Вирок № 101659318, 03.12.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/11861/21

Провадження № 1-кп/359/739/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 грудня 2021 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Пугач Д.О.,

за участю прокурора Кириченко Ю.Л., обвинуваченого ОСОБА_1 та представника потерпілого ТОВ «Технополіс-1» Михальчука Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду за наслідком судового розгляду кримінального провадження №120201116100000968, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.10.2021 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , та проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ,

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.1 ст. 191 КК України, за наступних обставин.

Так, 8 листопада 2020 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду вантажника товарів магазину «Ельдорадо» ТОВ «Технополіс - 1», до повноважень, якого входило виконання робіт вантажника безпосередньо пов`язане зі збереженням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням та застосуванням в процесі роботи довірених йому цінностей. Також, згідно з укладеним із ним договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 18.11.2020 ОСОБА_1 перебуваючи на цій же посаді був матеріально відповідальною особою за збереження ввірених йому цінностей та забезпечення виконання належним чином покладених на нього функціональних обов`язків.

Таким чином, ОСОБА_1 , усвідомлюючи що він являється матеріально відповідальною особою за збереження ввірених йому цінностей, 21 вересня 2021 року о 18 годині 30 хвилин, перебуваючи на своєму робочому місці за адресою: Київська обл. м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 2/6 приміщення магазину «Ельдорадо», виконуючи свої функціональні обов`язки, де у останнього виник умисел на привласнення чужого майна, яке було йому ввірене.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на привласнення чужого майна, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до полиці в складському приміщенні магазину «Ельдорадо», звідки взяв праску марки «Philips», моделі GC 1742/40 та вийшов з складського приміщення, таким чином привласнивши його. Своїми умисними діями ОСОБА_1 спричинив ТОВ «Технополіс - 1» матеріальні збитки згідно висновку експерта № 4277/21 від 16.11.2021 на суму вартістю 788 грн. 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив умисні дії, які виразились у привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, тобто скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 191 КК України.

Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення, є особисті покази обвинуваченого, надані ним в судовому засіданні.

З урахуванням позиції обвинуваченого, думки прокурора та позиції потерпілої сторони, суд, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, крім допиту обвинуваченого, зважаючи на те, що учасниками судового провадження указані обставини не оспорювались (щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, часу та місця їх, способу скоєння та мотивів, завданого матеріального збитку потерпілому, тощо).

В судовому засіданні, ОСОБА_1 свою вину у скоєнні зазначеного злочину визнав повністю, розкаявся у скоєному та зазначив, що зрозумів значення вчиненого ним, та висловив намагання виправити свою поведінку в подальшому, та не вчиняти порушень законодавства України в майбутньому, надати йому можливість виправитись. Просив суворо його не карати, зазначив, що немає постійного доходу у зв`язку зі звільненням з попереднього місяця роботи, має малолітню дитину, а дружина перебуває в декретній відпустці.

Зазначив, що дійсно зважаючи на сімейні обставини, він намагався привласнити праску, що перебувала у магазині, в якому він працював. Так, 08.11.2021 року, побачивши, що за ним ніхто не спостерігає на своїй зміні зайшов до одного з приміщень складу магазину та взяв там зазначену праску й потім прийшов з нею додому. Вартість праски та комплектацію він не оспорює. Зазначив, що повернув її до магазину в повному складі та справну. З цього приводу претензій до нього потерпіла сторона не має.

Крім того, ОСОБА_1 повідомив, що він дійсно вчинив указаний злочин за наведених у обвинувальному акті обставин.

Крім того, судом також досліджені докази, що свідчать про особу обвинуваченого, про наявність речових доказів, процесуальних витрат, тощо.

Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.

З урахуванням наведеного, показів обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_1 дійсно вчинив злочини, передбачений ч.1 ст. 191 КК України, внаслідок чого у суду відсутні сумніви щодо притягнення останнього до кримінальної відповідальності за санкцією указаного кримінального закону.

Злочини вчинено за обставин, наведених в обвинувальному акті.

Зважаючи на викладене, у суду відсутні сумніви щодо визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, та засудження останнього і призначення покарання у відповідності до зазначених норм кримінального закону.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання йому покарання, визначеного санкцією частини першої ст. 191 КК України, з урахуванням положень ст. 65 КК України.

Так, санкцією ч.1 ст. 191 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до чотирьох років, що свідчить згідно ст. 12 КК України, про вчинення обвинуваченим нетяжкого злочину.

З цього приводу суд враховує, що у відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Щодо наявності пом`якшуючих їх відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також відшкодування завданих ним збитків у повному обсязі. Доказів тому, що злочин вчинено у зв`язку з скрутним матеріальним становищем суду не надано, а тому суд не визнає зазначену обставиною такою, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 .

Обвинувачений за місцем свого проживання характеризуються позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває (за амбулаторною допомогою не звертався), спиртними напоями не зловживає, громадський порядок не порушує, офіційно непрацевлаштований, одружений та має на утриманні малолітню дитину.

Обвинувачений не є інвалідом, не досяг пенсійного віку та не є військовослужбовцем.

Указані обставини потребують врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.

З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити покарання ОСОБА_1 у виді обмеження волі строком на один рік.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

Разом з тим, виходячи із фактичної тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу і місця його вчинення, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, обставин, що безпосередньо пов`язані із вчиненням кримінального правопорушення, та характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального правопорушення, та індивідуальних особливостей обвинуваченого, зокрема способу життя, характеризуючи його данні, його вік, а також наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, суд приходить до висновку, що вищенаведені обставини свідчать про можливість призначення покарання з іспитовим строком, оскільки на думку суду, перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, безпосередньо під наглядом державних органів влади.

Зазначене у своїй сукупності утворює підставу для висновку суду про доцільність застосування до ОСОБА_1 положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком терміном в один рік з визначенням відповідних обов`язків судом, передбачених ч.1 ст. 76 КК України, оскільки таке покарання буде відповідати вимогам закону та особі винного.

Підсумовуючи все вище зазначене, суд вважає, що саме дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.

Дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та його особи.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні становлять 140 грн. 00 коп. за проведення експертної оцінки майна, що підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави України. Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався. Підстав для його обрання судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, 473-475 КПК України, ст.ст. 5, 12, 65-67, 75-77, 191 КК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 1 (один) рік, з покладенням на нього, відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи чи навчання.

Іспитовий строк ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , та проживаючого в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ), - на користь Держави України (рахунок отримувача: UA378999980313090115000010004; отримувач коштів: ГУК у Київській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; код класифікації доходів бюджету: 24060300), - 140 (сто сорок) грн. 00 коп. процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експерта.

Речові докази в кримінальному провадженні після набрання вироком суду законної сили, а саме: праску марки «Philips Еasy Speed» моделі GC 17442/40 червоно-білого кольору, що передана на від повільне зберігання представнику ТОВ «Технополіс-1», - залишити в користуванні ТОВ «Технополіс-1».

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та потерпілому.

Суддя С.М.Вознюк