Рішення № 101647393, 06.12.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2021 р. № 520/20751/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області № 0761309-2415-2034 від 17.06.2021 року про нарахування Позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 747,40 грн 2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області № 0761310-2415-2034 від 17.06.2021 року про нарахування Позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 368,80 грн. В обґрунтування позову зазначено, що позивачем 20 липня 2021 року були отримані податкові повідомлення - рішення № 0761309-2415-2034 від 17.06.2021 року про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 747,40 грн та № 0761310-2415-2034 від 17.06.2021 року про нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 368,80 грн. Не погоджуючись з рішеннями податкового органу, позивачем проводилась процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень - рішень. За результатами розгляду: скарга була залишена без задоволення, ППР ГУ ДПС у Харківській області - без змін.

Ухвалою суду від 22.10.2021 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача 11.11.2021 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що в спірних правовідносинах діяв в межах чинного законодавства України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що згідно з даними інформаційної довідки від 20.10.2021 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, у власності позивача у 2020 році перебувала нерухомість, а саме:

- квартира яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 56,00 кв.м., зареєстрована 15.07.2015 року.

- квартира яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 82,90 кв.м., частка власності 1/3, зареєстровано з 02.09.2011 року.

17.06.2021 Головним управлінням ДПС у Харківській області, були прийняті повідомлення - рішення № 0761309-2415-2034 та № 0761310-2415-2034.

21.07.2021 позивачем відповідно до норм чинного законодавства було здійснено адміністративне оскарження відповідних повідомлень-рішень № 0761309-2415-2034, № 0761310-2415-2034.

05.10.2021 за результатами розгляду скарги, податковим органом було прийняте рішення про залишення без змін ППР ГУ ДПС у Харківській області, № 0761309-2415-2034 від 17.06.2021 року та № 0761310-2415-2034 від 17.06.2021 року, а скаргу позивача - без задоволення.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернуся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 266.1.1. п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Положення пп. 266.2.1. п. 266.2. ст. 266 Податкового кодексу України визначають, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

У відповідності до пп. 266.3.1., п. 266.3. ст. 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Відповідно до пп. 266.3.2. п. 266.3. ст. 266 Податкового кодексу України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до пп. 266.4.1. ст. 266 Податкового кодексу України База оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Згідно пп. 266.4.2. ст. 266 Податкового кодексу України Сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Згідно пп. 266.5.1. п. 266.5. ст. 266 Податкового кодексу України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно до п. 30.9. ст. 30 Податкового кодексу України податкова пільга надається шляхом: а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору; б) зменшення податкового зобов`язання після нарахування податку та збору; в) встановлення зниженої ставки податку та збору; г) звільнення від сплати податку та збору.

Рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» та встановлено ставки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у місті Харкові згідно з додатком 1 цього рішення, яким передбачена ставка податку на нерухоме майно, а саме: п.2 ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних (крім об`єктів, визначених п, 3) та юридичних осіб, встановлюється у розмірі 1 відсоток; п.3. ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/ квартир незалежно від їх кількості загальною площею до 85 кв. м. що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюється у розмірі 0 відсотків.

Беручи до уваги твердження відповідача про те, що відповідно до приписів пп. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПК України сільські, селищні та міські ради або ради об`єднаних територіальних громад повинні встановлювати ставки податків у тому числі і пільги, виходячи із норм пп. 266.4.1 п. 266.4 ст 266 ПК України суд зазначає, що чинним Податковим кодексом України передбачені випадки у яких застосовується знижена база оподаткування, а саме відповідно до пп. 266.4.1. ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів.

Відповідно до пп. 266.6.1. п. 266.6. ст. 266 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Абзацом сьомим пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Згідно пп. 266.7.2. п. 266.7. ст. 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

З аналізу викладеного вбачається, що обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, здійснюється виходячи із загальної площі об`єкта житлової нерухомості зменшеної відповідно до пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України, та відповідної ставки податку, шляхом множення бази оподаткування на ставку податку.

