Рішення № 101668213, 25.11.2021, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №206/4134/21

2-о/206/627/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2021 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Румянцева О.П.

присяжних Главної С.О.

Волкової М.І.

при секретарі Биковій Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро в матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання особи безвісно відсутньою,

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2021 року заявник звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про визнання особи безвісно відсутньою. В обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на те, що він є рідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Брат був інвалідом дитинства, але його документів у нього ніколи не було. ОСОБА_2 ніде не працював, жив з бабусею у с. Діївка Новокодацького (Ленінського) району м. Дніпра (м. Дніпропетровська), а за адресою: АДРЕСА_1 , був лише зареєстрований. Після смерті бабусі його мати продала будинок своєї матері та купила собі житло у м. Кам`янське. ОСОБА_2 ніде не працював, сім`ї у нього не було, дітей теж, друзів його він не знає. Він до моменту зникнення заробляв собі на життя тим, що їздив на електричках та просив милостиню, хоча отримував пенсію, наскільки йому це було відомо від матері. Від час поїздок у електричках, ОСОБА_2 часто били невідомі особи, але він продовжував їздити та просити милостиню. Приблизно влітку 2007 року, ОСОБА_2 перестав виходити на зв`язок, від родичів він дізнався, що він не з`являється ні до кого, мати теж не знала, де знаходиться брат. З офіційною заявою про розшук ОСОБА_2 до Самарського РВВС ДМУ УМВС України у Дніпропетровській області у жовтні 2007 року звернулася мати ОСОБА_3 . Оскільки ОСОБА_2 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 , він та члени його родини не мають можливості подати документи на приватизацію житла. Зняти ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання можливо лише за рішенням суду про визнання особи безвісно відсутньою або померлою. Про місце перебування ОСОБА_2 немає відомостей більше року. Йому не відомо про наявність рухомого або нерухомого майна, яке б могло належати ОСОБА_2 , а тому вживати заходів щодо опіки над майном особи немає необхідності. Просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровська, безвісно відсутнім.

17 вересня 2021 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Представник заявника ОСОБА_4 в судовому засіданні заяву підтримала та просила її задовольнити в повному обсязі.

Від представника заінтересованої особи - Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних та дозвільних процедур Дніпровської міської ради надійшла заява з проханням розглядати справу за його відсутності, прийняти рішення згідно матеріалів справи та відповідно до чинного законодавства України.

Вислухавши пояснення представника заявника, враховуючи позицію представника заінтересованої особи та дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що згідно довідки ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 27.04.2021, брат ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , 1971 р.н., місцезнаходження якого невідоме, з 25.10.2007 знаходиться в розшуку у ВП №4 ДРУП, як безвісно зниклий. В ході проведення розшуковий заходів, встановити місцезнаходження ОСОБА_2 не надалося можливим (а.с.8).

З відповіді ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 05.11.2021, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 23.10.2007 пішов з місця мешкання: АДРЕСА_1 та не повернувся, ЛВ на станції Дніпропетровськ ЛУ на Придніпровській залізниці УМВС України на транспорті 25.01.2008 відносно безвісті зниклого ОСОБА_2 була заведена ОРС «Розшук» №30060. 02.06.2009 вказана ОРС «Розшук» була прийнята до провадження в Самарський РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області. Справа перебуває у провадженні ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області. Проведеними оперативно-розшуковими заходами, встановити місце знаходження ОСОБА_2 не вдалося (а.с.34).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 18.01.1971 року, що підтверджується довідкою про склад сім`ї, виданою Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (а.с.9).

ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією актового запису про народження ОСОБА_2 №2207 від 23.06.1971 та копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 (а.с.31, 36).

Відповідно до ч.1 ст.306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку. Ці відомості дозволяють визначити право осіб на звернення до суду в справі цієї категорії, коло заінтересованих осіб, необхідні докази.

Згідно ст.43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року. Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

За вимогами ст.ст.305-309 ЦПК України виникнення справ про визнання громадян безвісно відсутніми зумовлені необхідністю захисту майнових прав громадян, справи про правовий статус яких розглядається судом, захистом інтересів осіб, які мають певні правовідносини з особою, тривала відсутність якої позбавляє їх можливості користуватись своїми правами.

Згідно положень статті 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» особа набуває статусу такої, що зникла безвісти, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи безвісти та її розшук або за рішенням суду. Особа вважається зниклою безвісти до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом. Надання особі статусу зниклої безвісти відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством. Якщо особа, зникла безвісти, оголошена померлою, але її місцеперебування, місце поховання чи місцезнаходження її останків не встановлено, проведення розшуку такої особи в розумінні цього Закону не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження її останків.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2018 року у справі № 225/1297/17 зроблено висновок, що «безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Зазначена норма передбачає перш за все з`ясування місця постійного проживання особи на час її зникнення, заходів, які приймав заявник для встановлення місця знаходження особи, щодо якої ставиться питання про визнання безвісно відсутньою, та чи були вичерпані усі можливості для її знаходження.

Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються:

а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання;

б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості;

в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України;

г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою».

22 листопада 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №225/882/17, провадження №61-34068св18 підтвердив правові позиції стосовно підстав для визнання особи безвісно відсутньою.

При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Більше того, визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою (стаття 43 ЦК України) жодним чином не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи (особа жива, особа померла).

Відповідно до п.7 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» одним із повноважень поліції є розшук безвісно зниклих осіб. Початок розшуку безвісно зниклих осіб є підставою для відкриття кримінального провадження.

Згідно положень ст.6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», інформація про безвісно зниклу особу є підставою для здійснення оперативно-розшукової діяльності.

З`ясувавши всі обставини у справі, а саме відсутність відомостей про перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у місці його постійного проживання та за місцем його реєстрації, відсутність відомостей про дійсне перебування останнього і неможливість отримати такі відомості, сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування ОСОБА_2 , а також приймаючи до уваги те, що ОСОБА_2 перебуває в розшуку з 25.10.2007 та місце його перебування (знаходження) невідоме, у зв`язку із чим, суд приходить до висновку про наявність юридичного складу для визнання ОСОБА_2 безвісти зниклим та наявність підстав для задоволення заяви.

Згідно ч.7 ст.94 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Роз`яснити, що відповідно до ч.1 ст.44 ЦК України заявник має право звернутися на підставі цього рішення суду до нотаріуса за останнім місцем проживання ОСОБА_2 для опису належного йому майна та встановлення над ним опіки.

Також, слід роз`яснити, що згідно ч.1 ст.45 ЦК України, якщо фізична особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем її перебування або суд, що постановив рішення про визнання цієї особи безвісно відсутньою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

Відповідно до положень ст.309 ЦПК України, у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 43, 44, 305-309 ЦК України, ст.ст. 6-13, 33-34, 76-81, 83, 84, 89, 133, 141, 223, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280-284, 315 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), заінтересована особа Відділ формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд.58, код ЄДРПОУ 40392181) про визнання особи безвісно відсутньою - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, безвісно відсутнім.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.П.Румянцев

Присяжні М.І.Волкова

С.О.Главна