Рішення № 101646873, 06.12.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 грудня 2021 року м. Рівне №460/13102/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дудар О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доТериторіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому про визнання дій незаконними, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому (далі – відповідач), про визнання дій незаконними.

Позивач просив суд:

- визнати незаконним надання неповної інформації на запит;

- зобов`язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому надати наступну публічну інформацію:

копії документів про щомісячні грошові виплати (у 2020 році і за 5 місяців 2021 року), включно з окладом, преміями, надбавками та усіма іншими виплатами директора та заступників директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому;

копії документів про щомісячні грошові виплати (у 2020 році і за 5 місяців 2021 року), включно з окладом, преміями, надбавками та усіма іншими виплатами слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_2 ;

копію автобіографії з усіма відомостями про трудову (службову) діяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач протиправно, всупереч вимогам чинного законодавства не надав повну інформацію на запит позивача, зокрема, про щомісячні грошові виплати директору та заступникам директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, слідчого ОСОБА_2 , а також автобіографію з усіма відомостями про трудову (службову) діяльність останнього.

Позивач зазначив, що законом прямо заборонено відносити запитувану ним інформацію про оплату праці до інформації з обмеженим доступом, оскільки відповідач фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Крім того, відомості про освіту та трудову діяльність працівників Державного бюро розслідувань мають значний суспільний інтерес, стосуються саме безпосередньої публічної діяльності згаданих у запиті осіб, жодним чином не зачіпають сферу приватного життя.

Ухвалою суду від 24.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

16.11.2021 (у встановлений судом строк) відповідачем було подано відзив на позовну заяву, який надійшов до суду 19.11.2021. Відзив містить клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 23.11.2021 у задоволенні клопотання Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, про розгляд справи у відкритому судовому засіданні відмовлено.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти позовних вимог, вказав на відсутність правових підстав для задоволення позовних ОСОБА_1 .

Вказав, що жодних відомостей про наявність ґрунтовних обставин, з якими законодавство пов`язує можливість поширення конфіденційної інформації (зокрема, що міститься в автобіографіях з відомостями про трудову біографію), яку позивач запитує в Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, позовні матеріали не містять.

Зазначив, що окремого документа про щомісячні грошові виплати – розрахунково-платіжних відомостей про нарахування та виплату заробітної плати директора, заступників директора, начальника третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Рівному) за період 2020 року і за 5 місяців 2021 року у Територіальному управлінні Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Хмельницькому, не створено.

Розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є головним редактором інтернет-видання "Четверта влада" (https://4vlada.com) Інформаційного агенства "Рівненське агентство журналістських розслідувань" (зареєстроване Міністерством юстиції 28 квітня 2007 року, КВ №166-29Р) (а.с.5).

14 червня 2021 року ОСОБА_1 надіслав на електронну адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому (public@hm.dbr.gov.ua) запит на інформацію (а.с.4), в якому просив надати наступну публічну інформацію:

1) копії документів про щомісячні грошові виплати (у 2020 році і за 5 місяців 2021 року), включно з окладом, преміями, надбавками та усіма іншими виплатами директора та заступників директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому;

2) копії документів про щомісячні грошові виплати (у 2020 році і за 5 місяців 2021 року), включно з окладом, преміями, надбавками та усіма іншими виплатами слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_2 ;

3) копію автобіографії з усіма відомостями про трудову (службову) діяльність слідчого Драчевського Євгенія Юрійовича, директора та заступників директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому.

Листом від 29.06.2021 №ПІ-75/14-06-21 Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому, повідомило ОСОБА_1 про продовження строку розгляду його запиту на інформацію на 20 робочих днів (а.с.6).

Надалі листом від 19.07.2021 №ПІ-75-1/14-06-21 (а.а.с.7-8) Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому, повідомило ОСОБА_1 про те, що підстави для надання запитуваної ним інформації щодо щомісячних грошових виплат директора, заступників директора та слідчого відсутні, оскільки розголошення такої інформації може завдати істотної шкоди, яка переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Зазначеним листом було надано позивачу автобіографію ОСОБА_2 із приховуванням відомостей, що становлять його персональні дані (а.а.с.9-10) та біографії директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому Васильєва В.В. і його заступників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які оприлюднені на офіційному вебсайті відповідача (а.а.с.11-12).

