
Справа № 761/41120/21
Провадження № 1-кс/761/22706/2021
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2021 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Трубніков А.В., при секретарі Лозовій І.О. за участю: представника власника майна адвоката - Новобранець Т.В., прокурор: Скляр Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання адвоката Новобранець Тетяни Володимирівни, яка діє в інтересах Вишгородського районного комунального підприємства про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.11.2021 року (справа №761/37429/21, провадження №1-кс/761/20873/2021) в рамках кримінального провадження №42021110000000063, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.03.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -
ВСТАНОВИВ :
До Шевченківського районного суду міста Києва 12 листопада 2021 року надійшло клопотання адвоката Новобранець Тетяни Володимирівни, яка діє в інтересах Вишгородського районного комунального підприємства про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.11.2021 року (справа №761/37429/21, провадження №1-кс/761/20873/2021) в рамках кримінального провадження №42021110000000063, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.03.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, в якому заявник просить суд скасувати арешт на: грошові кошти Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» (код ЄДРПОУ: 32537622) у безготівковому вигляді, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, а саме: у АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299), наступні поточні банківські рахунки: № НОМЕР_1 (українська гривня); № НОМЕР_2 (українська гривня);№ НОМЕР_3 (українська гривня);.у Державній казначейській службі України (МФО 820172):№ НОМЕР_4 (українська гривня);№ НОМЕР_5 (українська гривня); № НОМЕР_6 (українська гривня); .у Казначействі України (ел.адм.подат) (МФО 899998): № НОМЕР_7 (українська гривня); у філії - Головному управлінні по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (МФО 322669): № НОМЕР_8 (українська гривня); № НОМЕР_9 (українська гривня); № НОМЕР_10 (українська гривня); у філії - Вишгородському відділенні області АТ «Ощадбанк» (МФО 320155): № НОМЕР_11 (українська гривня); у філії ПАТ ПІБ в м. Вишгород Київської області (МФО 321143): № НОМЕР_12 (українська гривня), накладений вищезазначеною ухвалою.
Вказане клопотання мотивовано тим, що вказаний арешт накладено необґрунтовано, при чому розгляд вказаного клопотання проводився за відсутності власника або представника власника майна, підозра у вищевказаному кримінальному провадженні будь-кому з працівників підприємства не пред`явлена. Крім того, кошти на рахунках, які належать Вишгородському районному коммунальному підприємству не підпадають під ознаки предмету кримінального правопорушення.
Адвокат Новобранець Т.В. в судовому засіданні клопотання підтримала в повному обсязі та зазначила, що його комунальне підприємство не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні, вказаний арешт наразі накладається вдруге, а попередньо слідчим суддею Циктічем В.М. був скасований. Враховуючи викладене, просив скасувати арешт накладений ухвалою слідчого суді на зазначені рахунки, оскільки такий захід забезпечення обмежує право підприємства на добросовісне володіння власним майном.
Прокурор Скляр Д.Ю. зазначив, що постановою прокурора кошти на рахунках визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні та з метою збереження речового доказу, було накладено арешт на вказане майно. Враховуючи викладене, просив відмовити у задоволені клопотання, про скасування арешту майна.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні осіб, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так , у судовому засіданні встановлено, що СУ ГУ НП у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420 211 100 000 000 63 від 03.03.2021 за ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києві від 28.07.2021 (справа № 761/26674/21) накладений арешт на грошові кошти Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник», що знаходяться на банківських рахунках у АТ КБ «ПриватБанк», у Державній казначейській службі України, у Казначействі України, філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» та інших фінансових установах.
При цьому, підставою для прийняття рішення про арешт зазначеного у клопотанні майна була наявність розумних підозр вважати, що воно є об`єктом кримінального правопорушення, та було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 420 211 100 000 000 63, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.03.2021 за ч. 2 ст. 364 КК України.
У свою чергу, слідчий суддя вважає обґрунтованими та такими, що повністю відповідають вимогам кримінального процесуального закону України, мотиви, які стали підставою для задоволення клопотання слідчого/прокурора та застосування такого обмежувального заходу як арешт майна. Жодних об`єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів доводи ухвали про накладення арешту на вищевказане майно, в судовому засіданні встановлено не було. Не було надано заявником і належних доказів, які б свідчили про те, що на даний час потреба в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту відпала.
Слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, слідчий суддя не знаходить достатніх підстав для задоволення клопотання адвоката Новобранець Тетяни Володимирівни, яка діє в інтересах Вишгородського районного комунального підприємства про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.11.2021 року (справа №761/137429/21, провадження №1-кс/761/20873/2021) в рамках кримінального провадження № 420 211 100 000 000 63, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.03.2021 за ч. 2 ст. 364.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 26, 174, 309, 532 КПК України, слідчий суддя:
УХВАЛИВ :
У задоволенні клопотання адвоката Новобранець Тетяни Володимирівни, яка діє в інтересах Вишгородського районного комунального підприємства про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.11.2021 року (справа №761/37429/21, провадження №1-кс/761/20873/2021) в рамках кримінального провадження №42021110000000063, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.03.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя А.В. Трубніков
Судове рішення № 101645802, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 01.12.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 761/41120/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: