Рішення № 101647684, 24.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2021 року № 520/16815/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаєва А.І.,

за участі:

секретаря судового засідання Муравської І.Ю.,

представника позивача Бочарової О.М.,

представника відповідача Смородської М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві Юстиції України за № 11 від 26.02.2020 року про анулювання свідоцтва позивача про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 16 березня 2004 року за № 5053 на підставі підпункту "і" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат".

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві Юстиції України за № 11 від 26.02.2020 року про анулювання свідоцтва позивача про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 16 березня 2004 року за № 5053 на підставі підпункту "і" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат", на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач, Міністерство юстиції України подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

В судове засідання представник позивача прибула, позовну заяву підтримала та просила її задовольнити.

В судове засідання представник відповідача прибула, проти позовної заяви заперечувала та просила відмовити в її задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.02.2020 року Вищою кваліфікаційною комісією нотаріат при Міністерстві Юстиції України прийнято рішення № 11 про анулювання свідоцтва позивача про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 16 березня 2004 року за № 5053 на підставі підпункту «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат».

Позивач, вважаючи протиправним оскаржуване рішення, звернувся до суду з даним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про нотаріат» № 3425-XII від 2 вересня 1993 року (далі по тексту - Закон № 3425-XII) встановлює порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні.

Відповідно до підпункту 69 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 Мін`юст здійснює державне регулювання нотаріальної діяльності, зокрема здійснює контроль за організацією нотаріату та нотаріальної діяльності уповноважених осіб, перевіряє організацію нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, видає та анулює в установленому законом порядку свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та інше.

Згідно зі статтею 10 Закону № 3425-XII для вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється. Вища кваліфікаційна комісія нотаріату (далі - ВККН, Комісія), персональний склад якої затверджується наказом Міністерства юстиції України.

Завдання, функції та порядок діяльності ВККН встановлені Положенням про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 № 923 (далі по тексту - Положення).

Механізм здійснення Міністерством, територіальним органом Міністерства юстиції перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання держеними і 10 приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства визначено Порядком проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженим наказом Міністерства від 17.02.2014 № 357/5 (далі по тексту - Порядок № 357/5).

Пункт 2 Порядку № 357/5 встановлює такі види перевірок:

- планова перевірка - комплексна перевірка організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій і виконання правил нотаріального діловодства;

- позапланова перевірка - не запланована Міністерством, територіальним органом Міністерства комплексна, цільова або контрольна перевірка організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства, а також перевірка за зверненнями фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 Порядку внесення Міністерством юстиції України, територіальними органами Міністерства юстиції або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 № 1904/5 передбачено, що подання Мін`юсту, територіальних органів Міністерства юстиції або Нотаріальної палати України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю вноситься до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату не пізніше тридцяти днів з дня встановлення підстав для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, якщо інший строк не передбачено законом.

Подання Мін`юсту, територіального органу Міністерства юстиції повинно містити:

- інформацію про наявність підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону;

- зазначення конкретних порушень, які були допущені нотаріусом;

- пропозиції щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

До Подання Мін`юсту, територіального органу Міністерства юстиції додаються: засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів, на підставі яких внесено Подання; доповідна записка про перевірку роботи нотаріуса; пояснення нотаріуса на предмет обставин, викладених у Поданні (у разі наявності); копії документів про зупинення нотаріальної діяльності (щодо приватного нотаріуса); копії документів, що свідчать про виявлені в діяльності нотаріуса порушення; документи, що свідчать про вжиті заходи щодо виявлених в роботі нотаріуса порушень; відповідні документи органів дізнання і слідства,і прокуратури, суду тощо; засвідчена в установленому порядку копія рішення Мін`юсту, територіального органу Міністерства юстиції про направлення до Комісії Подання, яке прийняте відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» або Закону України «Про державну реєстрацію і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Пунктом 4 Порядку внесення подання встановлено, що перелік документів, які додаються до Подання, визначається Мін`юстом, територіальним органом Міністерства юстиції залежно від підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону № 3425-ХІІ.

Відповідно до пунктів 12, 14 вказаного Порядку внесення подання, за результатами розгляду подання Комісія може ухвалити одне з таких рішень про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; про відмову в анулюванні свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. На підставі рішення ВККН про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю видається відповідний наказ Міністерства юстиції України.

Міністерством юстиції України внесено подання про аналювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю позивача до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві Юстиції України згідно зі статтею 10 Закону України «Про нотаріат» з підстав, передбачених підпунктами «з» та «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону.

Так, питання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого позивачу виникло у зв`язку з тим, що Управлінням нотаріату та фінансового моніторингу Департаменту нотаріату та державної реєстрації, шляхом моніторингу відомостей, що містяться у автоматизованій системі збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень - Єдиному державному реєстрі судових рішень, було виявлено наявність заочного рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 22.04.2019 по справі № 369/13515/17, яке набрало законної сили.