Вважаючи, що відповідач незаконно не надав усю запитувану інформацію, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та доводам сторін, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантовано право на отримання, зберігання та поширення інформації. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Відповідно до ст.32 Конституції України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (далі – Закон №2939-VІ).

Відповідно до ст.1 Закону №2939-VІ, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону №2939-VІ, право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону №2939-VІ, доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 12 Закону №2939-VI визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

У силу вимог ч.ч.1, 2 ст.19 Закону №2939-VІ, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

З матеріалів справи вбачається, що запит ОСОБА_1 від 14.06.2021 відповідає вимогам, встановленим ч.5 ст.19 Закону №2939-VІ.

Частиною 1 статті 13 Закону №2939-VI встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Судом встановлено, що Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому, є розпорядником інформації в розумінні Закону №2939-VІ, а запитувана позивачем інформація є публічною.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.14 Закону №2939-VІ, розпорядники інформації зобов`язані, зокрема, надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Згідно із ч.1 ст.20 Закону №2939-VІ, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту (ч.4 ст.20 Закону №2939-VІ).

Судом встановлено, що на виконання вимог зазначеної норми відповідачем було продовжено строк розгляду запиту на 20 днів, про що позивача повідомлено листом від 29.06.2021 №ПІ-75/14-06-21.

Надалі Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому, листом від 19.07.2021 №ПІ-75-1/14-06-21 надало ОСОБА_1 автобіографію ОСОБА_2 із приховуванням відомостей, що становлять його персональні дані, та біографії директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому Васильєва В.В. і його заступників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які оприлюднені на офіційному вебсайті відповідача.

З приводу іншої запитуваної інформації відповідач, з посиланням на норми Законів України "Про доступ до публічної інформації", "Про запобігання корупції", "Про оплату праці", "Про Державне бюро розслідувань", "Про захист персональних даних" повідомив позивача про те, що витік запитуваної інформації може надати змогу заінтересованим організаціям, групам або особам використовувати отриману інформацію на користь організованої злочинної діяльності та підвищити її вплив на діяльність Державного бюро розслідувань. Відповідно, розголошення такої інформації може завдати істотної шкоди, а шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

За приписами ч.1 ст.22 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, зокрема, у тому випадку, коли інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.6 Закону №2939-VI, інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Суд зазначає, що положення ч.2 ст.6 Закону №2939-VI передбачають вимоги до обмеження доступу до інформації, а не підстави для надання такого доступу. Такий підхід ґрунтується на тому, що статтею 1 цього Закону закріплена презумпція відкритості публічної інформації, доступ до якої може бути обмеженою лише у разі, якщо розпорядник інформації обґрунтує це на підставі "трискладового тесту".

Отже, тягар доведення того, що доступ до інформації може бути обмежений, покладається на розпорядника публічної інформації.

Відмова у наданні інформації є обґрунтованою у разі, якщо розпорядник у відповіді на запит вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини.

Проте відповідачем, як розпорядником інформації, обґрунтованих обставин, мотивів та законних підстав обмеження доступу до інформації у відповіді на запит позивача не наведено.

Так, статтею 31 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР, на який посилається відповідач, передбачено, що відомості про оплату праці працівника надаються будь-яким органам чи особам лише у випадках, передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника.

Тобто, у випадках, передбачених законодавством, відомості про оплату праці можуть надаватися будь-яким органам чи особам без згоди працівника.

У силу вимог ч.5 ст.6 Закону №2939-VI, не може бути обмежено доступ до інформації про володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" від 12.11.2015 №794-VIII (далі – Закон №794-VIII), Державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції.

Згідно з ч.1 ст.17 Закону №794-VIII, фінансове та матеріально-технічне забезпечення Державного бюро розслідувань здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Фінансування Державного бюро розслідувань за рахунок будь-яких інших джерел забороняється, крім випадків, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку.

За приписами ст.139 Господарського кодексу України, грошові кошти є складовою майна суб`єкта господарювання. Статтею 141 цього ж Кодексу передбачено, що до державного майна у сфері господарювання належить, зокрема, майно закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності.

