Рішення № 101662860, 06.12.2021, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/2643/21

Провадження № 2/463/1019/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судового засідання: Онишкевича О.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», Львівського комунального підприємства «Господар» про перерахунок вартості комунальних послуг, відшкодування завданих матеріальних збитків та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про захист прав споживачів, відповідно до якого просить:

зобов`язати ЛКП «Господар» зняти нарахування вартості невикористаних комунальних послуг з квартири АДРЕСА_1 за період його тимчасової відсутності з 9 березня по 16 травня 2020 року на підставі п. 1.6 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»;

зобов`язати ЛКП «Господар» виготовити відкоректований опитувальний лист споживача теплової енергії по житловому будинку АДРЕСА_2 із зазначенням обсягів споживання теплової енергії на опалення місць загального користування;

визнати правомірною його вимогу на відшкодування оплати послуг за централізоване опалення, на зменшення оплати послуг з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 відповідно до вимог, п. 2, п. 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 року, п. 10 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та комунального господарства України «Про затвердження Методики розподілу між споживачами у будівлі комунальних послуг» № 315 від 22 листопада 2018 року та зобов`язати ЛМКП «Львівтеплоенерго» виконати перерахунок вартості послуг з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 за опалювальні періоди 2018-2021 рр. з врахуванням вартості послуг з опалення місць загального користування (загальної площі) будинку;

зобов`язати відповідачів відшкодувати йому моральну шкоду у розмірі по 1000 грн., завдану йому протиправними діями, які полягають у систематичному порушенні прав споживача комунальних послуг на протязі тривалого часу.

Позов мотивує тим, що відповідач ЛМКП «Львівтеплоенерго» на його думку проводить розрахунки кількості та вартості послуг з центрального опалення будинку АДРЕСА_2 , в якому проживає позивач, з порушенням вимог Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 року (надалі Правил). Зокрема вказує, що даний відповідач не враховує опалювальну площу місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень будинку (сходові клітки будинку з опаленням), площу магазину декору (300м2), також мешканцям 19 квартир з індивідуальним опаленням не нараховують вартість послуг з опалення МЗК та допоміжних приміщень, а вартість послуг з опалення вказаних приміщень нараховують на мешканців квартир з централізованим опаленням. Зазначає, що будинок АДРЕСА_2 обладнаний будинковим приладом обліку теплової енергії, у будинку 77 квартир, з них 19 квартир відключені від централізованого опалення за згодою ЛМКП «Львівтеплоенерго» і користуються індивідуальними системами опалення, відповідач не провів розподіл теплової енергії між усіма квартирами будинку в т.ч. з індивідуальним опаленням та визначення частки теплової енергії, спожитої на опалення місць загального користування. Будинок АДРЕСА_2 не утеплений, будинковий засіб обліку теплової енергії рахує витрати теплової енергії на всю загальну опалювальну площу багатоквартирного будинку, до якої відповідно до п. 2 Правил входять опалювальні площі сходових кліток, ліфтових та інші шахти з урахуванням їх площ на рівні кожного поверху. Позивач зазначає, що на його звернення провести перерахунок кількості і вартості послуг з централізованого опалення з врахуванням реальної загальної опалювальної площі будинку, проводити нарахування вартості послуг з опалення МЗК ЛМКП «Львівтеплоенерго» вимагає подати відкоректований опитувальний лист споживача теплової енергії по житловому будинку АДРЕСА_2 із зазначенням обсягів споживання теплової енергії на опалення МЗК. Зазначений опитувальний лист повинна розробити проектна організація за зверненням балансоутримувача будинку ЛКП «Господар».

Відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» Міністерством регіонального розвитку, будівництва та комунального господарства України розроблена «Методика розподілу між споживачами у будівлі комунальних послуг» та затверджена наказом № 315 від 22 листопада 2018 року. Керуючись вказаним наказам і Методикою розподілу комунальних послуг позивач звернувся до ЛМКП «Львівтеплоенерго», щоб провести перерахунок вартості послуг з централізованого опалення, однак на його звернення відповідач повідомив, що на даний час не може застосовувати зазначену Методику і повторно вимагає подати відкоректований опитувальний лист споживача теплової енергії. У зв`язку з зазначеним позивач звернувся в ЛКП «Господар» та до заступника міського голови з питань житлово-комунального господарства щодо виготовлення зазначеного опитувального листа. На його звернення департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради також рекомендував йому звернутися до ЛКП «Господар».

