідач мав обов`язок привезти Вантаж у м. Рівне та відвантажити його, а позивач мав обов`язок прийняти Вантаж у м. Рівне.

Як убачається з копій матеріалів кримінального провадження (а.с. 31-47) за фактом шахрайських дій невідомої особи, унаслідок яких сторони були введені в оману щодо часу та місця доставки Вантажу, було відкрите кримінальне провадження. З указаних копій матеріалів кримінального провадження також убачається, що Вантаж не був доставлений до м. Рівне, як це було обумовлено в товарно-транспортній накладній (копія – а.с. 28).

На підставі викладеного суд установив, що позивач не отримав Вантаж унаслідок дій відповідача, який мав обов`язок відвантажити Вантаж у м. Рівне та передати його позивачу, а останній мав обов`язок прийняти Вантаж. Таким чином, відповідач порушив свої зобов`язання за договором перед позивачем. Доказів відшкодування позивачу завданих діями відповідача збитків суду не надано.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно з ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Частинами 1-3 ст. 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Суд вважає, що позивач довів розмір понесених ним збитків унаслідок порушення відповідачем свого зобов`язання. На підставі викладеного суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідності до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд розподіляє судові витрати відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 11, 218, 509, 526, 532, 626, 628, 629, 638, 639, 908, 909, 924 ЦК України, ст. ст. 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 279, 280?282, 284, 289, 352, 354, пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркетпром» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркетпром» завдані збитки в розмірі 349922 (триста сорок дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять дві) грн 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркетпром» понесені останнім витрати зі сплати судового збору в розмірі 5248 (п`ять тисяч двісті сорок вісім) грн 85 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Продмаркетпром», код ЄДРПОУ: 36863714, юридична адреса: м. Київ, вул. Академіка Філатова, буд. 10А, оф. 2/51.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складене 29.11.2021.

Суддя О. О. Золотоверха