Рішення № 101647353, 06.12.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2021 р. № 520/18774/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1451 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії військової частини А1451 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування пільгової вислуги років, що разом складає повних 29 років;

- зобов`язати військову частину А1451 нарахувати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням пільгової вислуги років, що разом складає повних 29 років та здійснити доплату донарахованих сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при звільненні з військової служби військовою частиною А1451 було здійснено з ним відповідні розрахунки, у тому числі належного позивачу грошового забезпечення, при цьому одноразова грошова допомога при звільненні була нарахована виходячи з вислуги років лише у календарному обчисленні, тобто без урахування пільгової вислуги. Тобто, при нарахуванні позивачу вказаної допомоги відповідачем не було враховано час служби у пільговому обчисленні - 01 рік 01 місяць 14 днів, що склало б разом з календарною вислугою для нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні 29 років 01 місяців 14 днів вислугу років для вказаної виплати, таким чином, позивач зазначає, що йому не виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 01 рік 01 місяць 14 днів.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в порядку передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він не погодився з позовними вимогами та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що його дії є правомірними, з огляду на те, що останнім було виплачено ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в повному обсязі.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині А1451.

Згідно з витягу з наказу командира військової частини А1451 (по стройовій частині) від 13.03.2020 №54 позивача було звільнено з військової служби у запас у зв`язку із закінченням контракту, виключено зі списків особового складу частини та направлено на військовий облік до Новобаварського РВК м. Харкова.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини А1451, при звільненні з військової служби вислуга років позивача складала: у календарному обчисленні - 28 повних календарних років; у пільговому обчисленні - 29 років 01 місяць 14 днів; час служби у пільговому обчисленні (без урахування календарної) - 01 рік 01 місяць 14 днів.

Як зазначив позивач в позовній заяві, згідно з витягом із наказу від 13.03.2020 №54 при звільненні з військової служби військовою частиною А1451 було здійснено з ним відповідні розрахунки, у тому числі належного позивачу грошового забезпечення, при цьому одноразова грошова допомога при звільненні була нарахована виходячи з вислуги років лише у календарному обчисленні, тобто без урахування пільгової вислуги - 01 рік 01 місяць 14 днів.

Позивач вважає неврахування відповідачем при виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби пільгової вислуги протиправним, в зв`язку з чим звернувся із цим позовом до суду.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з обрахунком відповідачем одноразової грошової допомоги при звільненні з календарної вислуги, а не з пільгової вислуги років позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Щодо строку звернення позивача до суду, суд зазначає наступне.

За правилами частини першої статті 122 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

За частиною другою статті 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

З урахуванням того, що позивач звернувся до суду з позовом про зобов`язання військової частини А1451, здійснити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням раніше виплачених сум, які є складовими заробітної плати, тому звернення з такою вимогою до суду не обмежено будь-яким строком.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доводи відповідача, викладені в відзиві на позовну заяву, щодо порушення ОСОБА_1 строку звернення до суду, безпідставними.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-ХІІ від 25.03.1992 (далі Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Право на отримання військовослужбовцями одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби закріплене ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №211-ХІІ від 20.12.1991 (далі Закон №211-ХІІ) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Порядок, умови, розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби здійснюється у відповідності до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом МВС України від 15.03.2018 №200 (Далі Інструкція №200).

Пунктом 1 розділу XXXII Інструкції №200 встановлено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що звільняються зі служби, виплачується одноразова грошова допомога в розмірах, визначених статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Пунктом 2 розділу XXXII Інструкції №200 встановлено, що строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей".

На підставі системного аналізу наведених правових норм суд дійшов висновку, що поняття "календарна вислуга років" застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: "в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби". При цьому умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 Закону №211-ХІІ є наявність "вислуги 10 років і більше".

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі 806/2104/17. Правова позиція Верховного Суду була сформована у зв`язку з застосуванням норми п. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Так, колегія суддів Верховного Суду дійшла до висновку, що поняття "календарна вислуга років" застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: "в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби". Умовою ж набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" є наявність "...вислуги 10 років і більше".

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 24.11.2020 по справі №822/3008/17.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, календарна вислуга років на час звільнення ОСОБА_1 становила повних 28 календарних років, у пільговому обчисленні 29 років 01 місяць 14 днів, тобто умова про наявність 10 і більше років вислуги дотримана.

Як зазначено позивачем у позовній заяві та підтверджено відповідачем у відзиві, ОСОБА_1 при звільненні станом на 13.03.2020 була нарахована та виплачена одноразова грошова допомога при звільненні, яка нарахована за час служби у календарному обчисленні.

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не передбачає обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з пільгового обчислення вислуги років. Пільгове обчислення вислуги років впливає на право позивача на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, а визначення розміру грошової допомоги обчислюється з календарної вислуги років.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Посилання позивача, що розмір одноразової грошової допомоги при звільненні обраховується з пільгової вислуги років суд вважає необґрунтованими з підстав, зазначених вище.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене, у зв`язку з тим, що позивач отримав при звільненні одноразову грошову допомогу відповідно до частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А1451 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Горшкова