Рішення № 101647432, 06.12.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 грудня 2021 р. № 520/16462/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Тітова О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002), Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (61057, м. Харків, вул.Римарська,24) в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 09.11.2007 року про скасування рішення ГУ МВС України в Харківській області від 10.10.2005 року про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення ГУДМС України в Харківській області від 09.11.2007 року про скасування рішення ГУ МВС України в Харківській області від 10.10.2005 року про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до статті 21 Закону України "Про громадянства" унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей є протиправним таким, що грубо порушує законодавство України, порушує права, свободи та законні інтереси позивача. У зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з п.10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суддя у період з 08.11.2021 по 19.11.2021 знаходився на лікарняному.

Відповідач-1, ГУМВС в Харківській області, подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що 09.11.2007 року Головним управлінням МВС України в Харківській області було прийняте рішення про скасування рішення ГУМВС України в Харківській області від 10.10.2005 року про набуття громадянином ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що громадянство України було набуто внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей.

Відповідач-2, ГУ ДМС в Харківській області, подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що ГУ МВС України в Харківській області було прийняте законне рішення про скасування рішення про набуття громадянства України ОСОБА_2 , відповідно до вимог Закону України «Про громадянство України».

Представником позивача надано відповідь на відзив, в якій надав додаткові пояснення щодо аргументації позовних вимог та просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом з матеріалів справи встановлено, що 14.09.2005 року позивач звернувся до ВГІРФО ГУМВС України в Харківській області із заявою про набуття громадянства України відповідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України».

При заповненні заяви про оформлення набуття громадянства України за територіальним походження, позивач, ОСОБА_1 в графі 8 заяви «Чи є ви нащадком (дитиною, онукою), або повно рідним братом чи сестрою осіб, які народилися або постійно проживали на території України» зазначив , - «Є братом».

До заяви позивачем було надано копію свідоцтва про народження, в якому зазначено, що батьком позивача є ОСОБА_3 та матірю є ОСОБА_4 .

Як зазначає позивач у позові, окрім цього ним була надана копія свідоцтва про народження брата ОСОБА_5 , в якому зазначено що його батьками є: батько ОСОБА_6 та мати ОСОБА_7 .

Також надано копію паспорта громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є начебто братом позивача.

10.10.2005 року рішенням ГУМВС України в Харківській області позивач набув громадянство України за територіальним походженням згідно зі ст. 8 Закону України «Про громадянства України».

Разом з тим, в матеріалах справи міститься копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 25.03.1968 оку на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому зазначено інформацію про його батьків: батько ОСОБА_6 , мати ОСОБА_8 .

Тобто, інформація щодо матері у вказаному свідоцтві не відповідає інформації про матір, вказаній у копії свідоцтва наданого позивачем.

Таким чином у позивача, ОСОБА_1 та начебто його брата ОСОБА_5 різні батьки і матері.

У позивача ОСОБА_9 : батько ОСОБА_3 , мати : ОСОБА_7 .

У ОСОБА_5 : батько ОСОБА_10 , мати: ОСОБА_8 .

Окрім цього в поясненні наданому на ім`я начальника УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області, батько позивача, ОСОБА_3 зазначає, що ОСОБА_5 є його братом, тобто дядьком позивача.

07.11.2007 року провідним спеціалістом УГІРФО ГУМВС України в Харківській області Л..Г. Гуренко було складено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України від 10.10.2005 року.

В поданні зазначено, що до матеріалів справи заявник надав свідоцтво про народження свого рідного дядька, однак в заяві про набуття громадянства України зазначив, що він є братом.

09.11.2007 року начальником ГУ МВС України в Харківській області затверджено рішення про скасування рішення ГУМВС України в Харківській області від 10.10.2005 року про набуття громадянства України за територіальним походженням в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 свідомо надав до матеріалів справи свідоцтво про народження дядька, зазначивши що він є братом.

