Ухвала суду № 101647188, 06.12.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/1683/20

06 грудня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого Баб`юка П.М., розглянувши заяву про встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій щодо непроведення перерахунку нарахування та виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду 05.11.2021 надійшла заява Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 01.11.2021, в якій заявник просить:

встановити спосіб і порядок виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду №500/1683/20, виданий 30.11.2020 Тернопільським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік),

- шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.11.2021 заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про встановлення способу і порядку виконання судового рішення, - залишено без руху; встановлено строк та спосіб усунення недоліків поданої заяви шляхом подання на адресу суду доказів сплати судового збору.

Представник Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на виконання вимог ухвали суду від 10.11.2021 усунуто недоліки поданої заяви у спосіб та строк, встановлений судом.

Ухвалою від 24.11.2021 призначене судове засідання для розгляду сказаної заяви на 01.12.2021 о 10:30 год.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області 26.11.2021 надійшло заперечення на заяву в якому вказано, що задовольнивши заяву про зміну способу виконання рішення суду фактично буде змінено рішення суду по суті.

Крім цього, вказано, що питання стягнення коштів не було предметом розгляду в справі оскільки такі кошти станом на час винесення рішення ще не були нараховані.

01.12.2021 представник Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подав заяву про розгляд питання зміни способу виконання судового рішення в письмовому провадженні, просив відмовити у його задоволенні.

01.12.2021 від державного виконавця надійшла заява про розгляд питання зміни способу виконання судового рішення за його відсутності.

Керуючись статтями 194 та 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), судом прийнято рішення про розгляд даної заяви у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.08.2020, позовні вимоги задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо ненарахування та невиплати з 17.07.2018 підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік); зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

На виконання зазначеного рішення суду 30.11.2020 Тернопільським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

Постановою державного виконавця від 14.12.2020 відкрито виконавче провадження №63905342 з примусового виконання виконавчого листа від 30.11.2020.

Листом від 20.01.2021 №1900-0802-5/1482 відповідачем повідомлено державного виконавця про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області вчиняються дії щодо виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі №500/1683/20.

Державний виконавець вважає, що відповідачем виконано рішення суду не в повному обсязі, оскільки в ході здійснення виконавчого провадження ним встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області є лише розпорядником державних коштів, які виділені, в межах бюджетних асигнувань і з поважних причин не в змозі провести виплату нарахованого підвищення до пенсії, оскільки фактична виплата коштів відбувається за рахунок Державного бюджету України. Головним розпорядником коштів за цією програмою є Міністерство соціальної політики України, з огляду на що відповідачем виконано рішення суду не у повному обсязі не з його вини, а за відсутності бюджетного фінансування, що є, на переконання державного виконавця, поважною причиною в розумінні статей 63 та 75 Закону № 1404-VIII "Про виконавче провадження".

Державний виконавець, керуючись статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" звернувся в суд із даною заявою про встановлення способу і порядку виконання рішення суду, у якій фактично просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі №500/1683/20, а саме, спосіб виконання з нарахування та виплати змінити на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною другою статті 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Як зазначено у частині третій статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно частини третьої статті 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Державний виконавець просить змінити спосіб і порядок виконання рішення з «зобов`язати здійснити перерахунок та виплатити» (тобто рішення зобов`язального характеру боржник повинен самостійно вчити дії, які йому визначив суд у своєму рішенні) на «стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь стягувача суми доплати по здійсненому перерахунку за рішенням суду в певному розмірі» (тобто на спосіб виконання, який буде вчиняти виключно держаний виконавець - стягувати суму).

Як слідує зі змісту заяви що розглядається, державним виконавцем фактично ставиться питання про стягнення нарахованої відповідачем доплати однією сумою, тобто негайну виплату недоотриманої частини грошової допомоги, однак суд звертає увагу на те, що такі вимоги не були предметом розгляду даної судової справи.

Суд зазначає, що діюче законодавство України не містить конкретного переліку підстав зміни способу та порядку виконання судового рішення.

На переконання суду, для зміни способу виконання судового рішення підлягає з`ясуванню питання стосовно того, чи не призведе така зміна способу виконання - до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, позаяк змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Так, за результатом розгляду поданої заяви, суд зазначає, що змінивши спосіб виконання рішення суду шляхом «стягнення конкретної суми недоотриманої грошової допомоги» - відбудеться зміна рішення суду по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, яке не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.

Верховний Суд у постанові від 12.08.2018 у справі № 759/1928/13-а зазначив, що процесуальний інститут «зміни способу і порядку виконання судового рішення» - не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.

Суд критично оцінює покликання державного виконавця на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області є лише розпорядником державних коштів, які виділені, в межах бюджетних асигнувань і з поважних причин не в змозі провести виплату (фактична виплата коштів відбувається за рахунок Державного бюджету України, головним розпорядником яких є Міністерство соціальної політики України), оскільки такі обставини не вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту встановлення порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України.

Також, в контексті даних правовідносин, необхідно зазначити, що судове рішення не може бути актом, який замінює алгоритм дій суб`єкта владних повноважень чи дію нормативно-правових актів, якими повинні керуватися суб`єкти владних повноважень при виконані своїх функцій.

Суд звертає увагу, що поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це шлях реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено КАС України та який обрано як належний в межах конкретної судової справи у резолютивній частині рішення суду.

Крім цього, слід зазначити, що положення ст.7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", на які посилається державний виконавець, стосуються виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, підприємство чи юридична особа.

Проте, предметом розгляду у даній справі є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області нарахувати та виплати підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, та не стосується зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, підприємство чи юридична особа.

Отже, рішення суду у даній справі є чітким, зрозумілим, додатково зміни способу і порядку виконання, відмінного від первинно визначеного у рішенні, не потребує, з огляду на що, заява державного виконавця про зміну порядку та способу виконання рішення суду від 13.18.2020 у справі №500/1683/20 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 248, 256, 295, 378 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 01.11.2021 про встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №500/1683/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя Баб`юк П.М.