Ухвала суду № 101662111, 06.12.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3724/20

1-кс/308/3030/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дергачова Н.В., за участю секретаря судового засідання Стегней К.В., у присутності: представника потерпілої юридичної особи ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД», адвоката Ігнатка В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.І.Ф. Паркет ЛТД» ОСОБА_7 на постанову слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Лаб`яка Василя Івановича про закриття кримінального провадження № 42019070000000434 від 11.09.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

Скаржник - ОСОБА_7 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області зі скаргою за якою просить слідчого суддю:

-встановити, що слідчими СВ ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області та прокурорами Ужгородської окружної прокуратури допущено незаконне закриття кримінального провадження № 42019070000000434 від 10.12.2019 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 365-2 КК України;

-скасувати, як незаконну, постанову слідчого СВ ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Лаб`як В.І. від 31.05.2021 про закриття кримінального провадження № 42019070000000434 від 10.12.2019 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 365-2 КК України;

-зобов`язати орган досудового розслідування, а саме СВ ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області та Ужгородську окружну прокуратуру, прокурори якої здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, у відповідності до вимог КПК України виконати всі необхідні слідчі (розшукові) дії та прийняти процесуальні рішення, направлені на з`ясування вищеописаних обставин та фактів, які не були досліджені на час прийняття рішення про скасування постанови про закриття кримінального провадження.

В обґрунтування скарги скаржник зазначив, що постанова про закриття кримінального провадження є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав.

По-перше, в ході розслідування слідчим необґрунтовано не взято до уваги, що реєстраційні дії ОСОБА_2 провів без відома власника майна - ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД», та під час дії належним чином оформленої заяви останнього про заборону здійснення будь-яких дій щодо перереєстрації деревообробного комплексу та земельної ділянки, зокрема реєстраційні дії по відношенню до одного об`єкта були вчинені ОСОБА_2 на 8 день дії заборони, по відношенню до другого об`єкту на 9 день дії заборони.

По-друге, у кримінальному провадженні ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД», яке визнано потерпілим, не визнано цивільним позивачем.

По-третє, у кримінальному провадженні з метою встановлення збитків, завданих ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД» протиправними діями реєстратора ОСОБА_2 не проведено судову експертизу щодо вартості вказаних об`єктів (деревообробного комплексу та земельної ділянки).

По-четверте, у кримінальному провадженні не надано правову оцінку діям ОСОБА_3 - представника ПАТ «Комерційний інвестиційний банк», оскільки та обставина, що він без відома ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД» звернувся до ОСОБА_2 про вчинення реєстраційних дій, вказує на те, що він діяв у змові з останнім.

По-п`яте, у кримінальному провадженні не з`ясовано та не досліджено, чи мали місце інші факти вчинення ОСОБА_2 незаконних реєстраційних дій.

По-шосте, слідчим не взято до уваги, що додаткові угоди № 2 від 30.05.2014 та № 3 від 28.08.2014 до Договору кредитної лінії № 02-1 /3л-32-12 від 05.06.2012, укладеного між ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД» та ПАТ «Комерційний інвестиційний банк», підроблені посадовими особами ПАТ «Комерційний інвестиційний банк», оскільки такі додаткові угоди не підписувались тодішнім директором ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД» ОСОБА_4 . Факт підробки вказаних додаткових угод працівниками банку, ймовірно тими, які його складали та підписували, підтверджується висновком судової експертизи, що наявна у матеріалах кримінального провадження. Вказане має суттєве значення, оскільки після підробки документів (вказаних додаткових угод) мало місце і їх використання, з метою втягнення ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД» у фінансову залежність від ПАТ «Комерційний інвестиційний банк».

По-сьоме, відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України за фактом використання підроблених документів посадовими особами ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» до ЄРДР не внесено, а відтак досудове розслідування за цим фактом не проведено та юридичну оцінку йому не надано.

По-восьме, у кримінальному провадженні не надано правову оцінку діям посадових осіб та працівників ПАТ «Комерційний інвестиційний банк», які підробили додаткові угоди № 2 від 30.05.2014 та № 3 від 28.08.2014 до Договору кредитної лінії № 02-1 /3л-32-12 від 05.06.2012, та у подальшому їх використали. Вказані обставини, незважаючи на те, що кримінальне провадження розслідується тривалий час, під час досудового розслідування не досліджені та не з`ясовані, хоча мають значення для прийняття у кримінальному провадженні законного, всебічного та об`єктивного рішення.

За ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.07.2021 року провадження у вищенаведеній скарзі судом було відкрито та призначено до судового розгляду.

