Рішення № 101651226, 03.12.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/9501/21

Провадження № 2/243/2751/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Старовецького В.І.

за участю секретаря судового засідання Керман Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою Корнієнко Андрія Андрійовича діючого в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ :

Корнієнко Андрій Андрійович діючій в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом, у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 , мотивуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 . 27 липня 2021 року приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Слащевим А.Г. позивачу було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з недоотриманої пенсії померлого у розмірі 58959,51 грн. Дане свідоцтво нотаріусом було видане на підставі Листа Відділу обслуговування громадян №14(сервісний центр) м. Волноваха Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 17 липня 2021 року № 0500-1804-8/34875, в якому зазначено, що загальна сума недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_3 складає 58959,51 грн. Та повідомлено, що розмір пенсії буде зменшено в залежності від дня звернення до управління Пенсійного фонду, що відповідає вимогам ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_2 зверталась через адвоката Корнієнко А.А. до управління за отриманням недоотриманої пенсії та інформацією щодо розміру нарахованої, але не виплаченої заборгованості з пенсії за 01.01.2014 року по 17.11.2020 року стосовно ОСОБА_3 та відповідно до листа від 25 серпня 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовилось надавати інформацію стосовно нарахування та виплати пенсії ОСОБА_3 за весь час перебування на обліку в управлінні.

Вважає обмеження відповідачем суми недоотриманої пенсії, яка входить до складу спадщини, є неправомірним.

Просить суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_2 грошові кошти у вигляді недоотриманої пенсії за життя ОСОБА_3 у розмірі відповідно до наданої на запит суду інформації.

Позивач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Корнієнко А.А., в судове засідання не з`явились, до суду надали заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області, 22 жовтня 2021 року до суду надало відзив на позовну заяву в якому зазначив, заперечує проти задоволення вимог з тих підстав, що Пунктом 2.26 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 встановлено, що для виплати недоотриманої пенсії, яка увійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю члені сім`ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1227 ЦК України встановлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини. На запит нотаріуса було надано відповідь про залишок недоотриманої пенсії у сумі 58959,51 грн. 27 липня 2021 року приватним нотаріусом позивачу було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на суму 58959,51 грн. Тобто на підставі частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року за № 1058-IV виплати недоотриманої пенсії померлого пенсіонера, розмір недоотриманої пенсії було зменшена в залежності від дати звернення до органів Фонду з відповідною заявою . Також відповідач посилається на правову позицію Верховного Суду у справі № 243/2404/19 згідно якої при вирішенні спорів про право на спадщину на належні спадкоємцю за життя суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров`я, інших соціальних виплат, визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини».Відповідач вказує на те, що право на нарахування пенсії не входить до складу спадщини. Право на нарахування пенсії не входить до складу спадщини, адже має на меті матеріальне забезпечення конкретної особи, а передумовою виникнення зазначених прав у спадкодавця була його участь у соціальних та трудових відносинах, оскільки, померла ОСОБА_3 за життя не вжила заходи щодо своєчасного нарахування та отримання нарахованої пенсії, то він не скористалася своїм правом на отримання належних їй сум пенсії, посилається на правову позицію, викладену в постановах Донецького апеляційного суду від 19.12.2019 року номер провадження 22-ц/804/3024/19 та від 11.02.2020 № 243/5743/19. Просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Руїз Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994, заява № 18390/91 вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» оскільки підставою позову є фактичні обставини, що наведені у заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.

Згідно зі Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 16 червня 2021 року Бородянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помела ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Докучаєвськ Донецької області, про що складено відповідний Актовий запис № 610.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 27 липня 2021 року, виданого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Слащевим А.Г., спадкоємцем майна померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її донька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з недоотриманих пенсійних виплат у сумі 58959,51 грн., що належали ОСОБА_3 , розмір який підтверджено повідомленням Відділу обслуговування громадян №14(сервісний центр) м. Волноваха Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 17 липня 2021 року

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог суд враховує наступне.

Згідно до вимог ч.1 ст. 76 ЦПК України «Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи».

Як передбачено ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За загальним принципом доказування та подання доказів, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази, які заявник повинен подати в рахунок обґрунтування всіх тих обставин, на які він посилається, як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановить наявність або відсутність підстав для задоволення заяви чи відмови у її задоволенні,- повинні бути виключно належними та допустимими.

Відповідно до отриманої судом інформації, розмір не виплаченої пенсії період з 01 вересня 2014 року по 30 листопада 2020 року складає 83842,78 грн.

Статтею 46 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У разі неотримання пенсії померлим пенсіонером більше трьох років, недоотримана пенсія у зв`язку зі смертю виплачується відповідно до частини третьої статті 52 Закону. Розмір недоотриманої пенсії розраховується за період відповідно до частини першої статті 46 Закону, де датою звернення за отриманням пенсії є день звернення спадкоємця з усіма необхідними документами.

При оформленні довідки про залишок недоотриманих коштів померлої ОСОБА_3 на запит нотаріуса від 29 червня 2021 року сума недотриманої пенсії зазначена на дату формування довідки (29 червня 2021 року) з урахуванням статті 46 Закону та складає 58959,51 грн. за останні три роки. Також в довідці зазначено, що розмір недотриманих сум пенсій може бути зменшено в залежності від дати звернення до управління Пенсійного фонду Україн.

Згідно з розрахунком суми недоотриманих коштів померлої ОСОБА_3 , залишок недоотриманих коштів за період з 01 вересня 2014 року по 30 листопада 2020 року становить 83842,78 грн.; залишок недоотриманих коштів у відповіді на запит нотаріуса становить 58959,51 грн.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що спадковою масою є недоотримана пенсія, що залишилася після смерті матері позивача - ОСОБА_3 у розмірі 83842,78 грн.

