Рішення № 101647167, 06.12.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2021 року Справа № 480/8300/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8300/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ПФУ в Сумській області, в якій просить суд:

1. Визнати протиправними дії відповідача про відмову у призначенні позивачці пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

2. Зобов`язати відповідача зарахувати до спеціального стажу позивачки, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах і відповідно до пункту "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи з l5.01.1996 до 01.06.1997 на посаді старший хімік відділення додаткової обробки основи цеху відливу кінофотооснови і техплівок (хімічне виробництво) (виробництво кінофотоплівки) на ВАТ АК "Свема" та зобов`язати відповідача призначити позивачці пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дати звернення за нею, тобто з 07.04.2021.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач протиправно прийняв оскаржуване рішення та не зарахував частину стажу роботи. Позивач зазначає, що підстави для зарахування вказаного стажу підтверджується трудовою книжкою та відповідними довідками. З урахуванням викладеного позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 03.09.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

29.09.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 07.10.2021 залучено до участі у справі №480/8300/21 як другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, надав суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що оскаржуване рішення прийнято саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області за принципом екстериторіальності, та прийнято у зв`язку з відсутністю у позивача необхідного пільгового стажу. Відповідач зазначає, що ним не зараховано до пільгового стажу позивача період роботи з 15.01.1996 по 01.06.1997, оскільки в наказах про атестацію відсутнє відділення додаткової обробки цеху відливу кінофотооснови і техплівок. Крім того, вказує, що відсутні підстави для застосування при призначенні пільгової пенсії п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 № 213 та рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020.

У зв`язку з викладеним, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Позивачка 07.04.2021 звернулася до Головного управління ПФУ в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.135).

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, розглянувши вказану заяву, прийняло 14.04.2021 рішення № 184250005726 про відмову у призначенні пенсії, відповідно до змісту якого позивачу було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки позивачка не має у достатньому розмірі пільгового стажу, та не досягла відповідного віку.

Вказаним рішення позивачці не було зараховано два періоди її стажу роботи до пільгового, а саме: з 25.07.1986 по 20.08.1986 та з 15.01.1996 по 01.06.1997. Відмовляючи у зарахуванні вказаного стажу, відповідач зазначив, що наданими документами не підтверджено роботу на посадах, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах (а.с.131).

Не погодившись із вказаним рішенням відповідача, позивачка звернулась до суду із цим позовом. При цьому позивачка вважає протиправним незарахування до пільгового сажу лише періоду роботи з 15.01.1996 по 01.06.1997.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.

За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

У преамбулі Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Щодо позовних вимог про зарахування періоду роботи позивача до пільгового стажу за списком № 2, суд зазначає наступне.

Згідно зі абзацом першим частини другої статті 24 Закону № 1058-ІV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-ІV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Статтею 62 Закону №1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" ст.13 і ст.100 Закону №1788-XII регулюється Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п) (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 (далі - Порядок № 383).

Відповідно до п. 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 383, атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Пунктом 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок (далі - Порядок № 442) визначено, що основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 442, атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Відповідно до підпункту 4.2 пункту 4 Порядку № 383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до копії трудової книжки (а.с.17) та довідки № 156 від 02.11.2020, виданої ВАТ Акціонерна компанія «Свема» про підтвердження наявного пільгового трудового стажу (а.с.25), позивачка з 15.01.1996 по 01.06.1997 працювала старшим хіміком відділення додаткової обробки основи цеху відливу кінофотооснови та техплівок, що передбачено розділом Х Списку № 2, підрозд А, п. 8 б КП 2110А09б-25211 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.

Підставою для видачі вищезазначеної довідки зазначено наявні на підприємстві первинні документи: особова картка ФТ-2, накази по заводу, накази про результати атестації № 28 від 21.01.1994, від 03.11.1997 № 594, а також журнали обліку робочого часу, відпрацьованого з повним робочим днем.

Також, позивачем надано копію наказу від 21.01.1994 про резальтати атестації робочих місць, за яким значиться посада старший хімік цеху відливу кінофотооснови та техплівок (а.с. 28-32). Відомості про проведення атестації було внесено до трудової книжки позивачки. Записи в трудовій книжці здійснено з посиланням на відповідні накази, як на підстави внесення записів, тобто оформлені належним чином.