Також позивач вказує, що не проживав у своєму житловому приміщенні (квартирі) з 9 березня по 16 травня 2020 року, що підтверджується відмітками митного контролю у його закордонному паспорті України, у зв`язку з чим 28 травня 2020 року він звернувся до ЛКП «Господар» про зняття нарахування вартості невикористаних комунальних послуг за період тимчасової відсутності відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Водночас, на його звернення ЛКП «Господар» письмової відповіді йому не надав, чим на думку позивача порушив Закон України «Про звернення громадян».

Окрім того просить відповідно до ст. 24 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст. 23 ЦК України винести рішення щодо відшкодування моральної шкоди, завданої йому незаконними діями відповідачів. Зазначає, що понесені ним душевні страждання полягають у тому, що будучи пенсіонером похилого віку (70 років) зазнав переживань у зв`язку з протиправною поведінкою відповідачів, за рахунок особистого відпочинку витрачав час на вивчення законодавства, переписку з відповідачами, а відповідач ЛКП «Господар» не надав і не надає до цього часу відповіді на його заяви.

Матеріали позову надійшли до Личаківського районного суду м. Львова 11 березня 2021 року, автоматизованою системою документообігу суду відповідно для розгляду таких було визначено суддю Стрепка Н.Л.

Ухвалою суду від 15 березня 2021 року позов залишено без руху.

Копію вказаної вище ухвали позивачем ОСОБА_1 отримано 27 травня 2021 року та на її виконання 31 травня 2021 року останнім подано до суду заяву про усунення недоліків.

Після усунення позивачем недоліків, допущених при зверненні до суду з позовом, ухвалою суду від 31 травня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено таку до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання за наявними в ній матеріалами на 19 серпня 2021 року, визначено у такій строк та черговість подання заяв по суті справи. Копію вказаної ухвали, а також копію позовної заяви з додатками того ж дня скеровано сторонам для відома.

16 серпня 2021 року позивачем ОСОБА_1 подано до суду заяву, відповідно до якої у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк просить вирішувати справу за наявними матеріалами відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України.

19 серпня 2021 року розгляд справи було відкладено у зв`язку з відсутністю відомостей про вручення відповідачам копії ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви з додатками.

24 вересня 2021 року у зв`язку з ненадходженням до суду рекомендованих повідомлень про вручення відповідачам поштових відправлень та неповерненням таких до суду, судом було повторно скеровано відповідачам копії ухвали про відкриття провадження для відома разом з повідомленням про можливість ознайомлення з позовом в приміщенні суду.

20 жовтня 2021 року до суду надійшли рекомендовані повідомлення про вручення відповідачам вказаних вище поштових відправлень, відповідно до яких такі отримано відповідачем ЛКП «Господар» 18 жовтня 2021 року, а ЛМКП «Львівтеплоенерго» - 19 жовтня 2021 року, у зв`язку з чим, з врахуванням визначених строків для подання сторонами заяв по суті, часу необхідного для пересилання таких засобами поштового зв`язку, а також завантаженості суду, справу призначено для розгляду без проведення судового засідання за наявними в ній матеріалами на 6 грудня 2021 року.

27 жовтня 2021 року представником відповідача ЛМКП «Львівтеплоенерго» скеровано на електронну адресу суду клопотання про скерування на адресу підприємства позовної заяви з додатками у зв`язку з неотриманням таких. У відповідь на дане клопотання 4 листопада 2021 року судом скеровано сканкопію позовної заяви з додатками.

12 листопада 2021 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача ЛМКП «Львівтеплоенерго» Лозинської О.А., що діє на підставі довіреності №82 від 20 грудня 2019 року, на позовну заяву, відповідно до якого просить поновити строк доя подачі відзиву та відмовити у задоволенні позовних вимог в частині, що стосуються даного відповідача. Вказує, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» з доводами викладеними у позовній заяві не погоджується та вважає вимоги позивача незаконними, безпідставними, необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Зокрема щодо законності нарахувань та розподілу послуги централізованого опалення зазначає, що розрахунки кількості та вартості послуг з централізованого опалення ЛМКП «Львівтеплоенерго» проводить відповідно до вимог Постанови КМУ від 21 липня 2005 року №630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення». Житловий будинок АДРЕСА_2 обладнаний будинковим приладом обліку теплової енергії, а тому кількість та вартість теплової енергії, спожитої для потреб опалення даного будинку, розраховуються згідно показів приладу обліку та встановлених тарифів. Розподіл між квартирами житлового будинку по АДРЕСА_2 , кількості теплової енергії, спожитої на потреби опалення, проводиться пропорційно до їх опалювальної площі. Опалювальна площа квартир, які отримують послугу з централізованого опалення у вказаному будинку, складає 4006,2 кв.м. Звертає увагу на те, що згідно з п. 17 розділу VI Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24 травня 2001 року № 127 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2018 року №186) - площа допоміжних приміщень будинку (сходових кліток, загальнобудинкових коридорів, холів тощо) до площ квартир не включається.

