Ухвала суду № 101667812, 07.12.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/4371/21

Провадження № 1-кп/0203/850/2021

У Х В А Л А

07 грудня 2021 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі головуючої судді - Черваньової Ю.М.,

при секретарі - Віліщук К.В.,

за участю прокурора -Марченка С.А.,

захисника - Маслія В.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021041030000849 від 19.08.2021 року, обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041030000849 від 19.08.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Послався на існування ризиків, зазначених у п. п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Так,ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від шести до десяти років з конфіскацією майна, тому, він,розуміючи тяжкість майбутнього покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може переховуватися від суду. Також ОСОБА_1 , усвідомлює, що важливим доказом вчинення ним кримінального правопорушення є показання свідків, тому є всі підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, може вмовлянням чи іншим способом незаконно впливати на свідків щодо зміни в подальшому ними свідчень по вищевказаному кримінальному провадженню, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, зазначив, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не має соціальних зв`язків, не працевлаштований, є підстави вважати, що є ризик вчинення ним кримінальних правопорушень задля прибутку.

Обвинувачений, його захисник заперечували проти задоволення заявленого клопотання, оскільки вважали його необґрунтованим, нічим не підтвердженим, просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт в нічний період доби, щоб мати можливість працевлаштуватись. Просили врахувати наявність міцних соціальних зв`язків та поганий стан здоров`я обвинуваченого, на підтвердження чого були надані відповідні документи.

Вислухавши думку учасників провадження та ознайомившись із матеріалами обвинувального акту, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.2ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, втому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

13 жовтня 2021 року ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_1 продовжено строку тримання під вартою на 60 днів, який спливає 11 грудня 2021 року, при цьому судом встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до частини 1статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Ризик, передбачений п.1 ч.1ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватись від суду існує, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні корисливого злочину, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, за яке передбачено позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, тому у суду є достатні підстави вважати, що обвинувачений, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим у інкримінованому злочині, може переховуватися від суду.

При вирішенні питання про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1ст.177КПК Українивраховано позицію Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» у якій зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Крім того, у зв`язку з тим, що кримінальне провадження знаходиться на початковій стадії, тому, враховуючи стадію судового розгляду, серйозність пред`явленого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, існує висока вірогідність, що перебуваючи на волі обвинувачений матиме змогу впливати на свідків з метою змін або викривлення їх показань, а тому наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Щодо ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає його доведеним, оскільки ОСОБА_1 ставиться за провину вчинення корисливого злочину та у зв`язку з тим, що він не має законних джерел доходу, на момент затримання не працював близько пів року, що було підтверджено самим обвинуваченим, єпідстави вважати, що він може вчинити нові кримінальні правопорушення задля прибутку.

Наявність міцних соціальних зв`язків, про які зазначено стороною захисту,що було підтверджено довідкою про склад сім`ї від 18.10.2021 року, бажання працевлаштуватись вказані ризики в достатній мірі не спростовують.

З приводу наданих медичних документів на підтвердження поганого стану здоров`я обвинуваченого суд зазначає наступне.

Витяг з історії хвороби № 8014/1509 від 01.09.2015 року суд вважає неналежним доказом, оскільки у суду є обґрунтовані сумніви щодо актуальності на стан розгляду клопотання даних, зазначених в ньому, щодо стану здоров`я обвинуваченого.

Щодо витягу з медичної картки стаціонарного хворого № 1047/82 від 19.02.2020 року суд зазначає, що немає відомостей про те, що на даний момент ОСОБА_1 потребує медичної допомоги після проведеної операції, Крім того, останнім було зазначено, що до моменту затримання (серпень 2021 року) він відвідував лікаря-хіруруга, однак будь-яких доказів того, що він й надалі потребує медичного нагляду, суду не надано.

Серед іншого, суд зазначає, що ОСОБА_1 має право на отримання медичної допомоги вумовах тримання під вартою, при цьому він повідомив суду, що не звертався за такою допомогою, оскільки її надання в установі виконання покарань, на думку обвинуваченого, є неможливими однак доказів на підтвердження цієї обставини суду не надано.

Крім того, на підтвердження відсутності підстав для подальшого тримання під вартою, ОСОБА_1 зазначив, що обвинувачення є необґрунтованим та прокурор повинен перекваліфікувати його діяння на менш тяжке.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Суд зауважує, що на даному етапі судового розгляду не оцінюються докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Згідно з ч.1ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Доведені прокурором ризики є суттєвими, і, які засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, тому з урахуванням значної суспільно небезпеки інкримінованого діяння, наявності ознак преваги суспільних інтересів над інтересами забезпечення поваги до особистої свободи, суд прийшов до висновку, що наразі немає підстав для обрання більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч.3ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосуваннязапобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюзобов`язанийвизначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у відповідності до абз.4 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» складає з 01 січня 2021 року від 45400 до 181600 гривень.

Суд вважає необхідним визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 45400 гривень, що буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на ньогообов`язків та не буде завідомо непомірним для нього.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 199, 315, 369-372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 04 лютого 2022 року включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення обвинуваченим процесуальних обов`язків - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442, відкритий Територіальному управлінню Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 26239738) в ДКСУ, м.Київ (МФО 820172), в разі внесення якої звільнити ОСОБА_1 з-під варти.

З моменту звільнення з-під варти в зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Обвинувачений або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до суду;

-не відлучатися із місця проживання, без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну місця проживання.

Застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді застави вважати з моменту його звільнення з-під варти.

В задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом семи діб з дня її оголошення.

Суддя: Ю.М. Черваньова