Рішення № 101664692, 06.12.2021, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1242/21

2/703/914/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Прилуцького В.О.

секретаря судового засідання Кочеткової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 243982 грн. 29 коп. В подальшому позивач зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 198985 грн. 29 коп. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг № б/н від 23 листопада 2015 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, які викладені на сайті www.privatbank.ua Тарифами складає між ним і Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. У подальшому кредитний ліміт було збільшено до 200000 грн.

У позові АТ КБ «ПриватБанк» вказує на те, що вище згадані Умови та Правила надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача, є публічною офертою, що містить умови та правила надання послуг банком його клієнтам, а підписання відповідачем заяви-анкети є приєднанням до даного договору. Даними Умовами та правилами передбачені також відсотки за користування кредитом.

Банком було виконано умови договору, а саме надано кредит, однак відповідач не виконує умов договору.

Станом на 11 червня 2021 грошові вимоги банку до відповідача по кредитному договору складають 198985 грн. 29 коп., з них: 194024 грн. 35 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 4960 грн. 94 коп. - заборгованість за відсотками.

Зазначену суму заборгованості банк просить стягнути з відповідача, а також понесені судові витрати.

Представник АТ КБ «Приват Банк» в судове засідання не з`явився, в наданій до суду заяві просив суд проводити розгляд справи у його відсутність, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, а також відповідно до вимог ч.10 ст.187 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Відзиву на позовну заяву та заперечень щодо позовних вимог до суду не направив.

З урахуванням положень ч.4 ст.223 та ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити, за результатами її розгляду, заочне рішення.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, врахувавши позицію представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

14 червня 2018 року відбулася державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (скорочена назва ПАТ КБ "ПриватБанк") на Акціонерне товариство комерційний банк "Приват Банк" (скорочена назва АТ КБ "ПриватБанк").

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг, було підписано анкету-заяву від 23 листопада 2015 року, в результаті чого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який в подальшому було збільшено до 200000 грн.

У анкеті-заяві зазначено, що він ознайомився та згідний з Умовами і Правилами надання банківських послуг і тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення у письмовому вигляді. Своїм підписом він підтвердив факт отримання повної інформації щодо умов кредитування. Згідний з тим, що дана заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг і тарифами банку, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг.

З довідки АТ КБ "Приватбанк" вбачається, що за укладеним між сторонами договором б/н про надання банківських послуг, відповідачу було надано (відкрито) кредитні картки, зі строком дії останньої - № НОМЕР_1 - 08/21 (а.с.29).

З Довідки позивача про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 вбачається, що за картковим рахунком встановлено кредитний ліміт у розмірі 10700 грн., який в подальшому було збільшено, останній раз 15 червня 2020 року в сумі 200000 грн. (а.с.28).

Згідно виписки по рахунку вбачається, що відповідач ОСОБА_1 регулярно користувався кредитною карткою, а саме: розраховувався в магазинах, поповнював готівкою картку у терміналі самообслуговування, знімав готівку в банкоматі, поповняв мобільний телефон, здійснював оплату товарів та послуг, тим самим підтверджував свою згоду на умови банку щодо встановленого кредитного ліміту (а.с.13-27).

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором станом на 11 червня 2021 заборгованість складає 198985 грн. 29 коп., з них:

- 194024 грн. 35 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 4960 грн. 94 коп. - заборгованість за відсотками (а.с.108).

За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторін.

Згідно ст.1054, 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Щодо заявленої вимоги в частині стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку ПАТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги частини 2 статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та сплати узгоджених відсотків, штрафів, пені, тощо.

Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Виписка по картковому рахунку є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, що відповідає пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року N75 та узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі N 200/5647/18-ц, від 21 жовтня 2020 року у справі № 190/1419/19-ц.

Суд погоджується з розрахунком заборгованості наданим позивачем.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження належного виконання ним зобов`язань, не спростовано фактичне користування кредитними коштами, що слідує з виписки по його картковому рахунку, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту підлягають до задоволення.

Позивач, окрім тіла кредиту просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками, щодо даної позовної вимоги, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

В анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку від 23 листопада 2015 року, відповідачем ОСОБА_1 не погоджено розмір відсоткової ставки, під який такий кредит надавався (а.с.30).

Витяг з Тарифів також не містить в собі підпису відповідача, що також свідчить про те, що розмір відсоткової ставки між сторонами погоджено не було (а.с.34).

Натомість згідно розрахунків заборгованості, доданих до позовної заяви вбачається, що позивачем застосовано різні відсоткові ставки (0,01%,37,2%,36%) (а.с.109-112).

На підтвердження своїх позовних вимог в цій частині, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, позивачем надано суду Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, якими визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, та інші умови.

При цьому, суд зазначає, що вказані Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку відповідачем не підписані. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.

Таким чином Умови та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку, що містяться у матеріалах справи, не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 23 листопада 2015 року шляхом підписання анкети-заяви.

Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Окрім того, позивачем па підтвердження обумовлення сторонами умов кредитного договору щодо сплати відсотків позивачем наданий підписаний 05 квітня 2018 року відповідачем Паспорт споживчого кредиту за програмою, який містить процентну ставку, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування. Інформація є актуальною до 20 квітня 2018 року (а.с. 32-33).

У той же час позовна заява датована 16 квітня 2021 року. Тобто паспорт споживчого кредиту був підписаний більш як через три роки з моменту укладення кредитного договору (23.11.15). Розрахунок відсотків за кредитним договором від 23 листопада 2015 року здійснено до підписання паспорту споживчого кредиту (з 28 лютого 2018 року) (а.с.109).

Крім того, із змісту паспорту споживчого кредиту вбачається, що умови кредитування можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з врахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.

У розділі 4 вказаного паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит (а.с.33).

Отже, зазначений паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача та має тимчасовий характер, тому він не є підтвердженням ознайомлення відповідача ОСОБА_1 з конкретною відсотковою ставкою по кредиту.

Отже, цей паспорт споживчого кредиту є неналежним доказом на підтвердження погодження сторонами умов кредитного договору щодо сплати відсотків.

Отже, зважаючи, що позивачем розраховано заборгованість за відсотками виходячи з різних відсоткових ставок, жодна з яких є не погодженими з відповідачем, позовні вимоги банку про стягнення заборгованості за простроченими відсотками не підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в частині стягнення 194024 грн. 35 коп. заборгованості за тілом кредиту.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що під час розгляду справи в суді позивачем понесені витрати у вигляді судового збору за подання позову до суду в сумі 3659 грн. 73 коп., оскільки вимоги позивача задоволено частково, тому з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню судовий збір в сумі 3568 грн. 49 коп.

Керуючись ст.12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (м. Київ вул. Грушевського, 1-д, ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299) - заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 23 листопада 2015 року в сумі 194024 грн. 35 коп. та судовий збір в сумі 3568 грн. 49 коп., а всього 197592 грн. 84 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: В. О. Прилуцький