Вирок № 101665885, 06.12.2021, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/930/16-к

Провадження № 1-кп/444/6/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2021 року Жовківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Мікула В. Є.

секретар судового засідання Сагаль Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовкві кримінальне провадження № 1-кп/444/96/2016 про обвинувачення:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Трускавець, Львівської області, проживає та зареєстрований АДРЕСА_1 , освіта вища, одружений, працює на посаді доцента кафедри машинобудування факультету механіки та енергетики Львівського Національного аграрного університету, хворіє на гіпертонічну хворобу ІІ ст.., не інвалід, раніше не судимий, паспорт НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 354 КК України,

за участю прокурора Сороківський М.П., Сенюта А.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Шніцар А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області зазначене кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення, яке сформульовано в обвинувальному акті та підтримане прокурором під час судового розгляду, такого змісту.

Обвинувачений ОСОБА_1 , працюючи, відповідно до наказу по Львівському національному аграрному університету №573-К від 07.1 1.2013 на посаді доцента кафедри машинобудування факультету механіки та енергетики Львівського національного аграрного університету, будучи працівником установи, який не є службовою особою, а також будучи, відповідно до наказу №489/К-С від 12.10.2015, керівником дипломного проекту студента третього курсу заочної форми навчання факультету механіки та енергетики Львівського національного аграрного університету ОСОБА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та незаконного збагачення, 16.03.2016р. близько 14.30 год., перебуваючи у своєму службовому кабінеті у приміщенні Львівського національного аграрного університету за адресою: Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. Шевченка, 5, протиправно одержав від ОСОБА_2 для себе неправомірну вигоду в сумі 400 доларів США (що згідно курсу Національного банку України становило 10754 гривні) за вчинення в інтересах останнього дій з використанням свого становища доцента кафедри машинобудування факультету механіки та енергетики Львівського національного аграрного університету та керівника дипломного проекту ОСОБА_2 , а саме - за виконання дипломного проекту ОСОБА_2 та сприяння у його успішному захисті перед державною екзаменаційною комісією, зокрема, за складання позитивного відзиву про дипломний проект ОСОБА_2 та відповідної пояснювальної записки.

В судовому засіданні обвинувачений вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 354 КК України, повністю заперечив. Пояснив, що брав кошти за написання тексту дипломного проекту. Вважає, що це його право і він погодився на прохання студента оскільки йому були необхідні кошти на лікування батька. Вважає, що викладач має право писати наукові роботи. Таку роботу він виконував в позаробочий час не використовуючи обладнання установи де працював. Він хотів надавати студенту ОСОБА_2 необхідні консультації але той повідомив, що не вміє креслити на комп`ютері а тому не може сам написати свою дипломну роботу. Вважає, що кошти отримав правомірно.

Він повідомив студента, що у разі його згоди на написання тексту роботи, його працю потрібно буде оплатити, на що студент погодився. Тобто, він не вимагав неправомірну вигоду а отримав кошти як оплату його наукової творчої роботи.

Підпис на рецензії до дипломної роботи ставити він не зобов`язаний. Відтак в якості наукового керівника готує відгук на дипломну роботу, але керівник може бути змінений в будь-який час до моменту закінчення навчального процесу. Його підпис на дипломній роботі є формальним і для екзаменаційної комісії не має жодного значення.

Передані кошти це винагорода за написання конкретного дипломного проекту. Свої дії він розцінює як виконання певної роботи за відповідну винагороду.

В ЛНАУ він працював доцентом кафедри машинобудування факультету механіки та енергетики Львівського Національного аграрного університету, у його підпорядкуванні нікого не було, видавати накази він не має права.

Наукове керівництво це консультаційна робота творчого характеру. Дипломний проект це самостійна творча робота, а він, як науковий керівник, може підказувати студенту, проте студент може не прислуховуватись до його підказок. Якщо студент не бажає самостійно писати дипломну роботу, її текст може виготовити будь-яка інша особа, однак в подальшому студент повинен захистити дипломний проект. Відгук керівника значення під час здійснення захисту дипломного проекту не має, науковий керівник рішення про допуск дипломного проекту до захисту не приймає, це рішення приймає завідувач кафедри під час попереднього захисту згаданого проекту.

