Ухвала суду № 101668771, 06.12.2021, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4958/21

провадження №: 1-м/398/1/21

УХВАЛА

Іменем України

"06" грудня 2021 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Нероди Л.М., з участю секретаря судового засідання Шаповал І.Ф., прокурора Гуцола В.А., головного спеціаліста сектору судової роботи та міжнародного співробітництва у Кірорвоградській області Дерев`янка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку Московського районного суду м. Твері Російської Федерації від 14 вересня 2017 року, яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого з п. «б» ч. 3 ст. 111 КК РФ до п`яти років восьми місяців позбавлення волі,

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2021 року до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшло клопотання Міністерства юстиції України в порядку ст. 610 КПК України про приведення у відповідність із законодавством України з метою забезпечення виконання в Україні покарання, призначеного громадянину України ОСОБА_1 вироком суду Російської Федерації, а саме: визначити за КК України правову кваліфікацію діяння, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винним вироком Московського районного суду м. Твері Російської Федерації від 14 вересня 2017 року, визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_2 згідно з КК України, вирішити питання щодо виконання зазначеного вироку в частині відшкодування моральної та матеріальної шкоди та процесуальних витрат.

Клопотання мотивовано тим, що наказом Міністерства юстиції України від 30 вересня 2021 року №3452/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком суду Російської Федерації громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для подальшого відбуття покарання на території України.

Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання Міністерства юстиції України, посилаючись на наявність всіх правових підстав для його задоволення, просив привести вирок суду іноземної держави відносно громадянина України ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України та визначити норму Кримінального кодексу України, якою передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого останнього визнано винуватим вироком Московського районного суду м. Твері Російської Федерації від 14 вересня 2017 року.

Суд, заслухавши думку прокурора та дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок з використанням судової та адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями ст. 11 Конвенції, яка передбачає у разі заміни вироку застосовувати процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку.

Частиною 3 статті 609 КПК України передбачено, що після надходження всіх необхідних документів Міністерство юстиції України протягом місяця розглядає надіслані матеріали та в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.

Частинами 1 та 2 статті 610 КПК України передбачено, що клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до частини третьої статті 609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України протягом одного місяця з моменту його надходження. Судовий розгляд здійснюється за участю прокурора.

Судом встановлено, що вироком Московського районного суду м. Твері Російської Федерації від 14 вересня 2017 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засуджено до п`яти років восьми місяців позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого п. «б» ч. 3 ст. 111 КК РФ, до вступу вироку в законну силу обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою залишений без змін, строк відбуття покарання визначено з 14 вересня 2017 року, зараховано у строк відбуття покарання строк перебування під вартою до ухвалення вироку з 27 липня 2017 року по 13 вересня 2017 року. Вирок набрав законної сили 30 вересня 2017 року.

З довідки на засудженого ОСОБА_1 вбачається, що початком строку відбуття покарання визначено 14 вересня 2017 року, кінцем строку відбуття покарання – 25 березня 2023 року, зараховано в строк відбуття покарання період тримання під вартою з 27 липня 2017 року по 13 вересня 2017 року.

Пунктом «а» ч.1 ст.11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року встановлено, що замінюючи вирок, компетентний орган повинен врахувати зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку.

З вироку Московського районного суду м. Твері Російської Федерації від 14 вересня 2017 року вбачається, що ОСОБА_1 засуджений за умисне спричинення тяжкого ушкодження здоров`я, небезпечного для життя, з хуліганських спонукань, відносно двох осіб, відповідальність передбачена п. «б» ч. 3 ст. 111 КК РФ.

В роз`ясненнях, викладених в листі Верховного суду України «Практика застосування судами міжнародних договорів України щодо визнання і виконання вироків іноземних судів» від 01.02.2008 року зазначено «стаття 11 Конвенції 1983 р., на відміну від ст. 10, не містить прямого обов`язку суду держави виконання вироку дотримувати характеру і тривалості покарання, проте відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 11 Конвенції суд повинен враховувати висновки щодо фактів, які зробив суд держави винесення вироку (у тому числі щодо суворості покарання). Отже, ст. 11 Конвенції не передбачає широких повноважень для суду держави виконання вироку щодо пом`якшення покарання. … судам можна рекомендувати переважно застосовувати процедуру заміни вироку іноземного суду, передбачену ст. 11 Конвенції 1983 р., із дотриманням, наскільки це можливо, природи і тривалості покарання, визначеного судом іноземної держави.».

