Ухвала суду № 101660008, 07.12.2021, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/1730/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Даніліної Ж.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Даніліної Ж. О. у цивільній справі №536/1730/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» про зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У провадженні судді Кременчуцького районного суду Полтавської області Даніліної Ж. О. перебуває цивільна справа №536/1730/21 за позовом позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 18 листопада 2021 року визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Даніліної Ж. О. у справі №536/1730/21.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 01 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Даніліної Ж. О. від розгляду справи №536/1730/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» про зобов`язання вчинити певні дії.

06 грудня 2021 року до Кременчуцького районного суду Полтавської області надійшла заява ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Даніліній Ж. О. та секретарю судового засідання Таран І. О. у цивільній справі №536/1730/21 з підстави, передбаченої пунктом 5 частини 1 статті 36 Цивільного процесуального кодексу України.

Заява обґрунтована тим, що суддя Даніліна Ж.О. упереджено ставиться до ОСОБА_1 , оскільки при ознайомленні з матеріалами цієї справи, секретар Таран І. О., яка діяла за підтримки помічника судді Даніліної Ж.О., відкрила вікно та створила протяг, на якому знаходився заявник.

На думку заявника, такі дії судді Даніліної Ж. О. та секретаря Таран І. О. викликають недовіру до діяльності судді у громадськості. При цьому, у тексті заяви просить викликати його у якості свідка для подачі відповідних доказів, у зв`язку із чим заявляє клопотання не розглядати цю заяву без подання доказів.

Положеннями частини 2, 3 статті 40 Цивільного процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно із частиною 7, 8 статті 40 Цивільного процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове за сідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Частиною 10 статті 40 цього Кодексу передбачено, що питання про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача вирішується складом суду, що розглядає справу. Суд, який розглядає заяву про відвід, заслуховує особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає надати пояснення, а також думку учасників справи. Неявка особи, якій заявлено відвід, у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Суд, дослідивши заяву та матеріали цивільної справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 36 Цивільного процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 3 статті 39 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд враховує висновки, викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2018 року у справі №9901/22/17, згідно з якими головна мета відводу ? гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу ? запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" від 24.05.1989).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 21.12.2000).

Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97- ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких ? розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Доводи ОСОБА_1 про відвід судді Даніліної Ж. О. по своїй суті є його зауваженнями щодо умов його ознайомлення із матеріалами справи, що у розумінні частини 5 статті 36 Цивільного процесуального кодексу України не може бути підставою для відводу.

Між тим, суд вважає, що доводи ОСОБА_1 про наявність підстав для відводу судді Даніліної Ж. О. від розгляду даної справи є виключно його припущеннями, та заявником не обґрунтовано, яким чином викладені ним обставини можуть впливати на неупередженість судді під час розгляду цієї справи.

Таким чином, судом не установлено, а заявником не доведено наявність обставин, які б викликали сумніви у неупередженості судді Даніліної Ж. О. та унеможливлювали б прийняття суддею об`єктивного рішення по справі, а тому суд дійшов висновку, що заявлений ОСОБА_1 відвід судді Даніліній Ж. О. є необґрунтованим.

Відповідно до частини 3 статті 40 Цивільного процесуального кодексу України справа передається до канцелярії Кременчуцького районного суду Полтавської області для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід у справі №536/1730/21.

Питання про відвід секретарю Таран І. О. буде вирішено у судовому засіданні згідно частини 10 статті 40 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 258, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Даніліної Жанни Олександрівни у справі №536/1730/21, необґрунтованим.

Передати цивільну справу №536/1730/21 до канцелярії Кременчуцького районного суду Полтавської області для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід у цій справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяЖ. О. Даніліна