За ухвалою від 27.07.2021 року слідчим суддею було витребувано із відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області матеріали кримінального провадження №42019070000000434 від 11.09.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 365 ч. 2 КК України або його належним чином завірені копії задля розгляду скарги по суті.

Зазначена ухвала була виконана, матеріали кримінального провадження №42019070000000434 від 11.09.2019 року надані слідчому судді.

У судовому засіданні 03.12.2021 року скаржник - представник потерпілої юридичної особи ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД», адвокат Ігнатко В.С. скаргу підтримав та просив слідчого суддю її задовольнити.

Слідчий у судове засідання не прибув, причини неприбуття слідчому судді не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

З огляду на викладене слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу по суті.

Заслухавши скаржника, дослідивши матеріали додані до скарги та матеріали кримінального провадження № 42019070000000434 від 11.09.2019 року, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Як зазначено у п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Згідно ч. 1, 2 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

Підстави та порядок закриття кримінального провадження встановлені у ст. 284 КПК, яка, крім іншого, визначає випадки, коли закриття провадження уповноважений здійснювати слідчий, а саме: слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 9-1 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань з 11.12.2019 року у кримінальному провадженні № 42019070000000434 проводилося досудове розслідування за виділеними матеріалами досудового розслідування за заявою ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД» із попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 358 КК України із наступним коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: «Невстановлені особи підробили Додаткову угоду № 2 від 30.05.2014 та додаткову угоду № 3 від 28.08.2014 до Договору кредитної лінії № 02-1/3л-32-12 від 05.06.2012, укладеного між ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД» та ПАТ «Комерційний інвестиційний банк», від імені ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД».».

За заявою ОСОБА_7 із попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 365-2 КК України із наступним коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: «Державний реєстратор Баранинської сільської ради Ужгородського району - ОСОБА_2 , 03.01.2020 зловживаючи своїм службовим становищем та з порушенням норм ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вніс до ДРРПнНМ запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно яке розташоване за адресою: с. Розівка, вул. Трудова, 2а, Ужгородського району та яке належало ТзОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД», за ПАТ «Комерційний інвестиційний банк», чим самим ТзОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД» спричинено майнову шкоду.

За постановою від 31.05.2021 року слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старший лейтенант поліції Лаб`як Василя Івановича кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019070000000434 від 11 грудня 2019 року було закрите, у зв`язку з відсутністю складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 365-2 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

При цьому слідчим було зазначено наступне.

09.12.2019 до Закарпатської обласної прокуратури надійшла заява від директора ТОВ «Р.І.Ф. паркет LTD» ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, а саме підробки невстановленими особами додаткових угод №2 від 30.05.2014 та № 3 від 28.08.2014 до договору кредитної лінії № 02-1/3л-32-12 від 05.06.2012 укладеного між ТОВ «Р.І.Ф. паркет LTD» та ПАТ «Комерційний інвестиційний банк які були подані до господарського суду під час розгляду спору.

Допитаний як свідок екс-директор ТОВ «Р.І.Ф. паркет LTD» ОСОБА_4 повідомив що не підписував додаткові угоди № 2 від 30.05.2014 та № 3 від 28.08.2014 до договору кредитної лінії № 02-1/3л-32-12 від 05.06.2012 укладеного між ТОВ «Р.І.Ф. паркет LTD» та ПАТ «Комерційний інвестиційний банк». Підпис не належить йому.

Проведено тимчасовий доступ до зазначених вище додаткових угод, кредитного договору, іпотечного договору та договору застави рухомого майна.

Згідно листа Господарського суду Закарпатської області № 01-11/2/20 від 21.01.2020 в матеріалах справи відсутні оригінали додаткових угод № 2 від 30.05.2014 та № 3 від 28.08.2014 до договору кредитної лінії № 02-1/3л-32-12 від 05.06.2012 укладеного між ТОВ «Р.І.Ф. паркет LTD» та ПАТ «Комерційний інвестиційний банк», однак є клопотання представника банку Мікрюкова С.В. про приєднання до матеріалів зазначених угод.

Призначено технічну експертизу угод «2 і 3», згідно висновку експерта 4/148 від 12.05.2020 підписи в угодах під прізвищем ОСОБА_4 виконані за допомогою кліше факсиміле.

09.01.2020 надійшла заява ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365-2, ст. 362, 361 КК України державним реєстратором ОСОБА_2 , який всупереч рішення суду та заявам директора про заборону вчиняти реєстраційні дії здійснив державну реєстрацію речових прав на рухоме та нерухоме майно за адресою с. Розівка вул. Трудова, 2а за ПАТ «Комерційний інвестиційний банк».

