Ухвала суду № 101664673, 07.12.2021, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа №702/271/18

Провадження №1-кп/702/30/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про відмову у задоволенні клопотання (подання) про звільнення від відбування покарання

по закінченню іспитового строку

07.12.2021 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Жежер Ю.М.,

за участі секретаря судового засідання Кольц І.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище клопотання (подання) Уманського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області про звільнення від покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв`язку із закінченням іспитового строку, за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:

прокурора Лозової К.В., Семеруня О.І.,

представника Уманського РС № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області Кузьменка В.Л.,

засудженого ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

27.09.2021 на адресу суду надійшло клопотання (подання) про звільнення від відбування покарання ОСОБА_1 у виді 5-ти років позбавлення волі, призначеного йому вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14.09.2018 за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України, у зв`язку із закінченням іспитового строку тривалістю 3 роки. Підставою для звільнення вважають те, що іспитовий строк за вироком суду закінчився 14.09.2021.

Під час іспитового строку громадянин ОСОБА_1 проявив себе із задовільної сторони. Притягувався до адміністративної відповідальності, не з"являвся на реєстрацію до органу пробації без поважних причин, за що до Монастирищенського районного суду Черкаської області було направлено клопотання про скасування ОСОБА_1 звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення його для відбування призначеного покарання.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 05.07.2021 в задоволенні клопотання про скасування іспитового строку та направлення ОСОБА_1 в місця позбавлення волі було відмовлено, оскільки, вказаних у поданні підстав було недостатньо.

Після відмови суду в задоволенні клопотання про скасування іспитового строку засуджений обов`язки, покладені на нього вироком, виконував без порушень до адміністративної відповідальності не притягувався.

Підстав, передбачених ч. 1 ст. 166 КВК України для внесення подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням немає. Нового кримінального правопорушення під час іспитового строку ОСОБА_1 не вчинив, а тому є всі підстави для звільнення від відбування покарання.

В судовому засіданні представник Уманського РС № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області клопотання (подання) підтримав повністю, просить його задовольнити.

Засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні клопотання (подання) підтримав.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання (подання), оскільки засуджений в період іспитового строку вчинив новий злочин та обвинувальний акт направлено на розгляд до суду.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подання, матеріали особової справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання, зокрема, про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається, зокрема, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9, 13-3 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 , згідно вироку Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14.09.2018 засуджений за ч. 1 ст.263, ч. 2 ст. 309 КК України до 5 років позбавлення волі, який ухвалою Черкаського апеляційного суду від 05.09.2019 змінений в частині призначення покарання, а саме на підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки з покладенням на нього обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Вирок набрав законної сили 05.09.2019 (а.о.с. 2-24).

З подання та матеріалів особової справи вбачається, що засуджений ОСОБА_1 за час перебування на обліку органу пробації зарекомендував себе із задовільної сторони, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності 02.06.2020 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, 27.01.2021 за ч. 1 ст. 175 КУпАП, 03.02.2021, 10.03.2021 та 07.04.2021 за ч. 1 ст. 154 КУпАП, 03.03.2021 за ч. 1 ст. 127 КУпАП, 03.05.2021 за ч. 2 ст. 126, 124, КУпАП, 12.04.2021 не з`явився на реєстрацію до органів пробації без поважних причин.

10.06.2021 Монастирищенський районний сектор з питань пробації звернувся до Монастирищенського районного суду Черкаської області з клопотанням (поданням) про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого ОСОБА_1 для відбування призначеного покарання.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 05.07.2021 в задоволенні клопотання органу пробації відмовлено.

Після відмови суду в задоволенні клопотання про скасування іспитового строку, згідно з матеріалами особової справи № 14/2019, засуджений обов`язки, покладені на нього вироком суду, виконував без порушень, до адміністративної відповідальності не притягувався.

Проте, судом встановлено, що 30.09.2021 відносно засудженого ОСОБА_1 30.09.2021 затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021250330000121 від 05.07.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 309 КК України на протязі 2021 року, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 310 КК України в період, починаючи з травня місяця 2021 року, тобто у період іспитового строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.

Зі змісту ст. 75 КК України слідує, що звільнення від відбування покарання за даною нормою закону, полягає у відповідному випробуванні засудженої особи протягом чітко визначеного періоду шляхом покладення на нього певних обов`язків та застосування до нього відповідних пробаційних процедур. Метою такого випробовування є перевірка того чи може особа не відбувати вже визначене їй вироком суду покарання.

Наслідки такого випробовування чітко визначені у КК України, який передбачає лише два взаємовиключних варіанта.

У першому випадку, відповідно до ч.1 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.

І навпаки, в протилежному випадку, згідно з ч.2-3 ст. 78 КК України якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КК України та ч.2 ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

На твердження органу пробації про відсутність правових підстав вважати ОСОБА_1 таким, що вчинив в період іспитового строку злочин, оскільки вирок суду не набрав законної сили та в даному випадку буде порушено принцип призумпції невинуватості, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

З аналізу вказаної презумпції слідує, що вона, головним чином, покликана забезпечити права особи, яка не має статусу засудженої особи, на належне поводження з нею як з невинуватою, на закріплення обов`язків держави довести вину такої особи, на визначення певних гарантій для такої особи від свавілля.

Проте, як вказано вище, випробування особи протягом іспитового строку стосується вже засудженої особи за вироком суду, який набрав законної сили, і відповідні визначені законом процедури по перевірці того, чи витримала така засуджена особа відповідне випробовування жодним чином не порушує презумпцію невинуватості.

Не порушує такої презумпції і рішення про відмову у звільненні від призначеного покарання по закінченню іспитового строку за наявності доказів того, що особа обвинувачується у вчиненні нового злочину в період іспитового строку, оскільки таке рішення жодним чином не стосується заборон та обов`язків, гарантованих презумпцією невинуватості та стосується інших обставин та іншого етапу кримінального переслідування, аніж ті обставини та той етап, на якому гарантується презумпція невинуватості.

Оскільки суду на час розгляду даного клопотання (подання) надані відомості, що засуджений ОСОБА_1 в період іспитового строку вчинив інші кримінальні правопорушення, що на даному етапі унеможливлює як прийняття рішення про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробовуванням так і прийняття рішення про звільнення такого засудженого від покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку, адже обидва рішення в такому разі будуть передчасними без вирішення відповідним судом питання про вину або невинуватість особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в період іспитового строку.

За таких обставин в задоволенні клопотання (подання) про звільнення засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання необхідно відмовити через його передчасність.

На підставі викладеного та керуючись ст. 75, 76, 78 КК України, ст. 372, 537, 539 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання (подання) Уманського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області про звільнення від відбування покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв`язку з закінченням іспитового строку, відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Монастирищенський районний суд Черкаської області.

Суддя Ю.М.Жежер