Позивач не погоджується з прийнятим рішенням та звернувся до суду для захисту своїх прав.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про громадянство України", громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

Частинами 1, 2 статті 8 Закону України "Про громадянство України", в редакції чинній на час набуття позивачем громадянства України, передбачено, що особа, яка сама або хоча б один з її батьків, дід чи баба, повнорідні брат чи сестра народилися або постійно проживали до 16 липня 1990 року на території, яка стала територією України відповідно до статті 5 Закону України "Про правонаступництво України" ( 1543-12 ), а також на інших територіях, що входили до складу Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, що взяв зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її діти реєструються громадянами України. Дитина, яка народилася чи постійно проживала на території УРСР (або хоча б один з її батьків, дід чи баба народилися чи постійно проживали на територіях, зазначених у частині першій цієї статті) і є особою без громадянства, реєструється громадянином України за заявою одного з батьків або опікуна чи піклувальника.

Стаття 17 Закону України "Про громадянство України" передбачає, що громадянство України припиняється: 1) внаслідок виходу з громадянства України; 2) внаслідок втрати громадянства України; 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Пункт 2 частини 1 статті 19 Закону України "Про громадянство України", зазначає підставами для втрати громадянства України є, зокрема, набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про громадянство України", рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджено Указом Президента України від 27.03.2001 р. № 215 (в подальшому - Порядок № 215).

Згідно із п. 44 Порядку № 215, у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Українсько Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Українсько Держави. Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатсько України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Відповідно до п. 88 Порядку № 215, в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення, для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону органами міграційної служби, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи: а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України; б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка органу міграційної служби, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п`ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація органу міграційної служби про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п`ятої статті 9 Закону; частина п`ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону.

Згідно із п. 90 № 215, головне управління міграційної служби перевіряє відповідність оформлення документів щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими закон пов`язує належність особи до громадянства України. Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими закон пов`язує належність особи до громадянства України, начальник головного управління міграційної служби або його заступник приймають рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України.

Пункт 96 Порядку № 215 передбачає, що подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується управлінням, відділом (сектором) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України. Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України разом із документами, передбаченими підпунктом "б" пункту 88 цього Порядку, надсилається до головного управління міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі.

Згідно із п. 97 Порядку № 215, рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується начальником головного управління міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі або його заступником.

Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у тижневий строк надсилається до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, яким було внесено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.

Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин скасування такого рішення.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства відбувається на підставі документів, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

При цьому, скасуванню рішення про оформлення набуття громадянства потребує наявності достатніх та належних доказів щодо встановлення факту подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів.

Крім того, встановленню підлягають також факти, підтверджуючі провину або злочинний намір, подачу завідомо неправдивих відомостей, обман заявника при отриманні ним паспорта громадянина України.

Аналогічні висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 14.11.2018 р. у справі №820/1293/16, від 21.08.2020 р. у справі № 520/2915/19, від 28.02.2020 р. у справі № 520/4398/19.

Позивач- ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився с.Малік-Чабани, Шемахінського району республіки Азербайджан.

14.09.2005 року позивач звернувся до ВГІРФО ГУМВС України в Харківській області із заявою про набуття громадянства України відповідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України".

10.10.2005 року рішенням ГУМВС України в Харківській області позивач набув громадянство України за територіальним походженням згідно зі ст. 8 Закону України "Про громадянства України".

10.10.2005 року позивач отримав довідку УГІРФО ГУМВС України в Харківській області №48881 « Про реєстрацію особи громадянином України».

18.10.2005 року Ленінським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області позивача документовано паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 .

13.01.2011 року позивача зареєстровано за адресою АДРЕСА_2 , 6.1

22.06.2015 року позивача документовано паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , орган що видав 6317.

В заяві позивач зазначив, що достовірність викладених у заяві відомостей і дійсність поданих документів він підтверджує, а також під його підпис йому повідомлено, що в разі подання завідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів він втратить громадянство на підставі ст. 21 Закону України Про громадянство України.

