Ухвала суду № 101664553, 02.12.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 2-4021/11

УХВАЛА

02 грудня 2021 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді Сидорука Є.І. при секретарі судового засідання Табак Х.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне заяву ТОВ «ФК «ІНВЕНТ» про заміну сторони правонаступником, -

В С Т А Н О В И В:

Директор ТОВ «ФК «Інвент» Іщук Д.В. звернувся до суду із заявою, яка датована 20.10.2021 року вих. №КПД-513-325/21, у якій просить замінити сторону ПАТ «Дельта банк» (ідентифікаційний код юридичної особи: 34047020) з виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01.12.2011 року у справі №2-4021/11 за позовною заявою ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11398560000 (113985600001) від 26.09.2008 року – на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Інвент» (ідентиікаційний код юридичної особи: 41361814, місцезнаходження юридичної особи: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28А, оф. 151). Дану заяву просив розглянути без участі представника ТОВ «Фінансова компанія «Інвент».

У поданій заяві вказує, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01.12.2011 року у справі №2-4021/11 позовну заяву ПАТ «УкрСиббанк» задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11398560000 (113985600001) від 26.09.2008 року у розмірі 28 5696,22 грн, судовий збір -1700,00 грн та витрати на ІТЗ -120 грн.

08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір, відповідно до якого ПАТ «УкрСиббанк» відступив, а ПАТ «Дельта Банк» набув право вимоги за кредитним договором №№11398560000 (113985600001) від 26.09.2008 року, укладеним із ОСОБА_1 .

10 липня 2020 року відбувся аукціон з продажу активів ПАТ «Дельта банк» (протокол електронного аукціону №UA-EA-2020-06-18-000028-b, а саме кредитного портфелю, до складу якого увійшло, зокрема, право вимоги за кредитним договором №11398560000 (113985600001) від 26.09.2008 року, укладеним із ОСОБА_1 .

За наслідками проведеного аукціону ТОВ «Фінансова компанія «Інвент» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором та договором, укладеним в якості його забезпечення на підставі Договору про відступлення прав вимоги №2300/К, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Деделюк С.Ю. 06.08.2020 року та зареєстрованого в реєстрі за №770, укладеного між Банком та Товариством.

В судове засідання особи, що беруть участь у справі, не з`явилися, про час, місце та дату судового засідання повідомлялися належним чином.

Звертаючись до суду із відповідною заявою, представник заявника просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності учасників судового розгляду, оскільки у відповідності до положень ч. 3 ст.442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Враховуючи те, що нормами Цивільного процесуального кодексу вимоги до форми та змісту заяви яка подається до суду не визначені, то в даному випадку слід застосовувати загальні вимоги встановлені статтею 175 ЦПК України.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальним правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Закриття провадження у справі це одна з форм закінчення розгляду цивільної справи без винесення рішення суду у зв`язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість подальшого судового розгляду справи.

За аналогією права та беручи до відома висновки Верховного Суду щодо застосування п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України в постановах від 10.06.2020 року у справі №366/2099/17, від 27.05.2020 у справі 65/4455/19, від 08.04.2020 року у справі №910/16868/19, від 27.11.2019 у справі №303/4229/16-ц, від 27.11.2019 у справі №235/4711/15-ц, від 22.05.2019 року у справі №640/7778/18, від 19.11.2019 року у справі №640/5563/19, від 09.10.2019 у справі №285/3912/18, від 19.06.2019 у справі 59/488/17, закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч.1 ст. 255 ЦПК України можливе лише за умови, що позов за результатами розгляду якого ухвалено рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто, збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення є обов`язковими для виконання на всій території України.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач (заявник) просить про захист свого права.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги, з тих же підстав, або оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Європейський суд з справ людини у рішеннях від 25 липня 2002 року у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України» та від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» зазначав, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Судом встановлено, що ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 22 вересня 2021 року (Справа №2-4021/11) у задоволенні заяви про заміну сторони ПАТ «Дельта Банк» з виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01.12.2011 року у справі №2-4021/11 за позовною заявою ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11398560000 (113985600001) від 26.09.2008 року на ТОВ «Фінансова компанія «Інвент» - відмовлено.

З вказаної ухвали вбачається, що заявник ТОВ «ФК «Інвент» звернувся до суду із заявою, яка датована 15.07.2021 року вих. №КПД-513-247/21, у якій просив замінити сторону ПАТ «Дельта банк» з виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01.12.2011 року у справі №2-4021/11 за позовною заявою ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11398560000 (113985600001) від 26.09.2008 року – на ТОВ «Фінансова компанія «Інвент».

Суд звертає увагу, що Заявником ТОВ «ФК «Інвент» взагалі не згадується про ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 22 вересня 2021 року (Справа №2-4021/11).

Крім того, судом було перевірено та підтверджено той факт, що ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області від 12 червня 2013 року у справі №2-4021/11 за заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторська компанія «Вердикт» про заміну кредитора його правонаступником та видачу виконавчих листів по справі №2-4021/11 за позовом АКБ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та договором поруки, в задоволенні заяви представника Публічного акціонерного товариства «Дельта банк», який придбав право вимоги за кредитами, в тому числі і за кредитними зобов`язаннями по договору про надання споживчого кредиту від 26.09.2008 р. №11398560000 – відмовлено.

За змістом частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Нормою частини 1 статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ПАТ «Дельта банк» не являється та не являвся ні стороною виконавчого провадження, ні правонаступником за кредитним договором №11398560000 (113985600001) від 26.09.2008 року, а тому відсутні правові підстави для задоволення заяви ТОВ «Фінансова компанія «Інвент» про заміну сторони правонаступником по даній справі.

Вказані обставини заявником спростовані не були жодними доказами.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Статтею 442 Цивільного процесуального кодексу України регламентовано, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Таким чином, заявник, звертаючись із заявою, яка датована 20.10.2021 року вих. №КПД-513-325/21, у якій просить замінити сторону ПАТ «Дельта банк» (ідентифікаційний код юридичної особи: 34047020) з виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01.12.2011 року у справі №2-4021/11 за позовною заявою ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11398560000 (113985600001) від 26.09.2008 року – на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Інвент», фактично вчерговий раз дублює вимоги, оцінка яких вже була дана ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 22 вересня 2021 року (Справа №2-4021/11), та яка вже була фактично вирішена.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що заявник звернувся до суду із заявою яка має інші вимоги. Позиція заявника фактично оцінюється як незгода з судовою ухвалою від 22 вересня 2021 року, якою заявлені вимоги не були задоволені.

Проаналізувавши встановлені обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі, оскільки на даний час набрала законної сили ухвала суду, постановлена з приводу заявлених вимог між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Згідно з ч.1 та п.1 ч.2 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Також суд роз`яснює, що за аналогією закону передбаченого п.2 ч.2 ст. 44 ЦПК України подання декількох позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і аналогічним підстав, залежно від конкретних обставин суд може визнати такі дії зловживання процесуальними правами.

Керуючись ст. ст. 255, 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за заявою ТОВ «ФК «Інвент» про заміну сторони ПАТ «Дельта банк» з виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01.12.2011 року у справі №2-4021/11 за позовною заявою ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11398560000 (113985600001) від 26.09.2008 року на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Інвент» - закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Рівненського апеляційного суду.

Суддя Рівненського міського суду Є.І. Сидорук