Рішення № 101659655, 06.12.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

415/2976/21

2/415/1255/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Калмикової Ю.О.,

за участю секретаря Кравченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лисичанську цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Зміст позовних вимог

05.05.2021 року позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» звернувся до Лисичанського міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 21 березня 2019 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час цієї пригоди було заподіяно матеріальну шкоду автомобілю марки «ГАЗ» державний номерний знак НОМЕР_2 .

На момент коли матеріальна шкода була спричинена, діяв договір Обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ5568695 від 11 травня 2018 року, укладеного Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС», згідно з яким, Позивач прийняв на себе ризики щодо експлуатації автомобіля «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну в сумі 100 000,00 грн. та з розміром франшизи 2 000,00 грн..

Відповідач самовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 20 травня 2019 року у справі № 415/2651/19, яка набрала законної сили 30 травня 2019 року, Відповідач була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, які були передбачені: ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи. іншого майна), та ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні).

Особи, які зазнали збитків звернулися до Позивача з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та з заявою про страхове відшкодування.

Заяви були розглянути, та на підставі: - Акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 15 квітня 2019 року; - Ремонтної калькуляції № 06456_15 від 18 квітня 2019 року; - Страхового акту № 00342/15/919 від 11 вересня 2019 року; - Розрахунку суми страхового відшкодування від 11 вересня 2019 року.

Позивач, відповідно до умов полісу №АМ5568695 від 11 травня 2018 року, в межах ліміту, з урахування франшизи, здійснив виплату страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль марки «ГАЗ» державний номерний знак НОМЕР_2 в розмірі 10 372 гривні 00 копійок.

На підставі викладеного просив суд стягнути з відповідача, ОСОБА_1 , на користь позивача - Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 10372,00 грн. та витрати сплаченого судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Надходження позовної заяви та інших заяв до суду

08.06.2021 року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/2976/21 було відкрито провадження у цій цивільній справі.

01.12.2021 року позивач надав клопотання, в якому просив справу розглядати без участі представника позивача.

Доводи особи, яка подала позов

Позовна заява мотивована тим, що відповідач був визнаний винуватим у настанні дорожньо-транспортної пригоди, в результаті чого відповідач допустив завдання механічних пошкоджень транспортному засобу, які не відшкодовує в добровільному порядку.

Представник позивача Сечко С.В. в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду письмову заяву, в якій просив розглядати справу без участі представника, на позовних вимогах наполягає, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про відкладення розгляд справи та відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за наявності всіх наступних умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечував проти такого вирішення справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими наступні фактичні обставини справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

В судовому засіданні встановлено, що згідно з постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 20.05.2019 року № 415/2651/19, №3/415/462/19, ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, які були передбачені ст. ст. 122-4 КУпАП та 124 КУпАП.

Згідно з полісом АМ/5568695 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик ПАТ «Страхова група «Тас», страхувальник, ОСОБА_2 , транспортний засіб ВАЗ 2106, 1981 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , розмір франшизи становить 2000 грн..

Згідно з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, від 06.04.2019 року, Страхова група «Тас» повідомлена про те, що 21.03.2019 року о 07 годині 30 хвилин у м. Лисичанську по вул. ім. В. Сосюри, 102, автомобіль ВАЗ 2106, ДНЗ НОМЕР_1 скоїв зіткнення з автомобілем ГАЗ 330202, ДНЗ НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_3 .

Згідно з ремонтною калькуляцією №06456-15 від 18.04.2019 року загальна вартість ремонтних робіт автомобіля ГАЗ 3302, ДНЗ НОМЕР_2 становить 3131917,12 грн.

Згідно з заявою про страхове відшкодування від 06.04.2019 року ОСОБА_4 звернувся до Страхової Групи «Тас» з вимогою здійснити відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті пошкодження транспортного засобу ГАЗ 330202, ДНЗ НОМЕР_2 під час дорожньо-транспортної пригоди 21.03.2019 року в м. Лисичанську, по вул. Сосюри, 402 з вини водія транспортного засобу ВАЗ 2106 ДНЗ НОМЕР_1 .

Згідно з страховим актом 300342/15/919 від 11.09.2019 року, розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті - 10372,00 грн.

Згідно з платіжним дорученням №48054 від 12.09.2019 року, АТ «СГ ТАС» сплачено суму у розмірі 10372,00 грн. страхового відшкодування згідно Договору №АМ 5568695 від 11.05.2018 року ОСОБА_4 .

Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 5 ст. 82 ЦПК України, наявність вини ОСОБА_1 у настанні дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 21.03.2019 року, є доведеною та не підлягає доказуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1. ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Основним нормативним документом, що регулює правовідносини в даній сфері господарської діяльності є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до абзацу «в» пп.38.1.1. п.38.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: «Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником)».

Відповідно до п. 4 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільний і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 р. розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187ЦКшкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдала за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166ЦК) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Відповідно до п. 6 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільний і кримінальних справ №4 від 01.03.2013р. особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають та за таких обставин суд вважає, що позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування обґрунтованими, доведеним та такими підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжним дорученням № 2012 від 29.03.2021 року про сплату судового збору в сумі 2270,00 грн.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2270,00 грн.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 979, 993, 1191 ЦК України, ЗУ «Про страхування», суд

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 10 372 (десять тисяч триста сімдесят дві) грн. 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» судовий збір у сумі 2270 ( дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку в Луганському апеляційному суді шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», місцезнаходження за адресою: буд. 65, пр. Перемоги, м. Київ, Україна 03062, код ЄДРПОУ 30115243.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер невідомо.

Суддя Ю. О. Калмикова