Як зазначається вище, встановлення ставки податку на об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості покладається на органи місцевого самоврядування, в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості, відповідно до пп. 266.5.1. п. 266.5. ст. 266 Податкового кодексу України. Але при цьому Податковий кодекс України встановлює граничний розмір ставки податку а саме: 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно пп.1 п.1, Рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові», було встановлено на території міста Харкова на 2017 рік та наступні роки такі місцеві податки і збори: податок на майно, який складається з: - податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Разом з тим, судом встановлено, що згідно п.3 додатку 1 Рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» встановлено ставку податку для об`єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/ квартир незалежно від їх кількості загальною площею до 85 кв. м. що перебувають у власності фізичних осіб, у розмірі 0 відсотків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 не встановлювалась гранична межа житлової нерухомості для оподаткування на яку зменшується база оподаткування, в розмірі більшому ніж передбачено пп. 266.4.1. п. 266.4 ст. 266 ПКУ.

Також суд зазначає що, відповідно до пп. 266.4.2. ст. 266 Податкового кодексу України сільським, селищним, міським радам та радам об`єднаних територіальних громад надано право встановлювати пільги з податку що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Статтею 30 ПКУ передбачено, що податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

В той же час згідно пункту 30.2 цієї статті підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Аналізуючи п.3. Рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 суд приходить до висновку, що зменшена ставка податку для об`єктів житлової нерухомості застосовується лише на певну групу платників податків, а саме - фізичних осіб, у власності яких перебуває об`єкт житлової нерухомості, зокрема, квартири незалежно від їх кількості загальною площею до 85 кв. м.

Також суд зазначає, що Відповідно до п. 30.9. ст. 30 Податкового кодексу України податкова пільга надається шляхом встановлення зниженої ставки податку та збору.

Виходячи з матеріалів справи суд зазначає, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, у власності позивача у 2020 році перебувала нерухомість, а саме: квартира яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 56,00 кв.м., зареєстрована 15.07.2015 року та квартира яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ., загальною площею 82,90 кв.м., частка власності 1/3.

Відповідно до розрахунку відповідача сума податку за об`єкт житлової нерухомості, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 56,00 кв.м. складає: 47,23 х 23,63 х 0,670 = 747,40 грн, де 47,23 ставка податку, 23,63 - загальна площа обєктів оподаткування. зменшена на 60 м.кв., 0,670 - питома вага площі квартири.

Відповідно до розрахунку відповідача сума податку за об`єкт житлової нерухомості, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ., загальною площею 82,90 кв.м., частка власності 1/3, складає: 47,23 х 23,63 х 0,330 = 368,80 грн, де 47,23 ставка податку, 23,63 - загальна площа об`єктів оподаткування, зменшена на 60 м.кв., 0,330 - питома вага площі квартири.

Виходячи з відповідних розрахунків, суд приходить до висновку, що загальна площа 2-х об`єктів нерухомості, які належать позивачу, становить: 56,00 кв.м + ( 82,90 кв.м. / 3 ) = 83,63 кв.м.

Відтак, враховуючи вищезазначене, суд зазачає, що відповідач при прийнятті податкових повідомлень-рішень № 0761309-2415-2034 та № 0761310-2415-2034 від 17.06.2021 року, не врахував пільгу яка виникла у позивача після прийняття Харківською міською радою 7 скликання Рішення №542/17 від 22.02.2017, яка встановлює ставку податку для об`єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/ квартир незалежно від їх кількості загальною площею до 85 кв. м. що перебувають у власності фізичних осіб, у розмірі 0 відсотків. То

Тобто, розрахунок податку за об`єкт житлової нерухомості, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 56,00 кв.м. повинен був складати: 0 х 23,63 х 0,670 = 0,00 грн, де 0,00 ставка податку, 23,63 - загальна площа обєктів оподаткування. зменшена на 60 м.кв., 0,670 - питома вага площі квартири.

Разом з тим, розрахунок за об`єкт житлової нерухомості, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ., загальною площею 82,90 кв.м., частка власності 1/3, повинен був складати: 0 х 23,63 х 0,330 = 0,00 грн, де 0,00 ставка податку, 23,63 - загальна площа об`єктів оподаткування, зменшена на 60 м.кв., 0,330 - питома вага площі квартири.

Як зазначалось раніше, відповідно до пп. 266.4.2. ст. 266 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад мають право встановлювати пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Суд зазначає, що відповідно до п.1.1. ст.1 Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства..

Таким чином, податкові повідомлення-рішення № 0761309-2415-2034 та № 0761310-2415-2034 від 17.06.2021 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області № 0761309-2415-2034 від 17.06.2021 року про нарахування Позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 747,40 грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області № 0761310-2415-2034 від 17.06.2021 року про нарахування Позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 368,80 грн..

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.