Зазначеним рішенням суду визнано недійсною довіреність на розпорядження земельною ділянкою від 19.05.2017, посвідчену позивачем та зареєстровану за № 1128.

Крім того, у вищевказаному рішенні суду встановлено, що власник земельної ділянки (позивач по справі) довіреність від 19.05.2017 не підписувала, не мала волевиявлення на продаж належної їй земельної ділянки та не уповноважувала будь-кого на вчинення правочину купівлі-продажу належної їй земельної ділянки. довіреність була підписана іншою особою.

Також, у вищевказаному рішенні суду зазначено, що підпис від імені позивача в довіреності від 19.05.2017, посвідчений позивачем, якою уповноважено іншу особу розпоряджатися земельною ділянкою, виконаний не позивачем, а іншою особою, договір купівлі-продажу земельної ділянки від 05.09.2017 року підлягає визнанню недійсним, оскільки в момент вчинення дії позивач не могла проявити волю, в силу того, що такий правочин відбувався без її участі, та без участі уповноваженого нею представника.

Зі змісту подання та рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві Юстиції України № 11 від 26.02.2020 року вбачається інформація про діяльність нотаріуса протягом здійснення ним нотаріальної діяльності, а саме, порушення нотаріусом вимог законодавства, які встановлені за результатами проведених перевірок роботи нотаріуса, неодноразових звернень та скарг на дії позивача, а також неодноразових порушень законодавства у сфері державної реєстрації, у зв`язку з чим подана велика кількість скарг на його дії. Крім того зазначено, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень по відношенню до позивача за період з 2014 року по день внесення Подання в провадженні різних судів була наявна значна кількість судових справ, в яких він визначений в якості відповідача або третьої особи на стороні відповідача, що не відповідає принципу неупередженості та запобіганню судовим спорам.

Згідно з п.п.і п.2 ч.1 ст.12 Закону № 3425-XII свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, його територіальних органів у випадку неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України.

Відповідно до статті 5 Закону № 3425-XII нотаріус зобов`язаний: здійснювати свої професійні обов`язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики; сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз`яснювати права і обов`язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про нотаріат» наказом Міністерства юстиції України від 04.10.2013 № 2104/05 затверджено Правила професійної етики нотаріусів України (далі по тексту - Правила), які визначають принципи професійної етики нотаріуса, якими нотаріус має керуватися у відносинах з державними органами, фізичними та юридичними особами, іншими нотаріусами.

Згідно п.2 розділу ІІІ Правил у своїй професійній діяльності нотаріус зобов`язаний дотримуватися чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності, застосовувати всі свої знання і професійну майстерність для належного захисту прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п.2 розділу ІІІ Правил зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов`язків нотаріуса, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, глибоке знання фундаментальних і спеціальних положень чинного законодавства, вміння застосовувати їх на практиці, опанування тактики, методів і процесуальних прийомів нотаріальної діяльності. Нотаріус зобов`язаний надавати правову допомогу фізичним та юридичним особам компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування. Нотаріус має постійно працювати над вдосконаленням своїх знань і професійної майстерності, володіти достатньою для вчинення нотаріальних дій інформацією про зміни у чинному законодавстві.

Згідно з п.1 розділу Правил нотаріус має дотримуватися таких морально-етичних зобов`язань: захищати інтереси людини, суспільства і держави, дотримуватися вимог закону; сприяти утвердженню в суспільстві віри у закон і справедливість; не вчиняти в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб дій, які могли б поставити під сумнів неупередженість і незалежність нотаріальної діяльності, скомпрометувати нотаріуса у суспільній думці, заподіяти шкоду авторитету професії нотаріуса; ставитися до колег по юридичній професії в дусі поваги і доброзичливого співробітництва; підтримувати сприятливий морально-психологічний клімат у нотаріальній конторі і в нотаріальній спільноті в цілому, уникати проявів шкідливих звичок і особливостей поведінки, що можуть ображати людську гідність і негативно сприйматися суспільством; постійно підвищувати свій професійний рівень, технічну компетентність, вивчати чинне законодавство і нотаріальну практику; зберігати професійну таємницю; нести повну особисту і майнову відповідальність за дотримання вимог законодавства; забезпечувати у своїй діяльності високі критерії і вимоги культури спілкування, в будь-якій ситуації прагнути зберегти витримку й особисту гідність.

Враховуючи встановлені під час перевірки порушення, відповідач прийшов до правомірного висновку про неодноразове порушення позивачем Правил професійної етики нотаріусів України та, як наслідок, прийняла рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Таким чином, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст рішення складено 06.12.2021 року.