Рішення № 101643989, 06.12.2021, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа №690/531/21

Провадження №2/690/251/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2021 року м.Ватутіне

Ватутінський міський суд Черкаської області

у складі: головуючого - судді Здоровила В.А.

за участю секретаря Мельник С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ватутінської міської ради Черкаської області, третя особа без самостійних вимог: Приватний нотаріус Звенигородського району нотаріального округу Черкаської області Побіянська Неллі Борисівна про продовження строку для прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 в позовній заяві просить суд визначити їй додатковий строк 2 (два ) місяці для подання нею заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебіг якого починається з моменту вступу рішення суду в законну силу, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Ватутіне, Черкаської області помер її дід ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкав до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті діда відкрилася спадщина, яка складається із квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира належала покійному дідові з 25.12.1998, про що є відмітка в будинковій книзі, зареєстрований він у квартирі був з 04.06.1991.

21.05.2019 її дід ОСОБА_2 залишив заповіт, посвідчений державним нотаріусом Ватутінської міської державної нотаріальної контори, згідно якого на випадок його смерті заповів їй ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 належну йому на праві особистої власності квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Про наявність заповіту їй відомо не було. На початку вересня місяця 2021 вона почала проживати у дідовій квартирі та перебираючи речі знайшла вказаний заповіт.

27.09.2021 вона звернулася до приватного нотаріуса Звенигородського району нотаріального округу Черкаської області Побіянської Н.Б. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , як його спадкоємець за заповітом. 02.10.2021 вона отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, де у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно після смерті ОСОБА_2 їй було відмовлено, так як у відповідності до змісту ст.1268, 1270 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, а для прийняття спадщини встановлений строк у шість місяців, який починається з часу її відкриття, тобто закінчився шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .. Таким чином, нею пропущений строк для прийняття спадщини, нотаріусом роз`яснено питання про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини в судовому порядку.

Відмову від спадщини вона не заявляла. Згідно ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. З огляду на вказане, оскільки вона є спадкоємицею за заповітом, її право на спадщину у розумінні Конвенції та практики ЄСПЛ слід розцінювати як право на «законне очікування» майна, яке входить до її складу, а тому вона просить визнати поважність пропуску нею строку прийняття спадщини, оскільки вказане зумовлено тим, що вона не знала про наявність заповіту.

Позивач в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просить справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, подала до суду клопотання про проведення судового засідання у її відсутності, Ватутінська міська рада Черкаської області повністю підтримує позовні вимоги, заперечень не має.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просить розгляд справи провести без її участі, при розгляді позову покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Ватутіне, Черкаської області помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією актового запису про смерть №243 від 12.11.2019 (а.с.42).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається із квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказана квартира належала покійному відповідно до свідоцтва на право власності на житло від 25.12.1998 (а.с.50) та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 06.11.2006 (а.с.49).

21.05.2019 ОСОБА_2 залишив заповіт, посвідчений державним нотаріусом Ватутінської міської державної нотаріальної контори (а.с.8), згідно якого на випадок його смерті заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 належну йому на праві особистої власності квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Про наявність заповіту позивачу відомо не було. На початку вересня місяця 2021 вона почала проживати у дідовій квартирі та перебираючи речі знайшла вказаний заповіт.

27.09.2021 позивач звернулася до приватного нотаріуса Звенигородського району нотаріального округу Черкаської області Побіянської Н.Б. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , як його спадкоємець за заповітом (а.с.23). 02.10.2021 отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с.33), де у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно після смерті ОСОБА_2 позивачу було відмовлено, так як у відповідності до змісту ст.1268, 1270 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, а для прийняття спадщини встановлений строк у шість місяців, який починається з часу її відкриття, тобто закінчився шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .. Таким чином, пропущений строк для прийняття спадщини, нотаріусом роз`яснено питання про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини в судовому порядку.

Відмову від спадщини позивач не заявляла. Згідно ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З огляду на вказане, оскільки позивач є спадкоємицею за заповітом, її право на спадщину у розумінні Конвенції та практики ЄСПЛ слід розцінювати як право на «законне очікування» майна, яке входить до її складу, а тому суд визнає поважність пропуску позивачем строку прийняття спадщини, оскільки вказане зумовлено тим, що вона не знала про наявність заповіту.

Положеннями ст. 1269, 1272 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Якщо спадкоємець протягом цього строку не подав таку заяву, то він вважається таким, що не прийняв спадщину. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Конвенція та практика Європейського суду з прав людини, при розгляді справ судами застосовується як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини численними рішеннями (у справах «Воловік проти України», «Копецький проти Словаччини», «Суханов та Ільченко проти України», «Беєлер проти Італії» та інших) сформувала позицію, що поняття «майно» та «власність», які міститься у ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції, є значно ширшим, ніж закріплено у ст. 41 Конституції України та чинному ЦК України, та мають автономне значення, яке не обмежується правом власності на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, певні інші права та інтереси, які становлять майно, можуть також розглядатись як «право на власність» та відповідно як «власність» для цілей цієї статті.

Крім іншого, до майна у розумінні Конвенції належать також визначені законом права відповідно до яких, заявник має право вимагати «законного очікування» фактичного користування правом.

Поняття «законні очікування» (legitimate expectations) слід розглядати як елементи верховенства права та «юридичної визначеності» (legal certainty). Таким чином, характеристика очікувань як легітимних поєднує у собі: 1) їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй субєктивного права, 2) їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.

Таким чином, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя.

Визначення додаткового строку для прийняття спадщини не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

А тому, суд вважає за необхідним визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Ватутінським МС УДМС України в Черкаській області 16.05.2014, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 додатковий строк 2 (два ) місяці для подання нею заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебіг якого починається з моменту вступу рішення суду в законну силу.

На підставі ст. 1270, 1272, 1276 ЦК України та керуючись ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Ватутінської міської ради Черкаської області, третя особа без самостійних вимог: Приватний нотаріус Звенигородського району нотаріального округу Черкаської області Побіянська Неллі Борисівна про продовження строку для прийняття спадщини - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Ватутінським МС УДМС України в Черкаській області 16 травня 2014 року, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 додатковий строк 2 (два ) місяці для подання нею заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебіг якого починається з моменту вступу рішення суду в законну силу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий В.А. Здоровило