Ухвала суду № 101652598, 02.12.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/9752/21

Провадження № 2/461/2265/21

УХВАЛА

02.12.2021 року суддя Галицького районного суду м.Львова Мисько Х.М., розглянувши заяву адвоката Пономаря С.Г. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (01032, м.Київ, вул.С.Петлюри, 30; код ЄДРПОУ: 09806443) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог – ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), про стягнення сум відповідальності за кредитним, -

ВСТАНОВИВ:

АТ «ТАСКОМБАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог – ОСОБА_2 , про стягнення сум відповідальності за кредитним договором, з підстав викладених у фабулі позову.

Одночасно з пред`явленням позову, адвокат Пономарь С.Г. подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме: квартиру АДРЕСА_3 та садовий будинок в СК «Вінниця» за адресою: АДРЕСА_4 .

В обґрунтування поданої заяви покликається на те, що з огляду на розмір заборгованості, існує ймовірність неможливості виконання рішення суду про стягнення коштів із боржника за рахунок наявного у нього майна через недобросовісність позичальника. Звертає увагу суду на те, що ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 12.05.2015 року по справі №465/9254/13-ц, заяву про забезпечення позову ПАТ «ВіЕсБанк» (правонаступником якого є АТ «ТАСКОМБАНК») було задоволено та накладено арешт на вказане вище нерухоме майно. З наведених у позовній заяві та заяві про забезпечення позову обставин вбачається, що предмет позову та заявлений позивачем захід забезпечення позову у виді накладення арешту на нерухоме майно відповідача, є співмірними, а невжиття заходів забезпечення істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Відтак, просить заяву задоволити.

Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що така не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам частини 2 статті 247 ЦПК України.

Згідно роз`яснень, які містяться у п.4 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Суд не вбачає правових підстав для забезпечення позову у спосіб заборони накладення арешту на нерухоме майно відповідача на стадії відкриття провадження у справі, оскільки позивачем не доведена відповідність та співмірність виду забезпечення позову з заявленими позовними вимогами, який просить застосувати та таке подане без надання достатніх доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення вказаної заяви.

Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішенням цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд приймає до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів для унеможливлення зловживання позивачем своїм правом, яке може порушити права відповідача.

З огляду на наведені обставини та правові норми, доводи заяви, додані докази, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача.

Одночасно, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу право звернутись із заявою про забезпечення позову в будь який час протягом розгляду справи в суді.

Керуючись ст.ст. 149-150, 153, 258, 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

у задоволенні заяви адвоката Пономаря Сергія Григоровича про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Х.М. Мисько