Ухвала суду № 101645188, 06.12.2021, Оболонський районний суд міста Києва

06.12.2021 Справа № 756/14696/21

Унікальний номер 756/14696/21

Номер провадження 2/756/6529/21

УХВАЛА

06 грудня 2021 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Шролик І.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Шролик І.С. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації в особі Посольства Російської Федерації в Україні, ОСОБА_2 , треті особи: Рада національної безпеки та оборони України, Служба безпеки України про відшкодування шкоди, завданої злочином,-

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2021 року до канцелярії суду позивачем ОСОБА_1 подано дві ідентичні заяви про відвід головуючого судді Шролик І.С. у справі за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації в особі Посольства Російської Федерації в Україні, ОСОБА_2 , треті особи: Рада національної безпеки та оборони України, Служба безпеки України про відшкодування шкоди, завданої злочином.

В обґрунтування поданої заяви позивач ОСОБА_3 зазначає, що з 17 вересня 2021 року на розгляді судді перебуває вищевказана позовна заява. В порушення встановлення процедури та процесуальних строків, що встановлені ст.ст. 185-187 ЦПК України, суддя не прийняв передбачених ЦПК рішень. Адже суддя мав або своєю ухвалою залишити позовну заяву без руху, або відмовити у відкритті провадження, або за відсутністю підстав для перелічених ухвал суду відкрити провадження у справі. Чим порушено норми прямої дії Конституції України, а саме ч. 1 ст. 19 та ст. 55, яка гарантує право позивача на судовий захист. Окрім того, вказує, що саме умисне ігнорування головуючим суддею факту збройної агресії РФ проти України, ігнорування процесуальних норм, які чітко встановлюють дії судді при прийнятті позовної заяви до розгляду, свідчать про зацікавленість судді у затягуванні справи, порушенні прав позивача на відшкодування завданої шкоди внаслідок збройної агресії РФ, фактично це є прямим потуранням РФ та її агенту ОСОБА_2 в їх злочинних діях проти позивача, проти всього українського народу та проти України, як держави.

Також в своїй заяві про відвід позивач зазначає, що в діях судді є ознаки не тільки дисциплінарного, але й кримінального правопорушення, а саме зловживання владаю та службовим становищем за ст. 364 КК України, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до Вищої ради правосуддя та ДБР.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України, розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву, матеріали подані в її обґрунтування, дослідивши матеріали справи приходжу до висновку про її необґрунтованість.

Підстави та обставини для відводу судді чітко визначені ст. 36 ЦПК України.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року у справі № 5-15п12).

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України, розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з матеріалів справи 23 вересня 2021 року на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути солідарно з Російської Федерації та ОСОБА_2 завдану моральну шкоду у розмірі 1099000,00 грн. та судові витрати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 вересня 2021 року визначеного головуючого - суддю Шролик І.С.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суддею зроблено запит до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) КП ГІОЦ «Реєстру територіальної громади м. Києва» щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року запропоновано Міністерству закордонних справ України звернутися із запитом до Посольства Російської Федерації України для з?ясування наявності згоди дипломатичного представництва Російської Федерації, як компетентного органу держави Російської Федерації на розгляд спору в судах України, цивільної справи 756/14696/21 (2/756/6529/21) за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації в особі Посольства Російської Федерації в Україні, ОСОБА_2 , треті особи: Рада національної безпеки та оборони України, Служба безпеки України про відшкодування шкоди, завданої злочином, яка перебуває у провадженні Оболонського районного суду м. Києва, за наслідком чого встановлюється, чи набуває відповідне посольство процесуального статусу відповідача у цивільному процесі.

29 вересня 2021 року судом направлено Міністерству закордонних справ України копію ухвали суду від 27 вересня 2021 року для виконання.

02 листопада 2021 року на адресу суду надійшов лист Міністерства закордонних справ України № 721/17-636-263 від 28 жовтня 2021 року, в якому зазначають станом на момент підготовки зазначеного листа відповіді від російської сторони не надходило. У випадку надходження такої позиції Міністерство інформуватиме додатково.

Як на підставу для відводу головуючого судді Шролик І.С. позивач посилається на те, що у нього є сумніви в її об`єктивності та неупередженості та порушення розумних строків розгляду справи.

Доводи заяви про відвід судді Шролик І.С. по своїй суті є незгодою заявника з прийнятим суддею процесуальним рішенням про витребування згоди дипломатичного представництва Російської Федерації, як держави Російської Федерації на розгляд спору в судах України, цивільної справи 756/14696/21 (2/756/6529/21) за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації в особі Посольства Російської Федерації в Україні, ОСОБА_2 , треті особи: Рада національної безпеки та оборони України, Служба безпеки України про відшкодування шкоди, завданої злочином, яка перебуває у провадженні Оболонського районного суду м. Києва, за наслідком чого встановлюється, чи набуває відповідне посольство процесуального статусу відповідача у цивільному процесі.

Суд вважає, що твердження заявника є голослівними, не підтверджені жодним доказом, не можуть викликати сумнівів у неупередженості судді, чи свідчити про певну особисту зацікавленість, прихильність, уподобання стосовно однієї із сторін у справі, тому заява про відвід головуючому у справі судді Шролик І.С. є необґрунтованою.

Посилання заявника щодо звернення до Вищої Ради правосуддя та ДБР України свідчить про намагання ОСОБА_3 здійснити тиск на суд задля отримання бажаного рішення по справі.

У відповідності до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, питання про відвід передається для вирішення в порядку ч. 3 ст. 40, ч.1 ст. 33 ЦПК України.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 36, 40 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Шролик І.С. у справі за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації в особі Посольства Російської Федерації в Україні, ОСОБА_2 , треті особи: Рада національної безпеки та оборони України, Служба безпеки України про відшкодування шкоди, завданої злочином.

Цивільну справу № 756/14696/21 (2/756/6529/21) за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації в особі Посольства Російської Федерації в Україні, ОСОБА_2 , треті особи: Рада національної безпеки та оборони України, Служба безпеки України про відшкодування шкоди, завданої злочином, передати до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ Оболонського районного суду м. Києва, для визначення складу суду та розгляду заяви про відвід головуючого судді Шролик І.С.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.С. Шролик