Згідно з чинним законодавством України, умисне заподіяння шкоди здоров`ю, небезпечної для життя людини, з хуліганських спонукань, щодо двох осіб є караним діянням, що кваліфікується за ч. 1 ст. 121 КК України, санкція якої передбачає покарання, у виді позбавлення волі.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є громадянином України, вирок суду Російської Федерації, яким він засуджений, набрав законної сили, засуджений надав згоду на його передачу в Україну для подальшого відбування покарання, кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством України, суд вбачає підстави для приведення вироку у відповідність із законодавством України.

Відповідно ч. 4 ст. 610 КПК України при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків: 1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України; 2) якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.

Відповідно до статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року замінюючи вирок, компетентний орган повинен зарахувати у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі і не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи, тому, суд дотримується строку покарання, визначеного кримінальним законом України, враховуючи, що строк покарання у виді позбавлення волі, призначений вироком Московського районного суду м. Твері Російської Федерації від 14 вересня 2017 року, відповідає санкції стаття ч. 1 ст. 121 КК України Строк відбування покарання ОСОБА_1 необхідно рахувати з 14 вересня 2017 року з зарахуванням в строк покарання строку попереднього ув`язнення з 27 липня 2017 року по 13 вересня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Так, згідно ч. 5 ст. 72 КК України(в редакції Закону України № 838-VIII зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Попереднім ув`язненням у розумінні ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» є запобіжний захід, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

З системного аналізу положень ч. 5 ст. 72 КК України та ч. 1 ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» вбачається, що попереднім ув`язненням визнається період між затриманням особи і до набрання вироком законної сили.

З урахуванням викладеного, оскільки призначене судом Російської Федерації, покарання ОСОБА_1 за своїм видом є сумісним із законодавством України, суд вважає клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність до законодавства України вироку Московського районного суду м. Твері Російської Федерації від 14 вересня 2017 року, відносно ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, згідно ч. 6 ст. 610 КПК України при розгляді питання про виконання покарання суд може одночасно вирішити питання про виконання вироку суду іноземної держави в частині цивільного позову і процесуальних витрат у разі наявності відповідного клопотання.

Відповідно до ч. 8 ст. 602 КПК України вирішення питання про визнання і виконання вироку суду іноземної держави у частині цивільного позову вирішується у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Норми ч. 1 ст. 465 ЦПК України вказують, що клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або відповідно до міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником).

Вироком Московського районного суду м. Твері Російської Федерації від 14 вересня 2017 року, з ОСОБА_1 стягнуто матеріальну та моральну шкоду, а також процесуальні витрати.

Засуджений ОСОБА_1 зобов`язався сплатити кошти за вироком російського суду (заява засудженого додається).

Однак, у матеріалах, наданих Міністерством юстиції України, відсутні клопотання стягувачів про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, а тому суд не вирішує питання про виконання вироку суду іноземної держави в частині цивільного позову при розгляді даної справи.

Керуючись ст. 11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, ст. 602-610 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення Московського районного суду м. Твері Російської Федерації від 14 вересня 2017 року, яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, засудженого з п. «б» ч. 3 ст. 111 КК РФ, у відповідність із законодавством України – задовольнити частково.

Вирок Московського районного суду м. Твері Російської Федерації від 14 вересня 2017 року, яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, засудженого з п. «б» ч. 3 ст. 111 КК РФ до п`яти років восьми місяців позбавлення волі, привести у відповідність із законодавством України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати засудженим за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 (п`яти) років 8 (восьми) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 14 вересня 2017 року.

Зарахувати в строк відбування покарання час перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою з 27 липня 2017 року по 13 вересня 2017 року на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою стосвно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Копію ухвали направити Міністерству юстиції України та Центральному органу виконавчої влади у сфері виконання покарань в Україні.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом семи днів з дня проголошення, засудженим - протягом семи днів з моменту вручення ухвали.

СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА