Рішення № 10164416, 14.06.2010, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 2-5299/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2010 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Дрішлюка А.І.,

при секретарі судового засідання Алманової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про стягнення виплат «Дітям війни», -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулась ОСОБА_1 з позовом до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі про стягнення виплат «Дітям війни», починаючи з січня 2006 року та по грудень 2009р. включно та перерахувати пенсію з 01.01.2010 року з урахуванням трудового стажу та 30 відсотків надбавки. Позивачка обґрунтувала свої вимоги тим, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй з 2006 року повинна була виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте, відповідними законами «Про державний бюджет» на 2007р. та 2008р. дія цієї норми була призупинена, але рішеннями Конституційного суду № 6-рп від 09.07.2007р. та № 10-рп від 22.05.2008р. такі обмеження в соціальному захисті визнавались неконституційними. Відповідач в добровільному порядку відмовився виплатити щомісячну соціальну допомогу в повному обсязі. На підставі цього позивачка звернулась до суду з позовом в якому просила визнати її право на отримання соціальної допомоги, визнати відмову виплатити соціальну допомогу безпідставною, зобовязати відповідача виплатити йому недосплачену щомісячну соціальну допомогу за період з січня 2006 р. по грудень 2009 р. в розмірі 2985 грн. 93 коп., зобовязати відповідача перерахувати пенсію з 01.01.2010 року з урахуванням трудового стажу та відповідних відсотків надбавки, та стягнути з відповідача судові витрати.

Позивачка підтримала позовну заяву, просила суд розглядати справу без її участі та надала згоду на заочний розгляд справи та прийняття по справі заочного рішення. Відповідач в судове засідання не зявилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином. Суд у звязку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди позивача ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» діти війни це ті, яким на 2 вересня 1945 р. не виповнилось 18 років. Як встановлено в судовому засіданні позивачка є особою, яка відноситься до категорії «Діти війни», так як вона народилася в 1934 р., отже на неї розповсюджується дія вказаного Закону. Згідно зі ст.6 вищевказаного закону, позивачка з 1 січня 2006 р. має право на щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Статтею 77 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 р., а також відповідно до ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 р.», а також у 2008 р. було призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Позивачка, вважаючи наявними рішення Конституційного суду № 6-рп від 09.07.2007 р., а також № 10-рп від 22.05.2008 р. про неконституційність зупинення дії ст. 6 вищевказаного закону про соціальні виплати, просила стягнути за 2007, 2008, 2009, 2010 р. р. невиплачені їй кошти. Також позивачка зазначила, що при розрахуванні заборгованості за 2008-2010 рік нею було враховано розмір соціальної допомоги у розмірі 20% мінімальної пенсії за віком, оскільки весь цей час позивачка фактично отримувала надбавку до пенсії у розмірі 10% мінімальної пенсії за віком.

Судом були прийняті доводи позивача про стягнення невиплаченої соціальної допомоги за 2007 рік починаючи з 09.07.2007 р. виходячи з наступного. Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень ст.ст. 29, 36, ч.2 ст.56, ч.2 ст.62, ч.1 ст.66, п.7, 9, 12-14, 23, 29, 30, 41, 43-46 ст.71, ст.ст.98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в тому числі положення п. 3, 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Так, хоча й зупинення виплат по ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2007 р.» було визнано неконституційним, проте рішення про це було винесено Конституційним судом України лише 9 липня 2007 р.

Відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, доплати по соціальній допомозі дітям війни поновлені з 09.07.2007 року.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 23 роки перед зверненням за одержанням пенсії. Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком.

Таким чином, спеціальним матеріальним законом встановлена особливість обчислення строків для вимог щодо сплати пенсійних виплат. Оскільки відповідач не здійснював нарахування, то відповідно, суд вважає, що донарахована сума надбавки до пенсії, яка по суті є частиною пенсії, не одержана своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, тобто може бути виплачена за минулий час без обмежень будь-яким строком.

28.12.2007 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» с 01.01.2008 року зупинені виплати, на які згідно із законами України мають право діти війни (п.41 розділу ІІ Закону). Разом з тим, суд вважає можливим стягнути на користь позивача невиплачену соціальну допомогу за цей рік, враховуючи наступне. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України окремих положень ст.65 розділу І, п.61, 62, 63, 66 розділу ІІ, п.3 розділу ІІІ Закону України «Про Державний Бюджет України на 2008 рік…» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України положень ст.67 розділу І, п.п.1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ цього ж Закону визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в тому числі положення п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів».

З врахуванням вищенаведеного соціальні доплати дітям війни поновлені з 22.05.2008 року. Відповідно до ч.3 ст.150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обовязковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Отже, з 22.05.2008 р. позивачка має право на перерахунок пенсії.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 р.» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 липня 406 грн., а з 1 жовтня 411 грн.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р.» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 квітня було встановлено 481 грн., з 1 липня 482 грн., а з 1 жовтня 498 грн. При цьому слід врахувати виплати, які були фактично здійснені відповідачем позивачу за відповідний період 2008 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

З огляду на наведені обставини, суд вважає необхідним захистити права та інтереси позивача шляхом зобовязання відповідача здійснити перерахунок доплат соціальної допомоги та стягнення відповідних грошових коштів за 2009-2010 ріки. Таким чином, позов підлягає задоволенню. Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. До судових витрат згідно зі ст. 79 ЦПК України відносяться судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема, витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Керуючись ст.ст.150,152 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, рішеннями Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року, ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст.ст. 1,3, 6, 10, 60, 88, 169, 203, 224-225 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про стягнення виплат «Дітям війни» задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 право на отримання щомісячної державної соціальної підтримки «Дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси (65007, м. Одеса, вул. Прохорівська, будинок 3/5, код 26302750) з ненарахування і несплаті ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 державної соціальної підтримки дітей війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі в м. Одесі (65007, м. Одеса, вул. Прохорівська, будинок 3/5, код 26302750) сплачувати у майбутньому на користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 на державну соціальну підтримку «Дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі в м. Одесі (65007, м. Одеса, вул. Прохорівська, будинок 3/5, код 26302750) на користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, грошові кошти (невиплачену щомісячну державну соціальну допомогу) загальною сумою 2 985 грн. 93 коп.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі в м. Одесі Одесі (65007, м. Одеса, вул. Прохорівська, будинок 3/5, код 26302750) на користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судові витрати у розмірі 171 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції.

Строк, протягом якого розглядалася заява про скасування заочного рішення, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ А.І.ДРІШЛЮК

Ў