13.01.2020 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду накладено арешт на майно та земельну ділянку за адресою с. Розівка вул. Трудова, 2а .

Допитані в якості свідків державні реєстратори ОСОБА_5 та ОСОБА_6. підтвердили факт реєстрації заяви ОСОБА_7 про заборону реєстраційних дій 23.12.2019 та 21.12.2019.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 03.01.2020 державний реєстратор Баранинської сільської ради ОСОБА_2 , отримав від ОСОБА_3 - представника ПАТ «Комерційний інвестиційний банк», заяву про державну реєстрацію права власності за ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» на предмет іпотеки відповідно до договору іпотеки від 05.06.2012 №1690 укладеного між іпотекодержателем - ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» та іпотекодавцем ТзОВ «Р.І.Ф. ПАРКЕТ LTD" - нерухомого майна, а саме деревообробного комплексу який розташований за адресою: с.Розівка, вул.Трудова, 2А, Ужгородського району який на праві приватної власності належав ТзОВ «Р.І.Ф. ПАРКЕТ LTD».

Також встановлено, що в ході проведення реєстраційних дій, державним реєстратором ОСОБА_2 , в ході пошуків було сформовано відомості з бази даних про реєстрацію заяв та запитів ДРРП №195620974 від 08.01.2020 по деревообробному комплексу за адресою с. Розівка, вул. Трудова, буд. 2а, Ужгородського району . В даній відомості було встановлено що 28.05.2019 під №34279276 була подана до Ужгородської РДА заява власника про заборону вчинення реєстраційних дій, яка може бути подана власником відповідно до Постанови КМУ від 25.12.2015 №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і діє вона 10 робочих днів. Крім цього аналогічна заява подавалася ще 7 разів кожні 10 робочих днів. Остання заява під №37701257 від 21.12.2019 була подана до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради. Також ОСОБА_2 , було встановлено що сплив 10 денний термін з часу подання заяви 28.05.2019, рішення суду власником про заборону вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна було відсутнє в ДРРПННМ, а також з огляду на те що в п.7 ч.4 ст.24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначено, що: «Наявність обтяжень не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотеко держателем - фінансовою установою, в порядку передбаченому ст.33-38 ЗУ «Про Іпотеку» В зв`язку з вище наведеним державним реєстратором ОСОБА_2 прийнято рішення про реєстрацію права власності на деревообробний комплекс в с.Розівка, вул. Трудова, буд. 2а, Ужгородського району , за ІІАТ «Комінвестбанк». Під час даних реєстраційних дій ОСОБА_2, взяв до уваги лише заяву власника про заборону вчинення реєстраційних дій №34279276 від 28.05.2019, всі інші заяви власника по даному нерухомому майну, в тому числі й його останню заяву від 21.12.2019 ОСОБА_2 , до уваги не брав та підрахунок 10 робочих днів проводив лише з моменту подання першої заяви власника, а саме 28.05.2019.

З огляду на викладене та у відповідності до ч. 1 ст. 94, ч. 3 ст. 17 КПК України, ч. 3 ст. 62 Конституції України та ст. 10 КПК України слідчим було постановлене оскаржуване рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Частина 1 статті 358 КК України (в редакції станом на дати події 30.05.2014 року та 28.08.2014 року) встановлювала кримінальну відповідальність за підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут - у вигляді штрафу у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.

Частина 1 статті 358 КК України у редакції станом на цей час встановлює покарання у вигляді штрафу у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.

Згідно ч. 2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Пункт 2 частини 1 статті 49 КК України встановлює, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

З огляду на викладене слідчий суддя дійшов висновку, що строки притягнення до кримінальної відповідальності у цьому кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 358 КК України закінчилися щодо Додаткової угоди № 2 від 30.05.2014 - 30.05.2017 року, а щодо додаткової угоди № 3 від 28.08.2014 - 28.08.2017 року, тоді як кримінальне провадження за заявою ТОВ «Р.І.Ф. Паркет LTD» було внесене до ЄРДР 09.12.2019 року, а виділене в окреме провадження 11.12.2019 року, тобто за межами цих строків, відтак у будь - якому випадку проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні не буде мати юридичних наслідків для його сторін, тому, що має наслідком безумовне закриття кримінального провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 49 КК України у разі встановлення підозрюваної особи у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності через сплив строку притягнення до кримінальної відповідальності, або у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності у порядку п. 3-1 ч. 1 та п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України у разі не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 358 КК України були проведені наступні слідчі дії.