Проте, відповідачем суму недотриманої пенсії померлої матері позивача, ОСОБА_3 , було зменшено відповідно до ст. 46 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та зазначено у Листі Відділу обслуговування громадян № 14 (сервісний центр) м. Волноваха Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 17 липня 2021 року № 0500-1804-8/34875, що на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є залишок недоотриманих коштів у сумі 58959,51 грн., на підставі чого 27 липня 2021 року приватним нотаріусом Маріупольського районного нотаріального округу Донецької області Слащевим А.Г. позивачу було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадщина складається з недоотриманої пенсії у сумі 58959,51 грн.

Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області не визнається за позивачем право на недоотриману пенсію померлої матері- ОСОБА_3 у розмірі 83842,78 грн.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно частин першої та третьої статті 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Відповідно до ст. 1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Під час визначення обсягу спадщини необхідно виходити з того, що права та обов`язки, суб`єктом яких був спадкодавець на час відкриття спадщини, переходять до його спадкоємців. Спростування цієї презумпції можливе лише у випадках, коли права та обов`язки є нерозривно пов`язаними з особою спадкодавця. Отже, закон вказує, що до складу спадщини не включаються особисті немайнові права. Безпосередньою ознакою немайнових прав є невіддільність останніх від особи їхнього носія.

Пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, право на аліменти, пенсії та інші соціальні виплати, як на періодичні платежі, не входить до складу спадщини, оскільки мають на меті матеріальне забезпечення конкретної особи, а передумовою виникнення зазначених прав у спадкодавця була його участь у сімейних, соціальних та трудових відносинах. Однак наведене правило не застосовується до випадків, коли зазначені суми були нараховані, але не одержані спадкодавцем і за умови відсутності членів його сім`ї, бажаючих їх отримати. В такому випадку належить застосовувати ст. 1227 ЦК України.

Згідно зі ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Аналізуючи наведені правові норми вбачається, що до складу спадщини входить сума пенсії, яка була нарахована, але не отримана спадкодавцем за життя з незалежних від нього причин.

Зміст ч. 3 ст. 52 Закону України № 1058-IV також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодування у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення", де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідач, на підтвердження своїх заперечень проти позовних вимог ОСОБА_2 посилається на ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У відповідності до ч. 1 ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Згідно п. п. 2.26 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України, для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається Свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, Свідоцтво про смерть, Свідоцтво про право на спадщину.

Таким чином, діючим законодавством, в залежності від моменту звернення, визначено два шляхи для отримання недоодержаної пенсії померлого пенсіонера, а саме: в межах шестимісячного строку з моменту смерті пенсіонера, у разі звернення членів сім`ї та зі спливом зазначеного строку спадкоємцями померлого пенсіонера.

Як зазначалось вище при оформленні прав на недоотриману пенсію після померлого пенсіонера, спадкоємцям з-поміж інших документів необхідно подати до органу, що призначає пенсію, Свідоцтво про право на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину за законом є правовстановлюючим документом та з його отриманням позивач набув всіх прав і обов`язків спадкоємця, а отже право власності якого він набув є правом спадкоємця на успадковане майно, й має відмінний за характером від процедури отримання членами сім`ї померлого пенсіонера сум недоодержаної пенсії.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зміст статті 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення", де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Суд відхиляє доводи відповідача, які ґрунтуються на частині першій статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", якою передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, оскільки дана правова норма розповсюджується на пенсіонерів, які є власниками своїх особистих пенсій, тобто на тих, що не померли, та ніяким чином не стосується правовідносин щодо спадщини.

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою ст. 16 Цивільного Кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже, суд прийшов до переконання, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у виплаті успадкованої ним суми пенсії після смерті спадкодавця у розмірі 83842,78 грн.

Крім того, зміст ч. 3 ст. 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та ст. 1227 ЦК України також узгоджується із положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення", де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Суд звертає увагу на те, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення ч. ч. 2 та 3 ст. 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Таким чином, суд дійшов висновку, що правовідносини з приводу нарахування та обліку недоотриманої пенсії померлого пенсіонера мають регулюватись спеціальною ст. 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" без урахування норм ст. 46.

З огляду на викладене, та враховуючи, що у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що загальна сума заборгованості за життя померлої ОСОБА_3 становить 83842,78 грн., а успадкована позивачем як недоодержана пенсія складає 58959,51 грн., то невиплачена пенсія, яка увійшла до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 складає 83842,78 грн., яка повинна бути виплачена позивачу, як майно, яке увійшло до складу спадщини.

Виплатити в добровільному порядку зазначену заборгованість відповідач відмовляється, у зв`язку із чим позивач був вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1). Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2).

Статтею 386 ЦК України встановлені засади захисту права власності та передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності (ч. 1). Власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (ч. 2).

Статтею 41 Конституції України гарантовано, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

З огляду на викладене, з врахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення недоотриманої пенсії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 83842,78 грн. на користь позивача ОСОБА_2 з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області є доведеними та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. п. 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" з позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1 % відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15 грудня 2020 року № 1082-IX, розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01 січня 2021 року складає 2270,00 грн.

При зверненні до суду позивачем не було сплачено судовий збір.

Суд прийшов до висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача суми недоотриманої за життя ОСОБА_3 пенсії у розмірі 83842,78 грн.

Тому за рахунок бюджетних асигнувань, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про загальнообов`язкове державне

пенсійне страхування", ст. ст. 15,16,25,328,1216,1217, 1218, 1227,1261 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 280-282, 353, 355, 356 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позовну заяву Корнієнко Андрія Андрійовича діючого в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом, задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , грошові кошти, набуті в порядку спадкування за законом, у виді недоотриманої суми пенсії у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у розмірі 83842 (вісімдесят три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 78 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3), на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн.(дев`ятсот вісім грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду В.І.Старовецький