Також щодо посилань позивача на неналежне утеплення місць загального користування вказує, що відповідно до Закону України «Про житлово - комунальні послуги», утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування, ремонту внутрішньобудинкових мереж та спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території відноситься до обов?язків управителя (балансоутримувача, власника) багатоквартирного будинку, яким у даному випадку є ЛКП «Господар».

Зазначає, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» не проводить нарахування плати за опалення місць загального користування по будинку за адресою позивача відповідно до п. 2. Розділу 8 «Правил підготовки теплових господарств до опалювального сезону», затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України, міністерства житлово-комунального господарства України від 10 грудня 2008 року №620/38, та п. 12 постанови КМУ №630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води».

Щодо проведення перерахунку ЛМКП «Львівтеплоенерго» позивачу кількості та вартості послуг з централізованого опалення вважає, що в даному випадку відсутні законні підстави для здійснення такого, оскільки для проведення розподілу теплової енергії між усіма квартирами житлового будинку (в т.ч. з індивідуальним опаленням) та для визначення частки теплової енергії, спожитої на опалення місць загального користування (МЗК) з урахуванням втрат в розподільчих внутрішньобудинкових мережах, за бажанням споживачів потрібно подати в ЛМКП «Львівтеплоенерго» відкоректований опитувальний лист споживача теплової енергії по житловому будинку АДРЕСА_2 із зазначенням обсягів споживання теплової енергії житлового будинку (опалювальна площа та максимальне теплове навантаження) та обсягів споживання теплової енергії на опалення місць загального користування (сходові клітки) з урахуванням втрат у розподільчих внутрішньобудинкових мережах. Такий опитувальний лист виготовляє ліцензована проектна організація за зверненням балансоутримувача (управителя, власника) житлового будинку, в даному випадку ЛКП «Господар».

Окрім того, щодо можливості застосування методики розподілу між споживачами у будівлі комунальних послуг №315 від 22 листопада 2018 року вказує, що у зв`язку з відтермінуванням Законом України «Про житлово-комунальні послуги» строку для укладення нових договорів про надання комунальних послуг відповідно до положень даного закону на даний час ЛМКП «Львівтеплоенерго» не може застосовувати вказану вище методику при проведенні нарахування вартості послуг з централізованого опалення (місць загального користування) в опалювальному сезоні та продовжує керуватись наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення» від 31 жовтня 2006 року №359.

Додатково відповідач звертає увагу суду на те, що позивач умисно ставить в оману суд, цитуючи положення статті 7 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», оскільки згідно з такою споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні, окрім послуг з постачання теплової енергії, а тому у позивача немає підстав для проведення зменшення, перерахунку, відшкодування, тощо послуг централізованого опалення згідно чинного законодавства.

У зв`язку з тим, що копію позовної заяви з додатками відповідачем ЛМКП «Львівтеплоенерго» отримано лише 4 листопада 2021 року, відзив таким скеровано 10 листопада 2021 року, а відтак такий подано в межах п`ятнадцятиденного строку з дня отримання позову, судом прийнято вказаний вище відзив та долучено до матеріалів справи.

