Рішення № 101645076, 23.11.2021, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/10251/21

Провадження № 2/756/5265/21

УКРАЇНА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року місто Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Ткач М.М.,

за участю секретаря судових засідань - Тагієва Р.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

УСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява представника ОСОБА_1 - адвоката Бублик А.В. до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 11.10.2020 року, приблизно о 17 годині, по вул. Володимирська, біля будинку 17 в с. Білогородка, Києво-Святошинського району, Київської області, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів - автомобіля «Chevrolet Lacetti» д.н.з. НОМЕР_1 (належить на праві приватної власності ОСОБА_1 ), під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «ВАЗ-2107» д.н.з. НОМЕР_2 , з причепом «Палич» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 . Співробітниками патрульної поліції, що прибули на місце ДТП, були складені адміністративні протоколи про адміністративне правопорушення відносно обох водіїв ( ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ). постановою від 26.10.2020 року Києво-Святошинським судом Київської області по справі №369/13167/20 провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Тією ж постановою суду ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та звільнено від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, суд обмежився усним зауваженням та на цій підставі провадження у справі закрив. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ-2107», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована відповідно до полісу №АО/1924387 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Товаристві з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія». За отриманням страхового відшкодування позивач звернувся до ТОВ «Міжнародна страхова компанія» та надав всі відповідні документи, який у свою чергу визначив розмір страхового відшкодування в сумі 12541,23 грн. на день звернення до суду ТДВ «Міжнародна страхова компанія» страхове відшкодування у вказаному розмірі позивачу не виплачено. За дорученням позивача ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» було проведено незалежне автотоварознавче дослідження пошкодженого транспортного засобу. Відповідно до Звіту №С21-7 від 08.02.2021 вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Chevrolet Lacetti» д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП, складає 25979,71 грн. водночас позивач заявляє вимоги до ОСОБА_2 в сумі 13438,48 грн., що становить різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), витрати на проведення автотоварознавчого в сумі 2500,00 грн. та моральну шкоду в сумі 20000,00 грн. Позивач також просить стягнути з ТДВ «Міжнародна страхова компанія» страхове відшкодування в сумі 12541,23 грн. Крім того, просить стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог у розмірі 3408,00 грн.

Ухвалою від 27.07.2021 року було відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою від 23.11.2021 року було закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в частині стягнення з ОСОБА_2 різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою в сумі 13438,48 грн., витрат на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 2500,00 грн., моральної шкоди в сумі 20000,00 грн.; судових витрат в пропорційному розмірі, у зв`язку з відмовою позивача від позову у вказаній частині.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення слухання справи або відзиву до суду не надходило.

У зв`язку з цим, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що власником транспортного засобу «Chevrolet Lacetti», д/н НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_1 (а.с.12).

11.10.2020 року о 17.00 годині водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Chevrolet Lacetti», д/н НОМЕР_1 , по вул. Володимирська, 17 в с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області, перед зміною напрямку руху, а саме: поворотом ліворуч, не переконався в безпечності здійснення маневру та скоїв зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2107», д/н НОМЕР_2 , з причепом «Палич», д/н НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснював обгін, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. В свою чергу, водій ОСОБА_2 , 11.10.2020 року о 17.00 годині керуючи автомобілем «ВАЗ 2107», д/н НОМЕР_2 , з причепом «Палич», д/н НОМЕР_3 , по вул. Володимирська, 17 в с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області, перед початком виконання маневру обгін, не переконався, що водій автомобіля «Chevrolet Lacetti», д/н НОМЕР_1 - ОСОБА_4 , який рухався попереду по тій самій смузі руху, не подав сигналу про намір повороту ліворуч, внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів, в результаті зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.10.2020 провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП було закрити на підстав п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Натомість цією постановою суду ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та звільнено від адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, на цій підставі провадження у справі було закрито.

Відповідно до ч. 6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Оскільки вказана вище постанова суду є чинною і має по цій справі преюдиційне значення, вказані обставини стосовно вини ОСОБА_2 у вказаному ДТП, відповідно до вказаної норми ч. 6 ст.82 ЦПК України, не підлягають повторному доведенню.

На момент ДТП, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована відповідно до полісу №АО/1924387 в Товаристві з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія».

Позивач звернувся до Товаристві з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 11.10.2020 та заявою про страхове відшкодування, надав всі необхідні документи для прийняття страховою компанією рішення та виплати страхового відшкодування.

Відповідно до листа ТДВ «Міжнародна страхова компанія» від 06.01.2021 вих.№79 адресованого позивачу, зазначається, що сума страхового відшкодування складає 12 541,23 грн. Одночасно, зазначається, що за відсутності обґрунтованих заперечень з визначення розміру страхового відшкодування направлених листом на адресу ТДВ «Міжнародна страхова компанія» розмір страхового відшкодування вважатиметься погодженим позивачем (а.с.32).

Згідно із листом ТДВ «Міжнародна страхова компанія» від 13.01.2021 вих.№136 адресованого позивачу, подію, яка відбувась 11.10.2020 року визнано страховим випадком і визначено страхове відшкодування у розмірі 12 541, 23 грн., що буде сплачене на зазначені позивачем реквізити (а.с.33).

