Ухвала суду № 101642313, 06.12.2021, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/2185/20

Провадження 1кп/362/240/21

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

"06" грудня 2021 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участі секретаря Берковської Д.С.,

прокурора Лігоміни Я.А.,

захисника Герасько Л.Ю.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області судове засідання кримінального провадження № 12017110140002012 від 15.11.2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Тинна, Дунаєвського району, Хмельницької області, громадянки України, не одруженої, маючої на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працюючої директором ТОВ «АБК Інжиніринг», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимої,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч.3 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України,

в с т а н о в и в:

28.04.2020 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017110140002012 від 15.11.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч.3 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України.

Ухвалою суду від 07.05.2020 року вказане кримінальне провадження було призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 09.10.2020 року у вказаному провадженні було призначено судове засідання.

В судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_1 - адвокат Герасько Л.Ю. подала до суду клопотання, в якому просила звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності в частині вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366 та ч. 2 ст. 191 КК Україниу зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження №12017110140002012 від 15.11.2017 рокув цій частині закрити.

Обвинувачена ОСОБА_1 підтримала думку свого захисника, вказала, що вину в скоєному вона не визнає, але просила звільнити її від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366 та ч. 2 ст. 191 КК Україниу зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження №12017110140002012 від 15.11.2017 рокув цій частині закрити. Наслідки закриття провадження їй зрозумілі.

Представник потерпілого Семенков М.В. в судове засідання не з`явився подав до суду заяву з прохання слухати справ без його участі (а.с.164).

Прокурор в судовому засіданні щодо клопотання, поклався на діюче законодавство, також зазначив, що відомості щодо вчинення нового кримінального правопорушення обвинуваченої у них відсутні.

Заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши клопотання, обвинувальний акт, додані до нього додатки, матеріали кримінального провадження №12017110140002012 від 15.11.2017 року, суд дійшов до наступних висновків.

У відповідності до ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;

3) п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12017110140002012 від 15.11.2017 року ОСОБА_1 , обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366 та ч. 2 ст. 191 КК України, які згідно ч.2 ст. 12 КК України відносяться до злочинів невеликої тяжкості та середньої тяжкості

Відповідно до ст. 49 КК України, початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений.

У відповідності до вимог ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Суд має перевірити, чи дійсно строки давності спливли, чи особа не ухилялася від слідства та суду, чи не зупинявся перебіг строку давності, чи не переривався через вчинення нового злочину, чи правильно обчислені строки давності, чи дійсно настали передбачені ст. 49 КК України підстави.

Як вбачається із обвинувального акту, з дня вчинення інкримінованого ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК У країни,а саме в липні 2016 року діяння, минуло три роки в липні 2019 року, а у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, а саме 27 липня 2016 року, минуло п`ять років 27 липня 2021 року.

Відповідно до ч.1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.2 ст. 284 та ст. 288 КПК України кримінальне провадження закривається судом, у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного або обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Виходячи з системного аналізу зазначених вище норм кримінального та кримінального процесуального законодавства, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Аналогічна думка висловлена в постановах від 12.11.2019 року Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду в справі № 566/554/16-к та у справі №462/2762/14.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження. Суд, за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України, та за згодою обвинуваченого, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Тому з врахуванням викладеного, позиції сторін, які порушують засадничий принцип презумпції невинуватості (зокрема - висловлення позиції про винуватість особи після спливу строків давності, обґрунтування стороною обвинувачення своїх клопотань та інших процесуальних рішень) можуть трактуватися як передчасне висловлювання думки щодо винуватості особи у скоєному, після настання юридично значущої події спливу строків притягнення особи до кримінальної відповідальності.

За таких обставин подальший розгляд кримінального провадження № 12017110140002012 від 15.11.2017 року за обвинувальним актом за обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366 та ч. 2 ст. 191 КК України суд вважає неможливими через існування імперативної, визначеної законом, гарантії: спливу строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, що відповідно до вимог ст. 49 КК України є законодавчою підставою для закриття провадження та звільнення обвинуваченої ОСОБА_1 від відповідальності за ч.1 ст. 366 та ч. 2 ст. 191 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Крім того, зі змісту вищезазначених норм КПК України не вбачається, що при вирішенні питання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, необхідно враховувати позицію обвинуваченого щодо визнання чи невизнання ним вини у пред`явленому обвинуваченні, обов`язково в даному випадку з`ясовується лише згода або незгода обвинуваченого на звільнення його від кримінальної відповідальності з такої обставини, яка, до того ж, не є реабілітуючою.

Такий висновок узгоджується з позицією, висловленою в постанові Верховного Суду від 25 травня 2019 року у справі № 51-8555км18 (єдиний унікальний номер 287/359/14-к).

За таких обставин справи суд приходить до висновку про наявність правових підстав для звільнення обвинуваченої ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за пред`явленим їй обвинуваченням за ч.1 ст. 366 та ч. 2 ст. 191 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, та закриття кримінального провадження відносно неї у цій частині обвинувачення. В іншій частині заявленого обвинувачення ОСОБА_1 клопотання, враховуючи обсяги існуючого та висунутого проти неї обвинувачення суд приходить до наступних висновків.

Згідно обвинувального акта у кримінальному провадженні за №12017110140002012 від 15.11.2017 року ОСОБА_1 обвинувачується органами досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Згідно частин першої та другої статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.

Згідно частини 2 та 4 статті 338 КПК України дійшовши до переконання, що обвинувачення необхідно змінити, прокурор після виконання вимог статті 341 цього Кодексу складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення. Копії обвинувального акта надаються обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам, а також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Обвинувальний акт долучається до матеріалів кримінального провадження. Суд роз`яснює обвинуваченому, що він буде захищатися в судовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладає розгляд не менше ніж на сім днів для надання обвинуваченому, його захиснику можливості підготуватися до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням сторони захисту цей строк може бути скорочений або продовжений. Після закінчення цього строку судовий розгляд продовжується.