Заяву прийняв, правильність її заповнення та всі необхідні документи, додані до заяви, перевірив: інспектор ВГІРФО УМВС України в Харківській області капітан міліції Вольська Т.А., начальник ВГР ВГІРФО УМВС України в Харківській області Чирик О.Ю., начальник ВГІРФО УМВС України в Харківській області полковник міліції ОСОБА_11 та затверджено начальником УМВС України в Херсонській області генерал-майор ОСОБА_12 .

Як вбачається з оскаржуваного рішення про скасування попереднього рішення від 10.10.2005 року про оформлення набуття громадянства позивачем, єдиною підставою для скасування цього рішення в поданні про скасування рішення про оформлення набуття громадянства зазначено, що матеріалів справи заявник надав свідоцтво про народження свого рідного дядька, однак в заяві про набуття до громадянства зазначив, що він є братом.

При цьому законодавством є чітко визначені підстави для скасування рішення про набуття громадянства, зокрема, відповідно до ст.. 21 Закону України «Про громадянство» рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Відповідачем до матеріалів справи не надано доказів того, що позивач набув громадянство України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Так, громадянство України позивачем було набуто згідно з документами, які діяли станом на момент прийняття відповідного рішення, тобто станом на 10.10.2005 року.

Судом встановлено, що станом на момент прийняття рішення про набуття позивачем громадянство України - на 10.10.2005 року дійсність, чинність та законність відповідних документів, визначених Законом України «Про громадянства» працівниками УГІРФО ГУМВС України в Харківській області перевірялись.

Зазначені дії не були визнані протиправними або незаконними в установленому законом порядку.

Так, при прийнятті рішення про набуття позивачем громадянство України та документування паспортом громадянина України, посадові особи УГІРФО ГУМВС України в Харківській області, проводили перевірку законності набуття позивачем громадянства України, та керуючись ст. 8 Закону України від 18.01.2001 року «Про громадянства України» ними надана оцінка дійсності та чинності наданих документів.

Посадові особи УГІРФО ГУМВС України в Харківській області підстав для відмови у набутті позивачем громадянство України зокрема, недійсності та не чинності наданих документів не виявили, також не виявлено надання позивачем неправдивих відомостей, або фальшивих документів, не виявлено суттєвого акту за наявності якого позивач не може набути громадянства України, у зв`язку з чим, 10.10.2005 року ГУМВС України в Харківській області прийнято рішення про набуття позивачем громадянство України.

Необхідною та обов`язковою умовою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України, відповідно до статті 21 Закону України "Про громадянство України", є встановлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, факту набуття особою громадянства України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Вказані обставини повинні бути підтверджені відповідними документами, які свідчать, зокрема, про факт подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів.

Матеріалами справи підтверджено, що Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , звертаючись до ВГІРФО УМВС України в Харківській області із заявою від 14.09.2005 року про набуття громадянства України за територіальним походженням, надав копію свідоцтва про народження, видане 01.04.1979 року Азербаджанська РСР, Шамаханскьий район, Чаханська сільрада серії НОМЕР_4 , яким підтверджено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що у книзі реєстрації актів про народження здійснено запис № 51, де батько зазначено - ОСОБА_3 національність азербайджанець, мати зазначено - ОСОБА_4 національність азербайджанка.

Переклад даного свідоцтва відповідає змісту оригіналу, виконаний перекладачем відділу іноземних перекладів Харківської торгово-промислової палати Зюзюкіна А.О.

Для підтвердження родинних стосунків із братом ОСОБА_5 , позивачем надано копію свідоцтва про народження, видане 25.03.1968 року Азербаджанська РСР, Шамаханський район, Чаханська сільрада серії НОМЕР_1 , яким підтверджено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що у книзі реєстрації актів про народження здійснено запис № 46, де батько зазначено - ОСОБА_6 національність азербайджанець, мати зазначено - ОСОБА_7 національність азербайджанка.

