Рішення № 101641357, 06.12.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

06 грудня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/6580/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Давиденка Вадима Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Давиденка Вадима Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому позивач, з урахуванням уточнення від 03.11.2021, просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не перерахунку та невиплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Головного управління служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 17 серпня 2021 року №20/73, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, основних і додаткових видів грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням вже виплачених сум;

зобов`язати відповідача здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Головного управління служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 17 серпня 2021 року №20/73, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, основних і додаткових видів грошового забезпечення, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із урахуванням вже виплачених сум, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, здійснивши виплату суми перерахунку однією сумою.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, розглянувши адвокатський запит від 10.08.2021 з доданою до нього заявою ОСОБА_1 , якою висловлено прохання скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області нову довідку про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2019, своїм листом від 18.08.2021 №78/3/20/Д-139/21/154 надіслала відповідь та зокрема зазначила, що довідка про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 згідно з постановою КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за відповідною (аналогічною) посадою надана до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області. Одночасно надано екземпляр вказаної довідки від 17 серпня 2021 року №20/73.

Представником ОСОБА_1 , з метою досудового врегулювання спору, адвокатським запитом від 07.09.2021 та заявою ОСОБА_1 , як додатком до зазначеного адвокатського запиту, до відповідача висловлено вимогу здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на підставі довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 17 серпня 2021 року №20/73 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, основних і додаткових видів грошового забезпечення, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням вже виплачених сум.

У відповідь, листом від 15.09.2021 №1200-0202-8/36829, відповідачем фактично відмовлено у проведенні перерахунку пенсії через відсутність підстав.

Позивач вважає таку бездіялність відповідача протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Ухвалою суду від 03.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від представника відповідача 16.11.2021 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на таке (а.с.87-91).

Позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України як отримувач пенсії, призначеної відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).

На адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області надійшла довідка Головного управління служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 17 серпня 2021 року №20/73 для перерахунку пенсії на ім`я ОСОБА_1 . У довідці зазначено, що дана довідка складена враховуючи постанову Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області було відмовлено позивачу в перерахунку пенсії.

На думку відповідача, відсутні підстави для вибіркового застосування висновків суду у справі № 826/3858/18. Нормативно-правових актів щодо визначення складових грошового забезпечення, за якими проводиться перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 не приймалось.

Таким чином, скасування з 05.03.2019 в судовому порядку пунктів 1, 2 Постанови №103 призвело до відсутності підстав для перерахунку пенсії.

Свою позицію відповідач обґрунтовує посиланням на постанову Верховного Суду від 13.03.2019 у зразковій справі № 240/6263/18.

Також, на думку відповідача, позивачем пропущено строк на звернення до суду. Тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

18.11.2021 від представника позивача надійщла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач наполягає на задоволенні позовних вимог (а.с.96-98).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсії за вислугу років (а.с.54-58).

Згідно з протоколом по пенсійній справі №1202008844, у зв`язку з перерахунком з 01.01.2018 пенсії позивачу на підставі довідки від 10.04.2018 №78/3/20-122, що не заперечує відповідач у своєму відзиві, розмір пенсії позивача з 01.01.2018 складає 7938,89 грн, який обраховано із 65% сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 7641,50 грн, оклад за військове звання - 1270,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 45% - 4010,18 грн, всього 12921,68 грн (а.с.92,93).

Головним уравлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях видано на ім`я позивача оновлено довідку від 17.08.2021 №20/73 про розмір грошового забезпечення з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" станом на 05.03.2019, який становить: посадовий оклад 7641,50 грн; оклад за військове звання (капітан) - 1270,00 грн; надбавка за вислугу років (45%) - 4010,18 грн; надбавка за особливості проходження служби (35%) 4522,59 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) 1146,23 грн, надбавка військовосл.підрозділів «А» (80%), премія (10%) - 764,15 грн, усього - 26483,85 грн (а.с.94).

Вищевказана довідка була скерована на адресу відповідача Головним уравлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (ас.37).

