Постанова № 101651204, 06.12.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 3/243/4773/2021

Номер справи 243/12342/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«06» грудня 2021 року суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Хаустова Т.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Національного природного парку «Святі гори» Міністерства захисну довкілля та природних ресурсів України у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , не працюючого, не одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 91 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

09 листопада 2021 року о 15 годині 20 хвилин у кварталі № 49 виділі 1, 2 Теплінського природоохоронного науково-дослідного відділення НПП «Святі гори» в зоні регульованої рекреації парку, на землях Святогірської ОТГ, ОСОБА_2 порушив правила охорони та використання території та об`єктів природно-заповідного фонду, а саме разом з ОСОБА_3 , без наявності дозвільних документів, здійснив незаконну заготівлю ліквідної деревини, а саме дров з метою їх привласнення, шляхом звалювання та розпилювання сиро ростучих та сухостійних дерев листяних порід (поваленого сухостою), загальною кількістю 10 шт. Порода, стан дерев до спилювання та діаметри дерев біля шийки кореня наступні: сиро ростучі: клен d 30 см – 1шт., клен d 22 см – 1шт., ясен d 30 см – 1шт.; сухостійні: клен d 36 см – 1шт., липа d 40 см – 1шт.; повалений сухостій (вітровальні та буреломні): липа d 32 см – 1шт., клен d 12 см – 1шт., клен d 14 см – 1шт., липа d 44 см – 1шт., клен d 28 см – 1шт. Внаслідок незаконної порубки дерев (без наявності дозвільних документів), та розробки їх на дрова з метою привласнення ОСОБА_2 були порушені правила охорони використання території та об`єктів природно-заповідного фонду України, і заподіяна шкода природно-заповідному фонду НПП «Святі гори» у сумі 15527,50 грн, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 91 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явився, хоча про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Про причину своєї неявки суд не повідомив. Як вбачається з матеріалів справи кореспонденція, яка направляється на адресу ОСОБА_2 , ним не отримується.

Врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за місцезнаходження.

Зміст наявного у справі документу (а.с.12) дає можливість дійти висновку, що на поштовому повідомленні були проставлені відмітки, наявність яких передбачена, як обов`язкова підстава визнання повістки такою, що вручена. На поштовому конверті, яким скеровувалась повістка від 18 листопада 2021 року на Довідці «Про причини повернення/досилання» зазначено таку причину як «Адресат відсутній за вказаною адресою», що не дало змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення.

З огляду на те, що ОСОБА_2 був обізнаний про складання щодо нього Протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить його підпис у відповідній графі складеного відносно нього Протоколу про адміністративне правопорушення, про час та місце розгляду справи – 06 грудня 2021 року о 12 годині 45 хвилин повідомлений, не вжив заходів для явки до суду, не подавав письмових заперечень проти Протоколу, його поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що « сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що право особи, щодо якої складено адміністративний протокол, на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 91 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, однак не з`явилася в судове засідання, не подавши Клопотання про його відкладення.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і спів ставити їх з матеріалами судової справи.

Таким чином, доступ до суду є аспектом права на справедливий суд, порушення якого (права на доступ) неодноразово визнавалось ЄСПЛ, зокрема в справах «Кутіч проти Хорватії», заява № 487778\99 п.25. ЄСПЛ 2002-11, «Меньшакова проти України», заява № 377\02 від 08.04.2010 р.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченні цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Провина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 91 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи, а саме: Протоколом про адміністративне правопорушення № 3 від 09 листопада 2021 року з якого вбачається, що 09 листопада 2021 року о 15 годині 20 хвилин у кварталі № 49 виділі 1, 2 Теплінського природоохоронного науково-дослідного відділення НПП «Святі гори» в зоні регульованої рекреації парку, на землях Святогірської ОТГ, ОСОБА_2 порушив правила охорони та використання території та об`єктів природно-заповідного фонду, а саме разом з ОСОБА_3 , без наявності дозвільних документів, здійснив незаконну заготівлю ліквідної деревини, а саме дров з метою їх привласнення, шляхом звалювання та розпилювання сиро ростучих та сухостійних дерев листяних порід (поваленого сухостою), загальною кількістю 10 шт. Порода, стан дерев до спилювання та діаметри дерев біля шийки кореня наступні: сиро ростучі: клен d 30 см – 1шт., клен d 22 см – 1шт., ясен d 30 см – 1шт.; сухостійні: клен d 36 см – 1шт., липа d 40 см – 1шт.; повалений сухостій (вітровальні та буреломні): липа d 32 см – 1шт., клен d 12 см – 1шт., клен d 14 см – 1шт., липа d 44 см – 1шт., клен d 28 см – 1шт. Внаслідок незаконної порубки дерев (без наявності дозвільних документів), та розробки їх на дрова з метою привласнення ОСОБА_2 були порушені правила охорони використання території та об`єктів природно-заповідного фонду України, і заподіяна шкода природно-заповідному фонду НПП «Святі гори» у сумі 15527,50 грн (а.с.2-6) та іншими матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що в діях ОСОБА_2 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, а саме порушення правил охорони та використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Таким чином, провина ОСОБА_2 у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 91 КУпАП, доведена у повному обсязі, обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення в судовому засіданні не встановлено. Обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення в судовому засіданні не встановлено.

Судом також у відповідності до вимог статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення враховується ступінь вини і матеріальний стан особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Призначаючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд обирає стягнення в межах санкції, встановленої в межах стягнення, передбаченого ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1 ст. 33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).

З урахуванням обставин справи та особи правопорушника, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 9 (дев`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153,00 грн., без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другої цієї статті.

Отже, з ОСОБА_2 підлягає стягненню завдана, внаслідок його протиправних дій, матеріальна шкода у розмірі 15527,50 грн.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) Постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується, особою, на яку покладено таке стягнення в розмірі, передбаченому п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 34, 35, 40, 40-1, 91, 283, 284, 286 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення в межах санкції ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме у виді штрафу у розмірі 9 (дев`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 153 гривень (сто п`ятдесят три гривні) на р/р: UA488999980313020106000005658, Казначейство України (ЕАП), код платежу 21081100, ЄДРПОУ 37967785, МФО 899998, одержувач платежу Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/21081100, без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , не працюючого, не одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави матеріальну шкоду, завдану природно-заповідному фонду НПП «Святі гори» у розмірі 15527 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять сім) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави у сумі 454,00 гривень на доходний рахунок UA908999980313111256000026001, Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, одержувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106.

Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурором такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цьогоКодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Термін звернення до виконання три місяці.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області.

Постанову складено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області Т.А. Хаустова