Вирок № 101645494, 06.12.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 756/743/19

Провадження № 1-кп/758/494/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.12.2021 м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючої-судді Будзан Л.Д.

за участю :

секретаря судового засідання Корпач Ю.В.,

прокурора Гори А.М.,

захисника Медіна В.Г.,

обвинувачених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Подільського районного суду міста Києва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100050009318 від 19.11.2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Димер Вишгородського р-ну Київської області, українця, громадянина України, неодруженого, дітей не маючого, офіційно непрацевлаштованого, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

30.06.2005 Оболонським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

18.07.2007 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі. 23.07.2009 звільнений з Прилукської виправної колонії Чернігівської області умовно-достроково, невідбутий строк 2 роки;

14.12.2012 Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. 26.03.2015 звільнений з Березанської виправної колонії Київської області по відбуттю строку покарання;

29.10.2021 Подільським районним судом м. Києва ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст.185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, неодруженого, дітей не маючого, офіційно непрацевлаштованого, із середньою технічною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого:

21.09.2015 Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 263 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

29.03.2018 Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 , 18.11.2018 приблизно о 18 годині 30 хвилин, , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибув до магазину «АТБ», що за адресою: м. Київ, вул. Приозерна, 2, де у нього раптово виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, що належить ТОВ «АТБ-маркет».

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 таємно, шляхом вільного доступу, умисно, з корисливих мотивів, задля власного збагачення, впевнившись в тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, перебуваючи у торгівельному залі «АТБ», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Приозерна, 2, з торгівельного прилавку взяв черевики чоловічі (штрих-код 2999100145088, арт. GT 16876) - одна одиниця, вартістю 332,50 грн.( без урахування ПДВ).

В подальшому, перебуваючи в приміщенні магазину, зняв своє взуття, в якому прибув до даного магазину та взувши вищевказані черевики направився до виходу з магазину, маючи намір розпорядитись даними черевиками на власний розсуд. Виконавши всі дії, які ОСОБА_2 , вважав необхідними для таємного викрадення чужого майна (крадіжки), останній з вказаними черевиками, які він взув, вийшов за лінію каси магазину «АТБ», не розрахувавшись за них, та направився до виходу з нього, однак кримінальне правопорушення йому не вдалося закінчити з причин, що не залежали від його волі, так як на вулиці біля магазину ОСОБА_2 був зупинений працівником охорони «АТБ».

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , міг спричинити тов. «АТБ-маркет», код ЄДРПОУ 30487219, майнову шкоду на загальну суму 332,50 грн. (без урахування ПДВ).

Таким чином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

Крім того, ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що 26.11.2018 приблизно о 16 год. 00 хв., останній перебував за адресою: АДРЕСА_5 , разом із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У цей же час за вищевказаною адресою перебувала мешканка квартири АДРЕСА_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 достовірно знали.

У той же час, перебуваючи за вищевказаною адресою, у ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, діючи за попередньою змовою, бажаючи збагатитись за чужий рахунок, у той же день та час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 умисно та протиправно почали наносити удари кулаками рук ОСОБА_3 в область голови та грудної клітки спереду та позаду, спричинивши своїми неправомірними діями ОСОБА_3 тілесні ушкодження, а саме: синці - в проекції крила здухвинної кістки справа, на задній поверхні лівого плеча в середній та нижній третинах на зовнішній поверхні правого ліктьового суглобу; садна - в проекції носогубного трикутника справа, на зовнішній поверхні правого ліктьового суглобу, що відносяться до легких тілесних ушкоджень за критерієм тривалості здоров`я.

Після чого, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою, бажаючи збагатитись за чужий рахунок, відкрито заволоділи належною ОСОБА_3 жіночою сумкою «Sharm-and-Shape», сіро-коричневого кольору, вартістю 500 грн., та особистими речами, які не мають матеріальної цінності для потерпілої, зокрема паспортом гр. України на ім`я ОСОБА_3 , пенсійним посвідченням на ім`я ОСОБА_3 , карткою киянина на ім`я ОСОБА_3 , зв`язкою ключів на металевому кільці, медичною документацією на ім`я ОСОБА_3 , банківськими картками АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та АТ "Ощадбанк", гаманцем із грошовими коштами у сумі 100 грн., чим завдали ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матеріальної шкоди у сумі 600 грн.

Таким чином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразились у здійсненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, групою осіб, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

Крім того, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинувачується у тому, що 26.11.2018 приблизно о 16 год. 00 хв., останній перебував за адресою: АДРЕСА_5 , разом із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У цей же час за вищевказаною адресою перебувала мешканка квартири АДРЕСА_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та син останньої - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 достовірно знали.