Щодо ОСОБА_2 він ні з ким бесід з метою сприяння останньому в захисті дипломного проекту не вів та не обіцяв таких.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він маючи намір отримати від наукового керівника ОСОБА_1 затверджене завідувачем кафедри, наскрізне завдання на виконання дипломного проекту, поради, щодо структури роботи дипломного проекту, рекомендації необхідної навчальної, наукової, довідкової літератури, методичні рекомендації та при можливості інші матеріали, що можуть бути використані під час виконання проекту у листопаді 2015 року прибув до нього, де зустрівшись в ході спілкування повідомив про свої наміри, на що отримав відповідь від ОСОБА_1 про можливість підготовлення дипломного проекту його погодження та успішного захисту перед державною екзаменаційною комісією, однак висловив прохання ОСОБА_2 про передачу йому за це грошових коштів в сумі 500 доларів США. 17.02.2016 року приблизно о 11 год. 30 хв., ОСОБА_1 домовившись про зустріч з ним, в приміщенні головного корпусу ЛНАУ, під час спілкування висловив останньому, прохання у наданні йому неправомірної вигоди, змінивши названу ним напередодні суму коштів, в сумі 400 доларів США. 16.03.2016 року він прибув до службового кабінету ОСОБА_1 , що за адресою: АДРЕСА_2 із грошовими коштами в сумі 400 доларів США та передав їх ОСОБА_1 ..

Судом, у порядку ст. 358 КПК України, у судовому засіданні, досліджені наступні документи, у яких викладені чи посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження

Так, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 прокурором надано наступні докази: рапорт від 22.02.2016 року, заяву ОСОБА_2 , ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку від 25.02.2016 року, доручення від 15.03.2016 року, протокол обшуку від 16.03.2016 року з доданими дисками, 3 листки з рукописними записами, протокол огляду речей та документів від 17.03.2016 року, висновок криміналістичної експертизи №1464 від 22.04.2016 року, довідка від 16.03.2016 року, витяг з наказу №573-К, посадову інструкцію, положення про порядок створення та організацію роботи Екзаменаційної комісії для атестації здобувачів вищої освіти у Львівському національному аграрному університеті, наказ №638/к-с від 21.12.2015 року з додатками, витяг з наказу №489/5-с від 12.10.2015 року, вимоги до оформлення дипломних і курсових проектів, список студентів навчально-наукового інституту заочної та післядипломної освіти, ухвалу слідчого судді від 18.03.2016 року про арешт майна, рапорт від 31.03.2016 року, протокол про результати аудіо-, відеоконтролю особи №14/1-549 від 21.03.2016 року з доданим носієм інформації, протокол про результати аудіоконтролю особи №14/1-552 від 21.03.2016 року, протокол про результати візуального спостереження за особою №14/1-554 від 21.03.2016 року, протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж №14/1-555 від 21.03.2016 року з доданим носієм інформації, постанова про виокремлення матеріалів від 08.04.2016 року та виокремлені документи, протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 26.04.2016 року та повідомлення від 26.04.2016 року, протокол ідентифікації та помічення грошових коштів, постанова про визнання речовими доказами від 17.03.2016 року, ухвалу слідчого судді апеляційного суду Львівської області № 0533 від 25.02.2016 року.

З досліджених доказів вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 був призначений науковим керівником дипломного проекьу ОСОБА_2 , оскільки останній не виявив бажання самостійно працювати над даним проектом, обвинувачений ОСОБА_1 погодився на пропозицію свідка ОСОБА_2 про написання йому дипломного проекту за винагороду, а саме за 400 доларів США, які він в результаті і отримав від ОСОБА_2 , що і не заперечується самим обвинуваченим.

Однак досліджених доказів не підтверджує, що за отримані гроші чи їх частину обвинувачений ОСОБА_1 мав посприяти в успішному захисті дипломного проекту перед державною екзаменаційною комісією.

З досліджуваних протоколів про результати аудіо-, відеоконтролю особи, вбачається, що на запитання ОСОБА_2 скільки буде членів комісії і що ніби з розмов потрібно здавати гроші для голови комісії ОСОБА_1 відповів, що він не знає скільки членів комісії, а якщо хтось і збирає гроші то він в тому участі не бере.

Стороною захисту на підтвердження невинуватості ОСОБА_1 надано вирок Галицького районного суду м. Львова від 20.05.2016 року по справі №461/2955/16-к. з якого вбачається що інша особа засуджена з ч. 1 ст. 368 КК України за отримання неправомірниої винагороди при захисті дипломної роботи ОСОБА_2 .