Таким чином, при здійсненні видатків на оплату праці працівників Державного бюро розслідувань, у тому числі директора, заступників директора та слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, відбувається розпорядження державним майном.

Відтак, зажадана позивачем інформація про щомісячні грошові виплати (у 2020 році і за 5 місяців 2021 року) включно з окладом, преміями, надбавками та усіма іншими виплатами зазначених осіб не підлягає обмеженню в доступі у силу прямих приписів ч.5 ст.6 Закону №2939-VI.

Суд вважає надуманими посилання відповідача на те, що витік запитуваної інформації може надати змогу заінтересованим організаціям, групам або особам використовувати отриману інформацію на користь організованої злочинної діяльності та підвищити її вплив на діяльність Державного бюро розслідувань, оскільки такі посилання жодними доказами не підтверджено.

Твердження відповідача про те, що розголошення інформації про щомісячні грошові виплати може завдати істотної шкоди, яка переважає суспільний інтерес в її отриманні, не обґрунтовано.

Крім того, у відповіді на запит позивача, що викладена в листі від 19.07.2021 №ПІ-75-1/14-06-21, відповідач повідомив про обов`язок осіб, уповноважених на виконання функцій держави, згідно з вимогами Закону України "Про запобігання корупції" щорічно інформувати про отримані доходи, зокрема, за основним місцем роботи у виді заробітної плати, шляхом подання відповідної декларації

Згідно зі ст.45 Закону України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 №1700-VII (далі – Закон №1700-VII), особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

До вказаних осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та зобов`язаних подавати зазначену декларацію, належать особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань (пп.д п.1 ч.1 ст.3 Закону №1700-VII).

Відповідно до п.7 ч.1 ст.46 Закон №1700-VII, у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб`єкта декларування або членів його сім`ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи.

За приписами ст.47 Закону №1700-VII, подані декларації оприлюднюються шляхом включення до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що формується та ведеться Національним агентством з питань запобігання корупції, на офіційному веб-сайті якого забезпечується відкритий цілодобовий доступ до вказаного Реєстру.

Суд зазначає, що встановлені законодавцем вимоги до працівників Державного бюро розслідувань щодо декларування доходів, у тому числі й заробітної плати, отриманої за основним місцем роботи, та забезпечення оприлюднення і публічного доступу до такої інформації спрямовані на боротьбу з корупцією, а, отже, суспільний інтерес до такої інформації переважає приватні інтереси декларантів.

Оскільки відомості про річні доходи працівників Державного бюро розслідувань не належать до конфіденційної інформації, не підлягають обмеженню в доступі і відомості про складові річних доходів, зокрема, грошових виплат у виді заробітної плати директора, заступників директора та слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому.

Відповідач у відзиві на позовну заяву стверджував про те, що на момент виникнення спірних правовідносин окремих документів про щомісячні грошові виплати зазначених у запиті позивача працівників створено не було, адже фінансово-економічним відділом щомісячно складається розрахункова відомість по видам нарахувань і утримань за списковим складом працівників Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому.

Суд критично оцінює наведені посилання, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин інформація про грошові виплати працівникам Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому за 2020 рік та 5 місяців 2021 року (включно з окладом, преміями, надбавками та усіма іншими виплатами) була збережена на матеріальних носіях у щомісячних розрахункових відомостях, тобто, була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом діяльності.

Позивач у своєму запиті просив надати інформацію про грошові виплати, здійснені конкретним працівникам відповідача, яка може бути надана шляхом вилучення з відповідного документа інформації, не охопленої запитом на публічну інформацію.

Такі дії відповідача не потягнуть за собою створення нової інформації в розумінні положень Закону №2939-VI.

Суд зазначає, що запитувана позивачем інформація може бути надана без значних інтелектуальних зусиль, без проведення аналітичної обробки та/або узагальнення даних, додаткового змістовного аналізу розрахункових відомостей, а тому відповідає критеріям відображеності та задокументованості, є публічною.

Отже, жодних правових підстав для відмови відповідачем у наданні позивачу інформації про щомісячні грошові виплати (у 2020 році і за 5 місяців 2021 року), включно з окладом, преміями, надбавками та усіма іншими виплатами директора та заступників директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому та слідчого ОСОБА_2 судом не встановлено.