18 листопада 2021 року на адресу суду надійшла відповідь позивача ОСОБА_1 на відзив. Вказує, що розрахунки кількості та вартості послуг з централізованого опалення ЛМКП «Львівтеплоенерго» проводить з порушення Постанови КМУ від 21 липня 2005 року №630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення», оскільки відповідно до п. 2 такої до опалювальної площі будинку входять сходові клітки, ліфтові та інші шахти. Зазначає, що сходові клітки будинку АДРЕСА_2 обладнані системою централізованого опалення, однак ЛМКП «Львівтеплоенерго» використовує термін опалювальна площа як для будинку садибного типу, не враховує в розрахунках вартості послуг площу місць загального користування, опалювальну площу сходових кліток, ліфтових шахт, опалюваних коридорів, що являється порушенням Правил. Вказує, що будинок АДРЕСА_2 введений в експлуатацію в 1999 році, є багатоквартирним 9 поверховим будинком на 3 під`їзди, сходові клітки площею 517,4 кв.м обладнані системою централізованого опалення, три ліфтові шахти, опалювані позаквартирні коридори і комори площею 128 кв.м., магазин меблів та декору площею 300 кв.м., опалювальна площа квартир з централізованим опаленням становить 4119,87кв.м., а не 4006,2 кв.м як у розрахунках ЛМКП «Львівтеплоенерго». Загальна опалювальна площа багатоквартирного будинку становить 5065 кв.м. Звертає увагу на те, що будинковий засіб обліку теплової енергії рахує витрати теплової енергії на всю загальну опалювальну площу будинку 5065 кв.м, а не на занижену площу квартир з централізованим опаленням 4006,2 кв.м., а відтак вартість теплової енергії яка використовується на обігрів місць загального користування площею 945,4 кв.м. на його думку незаконно списується на квартири з централізованим опаленням. Окрім того в будинку АДРЕСА_3 квартир відключені від системи централізованого опалення за рішенням ЛМКП «Львівтеплоенерго» і користуються індивідуальними системами опалення, не оплачують послуги з опалення місць загального користування будинку і допоміжних приміщень, а згідно з п. 28 Правил постанови КМУ № 630 останні мають оплачувати послуги з опалення місць загального користування. При цьому при відключені зазначених квартир від централізованого опалення ЛМКП «Львівтеплоенерго» не провело розподілу теплової енергії між усіма квартирами будинку та визначення частки теплової енергії, спожитої на опалення місць загального користування.

Звертає увагу на те, що згідно з п. 10 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач комунальних послуг має право без додаткової оплати отримувати від виконавця послуг детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку. А також, що зазначені ним у позовній заяві вимоги обгрунтовуються Методикою розподілу комунальних послуг між споживачами, яка розроблена Міністерством регіонального розвитку, будівництва та комунального господарства України та затверджена наказом №315 від 22 листопада 2018 року, який набрав чинності 25 січня 2019 року, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 9 листопада 2017 року та постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення», які є чинними і підлягають виконанню.

З наведеного вище вбачається, що про розгляд даної справи судом сторони повідомлені належним чином, станом на 6 грудня 2021 року строки для подання відповідачем ЛКП «Господар» відзиву на позовну заяву та відповідачем ЛМКП «Львівтеплоенерго» заперечення на відповідь на відзив завершились, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні або ж про відкладення розгляду до суду від них не надходило, а відтак суд вважає за можливе завершити розгляд справи та ухвалити рішення за наявними у справі матеріалами.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому у відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проживає та 2 листопада 2018 року зареєстрований у квартирі за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується долученою останнім до позовної заяви копією його паспорту (а.с. 16). При цьому за даною адресою відповідачем ЛМКП «Львівтеплоенерго» надаються позивачу послуги з централізованого опалення, балансоутримувачем (управителем) будинку, в якому проживає позивач, є відповідач ЛКП «Господар», дані обставини визнаються сторонами справи, а відтак згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Позивач стверджує, що відповідачем ЛМКП «Львівтеплоенерго» здійснюється нарахування вартості наданих послуг з порушенням вимог чинного законодавства та просить зокрема зобов`язати даного відповідача здійснити перерахунок такої за опалювальні періоди 2018-2021 років, відтакправовідносини, що виникли між сторонами справи, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24 червня 2004 року, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 9 листопада 2017 року, що набрав чинності 10 грудня 2017 року та був введений в дію 1 травня 2019 року, Законом України «Про теплопостачання»,Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення» № 630 від 21 липня 2005 року, з відповідними змінами та доповненнями.

Так згідно з ч. 4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24 червня 2004 року, який був чинним до 1 травня 2019 року, виконавцем послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація. Аналогічне положення міститься також в Законі України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 9 листопада 2017 року, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 6 якого виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.

При цьому згідно з ст. 1 Закону №1875-IV виконавцем є суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, а споживач це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. А відповідно до визначень, викладених в пунктах 2 та 6 ч. 1 ст. 1 Закону №2189-VIII виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31 березня 2015 року № 1171 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб`єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг» встановлено тарифи на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню такими суб`єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг, в тому числі підпунктом 79 п. 1 такої - тарифи на послуги, які надаються ЛМКП «Львівтеплоенерго».