Аналізуючи пояснення обвинуваченого, свідка, зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Зі змісту ч. 3 ст. 354 КК України випливає, що відповідальність за вчинення даного кримінального правопорушення настає у разі прийняття пропозиції, обіцянки або одержання працівником підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, або особою, яка працює на користь підприємства, установи чи організації, неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення будь-яких дій з використанням становища, яке займає працівник на підприємстві, в установі чи організації, або у зв`язку з діяльністю особи на користь підприємства, установи чи організації, в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України «Про вищу освіту» керівництво факультетом здійснює декан (начальник), керівництво навчально-науковим інститутом - директор (начальник).

Згідно з ч. 6 ст. 35 Закону України «Про вищу освіту» керівництво кафедрою здійснює завідувач (начальник) кафедри, який не може перебувати на посаді більш як два строки.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України «Про вищу освіту» учасниками освітнього процесу у закладах вищої освіти є наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники; здобувачі вищої освіти та інші особи, які навчаються у закладах вищої освіти; фахівці-практики, які залучаються до освітнього процесу на освітньо-професійних програмах; інші працівники закладів вищої освіти.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Закону України «Про вищу освіту» основними посадами науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти є керівник (ректор, президент, начальник, директор); заступник керівника (проректор, віце-президент, заступник начальника, заступник директора, заступник завідувача), діяльність якого безпосередньо пов`язана з освітнім або науковим процесом; директор (начальник) інституту, його заступники, діяльність яких безпосередньо пов`язана з освітнім або науковим процесом; декан (начальник) факультету, його заступники, діяльність яких безпосередньо пов`язана з освітнім або науковим процесом; директор бібліотеки; директор музею; завідувач (начальник) кафедри; професор; доцент; старший викладач, викладач, асистент, викладач-стажист; науковий працівник бібліотеки; науковий працівник музею; завідувач аспірантури, докторантури.

З наданого стороною обвинувачення витягу з наказу №573-к вбачається, що обвинувачений був прийнятий на посаду доцента кафедри машинобудування факультету механіки та енергетики Львівського Національного аграрного університету. Згідно посадової інструкції доцента кафедри останній зобов`язаний, зокрема, керувати дипломними проектами. При цьому суд враховує, що чинними нормативно-правовими актами повноваження наукового керівника дипломного проекту чітко не регламентовані. Натомість, повноваження керівника дипломного проекту згідно з положеннями вищевказаних нормативно-правових актів, ст. 55 Закону України «Про вищу освіту» та посадової інструкції доцента кафедри не відносяться до повноважень науково-педагогічних працівників.

Таким чином, суд враховує, що ОСОБА_1 не був членом екзаменаційної комісії, не був завідувачем кафедри й відповідні рішення щодо рішення про допуск дипломного проекту до захисту перед ДЕК, затвердження або відмови у затвердженні дипломного проекту приймати не міг. Крім того, суд враховує, що суду не надано доказів, що ОСОБА_1 звертався до членів екзаменаційної комісії з проханням надати ОСОБА_2 допомогу під час здійснення ним захисту дипломної роботи чи надавав за це грошові кошти або принаймні пропонував їх.

Як вбачається із самого обвинувального акта керівник дипломного проекту має підготувати відзив про роботу дипломника. Виконаний дипломний проект підписаний студентом подається керівникові. Підписана керівником пояснювальна записка і графічний матеріал з письмовим відгуком про роботу студента подається на кафедру за 3-5 днів до захисту проекту перед державною екзаменаційною комісією. На кафедрі проводиться попередній захист проекту перед робочою комісією. Після попереднього захисту та виправлення (при необхідності), дипломний проект підписують відповідальний від кафедри нормоконтроль і завідувач кафедри. Далі проект скеровується на рецензію а відтак передається в деканат. Якщо рішенням робочої комісії студент не допускається до захисту проекту перед ДЕК, то це питання розглядається на засіданні кафедри за участю керівника проекту.

Таким чином, керівник дипломного проекту не має повноважень щодо допуску чи захисту перед ДЕК дипломного проекту.