При вирішенні питань, пов`язаних із застосуванням кримінально-процесуального законодавства в цій частині суд виходить з наступного. В ході судового розгляду кримінального провадження за № 12017110140002012 від 15.11.2017 року в якому обвинуваченої є ОСОБА_1 у зв`язку з вирішенням її клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності за обвинуваченням в обсязі за ч.1 ст. 366 та ч. 2 ст. 191 КК України виникає питання реалізації стороною обвинувачення своїх процесуальних прав та обов`язків щодо підтримання державного обвинувачення за пред`явленим ОСОБА_1 обвинуваченням за ч. 3 ст. 191 КК України, від якого обвинувачена захищалася на стадії досудового розслідування. З огляду на імперативні приписи ч.4 ст. 338 КПК України суд має відкласти розгляд справи для виконання сторонами кримінального провадження вимог процесуального закону.

Отже, зміна прокурором обсягу пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення під час судового розгляду не пов`язана з такою зміною, яка передбачає збільшення обсягу обвинувачення чи зміни кримінально-правової кваліфікації, від яких обвинувачений не захищався, а потерпілий не здійснював підтримування обвинувачення на досудовому розслідуванні, тобто не відбувається погіршення процесуального становища потерпілого та обвинуваченого.

Водночас згідно з ч.3 ст. 338 КПК України якщо в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зміну обсягу обвинувачення, головуючий зобов`язаний роз`яснити потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі. Так, однією з основних засад кримінального провадження є закріплений у п.14 ч.1 ст.7 та ст. 21 КПК України доступ до правосуддя, що передбачає право на справедливий судовий розгляд і доступ до правосуддя кожному, зокрема і потерпілому, у кримінальному провадженні незалежно від форми обвинувачення (приватного чи публічного).

Суд виходить з того, що на кожній стадії мають бути роз`яснені права кожному учаснику провадження і надано можливість для їх реалізації. Слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, слідчий суддя, суд, виходячи із завдань кримінального провадження, встановлених у ст. 2 КПК України, повинні забезпечити швидке, повне і неупереджене досудове розслідування і судовий розгляд кримінального провадження.

Відповідно до частини 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Суд враховує, що в судовому засіданні виникли обставини лише щодо зміни обсягу висунутого обвинувачення відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні за №12017110140002012 від 15.11.2017 року за інкримінованою їй органами досудового розслідування кваліфікацією дій з ч. 2 ст. 191, ч.3 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України (з якої обсяг обвинувачення з кваліфікацією за ч. 2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України закрито зі звільненням обвинуваченої від відповідальності на підставі ст. 49 КК України) до обсягу обвинувачення та кваліфікації дій за ч.3 ст. 191 КК України.

Відповідно, ці обставини не зумовлюють виникнення у сторони обвинувачення обов`язку висунення обвинуваченої додаткового обвинувачення, що згідно вимог, встановлених статтями 276-278, 290-293 КПК України не потребує проведення розгляду справи заново, з підготовчого засідання. Проте на думку суду відповідно до п.15 ч.2 ст.36, ч.2 ст. 337, ч.1 ст. 338 КПК України, пунктів 1-2 частини першої статті 131-1 Конституції України такі обставини зумовлюють надання судом стороні обвинувачення можливостей для реалізації своїх процесуальних прав, зокрема щодо зміни обсягу обвинувачення, його підтримання у цій справі, відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України та положень пунктів 1-2 частини першої статті 131-1 Конституції України, відповідно до яких прокуратура здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді, здійснює організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження. Суд враховує, що безпідставне ненадання або необґрунтоване обмеження часу для вирішення питання щодо зміни прокурором обвинувачення в суді кримінально-процесуальним законодавством України визначено як істотне порушення його вимог (правова позиція, викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.07.2015 року по справі № 5-1706км15).

За таких обставин справи суд приходить до висновку про наявність правових підстав для звільнення обвинуваченої ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні за № 12017110140002012 від 15.11.2017 року за інкримінованою їй органами досудового розслідування обсягами обвинувачення та кваліфікацією дій за ч. 2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, на підставі ст. 49 КК України із закриттям кримінального провадження щодо неї у цій частині (обсязі) обвинувачення, та правових підстав для вирішення стороною обвинувачення питань зміни обсягу обвинувачення для подальшого розгляду кримінального провадження за ч.3 ст. 191 КК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 49 КК України, статтями 2, 21, 284, 288, 337, 338, 341, 372 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_1 - адвоката Герасько Л.Ю. про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строків давності і закриття кримінального провадження - задовольнити.

Звільнити на підставі пункту 1 частини 1 статті 49 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Тинна, Дунаєвського району, Хмельницької області, громадянки України, не одруженої, маючої на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працюючої директором ТОВ «АБК Інжиніринг», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимої, від кримінальної відповідальності в частині кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191 та ч.1 ст. 366 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №12017110140002012 від 15.11.2017 року щодо ОСОБА_1 , в частині кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191 та ч.1 ст. 366 КК України закрити у зв`язку із звільненням її в цій частині від кримінальної відповідальності.

Судовий розгляд кримінального провадження відкласти не менше ніж на сім днів, та продовжити після виконання прокурором вимог пункту 15 частини 2 статті 36, статей 337-338 КПК України, реалізації потерпілими свого права підтримувати обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі, відповідно до ч.3 ст. 338 КПК України, надавши прокурору та потерпілим для цього час, необхідний та достатній для виконання вимог закону.

Ухвала суду про закриття кримінального провадження лише в частині кримінальних правопорушень не підлягає апеляційному оскарженню.

Текст ухвали оголошено 06.12.2021 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко