Ухвала суду № 101646844, 03.12.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

03 грудня 2021 року м. Рівне №460/2354/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Корецького районного центру зайнятості доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Корецький районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення- рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 28.12.2020 року № 00030740709 в частині застосування штрафу у сумі 8220 (вісім тисяч двісті двадцять) грн. 41 коп., за неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб під час виплати доходів та № 00030780709 в частині застосування штрафу у сумі 488 (чотириста вісімдесят вісім) грн.01 коп. за неперераховані до бюджету суми військового збору за граничними термінами сплати до бюджету.

Ухвалою суду від 05.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

05.05.2021 розгляд справи відкладено до 19.05.2021.

В судовому засіданні оголошено перерву по справі до 07.07.2021.

07.07.2021 розгляд справи відкладено до 10.08.2021.

10.08.2021 від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, визначених ч.3 ст.123 КАС України.

10.08.2021 розгляд справи відкладено до 22.09.2021, яке в подальшому відкладено до 20.10.2021.

Ухвалою суду від 20.10.2021 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд враховує таке.

Згідно із ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як уже зазначалося, ч.1 ст.122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України (у чинній редакції та редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом) визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (у чинній редакції та редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом) контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України , за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Системний аналіз змісту зазначених положень Податкового кодексу України та статті 122 КАС України свідчить, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому, є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Суд звертає увагу, що Законом України від 24.10.2013 № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» (далі - Закон № 657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 Податкового кодексу України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.

Комплексний аналіз чинного правового регулювання на момент прийняття Закону №657-VII дає підстави для висновку, що це не було технічною помилкою законодавця, оскільки частина четверта статті 99 КАС України, як і пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду у випадку, якщо законом була передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Таким чином, у разі адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, платник податків має право оскаржити в суді таке податкове повідомлення-рішення - протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Висновки аналогічного змісту викладені у постановах Верховного Суду від 03.12.2020 у справі №1.380.2019.005981, від 11.10.2019 по справі № 640/20468/18.

Судом встановлено, що предметом оскарження у даній справі є податкові повідомлення- рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 28.12.2020 року № 00030740709 в частині застосування штрафу у сумі 8220 (вісім тисяч двісті двадцять) грн. 41 коп., за неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб під час виплати доходів та № 00030780709 в частині застосування штрафу у сумі 488 (чотириста вісімдесят вісім) грн.01 коп. за неперераховані до бюджету суми військового збору за граничними термінами сплати до бюджету.

Матеріали справи свідчать, що, позивач 28.10.2020 скористався процедурою адміністративного оскарження та подав до Державної фіскальної служби скарги на податкові повідомлення-рішення № 00008550709 та №00008570709 від 22.10.2020 (вих.№730 від 28.10.2020).

21.12.2020 за результатами розгляду даної скарги ДФС України прийнято рішення №35852/6/99-00-06-02-04-06 , згідно з яким частково задоволено скаргу центру зайнятості на податкові повідомлення-рішення від 22.10.2020 №00008550709 в частині застосування штрафних санкцій - 10377, 62 грн. та №000085707709 в частині застосування штрафних санкцій - 517, 34 грн., в інших частинах податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

З даним позовом Корецький районний центр зайнятості звернувся до суду 26.03.2021, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, визначеного п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України.

У заяві про поновлення строку звернення від 26.08.2021 представник позивача посилається на лист Вищого адміністративного суду України від 10.02.2011 №203/11/13-11, відповідно до якого строк звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання повинен визначатися за правилами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України і становить 1095 днів з дня отримання такого рішення незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове розв`язання спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.

Такі твердження суд відхиляє як безпідставні, оскільки норма Податкового кодексу України, яка встановлює місячний строк звернення до суду у разі застосування процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень (п.56.16 ст.56 Податкового кодексу України) як на момент розгляду даної справи, так і на момент адміністративного оскарження позивачем таких рішень, і на час звернення позивача до суду з даним позовом є чинною і зміни до неї не вносилися.

Більше того, як свідчить зміст постанови від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, на яку посилається позивач, Верховним Судом зроблено висновок, що "пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження". "Колізія між нормами пунктів 56.18 і 56.19 статті 56 ПК України відсутня, оскільки вони не припускають множинного трактування прав платників податків".

Поряд з цим, суд при вирішенні цього питання також враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд з прав людини встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За правилами ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, враховуючи те, що Корецьким районним центром зайнятості пропущено встановлений ст.122 КАС України та п.56.19 ст.56 Податкового кодексу місячний строк звернення до суду з позовом, а підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду визнані судом неповажними, то суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача та залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 123, 240, 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду – задовольнити.

Позовну заяву Корецького районного центру зайнятості (34700, Рівненська область, м.Корець, вул.Тітова, 1Б, код ЄДРПОУ 13979706) до Головного управління ДПС у Рівненській області (33023, м.Рівне, вул.Відінська, 12, код ЄДРПОУ ВП 44070166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повну ухвалу суду складено 03 грудня 2021 року

Суддя У.М. Нор