Що стосується запиту в частині надання копії автобіографії з усіма відомостями про трудову (службову) діяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_2 , суд зазначає таке.

Судом встановлено, що відповідач відмовив позивачу у наданні автобіографії слідчого з відомостями про його трудову біографію, мотивуючи необхідністю захисту персональних даних.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про захист персональних даних" від 01.06.2010 №2297-VI (далі – Закон №2297-VI), персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Ця норма кореспондує з ч.1 ст.11 Закону "Про інформацію" від 02.10.1992 №2657-XII (далі – Закон №2657-XII).

Згідно з ч.2 ст.11 Закону №2657-XII, не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.

До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

За приписами ч.2 ст.5 Закону №2297-VI, персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою.

Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.

Із запиту від 14.06.2021 вбачається, що позивач конкретизував своє прохання в частині автобіографії – просив надати останню з відомостями про трудову біографію ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.3 ст.14 Закону №794-VIII, на службу до Державного бюро розслідувань приймаються на конкурсній основі в добровільному порядку (за контрактом) громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров`я ефективно виконувати відповідні службові обов`язки.

Прийняття громадян України на службу до Державного бюро розслідувань без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом.

Кваліфікаційні вимоги та критерії професійної придатності для зайняття посад у підрозділах Державного бюро розслідувань затверджуються Директором Державного бюро розслідувань.

Отже, законодавцем встановлено, що на службу до відповідача можуть прийматися лише особи, які мають, зокрема, належний освітній та професійний рівень, відповідні ділові якості, відповідають встановленим кваліфікаційним вимогам та критеріям професійної придатності.

Суд зазначає, що у разі, якщо до посади, пов`язаної з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, встановлені кваліфікаційні чи інші обов`язкові для займання цієї посади вимоги, така інформація не є конфіденційною.

Таким чином, оскільки запитувана позивачем інформація про трудову біографію слідчого є публічною, відповідач як розпорядник зобов`язаний надати запитуваний документ, автобіографію, відповідно до визначеного Законом №2939-VI порядку в тій частині, яка є публічною.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на норму ч.2 ст.4 Закону №794-VIII, якою заборонено незаконне втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об`єднань, інших фізичних або юридичних осіб у діяльність Державного бюро розслідувань.

Суд вважає такі посилання відповідача неспроможними, оскільки поданий з метою підготовки журналістського матеріалу запит позивача на інформацію від 14.06.2021 жодним чином не вказує на незаконне втручання ОСОБА_1 у діяльність Державного бюро розслідувань, а лише свідчить про виконання позивачем професійних обов`язків журналіста.

Ненадання відповідачем повної інформації на запит фактично позбавило позивача доступу до запитуваної інформації. Тобто, відповідач порушив конституційне право позивача на отримання інформації.

Відтак, належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо надання неповної інформації на запит від 14.06.2021 та зобов`язання останнього надати недодану інформацію.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а відповідачем не доказано правомірності надання неповної інформації на запит на публічну інформацію.

Отже, позовні вимоги підлягають до задоволення.

Враховуючи положення ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 908,00грн, сплачений згідно з квитанцією від 15.09.2021 №0.0.2267185728.1 (а.с.13).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, про визнання дій незаконними задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, щодо надання неповної інформації на запит ОСОБА_1 від 14червня 2021 року.

Зобов`язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому, надати ОСОБА_1 публічну інформацію, а саме:

- копії документів про щомісячні грошові виплати (у 2020 році і за 5 місяців 2021 року), включно з окладом, преміями, надбавками та усіма іншими виплатами директора та заступників директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому;

- копії документів про щомісячні грошові виплати (у 2020 році і за 5 місяців 2021 року), включно з окладом, преміями, надбавками та усіма іншими виплатами слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_2 ;

- копію автобіографії з усіма відомостями про трудову (службову) діяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, Драчевського Євгенія Юрійовича.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, судовві витрати у виді судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому (вул.Юхима Сіцінського, буд.12, м.Хмельницький, 29009; ідентифікаційний код юридичної особи: 42335958).

Повне рішення складено 06 грудня 2021 року.

Суддя О.М. Дудар