У цей же час, перебуваючи за вищевказаною адресою, у ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, діючи за попередньою змовою, бажаючи збагатитись за чужий рахунок, у той же день та час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , почали наносити ОСОБА_4 удари в різні частини тіла, а саме приблизно два удари кулаком правої руки в область обличчя, та три удари ногами в область голови, при ставлячи вимогу невідкладно передати їм грошові кошти в сумі 400 грн.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 спричинили тілесні ушкодження, а саме: синці навколо очей, садна у ділянці чола та нижньої губи, що відносяться до легких тілесних ушкоджень за критерієм тривалості розладу здоров`я.

Після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою, бажаючи збагатитись за чужий рахунок, виконавши всі дії, які вважали необхідними для відкритого заволодіння чужим майном, у зв`язку із невиконанням ОСОБА_4 вимоги щодо передачі грошових коштів за їх відсутності, свій злочинний умисел не довели до кінця з причин, що не залежали від їх волі.

Таким чином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на повторне відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України.

ОСОБА_1 26.11.2018 приблизно о 16 год. 00 хв., перебував за адресою: АДРЕСА_5 , разом із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У цей же час за вищевказаною адресою перебувала мешканка квартири АДРЕСА_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 достовірно знали.

У цей же час, перебуваючи за вищевказаною адресою, у ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, діючи за попередньою змовою, бажаючи збагатитись за чужий рахунок, у той же день та час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 умисно протиправно почали наносити удари кулаками рук ОСОБА_3 в область голови та грудної клітки спереду та позаду, спричинивши своїми неправомірними діями ОСОБА_3 тілесні ушкодження, а саме: синці - в проекції крила здухвинної кістки справа, на задній поверхні лівого плеча в середній та нижній третинах, на зовнішній поверхні правого ліктьового суглобу, садна - в проекції носо-губного трикутника справа, на зовнішній поверхні правого ліктьового суглобу, що відносяться до легких тілесних ушкоджень за критерієм тривалості розладу здоров`я.

Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою, бажаючи збагатитись за чужий рахунок, відкрито заволоділи належною ОСОБА_3 жіночою сумкою «Sharm-and-Shape» сіро-коричневого кольору вартістю 500 грн., та особистими речами, які не мають матеріальної цінності, зокрема паспортом гр. України на ім`я ОСОБА_3 , пенсійним посвідченням на ім`я ОСОБА_3 , карткою киянина на ім`я ОСОБА_3 , зв`язкою ключів на металевому кільці, медичною документацією на ім`я ОСОБА_3 , банківськими картками АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та АТ «Ощадбанк», гаманцем із грошовими коштами у сумі 100 грн., чим завдали ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , майнової шкоди у сумі 600 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, та групою осіб, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачується у тому, що 26.11.2018 приблизно о 16 год. 00 хв., перебував за адресою: АДРЕСА_5 , разом із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У цей же час за вищевказаною адресою перебувала мешканка квартири АДРЕСА_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та син останньої - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 достовірно знали.

У цей же час, перебуваючи за вищевказаною адресою, у ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, діючи за попередньою змовою, бажаючи збагатитись за чужий рахунок, у той же день та час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою, бажаючи збагатитись за чужий рахунок, почали завдавати ОСОБА_4 удари в різні частини тіла, а саме приблизно два удари кулаком правої руки в область обличчя, та три удари ногами в область голови, при цьому ставлячи вимогу невідкладно передати їм грошові кошти в сумі 400 грн.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 спричинили тілесні ушкодження, а саме: синці навколо очей, садна у ділянці чола та нижньої губи, що відносяться до легких тілесних ушкоджень за критерієм тривалості розладу здоров`я.

Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою, бажаючи збагатитись за чужий рахунок, виконавши всі дії, які вважали необхідними для відкритого заволодіння чужого майна, у зв`язку з невиконанням ОСОБА_4 вимоги передачі грошових коштів за їх відсутності, свій злочинний умисел до кінця не довели з причин, які не залежали від їх волі.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , своїми умисними діями, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, які виразились у закінченому замаху на повторне відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 04.01.2019 приблизно о 17 год. 00 хв., перебував за адресою: м. Київ, вул. О. Архіпенко, 6-А, в приміщенні магазину «Сільпо». У цей же час за вищевказаною адресою перебувала ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у якої в руках була жіноча сумка чорного кольору з особистими речами, в результаті чого в цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна (грабіж), бажаючи збагатитись за чужий рахунок, у той же день та час, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. О. Архіпенко, 6-А, в приміщенні магазину «Сільпо», ОСОБА_1 , бажаючи збагатитись за чужий рахунок, повторно відкрито заволодів належною ОСОБА_6 жіночою сумкою чорного кольору із особистими речами, зокрема грошовими коштами в розмірі 1850 грн., мобільними телефонами марками «SamsungDuos» чорного кольору з ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартістю 300 грн., «Nomi» у корпусі чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , вартістю 400 грн.