Допитаний як свідок екс-директор ТОВ «Р.І.Ф. паркет LTD» ОСОБА_4 повідомив що не підписував додаткові угоди № 2 від 30.05.2014 та № 3 від 28.08.2014 до договору кредитної лінії № 02-1/3л-32-12 від 05.06.2012 укладеного між ТОВ «Р.І.Ф. паркет LTD» та ПАТ «Комерційний інвестиційний банк». Підпис не належить йому.

Проведено тимчасовий доступ до зазначених вище додаткових угод, кредитного договору, іпотечного договору та договору застави рухомого майна.

Згідно листа Господарського суду Закарпатської області № 01-11/2/20 від 21.01.2020 в матеріалах справи відсутні оригінали додаткових угод № 2 від 30.05.2014 та № 3 від 28.08.2014 до договору кредитної лінії № 02-1/3л-32-12 від 05.06.2012 укладеного між ТОВ «Р.І.Ф. паркет LTD» та ПАТ «Комерційний інвестиційний банк», однак є клопотання представника банку Мікрюкова С.В. про приєднання до матеріалів зазначених угод.

Призначено технічну експертизу угод «2 і 3», згідно висновку експерта 4/148 від 12.05.2020 підписи в угодах під прізвищем ОСОБА_4 виконані за допомогою кліше факсиміле.

З огляду на викладене слідчий суддя дійшов висновку, що встановити особу яка виготовила та проставила факсиміле на додатковій угоді № 2 від 30.05.2014 та № 3 від 28.08.2014 до договору кредитної лінії № 02-1/3л-32-12 від 05.06.2012 укладеному між ТОВ «Р.І.Ф. Паркет LTD» та ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» не надалося можливим. Не містить вказівки на таку особу і заява від 04.12.2019 року № 04/12/19 про вчинення кримінального правопорушення ТОВ «Р.І.Ф. Паркет LTD», тобто подальше проведення слідчих дій у цьому кримінальному провадженні є недоцільним та не забезпечить ефективного досудового розслідування, відтак слідчим було обґрунтовано, та в межах його компетенції, закрите кримінальне провадження в цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (не встановлений суб`єкт вчинення кримінального правопорушення).

Що ж стосується кримінального правопорушення за частиною 3 статті 365-2 КК України слідчий суддя зазначає наступне.

Частина 3 статті 365-2 КК України (в редакції яка діяла станом на 03.01.2020 року - дату події кримінального правопорушення) встановлює кримінальну відповідальність дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, тобто за зловживання своїми повноваженнями аудитором, нотаріусом, оцінювачем, уповноваженою особою або службовою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, іншою особою, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, у тому числі послуг експерта, арбітражного керуючого, приватного виконавця, незалежного посередника, члена трудового арбітражу, третейського судді (під час виконання цих функцій), або державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації прав, державним виконавцем, приватним виконавцем з метою отримання неправомірної вигоди, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, - у вигляді обмеження волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до десяти років.

При цьому об`єктивна сторона злочину характеризується наявністю трьох ознак: 1) діянням у формі зловживання повноваженнями; 2) суспільно небезпечними наслідками у виді істотної шкоди правоохоронюваним правам або інтересам; 3) причинним зв`язком між діянням та наслідками.

Зловживанням повноваженнями вважається протиправне використання особою наданих їй повноважень у зв`язку зі здійсненням професійної діяльності з надання публічних послуг. Зловживання має місце у випадку, коли воно зумовлене: 1) професійною діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг; 2) наданими особі повноваженнями.

Отже, відповідні діяння можуть бути вчинені лише в межах наданих цій особі повноважень з надання публічних послуг, але всупереч тим цілям та завданням, заради досягнення і вирішення яких вона ними наділяється. Характер, зміст та обсяг повноважень, коло обов`язків, що визначають компетенцію особи, встановлюються нормативними актами та актами індивідуальної дії, договорами.

Істотною шкодою вважається така, яка в сто і більше разів перевищує н.м.д.г.

Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги, є закінченим злочином з моменту заподіяння істотної шкоди зазначеним у КК правам та інтересам.

Суб`єкт злочину - спеціальний (особа, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, зокрема аудитор, нотаріус, оцінювач, експерт, арбітражний керуючий, незалежний посередник, член трудового арбітражу, третейський суддя).

Наявне в ч. 1 ст. 365 2 КК застереження "не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування" стосується всіх перелічених осіб.

Не підлягають кримінальній відповідальності за ст. 365 2 КК особи, які під час здійснення професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, зловживали своїми повноваженнями, будучи при цьому державними службовцями або посадовими особами місцевого самоврядування, а також особи, які пропонують, надають або передають неправомірну вигоду таким особам. У зв`язку з цим зловживання повноваженнями особою, яка є державним службовцем або посадовою особою місцевого самоврядування та здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, треба кваліфікувати не за ст. 365 2, а за іншими нормами КК.