Переклад даного свідоцтва відповідає змісту оригіналу, виконаний перекладачем відділу іноземних перекладів Харківської торгово-промислової палати Зюзюкіна А.О.

Отже, в матеріалах справи про набуття позивачем громадянства України містяться копії свідоцтва про народження позивача та його брата, складені азербайджанською мовою, та переклади вказаних свідоцтв на українську мову, за якими прізвище матері позивача та його брата співпадають і зазначені як « ОСОБА_7 », що підтверджує належність родинних зв`язків між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 .

Переклад даних свідоцтв про народження відповідачем не спростовано.

Висновки відповідача про те, що паспорт переклад свідоцтв про народження, наданих при зверненні із заявою про набуття громадянства 14.09.2005 року був підроблений не підтверджено належними та достатніми доказами.

Отже відповідачем не надано до суду жодного документа, який би підтверджував, що подані особою до заяви про набуття громадянства документи є фальшивими або містять неправдиві відомості, зокрема відсутнє рішення суду за статтею 358 КК України про підроблення документів, використання підроблених документів.

Суд зазначає, що вказана підстава для скасування рішення про набуття громадянства не може доводити надання позивачем завідомо неправдивих відомостей, оскільки відповідачем не доведено, що невідповідність перекладів свідоцтва про народження брата позивача ОСОБА_5 відбулася саме внаслідок його підробки, що було відомо позивачу, а не внаслідок помилки, допущеної перекладачем відділу іноземних перекладів Харківської торгово-промислової палати Зюзюкіна А.О.

Так рішення ГУ МВС України в Харківський області від 09.11.2007 року про скасування рішення ГУМВС України в Харківській області від 10.10.2005 року про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до статті 21 Закону України «Про громадянства» прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без урахування принципу пропорційності.

Достовірних, належних та допустимих доказів про підробку свідоцтва про народження та невідповідність перекладу даного свідоцтва та обізнаність позивача про таку невідповідність або посадових осіб ВГІРФО УМБС України в Харківській області, які приймали документи та ухвалювали рішення про набуття ним громадянства, відповідачами до суду не надано.

При перевірці судом відповідності оспорюваного рішення критерію пропорційності, а саме дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод ті інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, суд дійшов висновку про його непропорційність, оскільки для особи позивача та членів його сім`ї скасування рішення про оформлення набуття громадянства України позивачем має наслідком повну зміну способу життя родини.

Навіть якщо в 2005 році позивачу оформлено громадянство України через помилку або зловживання посадових осіб суб`єкта владних повноважень, перекладати тягар вкрай негативних наслідків такої помилки або зловживання на особу (позивача у справі) є неприпустимим. З іншого боку, потреба виправити минулу “помилку” не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі “Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки” (Pincovd and Pine v. the Czech Republic), заява №36548/97. пункт 58. ECHR 2002-VIII).

Суд вважає, що відповідачем, крім іншого, не дотримано одного з елементів критерію “необхідності у демократичному суспільстві”, а саме - принципу пропорційності, який, в свою чергу, вимагає встановлення балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень, що призвело до негативних наслідків для позивача за відсутності будь-якої вини останнього. У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово робив визначення критерію “необхідності у демократичному суспільстві”. Так, за практикою Суду при визначенні питання “необхідності у демократичному суспільстві” держави користуються певною свободою розсуду, межі якої залежать від сфери, що вступає в конфлікт з гарантованим правом.

ЄСПЛ оцінює пропорційність обмежень, застосованих до права на повагу до сімейного життя, по відношенню до легітимної мети, якої прагнуть досягти сторони при застосуванні таких обмежень.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем в даній справі не доведено правомірність і обґрунтованість прийнятого рішення.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та аргументам сторін, які впливають на результат вирішення спору.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.257,258,262, 246, 255,295 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 09.11.2007 року про скасування рішення ГУМВС України в Харківській області від 10.10.2005 року про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_5 ) судові витрати зі сплати судового у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ: 08592313).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Тітов