Рішення № 101646458, 06.12.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року м. ПолтаваСправа № 520/2828/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремікс" до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНПАЙП", Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВАКОРМ" про визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремікс" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНПАЙП", Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВАКОРМ" в якому просить суд:

- визнати постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про стягнення виконавчого збору та постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження при примусовому виконанні наказу Господарського суду Харківської області у справі №922/2665/17, виданого 05.12.2018 року (ВП№57880100 та ВП №57934195) протиправними та скасувати їх;

- зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "КРЕМІКС" стягнуті під час примусового виконання наказу №922/2665/17 від 05.12.2018 року виданого Господарським судом Полтавської області ВП№57880100 та ВП №57934195 кошти в сумі 326405,61 грн.

Позов мотивований протиправністю оскаржуваної постанови як такої, що прийнята з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження", позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав. Копію ухвали від 10.11.2021 отримав, що підтверджується розпискою про вручення ухвали (а.с.185). Так, частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Водночас, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року адміністративну справу №520/2828/21 передано за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року позовну заяву повернуто позивачеві.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 скасовано ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, справу №520/2828/21 направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи.

Справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду та 08.11.2021 передана судді Костенко Г.В.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Постановами Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зупинення вчинення виконавчих дій від 04.07.2019 року у виконавчих провадженнях № 57880100 та № 57934195 було зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області № 922/2665/17 виданого 05.12.2018 року до вирішення по суті питання про заміну сторону у виконавчому провадженні на підставі ухвали Господарського суду Харківської області № 922/2665/17 від 12.06.2019 року.

05.07.2019 року заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було поновлено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 57880100 та № 57934195 та винесено постанову про повернення виконавчого документа без подальшого виконання на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалами Господарського суду Харківської області від 09.02.2021 року вказані дії з поновлення виконавчого провадження та його повернення стягувачеві визнано неправомірним.

Того ж дня відповідачем були винесені постанова про стягнення виконавчого збору та постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.

Не погодившись з постановами державного виконавця, позивач оскаржив її до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2020 №1404-VІІІ, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин (далі - Закон №1404-VІІІ).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У частині першій статті 5 Закону №1404-VІІІ зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною першою статті 18 Закону №1404-VІІІ на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження» чітко регламентовано питання обов`язкового зупинення виконавчого провадження.

Виконавче провадження підлягає обов`язковому зупиненню в разі:

1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу;

2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;

3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення;

4) відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);

5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону;

6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;

7) якщо вони вчиняються до оптового постачальника електричної енергії відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії";

8) затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) якщо стягувач включений до плану санації;

9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

10) включення (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", оператор газотранспортної системи, оператори газорозподільних систем, електропостачальники, оператори системи розподілу (як правонаступники в частині прав та обов`язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією), у тому числі їхні правонаступники у разі заміни стягувача у виконавчому провадженні, а також теплогенеруючі організації, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;

11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов`язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;

12) включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації;

13) наявності підстав, передбачених статтею 2-1 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку";

14) наявності підстав, передбачених статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств";

15) якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу;

16) якщо рішенням, на підставі якого видано виконавчий документ, зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановити оператору газорозподільних систем економічно обґрунтований тариф на послуги з розподілу природного газу з включенням компенсацій за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2020 року включно.

Протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану.

У відповідності до ч.5 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленого цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VІІІ виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Приписами статей 40, 42 Закону №1404-VІІІ визначено порядок прийняття постанови про стягнення виконавчого збору, зокрема частиною третьою статті 40 Закону №1404-VІІІ унормовано, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

У силу частини четвертої статті 42 Закону №1404-VІІІ на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Згідно з частинами першою, другою статті 27 Закону №1404-VІІІ в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Як вбачається з матеріалів справи, обставини, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій не усунуті, тобто питання про заміну сторони у виконавчому провадженні не розглянути по суті, то і підстави для проведення будь-яких виконавчих дій були відсутні.

