Рішення № 101658452, 29.11.2021, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2026/20

Провадження № 2-а/163/7/21

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2021 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Чишія С.С.,

з участю секретаря Костюк Р.М.,

представника позивача Дягеля В.М. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві ОСОБА_1 просить скасувати постанову першого заступника начальника Волинської митниці Держмитслужби Криворучка М.В. від 19 лютого 2020 року у справі про порушення митних правил № 2880/20500/19 про притягнення його до відповідальності за ч.2 ст.481 МК України.

Заявлені вимоги обґрунтував тим, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідач неправильно встановив фактичні обставини справи, невірно кваліфікував його дії, внаслідок чого безпідставно притягнув його до відповідальності. Оскаржувана постанова винесена відносно нього як директора фірми "Transeksim Sp. Z.o.o.", в той час як сам протокол про порушення митних правил складений щодо нього як фізичної особи. Суть правопорушення полягає у перевищенні строку тимчасового ввезення на територію України автомобіля "Рено", номерний знак НОМЕР_1 , оскільки за інформацією митниці цей автомобіль мав бути вивезений з України у термін до 15 листопада 2019 року, а фактично був вивезений 20 листопада 2019 року. Проте жодних доказів того, що водій при ввезенні автомобіля на територію України або інша особа були повідомлені про необхідність його вивезення у такий строк, матеріали митної справи не містять. У зв`язку із цим вважає, що посадова особа митниці при розгляді справи не дотримала вимог ст.ст.486, 489 МК України щодо всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи та наявності самої об`єктивної сторони правопорушення.

В.о. начальника Волинської митниці Держмитслужби подав відзив на позовну заяву. У ньому висловив позицію про правильність кваліфікації дій позивача за ч.2 ст.481 МК України; доведеність його вини матеріалами справи; відсутність фактів аварії або обставин непереборної сили, які унеможливлювали вивезення автомобіля у встановлений строк, як зі сторони водія, так і позивача, як директора фірми; дотримання вимог чинного законодавства при винесенні постанови. Просив відмовити у задоволенні позову.

Позивач в судове засідання не з`явився, свої права та інтереси доручив представляти адвокату Дягелю В.М.

Приймаючи участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, представник позивача Дягель В.М. заявлені вимоги підтримав з викладених у позові підстав та просив їх задовольнити.

Відповідач про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки свого представника не сповістив, будь-яких клопотань щодо процедури розгляду справи не подав.

Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.

26 жовтня 2019 року через пункт пропуску "Шегені-Медика" митного поста "Мостиська" Львівської митниці ДФС водієм фірми "Transeksim" ОСОБА_2 був ввезений на територію України в режимі тимчасового ввезення з комерційною метою вантажний автомобіль "Рено", номерний знак НОМЕР_1 .

Позивач ОСОБА_1 є директором фірми "Transeksim".

20 листопада 2019 року цей автомобіль виїжджав за межі митної території України через митний пост "Ягодин" Волинської митниці ДФС без вантажу під керуванням водія ОСОБА_3

22 листопада 2019 року головний державний інспектор Волинської митниці ДФС Лебідь Д.Д. склав щодо ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил № 2880/20500/19 за ознаками ч.2 ст.481 МК України, який актом від 07 грудня 2019 року був уточнений.

В протоколі з урахуванням уточнень зазначено, що під час пропуску 26 жовтня 2019 року на митну територію України водію вантажного автомобіля "Рено", номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 був встановлений строк тимчасового ввезення цього автомобіля до 15 листопада 2019 року, проте фактичне його вивезення здійснене 20 листопада 2019 року, що було встановлено під час проходження митного контрою цього автомобіля під керуванням водія ОСОБА_3 .

За викладених обставин головний державний інспектор митниці вважав, що директор фірми "Transeksim" ОСОБА_1 не вжив заходів щодо забезпечення вчасного вивезення вантажного автомобіля "Рено", номерний знак НОМЕР_1 , за межі України та перевищив строк його тимчасового ввезення на митну територію України більше ніж на три доби, але не більше ніж на десять діб.

При складанні протоколу ОСОБА_1 у письмових поясненнях вказав, що після доставки товару до місця призначення автомобіль знаходився на ремонті.

19 лютого 2020 року перший заступник начальника Волинської митниці Держмитслужби Криворучко М.В. виніс оскаржувану постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст.481 МК України, відповідно до змісту протоколу №2880/20500/19 і наклав стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100,00 гривень.

Дослідженням наданої відповідачем копії матеріалів справи про порушення митних правил встановлено, що єдиним і визначальним доказом, на якому ґрунтується складений відносно ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил та постанова про притягнення його до відповідальності за ч.2 ст.481 МК України, є дані електронного модуля "Диспетчер ЗМК та Пасажирського пункту пропуску" програмного комплексу АСМО "Інспектор", у якому значиться строк тимчасового увезення вантажного автомобіля "Ренаулт", номерний знак НОМЕР_1 , до 20 днів.

Частиною 2 статті 481 МК України встановлена відповідальність за … перевищення строку тимчасового ввезення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів, крім транспортних засобів особистого користування, за межі митної території України більше ніж на три доби, але не більше ніж на десять діб.

