Рішення № 101646676, 22.11.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 листопада 2021 року м. Рівне №460/7470/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гудими Н.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доФонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Матвієнка А.А. визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі, - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ «Дельта Банк» Матвієнка А.А. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) про:

визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" від 24.02.2015 №018-17519-240215 та щодо невключення її до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за даним договором;

зобов`язання Уповноваженої особи Фонду включити позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" від 24.02.2015 №018-17519-240215 та надати Фонду додаткову інформацію про позивача як вкладника ПАТ "Дельта Банк", який має право на відшкодування коштів за цим вкладом ;

зобов`язання Фонду включити ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за цим договором та провести виплату відшкодування у розмірі 5000 дол.США

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.02.2015 між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем був укладений Договір банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» №018-17519-240215, відповідно до якого сума вкладу становить 5000 дол.США. Повідомлено, що цього ж дня на виконання умов договору внесено вказану суму коштів на депозитний рахунок позивача, відкритий у ПАТ "Дельта Банк". Однак, коли настав строк повернення належних позивачу вкладу та процентів, банк такі дії не вчинив. У зв`язку з цим, позивач звернулася до Уповноваженої особи Фонду та Фонду з відповідною заявою про виплату належних їй коштів. Проте у задоволенні заяв їй було відмовлено, оскільки позивач не включена до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Вважає дії відповідачів щодо невключення її до такого переліку необґрунтованими та протиправними, а тому просила позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 22.06.2020 позовна заява залишалася без руху.

Ухвалою суду від 26.07.2020 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду, поновлено строк звернення до суду, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву на позов, хоча позовну заяву та ухвалу про відкриття провадження у цій справі отримали 29.08.2021. Жодних заяв, повідомлень про причини такого неподання, їх поважності та/або неможливості подання у строк, встановлений судом, від відповідачів на адресу суду (у тому числі електронну) не надходило. Відтак, в силу вимог ч.6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в письмовому провадженні, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши позовну заяву, матеріали, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.

24.02.2015 між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 (вкладник) укладено Договір банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» №018-17519-240215 в доларах США. Відповідно до пункту 1.2 цього Договору сума вкладу складає 5000 дол.США.

Згідно з пунктом 1.3. договору вклад залучається на строк із моменту зарахування Вкладу на рахунок, вказаний в п.1.6. цього Договору, та по "10" березня 2015 року включно.

Пуктом 1.8 Договору визначено, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу Банку в день укладення Сторонами цього Договору.

Цього ж дня, 24.02.2015 на депозитний рахунок позивача № НОМЕР_1 (вказаний у п.1.6 Договору) внесено кошти в сумі 5000 дол.США, що підтверджується копією меморіального ордера від 24.02.2015 №20054244.

За умовами п.1.10 Договору, вклад виплачується Вкладнику у разі закінчення строку розміщення вкладу, або в інший термін дострокового припинення дії цього Договору у випадках, передбачених Договором та Правилами, шляхом зарахування на поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів №26203703491047, відкритий на ім`я Вкладника в установі Банку.

Строк розміщення вкладу завершився 10 березня 2015 року. Вклад позивачу не виплачений.

Правління Національного банку України постановою від 02.03.2015 № 150 віднесло АТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних.

Виконавча дирекція Фонду рішенням від 02.03.2015 № 51 в АТ "Дельта Банк" запровадила тимчасову адміністрацію з 03.03.2015 та призначила уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації АТ "Дельта Банк".

Наказом тимчасової адміністрації АТ «Дельта Банк» від 29 травня 2015 року № 408 призначено здійснення перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав, передбачених ч. 3 ст. 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452).

Наказом тимчасової адміністрації АТ «Дельта Банк» від 16 вересня 2015 року № 813 «Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» вирішено застосувати наслідки нікчемності Договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних, та перелік яких наведено в Додатку № 1 до цього Наказу.

02 жовтня 2015 року Національний банк України прийняв постанову № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Дельта Банк». Того ж дня виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку».

З 08 жовтня 2015 року Фонд розпочав виплату вкладникам АТ «Дельта Банк» коштів за депозитними вкладами за рахунок бюджетних коштів.

Згідно з довідкою Тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" №05-3066006 від 19.08.2015, у позивача в ПАТ "Дельта Банк" наявні відкриті рахунки (в тому числі в доларах США), на яких станом на 19.08.2015 залишок коштів відсутній . Також зазначено, що договір банківського вкладу (депозиту) №018-17519-240215 від 24.02.2015 на суму 5000 дол.США припинив свою дію 10.03.2015.