Також, державний виконавець безпідставно виніс постанови про стягнення виконавчого збору та стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 05.07.2019 року ВП № 57880100 та № 57934195, оскільки повернення виконавчого документа було здійснено у зв`язку з поданням стягувачем відповідної заяви, при цьому фактичного стягнення коштів з ТОВ "КРЕМІКС" не відбулось.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Спір у цій справі стосується правомірності постанови державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору та стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, що прийняті у виконавчому провадженні № 57880100 та № 57934195.

Матеріали виконавчого провадження не містять доказів вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання вимог виконавчого документа на момент прийняття постанови про стягнення виконавчого збору.

Більш того, виконавчий документ повернутий стягувачу на підставі його заяви, про що державним виконавцем прийнято постанову.

Аналіз наведених правових норм та обставин справи дає підстави для висновку, що державним виконавцем не було здійснено дій з примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за наказом №922/2665/17, виданого 05.12.2018 Господарським судом Харківської області.

Враховуючи викладене, у державного виконавця були відсутні підстави для стягнення виконавчого збору у тому розмірі, який визначений в оскаржуваній постанові про стягнення виконавчого збору, тому така постанова не відповідає вимогам статті 27 Закону №1404-VІІІ у редакції, чинній на момент прийняття спірної постанови.

Верховний Суд у постанові від 28.02.2019 у справі №819/1116/17 зазначив, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. Законодавець чітко визначив, що виконавчий збір стягується з фактично стягнутої суми, при цьому розмір виконавчого збору вираховується саме з фактично стягнутої суми. За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Відповідно до пункту 20 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (у редакції, чинній на дату прийняття постанови від 06.02.2017), у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Отже, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документу стягувача виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відмітку про суму стягнутого виконавчого збору тим самим законодавець підтверджує, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми.

Таким чином, доводи відповідача про те, що виконавчий збір стягується незалежно від того чи було здійснено стягнення коштів за виконавчим документом є помилковими, оскільки у разі стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VІІІ без реального стягнення суми боргу з боржника, будуть створюватись умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач у ході судового розгляду справи не надав належних та допустимих доказів, що у своїй сукупності свідчили б про наявність визначених законом підстав для стягнення з боржника виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у межах виконавчих проваджень ВП № 57880100 та № 57934195.

Натомість, матеріалами справи підтверджено, що на момент прийняття спірної постанови державним виконавцем заходи примусового виконання вимог виконавчого документа не вживались, а тому підстави для стягнення з боржника виконавчого збору були відсутні.

З урахуванням наведеного, постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору та постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, прийняті у виконавчих провадженнях ВП № 57880100 та № 57934195, належить визнати протиправними та скасувати, а позов ТОВ "КРЕМІКС" задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 7166,08 грн., що підтверджено платіжним дорученням від 03.03.2021 №4695.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд враховує, що у силу пункту 1 Положення про відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Відділ є структурним підрозділом та підпорядковується Північно-Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України (м. Суми) через Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

А відтак, з огляду на задоволення судом позовних вимог у повному обсязі, вказані судові витрати належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 262, 268-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕМІКС" (вул. Польовий Стан,1,с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 30748505) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (вул. Героїв-пожежників, 13, м.Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 34874347), треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНПАЙП" (вул.Котлова, 183, м.Харків, код ЄДРПОУ 39431410), Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВАКОРМ" (вул.Чернишевська, 66, м.Харків, код ЄДРПОУ 40557266) про визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про стягнення виконавчого збору та постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження при примусовому виконанні наказу Господарського суду Харківської області у справі №922/2665/17, виданого 05.12.2018 року (ВП№57880100 та ВП №57934195) протиправними та скасувати їх;

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "КРЕМІКС" стягнуті під час примусового виконання наказу №922/2665/17 від 05.12.2018 року виданого Господарським судом Полтавської області ВП№57880100 та ВП №57934195 кошти в сумі 326405,61 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) вул. Героїв-пожежників, 13, м.Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 34874347) на Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕМІКС" (вул. Польовий Стан,1,с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 30748505)) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7166,08 (сім тисяч сто шістдесят шість гривен вісім копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його складення.

Головуючий суддя Г.В. Костенко