Вирок № 101655045, 06.12.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/6306/21

Провадження 1-кп/521/1199/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Кузьменко Н.Л.

з секретарем - Юришинець С.В.

за участю:

прокурора Гошуренко Н.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021164470000352 від 03.04.2021 року відносно:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, у цивільному шлюбі, з середньо-спеціальною освітою, неофіційно працюючого слюсарем, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 04.02.2021 року вироком Приморського районного суду м. Одеси за ч. 1 ст. 185 КК України, до громадських робіт на 200 годин,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, суд

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , будучи раніше судимий за вчинення кримінального правопорушення проти власності, на шлях виправлення не став та відповідних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисне кримінальне правопорушення при наступних обставин.

Так, 26.03.2021 року в період часу з 20 години 00 хвилин по 20 годину 30 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: місто Одеса, вул. Академіка Філатова 62, а саме біля відділення Нової пошти № 58 (ЄРДПОУ № 31316718), переслідуючи злочинний умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном, визначив предметом свого злочинного посягання посилку, що належать зазначеному відділенню.

У той же час та у тому ж місці, реалізуючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , упевнившись в тому, що його дії залишаться непомітними для оточуючих, діючи умисно, повторно, таємно, протиправно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, підійшов до одного контейнеру в якому заходились посилки, намагаючись відчинити дверцята контейнеру, але зрозумівши що вони зачинені, просунув праву руку в середину та дістав одну посилку, а саме: посилку №59000662135024, в якій знаходились косметичні вироби, загальною вартістю 22 000 гривень.

Після цього, ОСОБА_1 з викраденим майном покинув місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ТОВ «Нова пошта» матеріальну шкоду на загальну суму 22 000 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю та надав аналогічні покази, згідно обвинувального акту, а саме ввечері 26.03.2021 року, йдучи після роботи побачив біля відділення Нової пошти, яке знаходиться на вул. Філатова/ кут вул. Івана та Юрія лип, ящики з посилками. Впевнившись, що ніхто не бачить, взяв одну коробку та пішов далі вулицею. Коли відкрив викрадену коробку, побачив, що там були косметичні вироби. Оскільки косметичні виробі для нього не представляли ніякої цінності, віддав їх малознайомій жінці. Обвинувачений у вчиненому розкаявся та просив суд суворо не карати. Цивільний позов визнав в повному обсязі.

Представник потерпілого ТОВ «Нова Пошта» Дмітрієв Р.Б. у судове засідання не з`явився, надав до канцелярії суду заяву, якою просить проводити судові засідання без його участі,заявлений цивільний позов підтримує та просить задовольнити у повному обсязі, покарання залишає на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з`ясовано правильність розуміння учасниками кримінального провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позицій, та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Отже, за згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, і обмежено допитом обвинуваченого, а також дослідженням документів кримінального провадження, що стосуються цивільного позову та характеризують особу обвинуваченого.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Вина обвинуваченого повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення кримінального правопорушення за викладених у обвинувальному акті обставин та щирим каяттям у вчиненому.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України за кваліфікуючими ознаками - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є з`явлення із зізнанням та щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином; особу винного; його вік та соціальне положення; стан здоров`я; те, що особа осудна та раніше притягувалась до кримінальної відповідальності; працездатна та працює; на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває; повне визнання вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушені; визнання цивільного позову в повному обсязі; відсутність тяжких наслідків від вчиненого кримінального правопорушення; відсутність обставин, що обтяжують покарання та наявність обставини, що пом`якшує покарання.

На підставі викладеного, з урахуванням обставин кримінального правопорушення та ставлення обвинуваченого до скоєного, суд погоджується з позицією прокурора в судових дебатах, про те, що виправлення обвинуваченого не може бути досягнуто без ізоляції від суспільства, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно призначити покарання, в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді арешту.

Підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України суд не знаходить, обставини скоєного кримінального правопорушення свідчить про необхідність призначення покарання лише у виді арешту. Звільнення від відбування покарання з випробуванням не забезпечить виховної та профілактичної ролі вироку суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 04.02.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення до відбуття покарання призначеного йому за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 04.02.2021 року і на теперішній час продовжує свідомо ухилятися від відбування покарання, невідбута частина покарання становить 200 (двісті) годин громадських робіт, суд призначає остаточне покарання обвинуваченому за сукупністю вироків з дотриманням вимог ч. 1, ч. 3 ст. 71 КК України та правил ст. 72 КК України. Відповідно до ст. 72 КК України, одному дню арешту відповідають вісім годин громадських робіт.

Відповідно до ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України.

Судом встановлено, що шкода завдана ТОВ «Нова пошта» заподіяна обвинуваченим ОСОБА_1 , у зв`язку з чим цивільний позов заявлений представником потерпілого ТОВ «Нова пошта» Дмітрієвим Р.Б. виключно до ОСОБА_1 , як до особи, що заподіяла її. Сам обвинувачений повністю визнав позовні вимоги представника потерпілого про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 22 000 гривень.

Цивільний позов представника потерпілого ТОВ «Нова пошта» адвоката Дмітрієва Р.Б., про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 22 000 гривень, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Питання доцільності застосування запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.

Керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді арешту строком на 3 (три) місяці.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повністю приєднати покарання не відбуте ним за попереднім вироком Приморського районного суду м. Одеси від 04.02.2021 року за ч. 1 ст. 185 КК України, у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт та з урахуванням правил ст. 72 КК України остаточно призначити покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді 3 (трьох) місяців 25 (двадцяти п`яти) днів арешту.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді арешту рахувати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання вироку.

Затримати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після набрання вироком суду законної сили.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - не обирати.

Цивільний позов представника потерпілого ТОВ «Нова пошта» Дмітрієва Р.Б., про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 22 000 гривень- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на користь потерпілого ТОВ «Нова пошта» (код ЄДРПОУ 31316718) завдану матеріальну шкоду у розмірі 22 000 (двадцяти двох тисяч) гривень.

Речові докази, відповідно до постанов слідчого від 17.04.2021 року та 22.04.2021 року а саме:

-косметичні вироби, які були вилучені 17.04.2021 року та поміщені до експертного пакету INZ2063714 та які зберігаються в централізованій камері схову ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, згідно квитанції №004980) - повернути ТОВ «Нова пошта».

- CD-R диск з відеозаписом з камер відеоспостереження відділення Нової пошти №58 за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 62 - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили з моменту закінчення строку апеляційного оскарження.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України, копію вироку після його проголошення негайно вручається прокурору та обвинуваченому.

Суддя Н.Л. Кузьменко