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24 червня 2004 року споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а також одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо. При цьому такому праву відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 9 листопада 2017 року споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, а відповідно до п. 5 ч. 2 даної статті Закону індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Аналогічно відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Як вбачається з положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24 червня 2004 року, таким було визначено зокрема порядок надання споживачам послуг з централізованого опалення. Закон України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 9 листопада 2017 року передбачає порядок надання послуг з постачання теплової енергії. При цьому відповідно до п. 3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» такого договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Відповідач ЛМКП «Львівтеплоенерго» стверджує, що останнім не укладалось нового договору про надання комунальних послуг з позивачем ОСОБА_1 , що не заперечується останнім, відтак такому на даний час як споживачу надаються саме послуги з централізованого опалення. Порядок надання таких регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Як вбачається з матеріалів справи, будинок АДРЕСА_2 , в якому проживає позивач, обладнаний будинковим приладом обліку теплової енергії, що підтверджується зокрема листом ЛМКП «Львівтеплоенерго», наданим у відповідь на звернення позивача (а.с. 6). При цьому відповідно до листа ЛКП «Управитель» від вересня 2019 року, долученого позивачем до відповіді на відзив, вбачається, що опалювальна площа будинку становить 4119,87 кв.м, площа місць загального користування: сходова клітка - 517,40 кв.м, позаквартирні коридори - 91,10 кв.м, комори - 37 кв.м; площа магазину меблів та декору - 199,80 кв.м. Також з даного листа вбачається, що станом на надання такого в даному будинку 13 квартир були обладнані індивідуальним опаленням. Також з долучених до відповіді на відзив фото вбачається, що сходові клітки будинку є опалюваними, оскільки обладнані батареями.

Відповідно до п. 12 вказаних вище Правил у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об`єму) квартири за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку. У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку. У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії у багатоквартирному будинку, де окремі або всі квартири обладнані квартирними засобами обліку теплової енергії, споживачі, які не мають таких засобів обліку оплачують таку послугу за показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалюваній площі (об`єму) квартири, не враховуючи витрати теплової енергії виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат тепла за показаннями усіх квартирних засобів обліку. При цьому плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії.

Пунктом 28 Правил визначено, що споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, квартирні засоби обліку теплової енергії, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

При цьому відповідно до п. 2 Правил до опалюваної площі (об`єму) будинку входить в тому числі у разі опалення площа (об`єм) сходових кліток, ліфтових та інших шахт, а опалювана площа (об`єм) квартири це загальна площа (об`єм) такої без урахування площі лоджій, балконів, терас.

Також згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

Стаття 10 вказаного Закону визначає порядок розподілу обсягів комунальних послуг між споживачами. Зокрема відповідно до частин 1-2 даної статті у будівлях, зазначених у частинах другій і третій статті 4 цього Закону, обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку, приладів - розподілювачів теплової енергії відповідно до частин другої - четвертої цієї статті.

Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку:

1) загальний обсяг теплової енергії, що надходить до індивідуального теплового пункту, зменшується на обсяг теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води, визначений на підставі показань відповідних вузлів обліку, а в разі їх відсутності - за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;

2) обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об`єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;

3) загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об`єму) таких споживачів.

Споживачам, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії/вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), обсяг спожитої теплової енергії визначається за їхніми показаннями відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі відповідно до пункту 5 частини другої цієї статті.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що у разі здійснення заходів з утеплення місць загального користування будинку вартість послуг з централізованого опалення в такому розподіляється як між споживачами, що користуються послугами з централізованого опалення, так і споживачами, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, в тому числі і власниками нежитлових приміщень у такому будинку. У разі ж ненарахування плати за опалення місць загального користування будинку у зв`язку з неутепленням таких вартість наданих споживачам послуг централізованого опалення має розраховуватись не лише шляхом відмінусовування площі місць загального користування від загальної опалюваної площі будинку, а в тому числі також шляхом відмінусовування кількості теплової енергії, що була витрачена на опалення таких, від загальних показань будинкового засобу обліку теплової енергії, оскільки в іншому випадку зменшення площі, що використовується для розрахунку такої вартості, призведе до збільшення кількості використаної теплової енергії на 1 кв.м у квартирі такого будинку.