Зазначеними доказами підтверджується зайнятість позивача повний робочий день на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці за професією, що передбачена списком № 2 за вказаний спірний період з 15.01.1996 по 01.06.1997.

Доводи відповідача у спірному рішенні про те, що в наказах про атестацію відсутнє відділення додаткової обробки основи не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки атестація проводилась по цеху відливу кінофотооснови та техплівок, в якому працювала позивачка.

Оскільки, саме за результатами атестації робочого місця встановлено характер умов праці позивача на посаді старший хімік за Списком № 2, які є шкідливими та важкими умовами праці, то посилання відповідача на відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи з 15.01.1996 по 01.06.1997 є необґрунтованим. Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для незарахування до пільгового стажу позивача вказаного періоду роботи.

Крім того, суд зазначає, що згідно вимог ст. 2 Закону № 1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії: до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Згідно п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року №213- VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Отже, за змістом вищенаведеної норми пенсія за віком на пільгових умовах є особливим видом пенсії, яка призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу, залежить від праці такої особи в особливих умовах, певно визначений час, призначення якої має відбуватись при досягненні нижчого пенсійного віку.

Законом № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", який набрав чинності з 01.04.2015, збільшено раніше передбачений статтею 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років.

09.07.2003 було ухвалено Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV).

03.10.2017 Верховною Радою України було ухвалено Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII, яким Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" доповнено розділом XIV-1, який передусім, у контексті предмету спору, містить пункт 2 частини 2 статті 114 такого змісту: на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

За конституційним поданням народних депутатів України Закон № 213-VIII перевірявся на відповідність Конституції України.

Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року у справі № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VIII (пункт 1 Рішення № 1-р/2020).

Саме це Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-р/2020 покладено в основу позовних вимог.

Позивачка вважає, що при досягненні нею віку 53 роки та при наявності у неї загального страхового стажу 34 роки 11 місяців 14 днів, з яких пільговий стаж по списку № 2 становить 8 років 11 місяців 23 дні, вона має право на пенсію на пільгових умовах.

Натомість, як вбачається з рішення від 14.04.2021 № 184250005726, відповідач фактично керується Законом № 1058-ІV (в редакції Закону №2148-VIII), за яким, пенсійний вік жінок зайнятих повний робочий день на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці становить 55 років, а за відсутності встановленого законом пільгового стажу, пенсія позивачці на пільгових умовах може бути призначена зі зменшенням віку, передбаченого абзацом першим ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-ІV (а.с. 131).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років, зокрема щодо позивачки.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, суд зазначає, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20.

Тому відмова в призначенні ОСОБА_1 , яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 53 років, мала страховий стаж роботи 34 роки 11 місяців 14 днів, та більше половини стажу роботи із шкідливими та важкими умовами праці, який надавав право на призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку, визначеного ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на 3 роки, тобто з 52 років, на думку суду, є протиправною.

З огляду на те, що вдімовлено позивачу у призначенні пенсії було рішенням ГУ ПФУ в Одеській області № 184250005726 від 14.04.2021, суд вважає за необхідне з урахуванням вимог ч. 2 ст. 5, ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати вказане рішення. А тому позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні позивачці пенсії за віком на пільгових умовах не підлягають задоволенню.

У справі, що переглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії передбачені Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію.

Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Згідно вимог ст. ст. 80, 81, 85 Закону № 1788-XII заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до зазначених у статті 81 цього Закону органів за місцем проживання заявника. Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. Пенсії виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку) за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.

З урахуванням викладеного з метою повного та ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2, у відповідності до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 07.04.2021, зарахувавши до пільгового стажу ОСОБА_1 за списком № 2 період роботи у ВАТ Акціонерна компанія «Свема» з 15.01.1996 по 01.06.1997 на посаді старшого хіміка відділення додаткової обробки основи цеху відливу кінофотооснови та техплівок.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області суму судового збору в розмірі 454 грн, та за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області суму судового збору в розмірі 454 грн, який був сплачений позивачем при подачі позову (а.с. 9).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 184250005726 від 14.04.2021 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2, у відповідності до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 07.04.2021, зарахувавши до пільгового стажу ОСОБА_1 за списком № 2 період роботи у ВАТ Акціонерна компанія «Свема» з 15.01.1996 по 01.06.1997 на посаді старшого хіміка відділення додаткової обробки основи цеху відливу кінофотооснови та техплівок.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 454 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 454 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Б. Діска