Ухвала суду № 101658450, 01.12.2021, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 166/1194/21

Провадження № 1-кп/162/104/2021

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01 грудня 2021 року смт Любешів

Колегія суддів Любешівського районного суду Волинської області в складі

головуючого судді Цибень О.В.,

суддів Савича А.С., Гладіч Н.І.,

за участю секретаря судових засідань Будько І.М.

прокурора Маїла С.І. (в режимі відеоконференції),

обвинувачених ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

захисника обвинувачених Колєсніка Б.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання представника власника арештованого майна ОСОБА_4 - адвоката Білогруда Дмитра Олександровича про часткове скасування арешту майна,

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Любешівського районного суду Волинської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 01.02.2021 року за №12021090120000017 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 360 Кримінального кодексу України (далі - КК України), ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 360 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 360 КК України.

До початку розгляду кримінального провадження від представника власника арештованого майна адвоката Білогруда Д.О. надійшло клопотання про скасування арешту майна. В обґрунтування клопотання вказує, що ухвалою слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області від 17.06.2021 року накладено арешт на майно з забороною користування та розпорядження, що було виявлене та вилучене під час обшуку затриманої особи ОСОБА_2 , а саме на мобільний телефон марки «iPhone 11» IMEI НОМЕР_1 із сім-картою «Київстар» № НОМЕР_2 . Однак слідчим суддею не встановлено жодного доказу належності вказаного телефону затриманому ОСОБА_2 . Зазначає, що даний телефон був придбаний ОСОБА_4 у магазині «Комфі» у м. Жовті Води Дніпропетровської області в кредит на підставі договору споживчого кредиту, укладеного з АТ «Ідея Банк» на суму 28797,00 гривень. Відтак, власником телефону марки «iPhone 11» IMEI НОМЕР_1 є ОСОБА_4 . За таких обставин, вважає накладення арешту на даний телефон неправомірним, враховуючи, що власник не має статусу підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному провадженні. Крім цього, досудове розслідування у справі закінчено, всі слідчі дії завершені, а дане майно не містить будь яких доказів по кримінальному провадженню, в ньому відсутня будь яка інформація, що може бути використана в якості доказів в даному чи будь якому іншому кримінальному провадженні. У зв`язку з наведеним, просить частково скасувати арешт на мобільний телефон марки «iPhone 11» IMEI НОМЕР_1 , визначити місце його зберігання, надавши ОСОБА_4 право користування та передавши під розписку на відповідальне зберігання з забороною розпоряджатися ним, зобов`язавши її надати арештований телефон. В разі необхідності, для проведення будь яких дій із його використанням по першій вимозі слідчого, прокурора, суду.

Клопотання просить розглядати за відсутності власника майна ОСОБА_4 та її представника - адвоката Білогруда Д.О.

У судовому засіданні прокурор у задоволенні клопотання просив відмовити. Вказав, що даний мобільний телефон є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, тому заявлене клопотання є передчасним.

Захисник Колєснік Б.В. та обвинувачені, кожен зокрема, клопотання просили задовольнити.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку арешту майна з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Правові підстави для накладення арешту на майно визначені ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області від 17.06.2021 року накладено арешт на майно з забороною користування та розпорядження, що було виявлене та вилучене під час обшуку затриманої особи ОСОБА_2 , а саме на мобільний телефон марки «iPhone 11» IMEI НОМЕР_1 із сім-картою «Київстар» № НОМЕР_2 .

Відповідно до пояснень прокурора в судовому засіданні, вищевказане майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Згідно з ст.ст.7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Обмеження права користування, володіння чи розпорядження власністю може бути лише обмежене Законом і має бути виправданим для кожного випадку окремо. Право власності є непорушним.

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, та з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

З огляду на встановлені у ході розгляду клопотання обставини, зокрема те, що на даний час зазначене вище арештоване майно в кримінальному провадженні не досліджувались, порядок і обсяг його дослідження судом не встановлювався, а арешт майна застосований саме з метою збереження речових доказів, за таких обставин потреба у їх збереженні на даний час не відпала, зважаючи на ступінь тяжкості кримінального правопорушення, арешт телефона із забороною користуватися і розпорядження ним без передання у користування ОСОБА_4 забезпечуватиме справедливу рівновагу між суспільним інтересом та приватним інтересом його власника.

Більш того, з огляду на близькі особисті стосунки обвинуваченого ОСОБА_2 і власника майна ОСОБА_4 (яка, як встановлено в судовому засіданні, є його цивільною дружиною), зняття арешту з телефона та повернення його ОСОБА_4 не виключатиме ймовірності його приховування, знищення, відчуження тощо, що може зашкодити об`єктивному розгляду кримінального провадження та ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення.

Таким чином, оскільки арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення, з метою збереження вказаного майна, яке має силу речового доказу, тому клопотання про часткове скасування арешту майна задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 7, 16, 170, 174, 374 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА :

У задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката Білогруда Дмитра Олександровича про часткове скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 01.02.2021 року за №12021090120000017 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення у кримінальному провадженні.

Головуючий О. ЦИБЕНЬ

Судді Н. ГЛАДІЧ

А. САВИЧ