При цьому як вбачається з відзиву, відповідач ЛМКП «Львівтеплоенерго» стверджує, що ним не здійснюється нарахування позивачу плати за опалення місць загального користування у зв`язку з неутепленням таких, а також що розподіл між квартирами житлового будинку по АДРЕСА_2 кількості теплової енергії, спожитої на потреби опалення, проводиться пропорційно до їх опалювальної площі, а опалювальна площа квартир, які отримують послугу з централізованого опалення і вказаному будинку складає 4006,2 кв.м. Факт неутеплення місць загального користування підтверджується також і позивачем. Відтак відповідачем для обрахунку вартості наданих послуг враховується лише безпосередньо площа квартир, що отримують послугу з централізованого опалення, однак розрахунків чи будь яких інших доказів на підтвердження того, що останнім виключається кількість теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування будинку, з загальної кількості теплової енергії спожитої будинком відповідно до показань будинкового засобу обліку, не надано, а тому судом беруться до уваги твердження позивача про те, що даним відповідачем фактично нараховується вартість опалення місць загального користування будинку виключно власникам квартир, що отримують послуги з централізованого опалення.

Також з відзиву, поданого ЛМКП «Львівтеплоенерго» на позовну заяву, вбачається, що даним відповідачем визнається те, що для розрахунку вартості наданих послуг ЛМКП «Львівтеплоенерго» продовжує керуватись наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення» від 31 жовтня 2006 року №359, що втратив чинність.

Так наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22 листопада 2018 року, в тому числі відповідно до статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», пункту 4 частини другої статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», було затверджено Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг. Даним наказом було визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року № 359 «Про затвердження Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 листопада 2006 року за № 1237/13111. Відтак з моменту набрання законної сили наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22 листопада 2018 року, що набрав законної сили 25 січня 2019 року, для розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг має застосовуватись саме Методика затверджена таким, у зв`язку з втратою чинності попередньою Методикою, затвердженою наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року № 359.

При цьому судом не беруться до уваги посилання сторони відповідача на неможливість використання вказаної вище методики до укладення з споживачем нового договору щодо надання послуг з постачання теплової енергії, а не послуг з централізованого опалення, оскільки такі послуги є ідентичними за своїм змістом, п. 3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 9 листопада 2017 року передбачає збереження чинності договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, на умовах, визначених такими договорами, однак не передбачає можливості застосування методики, що втратила чинність. Зміна термінології надання послуг не позбавляє ЛМКП «Львівтеплоенерго» обов`язку керуватись у своїй діяльності нормами чинного законодавства, та не надає йому права трактувати норми такого на власний розсуд.

Так відповідно до п. 2 розділу ІІІ Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22 листопада 2018 року, у разі відсутності вузлів розподільного обліку у місцях загального користування та допоміжних приміщеннях будівлі обсяг теплової енергії, витрачений на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі: одноповерхова будівля - 20 %; двоповерхова - 18 %; триповерхова - 16 %; чотириповерхова - 14 %; п`ятиповерхова - 12 %; шестиповерхова та вище - 10 %.

Позивач стверджує, що будинок АДРЕСА_2 , є дев`ятиповерховим, а відтак в даному випадку обсяг теплової енергії, витрачений на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень такого має становити 10 % від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі.

Відтак з наведеного вище вбачається, що вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування оплати послуг з централізованого опалення та зменшення таких, зобов`язання ЛМКП «Львівтеплоенерго» виконати перерахунок вартості наданих послуг підлягають до часткового задоволення, зокрема з врахуванням того, що останній мотивує правомірність своїх вимог саме Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, вказана вище Методика набрала законної сили 25 січня 2019 року, слід зобов`язати ЛМКП «Львівтеплоенерго» виконати перерахунок наданих ОСОБА_1 послуг з централізованого опалення з врахуванням вартості послуг з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до вимог Методики за період з 25 січня 2019 року до кінця опалювального періоду 2021 року.

Щодо вимог позивача про зняття вартості невикористаних послуг з 9 березня по 16 травня 2020 року слід зазначити наступне.

Так відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 9 листопада 2017 року, що введений в дію 1 травня 2019 року, споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

З долученої до матеріалів позову копії закордонного паспорта позивача ОСОБА_1 вбачається, що такий дійсно перебував за межами території України з 9 березня по 16 травня 2020 року (а.с. 11).

