Рішення № 101661514, 30.11.2021, Волноваський районний суд Донецької області

221/5544/21

2/221/1366/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Писанець Н.В.,

секретаря судового засідання Гурової Л.Л.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області про визнання права постійного користування на земельну ділянку в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області визнання права постійного користування на земельну ділянку в порядку спадкування.

В обґрунтування вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 10.05.2017 року виконкомом Новоандріївської селищної ради Волноваського району Донецької області. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки загальною площею 1,9996 га, розташованої на території Новоандріївської селищної ради Волноваського району Донецької області, цільове призначення - для ведення особистого підсобного господарства, та яка належала померлій на підставі державного акту про право постійного користування землею серія номер І-ДН 051632, виданого 13.10.1997 року на підставі рішення сесії Новоандріївської сільської Ради народних депутатів Волноваського району Донецької області. Вважаючи себе спадкоємцем першої черги, позивач звернулась до приватного нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, однак, їй було відмовлено з підстав перебування спадкового майна не у власності спадкодавця, а на підставі права користування. Вважаючи свої права спадкоємця порушеними, позивач просить суд визнати за нею - ОСОБА_1 право постійного користування в порядку спадкування за законом на спірну земельну ділянку.

Позивач у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області в судове засіданні не з`явився, просив справу слухати за відсутності представника, надав суду відзив на позов. Зі змісту відзиву вбачається незгода із позовними вимогами ОСОБА_1 , оскільки відповідач вважає недоведеним місце відкриття спадщини, не надано доказів заведення спадкової справи, наявності інших спадкоємців, отримання свідоцтва про спадщину чи відмови нотаріуса від вчинення нотаріальної дії. Також відповідач зазначав на існуючу практику Верховного Суду щодо відсутності права спадкоємця на спадкування земельної ділянки, яка перебувала у спадкодавця не у власності, а на праві користування. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії І-НО № 980767, виданого 10.05.2017 року виконкомом Новоандріївської селищної ради Волноваського району Донецької області, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 4, за ОСОБА_2 закріпляється у постійне користування 1,9996 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування, земля для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована на території Новоандріївської сільської ради народних депутатів.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 10.05.2017 року виконкомом Новоандріївської селищної ради Волноваського району Донецької області, ІНФОРМАЦІЯ_1 настала смерть ОСОБА_2 .

Згідно частини 1 статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку, переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. ст. 1216 та 1218 ЦК України спадкування є перехід прав і обов`язків ( спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплені заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року « Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування ( зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Право приватної власності на землю набувається і реалізується громадянами та юридичними особами виключно відповідно до закону. Підстави та умови набуття цих прав передбачені у главі 19 розділу 1У ЗК України.

Відповідно до ст. 116, ст. 118 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 126 цього Кодексу (в редакції чинній на час виникнення передбачених статтею 118 ЗК України) встановлено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України, а право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Отже, виникнення права власності на земельну ділянку, пов`язується з наявністю трьох різних за змістом і проявом у часі юридичних фактів: одержання державного акту на право власності на землю, державна реєстрація цього документу, встановлення меж земельної ділянки в натурі.

В подальшому в ст. 126 ЗК України були внесені відповідні зміни щодо набуття права власності на земельну ділянку, зокрема встановлено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України « Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 1 ст. 34, ч. 2 ст. 48, ст.ст. 66-68 Закону України «Про нотаріат» обов`язок щодо встановлення спадкового майна, кола спадкоємців та видачі свідоцтв про право власності на спадкове майно покладений на органи нотаріату.

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину , у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 67 Закону України « Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обгрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Статтею 16 ЦК України встановлено,що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК визнання права є одним із способів цивільних прав та інтересів.

Якщо спадкоємець не має змоги оформити спадщину відповідно до вимог законодавства у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів або наявністю розбіжностей в таких документах, питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування», вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають тільки у тому випадку, якщо наявні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, а при відмові нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У п. 37 постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» вказано, що з урахуванням положень частини першої статті 15та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що у даному провадженні позивачем не доведено :

-місце відкриття спадщини, оскільки з ксерокопії лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_2 № 13/397 від 10.05.2017р. вбачається дві адреси перебування спадкодавця - місцем проживання померлого визначено: АДРЕСА_1 , та, одночасно, зазначається про настання смерті вдома за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому, суд зауважує, що довідки встановленого зразка про місце реєстрації померлої, або місце її проживання, що видається уповноваженим органом, суду надано не було.

-факт родинних відносин із спадкодавцем, оскільки з копії свідоцтва про народження позивача вбачається її спорідненість з ОСОБА_2 , за якою на підставі державного акту серії І-НО № 980767, виданого 10.05.2017 року виконкомом Новоандріївської селищної ради Волноваського району Донецької області, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 4, закріпляється у постійне користування 1,9996 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування, земля для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована на території Новоандріївської сільської ради народних депутатів. Правових підтверджень факту спорідненості позивача з померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 - суду не надано.

-існуюче коло спадкоємців на спадкове майно, оскільки окрім посилань на їх відсутність у позовній заяві, інших належних та допустимих доказів - суду не надано.

-не надано також доказів існування спору між позивачем та будь-якою установою, або фізичною особою, оскільки відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину із посиланням на правові підстави такої відмови, суду надано не було, а письмове роз`яснення нотаріуса до таких не відноситься.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у позивача не вичерпані всі можливості одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, внаслідок чого його цивільне право на даному етапі, не є таким, що підлягає захисту в цивільному порядку, тому суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.4,10,11-13,81,95,263-265 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Волноваський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.В. Писанець