Як встановлено в судовому засіданні вироком Галицького районного суду м. Львова у справі №461/2955/16-к провадження: 1-кп/461/288/16 від 28.04.2016 року по справі де заявником виступає ОСОБА_2 засуджено громадянина ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 368 КК України за отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_2 у розмірі 200 доларів США, натомість наступний мав забезпечити погодження дипломного проекту та успішний захист дипломного проекту перед державною екзаменаційною комісією.

Водночас ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_1 , як вбачається з вищезазначеного вироку Галицького районного суду м. Львова, не було висунуте обвинувачення у вчиненні вказаних злочинів групою осіб.

Суд погоджується з стороною захисту, що вироком Галицького районного суду м. Львова вже встановлено та притягнуто до відповідальності особу, яка мала забезпечити погодження дипломного проекту ОСОБА_2 та відповідно успішний захист дипломного проекту перед державною екзаменаційною комісією.

Що ж стосується клопотань про визнання доказів недопустимими суд враховує, що в судовому засіданні не знайшли своє підтвердження недопустимість обшуків, оскільки такі проведені з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та негласні слідчі (розшукові) дії також проводилися на підставі ухвал слідчих суддів апеляційного суду Львівської області з дотриманням вимог кримінального процесуального закону а тому підстав для визнання їх недопустимими доказами немає.

Окрім того, обвинувачений у судовому засіданні сам визнав факт отримання грошових коштів від ОСОБА_2 , що підтверджує факти зазначені в відповідних протоколах проведення НСРД.

Вищеперераховані докази, а скоріше їх відсутність, та показання свідків, обвинуваченого підтверджують, що органами досудового розслідування зроблено неповний аналіз та хибна оцінка доказів, яка не дозволяє прийти до висновку про доведеність вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.354 КК України.

Так, відповідно до ч.2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст.25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В рішенні ЕСПЛ у справі Вассіліоса Ставрополуса проти Греції (скарга № 35522/04, 27 вересня 2007 року п. 39), суд вважає, що на підставі принципу «in dubio pro reo» (сумніви тлумачаться на користь підсудного), який представляє собою приватне вираження принципу презумпції невинуватості, не повинно існувати ніякої якісної відмінності між виправдувальним вироком, зважаючи на відсутність доказів і виправдувальним вироком у зв`язку з констатацією безсумнівної невинуватості особи. У дійсності, виправдувальні вироки не розрізняються залежно від підстав, прийнятих до уваги в кожному окремому випадку суддею в кримінальному процесі. Згідно роз`яснень, даних у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29 червня 1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», недопустимим є обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного.

Згідно ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Підсумовуючи викладене у вироку, суд приходить до переконання, що за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.354 КК України, належить виправдати та ухвалити щодо нього виправдувальний вирок з підстави, передбаченої п.3 ч.1 ст.373 КПК України, оскільки не доведено, що в діяннях обвинуваченого ОСОБА_1 є склад кримінального правопорушення.

Речові докази вирішити відповідно ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати, пов`язані із проведенням під час досудового розслідування судових експертиз - компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України.

Цивільний позов відсутній.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.354 КК України та виправдати на підставі п. 3 ч.1 ст.373 КПК України, за відсутністю складу кримінального правопорушення.

Речові докази:

- обеззолений фільтр зі змивами з правої руки ОСОБА_4 , обеззолений фільтр зі змивами з лівої руки ОСОБА_4 , гумові медичні одноразові рукавиці, в яких проводились змиви з рук ОСОБА_1 , гумові медичні одноразові рукавиці, в яких проводився огляд грошей, - сумі 600 (шістсот) доларів США, що знаходяться на зберіганні в слідчому управлінні ГУ НП у Львівській області - знищити;

- гроші в сумі 400 (чотириста) доларів США - предмет неправомірної вигоди, а саме: 4 (чотири) купюри, кожна наступних номіналів, серій та номерів: 1) купюра номіналом 100 (сто) доларів США - HG 72165786А, 2) купюра номіналом 100 (сто) доларів США - АВ 87728531J, 3) купюра номіналом 100 (сто) доларів США - HF 13736032А, 4) купюра номіналом 100 (сто) доларів США - HG 72165787А, що знаходяться на зберіганні в слідчому управлінні ГУ НП у Львівській області - повернути ОСОБА_2 ;