04 квітня 2019 року Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №772 "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора", відповідно до якого продовжено строки здійснення ліквідації та повноваження ліквідатора на один рік до 04.10.2020 включно.

22 червня 2020 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1183 про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк».

Відповідно до зазначеного рішення уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Дельта Банк» з 24 червня 2020 року призначено Матвієнка Андрія Анатолійовича.

24 вересня 2020 року Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №1724 "Про деякі питання здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк", відповідно до якого продовжено строк управління майном (активами) АТ "Дельта Банк" та задоволення вимог його кредиторів на час існування обставин, що унеможливлюють здійснення продажу майна (активів) банку та задоволення вимог кредиторів.

У зв`язку з невиплатою коштів за договором банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» №018-17519-240215, ОСОБА_1 19.04.2021 звернулася з заявою до Фонду та Уповноваженої особи Фонду про включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду.

У відповідь на вказане звернення листом №57-036-6545/21 від 12.05.2021 Фонд повідомив позивачу, що в переліку вкладників, які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду, що був переданий Фонду уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "Дельта Банк" інформація про вклад ОСОБА_1 відсутня.

Листом №05-3422781 від 12.05.2021 ПАТ "Дельта Банк" повідомив позивачу про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) №018-17519-240215 від 24.02.2015 відповідно до п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо ненадання додаткової інформації та невключення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок коштів Фонду, позивач звернулася з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд керується таким.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» № 4452-VI від 23.02.2012 (далі - Закон № 4452-VI).

Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, НБУ, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

Відповідно до п.17 ч.1 ст. 2 зазначеного Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

За змістом ст. 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Згідно із ч.1 ст.4 вказаного Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Для цього Фонд наділено відповідними функціями, визначеними частиною другою статті 4 Закону № 4452-VI, серед яких, зокрема: ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників.

На підставі частин 1 та 2 ст.6 зазначеного Закону в межах своїх функцій та повноважень Фонд здійснює нормативне регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.

За приписами ч.1 ст.54 Закону № 4452-VI рішення, що приймаються відповідно до цього Закону НБУ, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. грн.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Нормами статті 27 Закону № 4452-VI установлено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, зокрема:

- уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

- уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

- уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

- протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

- уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Як зазначалося вище, вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч.2 ст.26 Закону № 4452-VI).

Згідно із частинами 1 та 2 ст.27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09.08.2012 № 14 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 вересня 2012р. за № 1548/21860 (в редакції, чинній на час виникнення спору), передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників (пункт 6 розділу ІІІ Положення).

Отже, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду Переліку та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого Переліку до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого Переліку Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

При цьому, уповноважена особа наділена повноваженнями на формування Переліку з урахуванням положень частини другої статті 26 Закону № 4452-VI, тобто в межах гарантованої суми відшкодування.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.2 Закону № 4452-VI вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Згідно з п.4 ч.1 ст.2 Закону № 4452-VI вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Підставою для поширення на особу гарантій щодо відшкодування вкладу за рахунок Фонду, передбачених Законом № 4452-VI, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника в особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено договір банківського вкладу (депозиту) чи банківського рахунку або які є власниками іменного депозитного сертифіката.

Суд звертає увагу на те, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу з походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Таким чином, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду на підставі статті 26 Закону № 4452-VI підпадають особи, які є вкладниками в розумінні приписів статті 2 цього Закону, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

Матеріали справи свідчать, що позивач укладав з ПАТ "Дельта Банк" договір банківського вкладу (депозиту), а отже в розумінні Закону № 4452-VI є вкладником.

Також відповідно до умов договору №018-17519-240215 від 24.02.2015, укладеного між позивачем і ПАТ "Дельта Банк"сума вкладу становила 5000 дол США, які були повністю внесені позивачем 24.02.2015 на рахунок, під 5,5 відсотків річних зі строком до 10.03.2015.

При цьому, укладення зазначеного договору й зарахування коштів на рахунок відбулись 24.02.2015, тобто до початку віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (02 березня 2015 року).

Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ "Дельта Банк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст.26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 826/21555/15, від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а, від 27 лютого 2019 року у справі № 826/9960/15.

Суд також враховує, що відповідно до ч.2 ст.37, частин 2 та 4 ст. 38 Закону № 4452-VI уповноважена особа протягом дії тимчасової адміністрації зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону, та повідомити сторони за договорами про нікчемність цих договорів і вчинити дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Станом на дату укладення між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» договору банківського вкладу, частина третя статті 38 Закону № 4452-VI визначала, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без установлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним узяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

На підставі наведених вище положень статей 37 та 38 Закону № 4452-VI, уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком установити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом спричиняють застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми відшкодування за вкладом за рахунок Фонду.