Суб`єктивна сторона зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги, характеризується виною у формі прямого умислу.

Обов`язковими ознаками суб`єктивної сторони цього злочину є корисливий мотив і мета - одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Неправомірною вигодою є грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав (примітка до ст. 364 1 КК).

У даному випадку досудове розслідування проводилося за заявою ОСОБА_7 із попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 365-2 КК України із наступним коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: «Державний реєстратор Баранинської сільської ради Ужгородського району - ОСОБА_2 , 03.01.2020 зловживаючи своїм службовим становищем та з порушенням норм ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вніс до ДРРПнНМ запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно яке розташоване за адресою: с. Розівка, вул. Трудова, 2а, Ужгородського району та яке належало ТзОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД», за ПАТ «Комерційний інвестиційний банк», чим самим ТзОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД» спричинено майнову шкоду.

Відповідно до ст. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV державним реєстратором є: громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 6 цього ж Закону до суб`єктів державної реєстрації прав відносяться: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 року № 2493-ІІІ посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Дія цього Закону не поширюється на технічних працівників та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування.

Слід також зазначити, що жодний доказ у цьому кримінальному провадженні та заява потерпілої юридичної особи не містить відомостей про отримання неправомірної вигоди державним реєстратором ОСОБА_2 за проведення реєстраційних дій 03.01.2020 року, тоді як обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину за ч. 3 ст. 365-2 КК України є корисливий мотив і мета - одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

З огляду на викладене слідчий суддя дійшов висновку, що слідчий обґрунтовано закрив кримінальне провадження за ч. 3 ст. 365-2 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, для притягнення до кримінальної відповідальності саме за цією статтею Кримінального кодексу України, тому що відсутній суб`єкт кримінального правопорушення та обов`язкова ознака суб`єктивної сторони злочину за ч. 3 ст. 365-2 КК України - корисливий мотив і мета, тобто одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, оскільки це кримінальне правопорушення відноситься згідно примітки до ст. 45 КК України до корупційних кримінальних правопорушень.

Відтак подальші слідчі дії у цьому кримінальному провадженні є недоцільними, оскільки за відсутності обов`язкових ознак складу кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 365-2 КК України, відсутні підстави встановлювати розмір заподіюваної шкоди, як на цьому наполягає представник потерпілої юридичної особи.

Що ж стосується доводів скарги про не визнання ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД» цивільним позивачем, слідчий суддя звертає увагу скаржника на той факт, що згідно ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відтак з урахуванням принципу диспозитивності, пред`явлення цивільного позову у кримінальному провадженні є правом потерпілого і залежить виключно від його волі. Діючий КПК України не містить такого поняття як «визнання цивільним позивачем» у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила (пред`явив) цивільний позов.

Що ж стосується оцінки діям ОСОБА_3 - представника ПАТ «Комерційний інвестиційний банк», оскільки та обставина, що він без відома ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД» звернувся до ОСОБА_2 про вчинення реєстраційних дій, на думку скаржника вказує на те, що він діяв у змові з останнім, а також того факту, що у кримінальному провадженні не з`ясовано та не досліджено, чи мали місце інші факти вчинення ОСОБА_2 незаконних реєстраційних дій, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Відомості до ЄРДР були внесені щодо конкретної особи - ОСОБА_2 , державного реєстратора Баранинської сільської ради Ужгородського району. Зави потерпілої юридичної особи ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД» не містили відомостей про інших осіб, причетних до вчинення злочину, відтак у слідчого був відсутній обов`язок перевірити таку версію. Слідчому також не було надано потерпілою юридичною особою жодних доказів отримання неправомірної вигоди ОСОБА_2 або змови із ОСОБА_3 .

Згідно ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

З урахуванням викладеного доводи скарги не знайшли свого підтвердження у матеріалах кримінального провадження, відтак відсутні підстави для задоволення скарги та скасування постанови від 31.05.2021 року про закриття кримінального провадження слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції Лаб`яка Василя Івановича у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019070000000434 від 11 грудня 2019 року.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні скарги директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.І.Ф. Паркет ЛТД» ОСОБА_7 на постанову слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Лаб`яка Василя Івановича про закриття кримінального провадження № 42019070000000434 від 11.09.2019 року.

Матеріали кримінального провадження № 42019070000000434 від 11.09.2019 року , а саме: том І - на 197 аркушах; том ІІ - на 350 аркушах; том ІІІ - на 54 аркушах, - повернути за приналежністю Слідчому відділенню відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення. Апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області Н.В. Дергачова