- гроші в сумі 200 (двісті) доларів США, а саме: 2 (дві) купюри, кожна наступних номіналів, серій та номерів: купюра номіналом 100 (сто) доларів США - KD 60953970А, купюра номіналом 100 (сто) доларів США - KB 92799566Q, піджак (згідно протоколу обшуку від 16.03.2016) сірого кольору, у який був одітий на момент проведення обшуку ОСОБА_1 , светр світло коричневого кольору (згідно протоколу обшуку від 16.03.2016) сірого кольору, у який був одітий на момент проведення обшуку ОСОБА_5 , два флеш накопичувана пам`яті, перший марки «Transcend» білого кольору, об`ємом пам`яті 1 гб., другий марки «Transcend» чорного кольору, об`ємом пам`яті 8 гб., полімерний файл, який вилучений із кишені піджака, у який був одітий на момент проведення обшуку ОСОБА_1 , мобільний телефон марки «Soni Ericsson» моделі W810I, ІМЕІ: НОМЕР_3 , із сім карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар» з номером НОМЕР_4 , ноутбук марки «Lenovo» моделі В570е, чорного кольору, серії S/N:WB08620334 P/N: НОМЕР_5 , флеш накопичувач пам`яті, марки «Transcend» чорного кольору, об`ємом пам`яті 8 гб. та грошові кошти в сумі 4000 гривень, купюрами номіналом 200 гривень в кількості 20 штук наступних серій та номіналів: ЕВ 3935840, ЕВ 1845652, КЗ 9211048, МА 4471651, СЗ 3471948, КЖ 0330114, ПБ 3095951, ЄЗ 1709888, ЕБ 1736163, ЗД 8604585, ЄХ 5495958, ЄЦ 0082968, МА 0232868, ПГ 7943590, ЗЕ 8352364, СЧ 3358706, ЕГ 2221284, ВИ 8393879, ЗГ 2908019, КИ 2168526, що знаходяться на зберіганні в слідчому управлінні ГУ НП у Львівській області - повернути ОСОБА_1 ;

- 20 (двадцять) аркушів паперу формату А-4 із рукописними написами, серед яких є 3 (три) аркуші паперу із рукописними написами барвником чорного кольору: перший - « Защитники; 16 березня; 7. ОСОБА_2 (М-33 СП); Підвищення ефективності післязбиральної обробки ячменю з удосконаленням(слово перекреслене) розробкою шнекового конвеєра; 21 березня - Пн.; - 10 ОСОБА_6 (М- 34СП); Підвищення ефективності післязбиральної обробки пшениці шляхом розробки сушарки; - 3 ОСОБА_7 (Мат 32 (СП); Підвищення процесу подрібнення матеріалу з розробкою молоткової дробарки; 22.03-23.03.16; - 23 ОСОБА_8 (Мат 5); Підвищення ефективності вальцьового верстата шляхом модернізації його конструкції з розробкою технологічного процесу виготовлення бочки; - 24 ОСОБА_9 ( НОМЕР_6 ); Підвищення процесу подрібнення матеріалу з розробкою валкової дробарки; - И489/кс від 12.10.2015; Дата видачі 15.10.2015; 01.37.489/к-с 02.00.00.000 ПЗ; 3 14.03.», другий - із наступними рукописними написами « ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; Тема відкритої лекції !!!», третій - із наступними рукописними написами «Ср; 1. ПАХВ;4. 14.00- Разборов; 14:30-Олексевич Назарій», три аркуші паперу формату А-4 на яких міститься інформація, щодо руху коштів по депозитних рахунків банку «ПриватБанк», аркуш паперу із рукописними написами ОСОБА_1 барвником чорного кольору, аркуш паперу формату А-4 із друкованими написами посад працівників Львівського Національного аграрного університету, три аркуші паперу формату А-4 із надрукованими специфікаціями студента ОСОБА_6 , три листки формату А-1, із кресленнями, які є додатком до дипломного проекту ОСОБА_2 , перше креслення «Проміжної опори», друге «Шнекового конвеєра», третє «Кінцевої опори», два магнітні компакт диски ОУБ -Я та один ОУГ на яких зафіксований процес проведення слідчої дії - обшуку від 16.03.2016 р, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати, пов`язані із проведенням під час досудового розслідування судових експертиз - компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 30 діб з часу проголошення. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія судового рішеня не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження , який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: Мікула В. Є.