Відповідно до ст.103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Частиною 1 статті 105 МК України встановлено, що у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами поміщуються виключно товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у статті 189 цього Кодексу та в Додатках B.1 - B.9, C, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), на умовах, визначених цими Додатками, а також повітряні судна, які ввозяться на митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.189 МК України транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для переміщення товарів та/або пасажирів через митний кордон України, можуть тимчасово ввозитися на митну територію України без справляння митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Тимчасово ввезені на митну територію України транспортні засоби комерційного призначення підлягають вивезенню без внесення в їх конструкцію будь-яких змін (без урахування природного зношення, витрати пально-мастильних матеріалів та необхідного ремонту).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.108 МК України строк тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення. Строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що встановлення строку тимчасового ввезення транспортного засобу митним органом в законодавчому порядку визначено не тільки для контролю за перебуванням таких товарів, транспортних засобів, а й в кожному випадку має доводитись будь-яким доступним способом конкретному перевізнику, який після визначення такого строку і у випадку його порушення може нести відповідальність за ст.481 МК України.

Як встановлено у цій справі, строк тимчасового ввезення вантажного автомобіля "Ренаулт", номерний знак НОМЕР_1 , зафіксований лише в електронному модулі "Диспетчер ЗМК та Пасажирського пункту пропуску" відомчого програмного комплексу АСМО "Інспектор".

Проте будь-яких доказів на підтвердження того, що зафіксований у цій відомчій програмі термін тимчасового ввезення транспортного засобу (20 днів) був доведений до відома перевізника, митним органом під час провадження і розгляду справи не здобуто.

Зокрема, документів із підписами водія про його ознайомлення з обов`язком зворотного вивезення автомобіля упродовж конкретного строку та листів (повідомлень), у тому числі в електронному вигляді, із цього ж питання, які б надсилались директору фірми-перевізника, до матеріалів митної справи не приєднано.

Доступу до вище вказаного електронного модуля "Диспетчер ЗМК та Пасажирського пункту пропуску" ні водій ОСОБА_2 , ні директор фірми перевізника "Transeksim" ОСОБА_1 не мали і це є очевидним з огляду на те, що цей програмний комплекс є відомчим.

Водій ОСОБА_2 не був опитаний митним органом на предмет його обізнаності із встановленим строком тимчасового ввезення транспортного засобу.

Також не опитувався інспектор митниці, який здійснював митне оформлення автомобіля при його ввезенні в Україну та вносив відповідну інформацію в електронний модуль "Диспетчер ЗМК та Пасажирського пункту пропуску", на предмет доведення до відома водія визначеного строку тимчасового ввезення.

Отже, будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження ознайомлення водія автомобіля або керівника фірми-перевізника із встановленим митницею строком тимчасового ввезення автомобіля матеріали митної справи не містять.

У зв`язку із цим вбачаються підстави для висновку, що у цьому випадку посадова особа митниці під час оформлення автомобіля при його ввезенні на територію України обмежилась лише внесенням інформації про строк тимчасового ввезення у модуль "Диспетчер ЗМК та Пасажирського пункту пропуску".

Відповідно до ч.1 ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Статтею 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В порушення наведених положень митного законодавства посадова особа митниці під час розгляду справи про порушення митних правил не з`ясувала усіх фактичних обставин, не перевірила наявності достатніх доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.2 ст.481 МК України порушення митних правил і самого складу цього правопорушення.

Адже сама по собі інформація в електронному модулі "Диспетчер ЗМК та Пасажирського пункту пропуску" про визначений строк тимчасового ввезення транспортного засобу без доведення її до відома перевізника унеможливлює звинувачення цього перевізника у порушенні такого строку.

Підсумовуючи аналіз досліджених у справі доказів, суд вважає, що належних, допустимих і достатніх доказів наявності в діях позивача складу передбаченого ч.2 ст.481 МК України правопорушення митним органом не здобуто.

Винесення оскаржуваної постанови без врахування наведених обставин та положень закону свідчить про неповноту і необ`єктивність розгляду протоколу про порушення митних правил.

Таким чином, судом встановлено наявність передбачених п.2 ч.1 ст.531 МК України підстав для скасування постанови.

У зв`язку з цим та відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України позов підлягає повному задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір такого прожиткового мінімуму визначено у 2102 гривень.

Отже, за подання цього позову справляється судовий збір в сумі 420,40 гривень (2102 х 0,2).

Як вбачається з квитанції АТ "А-Банк" від 25 червня 2020 року, позивач за подання позову сплатив 840,80 гривень судового збору, тобто у більшому розмірі.

За таких обставин у відповідності до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", ч.1 ст.139 КАС України 420,40 гривень позивачу належить повернути з державного бюджету як надмірно сплачені, а решту 420,40 гривень стягнути з відповідача як суб`єкта владних повноважень за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.242-247, 286КАС України,

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Постанову першого заступника начальника Волинської митниці Держмитслужби Криворучка Миколи Васильовича від 19 лютого 2020 року в справі про порушення митних правил № 2880/20500/19 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.2 ст.481 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу скасувати.

Провадження в справі за протоколом про порушення митних правил № 2880/20500/19 закрити.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок, зайво сплачений ним згідно з квитанцією АТ "А-Банк" від 25 червня 2020 року (код квитанції 5764-1120-7042-9523).

Стягнути з Волинської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Ім`я позивача - ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 .

Найменування відповідача - Волинська митниця; місце знаходження - вулиця Призалізнична, буд.13, село Римачі Ковельського (колишнього Любомльського) району Волинської області; код ЄДРПОУ - 43350888.

Дата складення повного рішення - 03 грудня 2021 року.

Головуючий: суддя С.С.Чишій