Виконавши всі дії, які ОСОБА_1 вважав необхідними для повторного відкритого заволодіння чужого майна, останній попрямував із сумкою в руках до виходу із вищевказаного магазину, однак свій злочинний умисел до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, так як ОСОБА_6 почала голосно кричати про допомогу та ОСОБА_1 був затриманий працівниками охорони магазину «Сільпо».

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 міг спричинити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , майнову шкоду на загальну суму 2550 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на повторне відкрите викрадення чужого майна (грабіж), виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 186 КК України визнав повністю, розкаявся та розповів про обставини скоєних злочинів так, як зазначено в обвинувальному акті. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що в листопаді 2018 року разом з ОСОБА_1 пішли на квартиру до ОСОБА_7 , де він раніше проживав, щоб забрати свої речі та гроші в сумі 400 грн. Розпочався конфлікт, бійка, після чого вони забрали сумку ОСОБА_3 , в якій були речі, які зазначені в обвинувальному акті. Грошові кошти ОСОБА_4 йому не повернув. Крім цього, розповів, що в листопаді 2018 року в торгівельному залі АТБ побачив чоловічі кросівки, перевзувся в них, а своє взуття залишив залі. Після того як пройшов касову зону - був затриманий працівниками охорони магазину. Ззаначив, що шкодує про вчинене, зобов`язується подібного не вчиняти.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 , не оспорюючи час, місце, спосіб вчинених кримінальних правопорушень, вид і розмір шкоди, мотив і мету, форму вини за кримінальними правопорушенням, передбаченими ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 186 КК України, вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, запевнив, що зробив для себе належні висновки.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України визнав повністю, розкаявся та розповів про обставини скоєних злочинів так, як зазначено в обвинувальному акті. Зокрема, вказав, що в листопаді 2018 року разом з ОСОБА_2 пішли на квартиру до ОСОБА_7 , забрати речі ОСОБА_2 та гроші. На квартирі виник конфлікт, в процесі якого розпочалася бійка, вони з ОСОБА_2 забрали сумку ОСОБА_3 , в якій були речі, що заначені в обвинувальному акті. Коштів ОСОБА_4 . ОСОБА_2 так і не повернув. Крім цього, підтвердив що 04 січня 2019 року в приміщенні магазину Сільпо побачив потерпілу ОСОБА_6 , сумка якої лежала на візку. Схопив сумку та почав втікати, та оскільки потерпіла кричала, - його затримали працівники охорони. Вказав, що усвідомлює суспільно-протиправний характер своїх дій, шкодує про вчинене.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 , не оспорюючи час, місце, спосіб вчинених кримінальних правопорушень, вид і розмір шкоди, мотив і мету, форму вини за кримінальними правопорушенням, передбаченими ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України, вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, запевнив, що зробив для себе належні висновки.

Потерпілі та представник потерпілого в судове засідання не з`явились, подали до суду письмові заяви, згідно яких просили провести судовий розгляд без їх участі, також вказали, що обвинувачення підтримують в повному обсязі, цивільний позов заявляти наміру не мають, щодо покарання покладаються на розсуд суду.

З`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно з вимогами ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Суд, заслухавши обвинуваченого ОСОБА_2 та дослідивши всі наявні матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що вина останнього у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), коли особа виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, стосовно потерпілого ТОВ «АТБ-маркет», крім того, у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, групою осіб, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої ОСОБА_3 , а також у вчиненні закінченого замаху на повторне відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, стосовно потерпілого ОСОБА_4 , є доведеною поза розумним сумнівом.

Таким чином, суд вважає встановленим, що ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч .2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України.

Заслухавши обвинуваченого ОСОБА_1 , та дослідивши всі наявні матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що вина останнього у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, та групою осіб, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої ОСОБА_3 ; крім того, у вчиненні закінченого замаху на повторне відкрите викрадення чужого майна (грабіж), за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого ОСОБА_4 , виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, а також у вчиненні закінченого замаху на повторне відкрите викрадення чужого майна (грабіж), виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, стосовно потерпілої ОСОБА_6 , є доведеною поза розумним сумнівом.

Таким чином, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 186, ч .2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України.

Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Крім цього, у рішенні «Ізмайлов проти Росії» Європейський суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винних та обставини, що пом`якшують та обтяжують їх покарання.

Так, обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_2 , відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 , згідно вимог ст. 67 КК України, суд враховує вчинення злочину стосовно особи похилого віку.

Суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які, відповідно до вимог ст. 12 КК України, відносяться до кримінальних проступків, та тяжких злочинів, ступінь реалізації злочинного наміру, ставлення ОСОБА_2 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини.