Водночас, з зазначеної вище норми щодо можливості неоплати споживачем вартості комунальних послуг вбачається, що така містить виняток - не застосовується до послуг з постачання теплової енергії, а також застосовується лише у разі відсутності приладів обліку такої послуги. При цьому позивач просить зобов`язати ЛКП «Господар» зняти нарахування вартості невикористаних послуг не конкретизуючи, про які саме послуги йде мова, а також не надаючи жодних доказів нарахування йому вартості таких, що позбавляє суд можливості встановити чи підпадають такі послуги під дію положень п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а тому така вимога до задоволення не підлягає.

Щодо вимоги про зобов`язання ЛКП «Господар» виготовити відкоректований опитувальний лист споживача теплової енергії із зазначенням обсягів споживання теплової енергії на опалення місць загального користування слід звернути увагу на те, що перелік обов`язків даного відповідача як балансоутримувача будинку був передбачений ч. 2 ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24 червня 2004 року, а як управителя багатоквартирного будинку - ч. 4 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 9 листопада 2017 року. При цьому ні зазначені закони, ні будь-які інші нормативні акти не передбачають прямого обов`язку балансоутримувача/управителя багатоквартирного будинку виготовляти зазначений вище відкоректований опитувальний лист споживача теплової енергії. Окрім того, як вже зазначалось судом вище, відповідно до п. 2 розділу ІІІ Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22 листопада 2018 року, обсяг теплової енергії, витрачений на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається як частка від загального обсягу споживання теплової енергії, а відтак визначення такої не потребує виготовлення відкоректованого опитувального листа споживача. З врахуванням наведеного суд приходить до висновку, що дана вимога позивача також до задоволення не підлягає.

Також на правовідносини щодо надання житлово-комунальних послуг поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів». Зокрема ч. 1 ст. 22 такого визначено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

При цьому відповідно до ч. 2 вказаної статті при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Також згідно з п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України відшкодування моральної (немайнової) шкоди є одним з способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Позивач просить зобов`язати відповідачів відшкодувати йому моральну шкоду у розмірі по 1000 грн., завдану протиправними діями, які полягають у систематичному порушенні його прав як споживача комунальних послуг на протязі тривалого часу, звертаючи увагу на те, що будучи особою похилого віку зазнав переживань у зв`язку з протиправною поведінкою таких.

З врахуванням наведеного, оскільки судом встановлено факт порушення відповідачем ЛМКП «Львівтеплоенерго» прав позивача, як споживача комунальних послуг, відтак з такого слід стягнути моральну шкоду, завдану позивачу вказаними порушеннями. Оцінюючи характер правопорушення та глибину душевних страждань позивача, суд приходить до висновку що моральна шкода у розмірі 1000 грн. відповідатиме вимогам розумності і справедливості. При цьому моральна шкода не підлягає стягненню з ЛКП «Господар», оскільки суд прийшов до переконання про відмову у задоволенні вимог позивача до такого щодо зняття вартості невикористаних послуг та зобов`язання виготовити відкоректований опитувальний лист споживача теплової енергії, а відтак під час розгляду справи не встановлено фактів порушення таким прав позивача.

Суд ухвалюючи рішення у справі також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів сторін), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені сторонами в заявах по суті справи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Відтак, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову. Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому відповідно до ч. 6 такої якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відтак з відповідача ЛМКП «Львівтеплоенерго» підлягають стягненню в користь держави судові витрати в розмірі 908 гривень судового збору.

Керуючись ст.ст. 81, 82, 141, 264, 265, 273, 353-355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», Львівського комунального підприємства «Господар» про перерахунок вартості комунальних послуг, відшкодування завданих матеріальних збитків та моральної шкоди - задовольнити частково.

Зобов`язати Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго»виконати перерахунок наданих ОСОБА_1 послуг з централізованого опалення з врахуванням вартості послуг з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до вимог Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22 листопада 2018 року, за період з 25 січня 2019 року до кінця опалювального періоду 2021 року.

Стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» в користь ОСОБА_1 1000(одну тисячу) гривень відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» в користь держави 908 (дев`ятсот вісім) гривень судового збору.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідачі: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Данила Апостола, 1, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 05506460;

Львівське комунальне підприємство «Господар», місцезнаходження: 79038, м. Львів, вул. Пасічна, 49а, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 20822324.

Суддя: Стрепко Н.Л.