Як встановлено судом, за результатами перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) ПАТ «Дельта Банк» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI, уповноважена особа повідомила позивача про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) №018-17519-240215 від 24.02.2015 з підстав, передбачених п.7 ч.3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

Проте, зміст цієї норми свідчить, що п.7 ч.3 ст. 38 Закону № 4452-VI не може застосовуватися до договору, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» і ОСОБА_1 , оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, умови цього договору не передбачають обов`язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу, а також банк не взяв на себе зобов`язань, внаслідок яких він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим.

Суд стверджує, що відповідач не довів належними та допустимими доказами те, що у момент укладення договору банківського вкладу та здійснення транзакції ПАТ «Дельта Банк» щодо зарахування суми коштів на депозитний рахунок позивача, останній отримав перевагу стосовно інших вкладників банку, та не обґрунтував, у чому така перевага полягала.

Встановлені в ході розгляду обставини справи в їх сукупності свідчать, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Водночас, відповідач визнавши нікчемним договір банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" від 24.02.2015 №018-17519-240215 та не надавши Фонду додаткову інформацію про позивача як вкладника ПАТ «Дельта Банк», який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що визначені чинним законодавством, тобто протиправно.

В той же час, щодо позовних вимог про зобов`язання Уповноваженої особи Фонду включити позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд зауважує, що порядок складення переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, врегульований виключно положеннями зазначених вище Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, та не передбачає повноважень уповноваженої особи Фонду щодо внесення змін до такого переліку після його затвердження.

Натомість, відповідно до п. 6 Розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 р. № 14, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

З огляду на викладене, належним способом захисту порушених у спірних правовідносинах прав позивача є визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду щодо ненадання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації про ОСОБА_1 як вкладника ПАТ «Дельта Банк», який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" від 24.02.2015 №018-17519-240215.

Таким чином, з метою відновлення порушених прав позивача Уповноважену особу Фонду слід зобов`язати подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника ПАТ «Дельта Банк», який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" від 24.02.2015 №018-17519-240215, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк" на суму 5000 дол. США.

Така ж правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №826/21555/15.

Поряд з цим, стосовно вимог позивача про зобов`язання Фонду включити її до загального реєстру вкладників АТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за даним договором та провести виплату відшкодування у розмірі 5000 доларів США, то у суду відсутні підстави вважати, що такі дії не будуть вчинені Фондом після надходження від Уповноваженої особи Фонду додаткової інформації про ОСОБА_1 як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а отже такі вимоги є передчасними, щодо яких відсутній спір на час звернення до суду, а тому до задоволення не підлягають.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав свого процесуального обов`язку щодо доказування правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах: ні відзиву на позов, ні будь-яких доказів на підтвердження протилежних, аніж встановлено судом фактів при розгляді цієї справи, не подав. Натомість, факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.

За наведених обставин, позовні вимоги слід задовольнити частково.

Зважаючи на положення ч.ст.139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути сплачений нею судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Оскільки відповідачем у цій справі є уповноважена особа, яка в силу приписів Закону № 4452-VI є працівником Фонду, та яка від імені Фонду і в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку, то понесені витрати на сплату судового збору належить стягнути саме з Фонду як суб`єкта владних повноважень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що суб`єктом, за рахунок якого підлягає часткове присудження судових витрат на користь позивача є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Таким чином, судові витрати підлягають стягненню не з уповноваженої особи, а з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 21.08.2019 у справі № 818/3524/15, адміністративне провадження № К/9901/13175/18 та в додатковій постанові від 29.05.2019 у справі № 826/9960/15.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вул.Січових Стрільців,17, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 21708016), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Матвієнка Андрія Анатолійовича (вул. Щорса, буд.36-Б, м.Київ,01133, код ЄДРПОУ 21708016) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ «Дельта Банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича щодо ненадання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації про ОСОБА_1 як вкладника ПАТ «Дельта Банк», який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" від 24.02.2015 №018-17519-240215.

Зобов`язати Уповноважену особуФонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ «Дельта Банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, додаткову інформацію про ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) як вкладника ПАТ «Дельта Банк», який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" від 24.02.2015 №018-17519-240215, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк" на суму 5000 дол. США.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб судовий збір у розмірі 1362,00 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 22 листопада 2021 року

Суддя Н.С. Гудима