Ухвала суду № 101644637, 22.11.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/28206/21

Провадження № 1-кс/752/9486/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року І слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва Машкевич К.В., за участю секретаря Гненик К.П., прокурора Лісовець М.Ю., захисника Поповченка Т.І., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва у відкритому судовому засіданні, подане в рамках кримінального провадження №12021100010002886 від 20.11.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві Вікарчука О.В., погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва Лісовець М.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві Вікарчука О.В. про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021100010002886 від 20.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України. Клопотання погодив прокурор Голосіївської окружної прокуратури міста Києва Лісовець М.Ю.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими СВ Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві здійснюється розслідування кримінального провадження №12021100010002886, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 приблизно о 16 год. 50 хв., перебуваючи в приміщенні ТЦ «Метро Кеш енд Керрі Україна», що за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 1В, вирішив вчинити умисний корисливий злочин проти власності, а саме викрасти майно, що належить ТОВ «Метро Кеш енд Керрі Україна».

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, протиправно з корисливих мотивів, ОСОБА_1 , перебуваючи в даному приміщенні, звернув увагу на товар, який містився на полицях даного приміщення, доступ до якого був вільним, а саме метро шеф сир «Парміджано 250 г.» у кількості 3-х одиниць, вартістю 249 грн. 92 коп. за 1 одиницю, загальною вартістю 749 грн. 76.

В подальшому, перебуваючи в приміщенні ТЦ «Метро Кеш енд Керрі Україна», ОСОБА_1 , впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, помістив вищевказаний товар до власного одягу.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення вищевказаного товару, ОСОБА_1 з викраденим товаром направився до виходу з ТЦ «Метро Кеш енд Керрі Україна», після чого ОСОБА_1 з викраденим товаром вийшов за межі ТЦ «Метро Кеш енд Керрі Україна», та розпорядився викраденим товаром на власний розсуд.

Своїми протиправними діями ОСОБА_1 завдав ТОВ «Метро Кеш енд Керрі Україна» матеріальну шкоду на загальну суму 749 грн. 76 коп.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 приблизно о 17 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні ТЦ «Метро Кеш енд Керрі Україна», що за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 1В, вирішив, повторно вчинити умисний корисливий злочин проти власності, а саме вирішив викрасти майно, що належить ТОВ «Метро Кеш енд Керрі Україна».

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, протиправно з корисливих мотивів, ОСОБА_1 , перебуваючи в даному приміщенні, звернув увагу на товар який містився на полицях даного приміщення, доступ до якого був вільним, а саме метро шеф сир «Парміджано 250 г.», у кількості 3-х одиниць, вартістю 249 грн. 92 коп. за 1 одиницю, загальною вартістю 749 грн. 76.

В подальшому, перебуваючи в приміщенні ТЦ «Метро Кеш енд Керрі Україна», ОСОБА_1 , впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, помістив вищевказаний товар до власного одягу.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення вищевказаного товару, ОСОБА_1 з викраденим майном направився до виходу з ТЦ «Метро Кеш енд Керрі Україна». Однак виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме: пройшовши з викраденим майном повз торгівельні каси, останній не довів злочин до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки пройшовши лінію кас та вийшовши за межі магазину, був зупинений працівниками служби охорони даного торгівельного центру.

Своїми протиправними діями ОСОБА_1 намагався завдати ТОВ «Метро Кеш енд Керрі Україна» матеріальну шкоду на загальну суму 749 грн. 76 коп.

21.11.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

На обґрунтування необхідності застосування щодоОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий посилається на ризики, передбачені пунктами 1-3,5 частини 1 статті 177 КПК України.Зазначає, що інші, більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування; виключно застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити. Пояснив, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, є обґрунтованою; ризики, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, є доведеними.

Захисник підозрюваного проти задоволення клопотання заперечив, просив відмовити у задоволенні клопотання. Пояснив, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинах не підтверджена належними доказами; ризики, про які вказано стороною обвинувачення у клопотанні відсутні.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Встановлено, що слідчими СВ Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві здійснюється розслідування кримінального провадження №12021100010002886, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

21.11.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, які відповідно до статті 12 КК України відносяться до категорії нетяжких.

Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження встановлені ст. 132 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтована підозра», при оцінці цього питання слід звернутись до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього матеріали кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_1 міг вчинитизазначені вище злочини.

Підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_1 вчинив зазначені кримінальні правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах кримінального провадження, а саме: протокол огляду місця події, протоколи допиту, протокол огляду відео, інші матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дійОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 вищезазначених кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Згідно положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити дії, передбачені пунктами 1-3,5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України є обґрунтованим з таких підстав.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, які відповідно до статті 12 КК України відносяться до категорії нетяжких, за які законом передбачено покарання зокрема у вигляді позбавленням волі на строк до п`яти років. Вказана обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Зазначене узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Слідчий суддя, враховуючи тяжкість та характер злочинів у вчинені яких підозрюється ОСОБА_1 , обставини вчинення інкримінованих йому злочинах, особу підозрюваного, не виключає, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе здійснити дії з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Також прокурором доведено наявність підстав вважати, що ОСОБА_1 може вчинити дії, передбачені п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Такий ризик є обґрунтованим, оскільки органом досудового наразі не здійснені всі слідчі, процесуальні дій, які є необхідними для встановлення обставин кримінального провадження, тому ОСОБА_1 може вчинити дії, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою приховування чи знищення доказів, які можуть вказувати на його причетність до кримінальних правопорушень, та які мають доказове значення для досудового розслідування.

Прокурором також обґрунтовано наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

При оцінці зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права підозрюваного, обвинуваченого на одночасний та перехресний допит. Так, суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.

Отже, на даний час існує загроза того, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою надання ними органу досудового розслідування недостовірних показань щодо участі та ролі ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень або відмови від надання показань для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Оцінюючи наявність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує систематичність вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, а також відомості про те, що 30.09.2019 до Голосіївського районного суду м. Києва направлено обвинувальний акт складений відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України. За таких обставин, на переконання слідчого судді ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, є доведеним.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує такі обставини: підозрюваний офіційно не працевлаштований, не одружений, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей або непрацездатних осіб.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих злочинах та доведених стороною обвинувачення ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, на даному етапі кримінального провадження, застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу тримання під вартою прокурором доведено наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання чотирьом доведеним ризикам буде недостатнім, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть в повній мірі запобігти зазначеним вище ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

За таких обставин, оскільки прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання слідчого і наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Зважаючи на наведені норми законодавства, враховуючи: тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 ; вид і розмір покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим; сімейний стан та майновий стан підозрюваного, зокрема відомості про відсутність офіційного доходу, - слідчий суддя дійшов висновку, що застава в межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень та відомості про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що застава два розміра прожиткових мінімумів для працездатних осіб (4588,00 грн.) здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до норм абзацу другого ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням доведених ризиків, передбачених пунктами 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_1 слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання; утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

При визначенні строку застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного та строку, на який на підозрюваного будуть покладені зазначені вище обов`язки, в разі внесення застави, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень 21.11.2021; строк дії ухвали слідчого судді про застосування тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів; досудове розслідування відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Керуючись ст.ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 206, 309, 372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Чернігів, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме по 18.01.2022 року до 17 год. 20 хв. включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу, що становить два розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 4588,00 гривень (чотири тисячі п`ятсот вісімдесят вісім) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: отримувач - ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р UА128201720355259002001012089, призначення платежу - застава.

Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

1. Прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4. Утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;

5. Здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Голосіївську окружну прокуратуру м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали проголошено 29.11.2021 р. о 17.45 год.

Слідчий суддя: Машкевич К.В.