Крім цього, суд бере до уваги дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, офіційно непрацевлаштований та утриманців не має.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі у межах санкції ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, та у виді позбавлення волі за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України.

При цьому, як роз`яснила Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 25.06.2018 (справі №511/37/16-к) правила призначення покарання, передбачені ч. 4 ст. 70 КК України, застосовуються в разі, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що особа винна ще й в іншому злочині, вчиненому нею до постановлення попереднього вироку. У такому випадку суд може при призначенні покарання за другим вироком як поглинути покарання за першим вироком, так і приєднати його повністю або частково, однак таким чином, щоб обраний захід примусу не перевищував максимального покарання, встановленого статтею (частиною статті), за якою особу засуджено, і водночас не був меншим строку покарання, визначеного за перший злочин. При цьому суд зобов`язаний в остаточне, призначене за сукупністю злочинів, покарання зарахувати покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що вироком Подільського районного суду міста Києва від 29.10.2021 року ОСОБА_2 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Таким чином, після постановлення вказаного вироку ОСОБА_2 визнається винуватим у вчиненні інших кримінальних правопорушень, вчинених ним до постановлення попереднього вироку, тому призначати покарання необхідно з урахуванням вимог ч. 4 ст. 70 КК України.

Крім того, відповідно до вимог ст. 72 КК України, ОСОБА_2 слід зарахувати частково відбуте покарання за попереднім вироком суду.

Запобіжний захід ОСОБА_2 в межах кримінального провадження №12018100050009318 від 19.11.2018 не обирався.

Стосовно призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Так, обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , згідно вимог ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів та вчинення злочину стосовно особи похилого віку.

Суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінальних правопорушень, які, відповідно до вимог ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, ступінь реалізації злочинного наміру, ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини.

Крім цього, суд бере до уваги дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше судимий, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, однак перебуває на обліку у лікаря-нарколога, офіційно непрацевлаштований та утриманців не має.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі у межах санкцій статей ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України, якими визначена кримінальна відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення.

Крім того, відповідно до вимог ст. 72 КК України, ОСОБА_1 слід зарахувати строк попереднього ув`язнення з моменту фактичного затримання в порядку ст. 208 КПК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Відтак, виходячи із принципів справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 65 КК України покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням є необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень та не становитиме особистий надмірний тягар для них.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Згідно з ст. 124 КПК України судові витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні слід стягнути пропорційно з обвинувачених на користь держави.

На підставі ч. 4 ст. 70, ст.72 КК України, та керуючись ст. 349, 368, 369-371 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч.2 ст.15 ч.1 ст.185, ч. 2 ст. 186, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;

- за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України, у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;

- за ч. 2 ст. 186 КК України, у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 7 (сім) місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 7 (сім) місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Подільського районного суду міста Києва від 29.10.2021 більш суворим покаранням за даним вироком, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 7 (сім) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_2 у строк відбування покарання частково відбуте покарання за вироком Подільського районного суду міста Києва від 29.10.2021.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту фактичного затримання в порядку приведення вироку у виконання.

Запобіжний захід ОСОБА_2 в межах кримінального провадження №12018100050009318 від 19.11.2018 не обирався.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України, у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;

- за ч. 2 ст. 186 КК України, у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 7 (сім) місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 7 (сім) місяців.

На підставі ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з моменту його фактичного затримання, а саме з 04.01.2019 по день набрання цим вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 04.01.2019.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Процесуальні витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні у розмірі 756,00 грн. стягнути пропорційно з обвинуваченого ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави із відповідним призначенням платежів.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- жіночу сумку із вмістом медичної карти на ім`я ОСОБА_3 , гаманця із банківськими картами та паспортом громадянина України на ім`я ОСОБА_3 , сім-картою ПрАТ «Київстар» НОМЕР_5 , блокнотом, які повернуті потерпілій ОСОБА_3 на відповідальне зберігання на підставі розписки, - після набрання вироком законної сили залишити у власності законного володільця ОСОБА_3 ;

- жіночу сумку чорного кольору із грошовими коштами в розмірі 1800 грн., мобільними телефонами марками «SamsungDuos» чорного кольору з ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартістю 300 грн., «Nomi» у корпусі чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , які повернуті потерпілій ОСОБА_6 на відповідальне зберігання на підставі розписки, - після набрання вироком законної сили залишити у власності законного володільця ОСОБА_6 ;

- CD-R диск білого кольору із відеозаписом з камер відеоспостереження магазину «Сільпо», - залишити при матеріалах кримінального провадження №12018100050009318 від 19.11.2018, протягом усього часу їх зберігання;

- CD-R диск наданий АТ КБ «ПриватБанк», - залишити при матеріалах кримінального провадження №12018100050009318 від 19.11.2018, протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Леся БУДЗАН