Проте, страхове відшкодування в розмірі 12 541, 23 грн. не було виплачено.

Спір між сторонами виник з приводу не виплати ТДВ «Міжнародна страхова компанія» позивачу, як потерпілому від ДТП, страхового відшкодування в порядку ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки цивільно-правова відповідальність винної особи була застрахована у відповідача.

Статтею 1187 ЦК України передбачені підстави і порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, частиною першої цієї статті встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Частиною другої статті встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За загальним правилом обов`язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела.

Володілець джерела підвищеної небезпеки може бути звільнений судом від відповідальності у двох випадках: якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок дії непереборної сили або умислу потерпілого.

У першому випадку слід довести: наявність обставин непереборної сили; її надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов; причинний зв`язок між даною обставиною і завданою шкодою. У даному випадку ризик невідшкодування шкоди покладається на самого потерпілого.

Разом з тим метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до положень частини першої статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Отже законом встановлено порядок відшкодування шкоди у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

За положеннями статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно п. 34.1 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно з положенням п. 36.2 ст. 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Матеріалами справи доведений факт про прийняття ТДВ «Міжнародна страхова компанія» станом на 13.01.2021 рішення про виплату позивачу розміру страхового відшкодування в сумі 12 541,23 грн. Проте, відомості про проведення виплати страхового відшкодування позивачу матеріали справи не містять та відповідачем відповідних доказів не надано.

Суд вважає обґрунтованими та доведеними вимоги позивача про виплату страхового відшкодування в розмірі 12 541,23 грн.

З урахуванням вищевказаного, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з ТДВ «Міжнародна страхова компанія» на користь позивача 12 541,23 грн. суми страхового відшкодування.

У частині вимог про стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі.

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Судом встановлено, що 25.06.2021 між ОСОБА_1 та адвокатом Бублик А.В. укладено Договір №25/2021 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокат Бублик взяв на себе зобов`язання надати професійну правничу допомогу, зокрема, стосовно захисту прав клієнта та забезпечення його законних інтересів щодо відшкодування шкоди завданої клієнту внаслідок дорожньо- транспортної пригоди, що сталася 11.10.2020.

Згідно п. 3.1. Договору, сторони домовились, що ціна послуг адвоката за даним договором становить 2500 грн.

Згідно Акту №1 приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 08.07.2021 року про обсяг наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 25.06.2021, підписаного ОСОБА_1 та адвокатом Бублик А.В. , останнім виконано роботи, визначені Договором про надання правничої допомоги від 25.06.2021, щодо вчинення заходва досудового врегулювання та складання позовної заяви. Загальна вартість правової допомоги становить 2500,00 грн.

29.06.2021 на користь адвоката Бублик А.В. було здійснено оплату вартості надання правничої допомоги відповідно до договору від 25.06.2021 у розмірі 2500,00 грн., що підтверджується квитанцією від 29.06.2021 (а.с.37).

Надавши оцінку наданим позивачем доказам на підтвердження заявлених вимог в частині стягнення з відповідачів на його користь витрат на правничу допомогу, а також ураховуючи критерій складності справи, обсяг виконаних робіт, ціну позову, досвід адвоката (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №5630/10 від 17.03.2016), принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про достатність правових підстав для стягнення з ТДВ «Міжнародна страхова компанія» на користь позивача витрат на правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог, що становить 646,73 грн. (12541,23 грн. задоволені позовні вимоги х 2500,00 грн. заявлений розмір правової допомоги : 48479,71 грн. заявлені позовні вимоги).

Як зазначалося вище, ухвалою суду від 23.11.2021 було закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в частині стягнення з ОСОБА_2 різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою в сумі 13438,48 грн., витрат на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 2500,00 грн., моральної шкоди в сумі 20000,00 грн.; судових витрат в пропорційному розмірі, у зв`язку з відмовою позивача від позову у вказаній частині.

Відтак, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України та вважає, що з ТДВ «Міжнародна страхова компанія» на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судові збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 234,89 грн.

Керуючись статтями 12, 76 - 81, 89, 141, 263-265, 279, 280 - 282, 284, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» (адреса місцезнаходження: 61001, м. Харків, пр.-т. Гагаріна, 41/2, корпус 8, оф.1-12; код ЄДРПОУ 31236795) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) суму страхового відшкодування у розмірі 12541 (дванадцять тисяч п`ятсот сорок одна) гривня 23 копійки.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» (адреса місцезнаходження: 61001, м. Харків, пр.-т. Гагаріна, 41/2, корпус 8, оф.1-12; код ЄДРПОУ 31236795) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 234 (двісті тридцять чотири ) гривні 89 копійки, витрати на правову допомогу у сумі 646 (шістсот сорок шість) гривень 73 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторони у справі:

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );

Відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» (адреса місцезнаходження: 61001, м. Харків, пр.-т. Гагаріна, 41/2, корпус 8, оф.1-12; код ЄДРПОУ 31236795);

Відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Суддя М.М. Ткач