Рішення № 101653245, 03.12.2021, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/4797/21

Провадження №2-а/944/103/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2021 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Колтуна Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Вербенець Т.Р.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 08.03.2020 року серії ДП 18 №447813.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що постанова є незаконною, необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів, з грубим порушенням вимог чинного законодавства. Інспектором не з`ясовані обставини, що мають значення для розгляду справи. Зазначає, що 08.03.2020 року він не переходив проїзну частину, а тим більше у невстановленому місці на вулиці. Вказує, що постанову винесено за відсутності будь-яких доказів існування правопорушення та причетності до його вчинення. Крім того, грубо порушено права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також порядок розгляду справи про накладення адміністративного стягнення, а саме: розгляд справи та винесення постанови здійснено за відсутності позивача; не були роз`яснені процесуальні права, зокрема права на захист. Просить суд скасувати постанову серії ДП 18 №447813 по справі про адміністративне правопорушення від 08.03.2020 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 грн за ч.1 ст.127 КУпАП; справу про адміністративне правопорушення провадженням закрити за відсутністю події адміністративного правопорушення; стягнути з відповідача на його користь судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 454,00 гривні.

09 листопада 2021 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача просить відмовити позивачу в задоволенні позову, вважає, що надані пояснення позивача є неправдивими, такими, що спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності останнього, позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Ухвалою судді від 06.09.2021 року відкрито провадження у справі і призначено судовий розгляд справи.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, до поданого відзиву подав заяву про розгляд справи у його відсутності, у позові просить повністю відмовити.

За таких обставин, суд вбачає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі ч.9 ст.205 КАС України.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до положень ч.4 ст. 229 КАС України.

Через, те що в судове засідання 25.11.2021 року не з`явилися всі учасники справи, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження, як передбачено ч.5 ст.250 КАС України, є дата складення повного судового рішення.

Перш ніж визначитись з суттю позовних вимог, суд надає оцінку пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Так, зокрема, відповідно до вимог ч. 1, 3 ст.122 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого зазначеним Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 2 ст.286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно з ч.1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (справа "Bellet v. France" від 04 грудня 1995 року).

Як вбачається з Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини», правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Враховуючи те, що позивач копію оскаржуваної постанови отримав під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та звернувся до суду з дотриманням десятиденного строку з моменту отримання копії, суд вважає, що позивачем строк звернення до суду з відповідним позовом пропущений з поважних причин, а тому такий підлягає поновленню.

Дослідивши та перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 09.03.2020 року поліцейським взв1 р.1 бат 1УПП у Львівській області молодшим лейтенантом поліції Зубиком М.І. винесено постанову серії ДП 18 №447813 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 127 КУпАП, за те, що він 09.03.2020 року о 10 год 06 хв за адресою м.Львів вул. Під Дубом, 4А переходив проїзну частину у невстановленому місці, поза пішоходним переходом, чим порушив вимоги п.п.4.7 Правил дорожнього руху, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 127 КУпАП.

Відповідно ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 4.7 Правил дорожнього руху, пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 КУпАП, непокора пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч.2 та 3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Пунктом 11 ч.1 ст. 23 Закону України від 02 липня 2015 року "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Згідно з ст. 31 Закону №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Як вбачається з матеріалів справи, у оскаржуваній постанові в п. 7 «До постанови додаються» відсутні відомості про докази, які додаються на обґрунтування винесеної постанови та постанова не містить інформації про здійснення будь-якої фіксації правопорушення.

Таким чином, в порушення ч. 3 ст. 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не надано інших доказів вчинення правопорушення.

Згідно ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач суду не надав, доводи позивача, якими він заперечує постанову, не спростував.

Дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено в установленому порядку факт скоєння позивачем правопорушення, про яке зазначено в оскаржуваній постанові, а саме порушення п.4.7 Правил дорожнього руху, що свідчить про необґрунтованість постанови про накладення адміністративного стягнення серії ДП18 № 447813 від 09 березня 2020 року через відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.127 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно позивача слід закрити, оскільки немає доказів події адміністративного правопорушення, а відсутність події адміністративного правопорушення у відповідності до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП виступає обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст. 139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 5, 6, 7, 8, 9, 19, 25, 77, 194, 211, 241, 242, 245, 246, 250, 286 КАС України, на підставі ст. ст. 245, 251, 280 КУпАП, суд, -

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління патрульної поліції у Львівській області по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі у вигляді штрафу в розмірі 51 грн за ч.1 ст.127 КУпАП серії ДП18 № 447813 від 09 березня 2020 року.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.127 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Відповідач - Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, юридична адреса: м.Львів, вул.Перфецького, 19, 79053. Код ЄДРПОУ 41239834.

Повне рішення виготовлене і підписане 03 грудня 2021 року.

Суддя Ю.М.Колтун