В вересні 2021 року представник позивача звертався до відповідача з адвокатськими запитами та проханням здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01.04.2021 на підставі оновленої довідки, яку було додано до вказаного запиту.

Листом від 15.09.2021 №1200-0202-8/36829 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для проведення перерахунку за новою довідкою, з посиланням на те, що умови проведення перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 були визначені пунктом 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними, зокрема пункти 1,2 Постанови №103. Інших нормативно-правових актів, що стосуються перерахунку пенсій, призначених за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Кабінетом Міністрів України до теперішнього часу не прийнято (а.с.21-29).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 9 Закону № 2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Так, пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 2, 3 Порядку № 45 визначено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

В свою чергу, пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 за № 103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон) до 1 березня 2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 за № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Із аналізу наведених вище положень слідує, що набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, якою змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, у розумінні частини другої статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є обставиною, що тягне за собою зміну розміру пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону. Водночас, з огляду на норми пунктів 1, 2 Постанови № 103 позивач набув право на підвищення пенсії.

В той же час, слід враховувати, що зміни, внесені Постановою № 103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.

Таким чином, саме з 05.03.2019 з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.

При цьому, алгоритм дій, які повинен вчинити, зокрема відповідач у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не змінився.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Отже, з набранням чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 (05.03.2019) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому саме у зв`язку з набранням законної сили вказаним рішенням суду позивач отримав право на перерахунок пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ.

Верховний Суд під час розгляду зразкової справи № 160/8324/19 (рішення від 17.12.2019) дійшов висновку про те, що "дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 є неправомірними, а тому відповідача належить зобов`язати скласти та подати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону № 2011-XII та з врахуванням положень постанови № 704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача".

Вказане рішення у зразковій справі № 160/8324/19 залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020.

Як слідує з матеріалів справи, Головним уравлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях видано на ім`я позивача оновлену довідку від 17.08.2021 №20/73 для перерахунку з 01.04.2019 розміру пенсії позивачу з зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. Вказану довідку було скеровано на адресу відповідача, а також зазначено інформацію щодо даних такої довідки в заяві, відповідно до якої представник позивача в інтересах позивача просив здійснити перерахунок пенсії.

Доводи відповідача про те, що представник позивача в інтересах позивача звернувся з заявою про перерахунок пенсії довільної форми, суд вважає незмістовними, оскільки зі змісту даної заяви вбачається прохання позивача щодо здійснення відповідачем перерахунку пенсії. Також, суд зазначає, що неналежна форма заяви не була підставою для відмови у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки.

Суд зазначає, що в межах спірних правовідносин йдеться про перерахунок раніше призначеної пенсії, тобто вид пенсії не змінюється, і позивач звернувся до відповідача з заявою довільного зразка, яка містить всі необхідні дані для здійснення такого перерахунку пенсії, як просив позивач.

Верховним Судом у постанові від 30.05.2018 у справі № 537/3480/17 зроблено висновок, що «зазначаючи про недотримання порядку звернення до Пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, суд апеляційної інстанції припустився формалізму, оскільки, по-перше, зі змісту заяви вбачається, що вона містить всю необхідну інформацію, що передбачена і заявою встановленого зразка, а, по-друге, з огляду на відповідь УПФ, неналежна форма заяви не була підставою для відмови».

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У зв`язку з тим, що перерахунок пенсії у межах спірних правовідносин проводиться на підставі довідки про правильний розмір грошового забезпечення позивача і така довідка була надана до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області установою, що її видала, а також позивачем, відповідач повинен був здійснити відповідний перерахунок.

Проте, відповідачем протиправно відмовлено позивачу в перерахунку пенсії з посиланням на те, що інших нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії Кабінетом Міністрів України не приймалось.

Водночас, посилання відповідача на те, що у нього відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії за новою довідкою, з огляду на те, що пункти 1, 2 Постанови № 103 втратили чинність з 05.03.2019, суд оцінює критично, адже факт визнання нечинними вказаних норм не позбавляє права позивача на перерахунок його пенсії, у зв`язку зі зміною (підвищенням) розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.

При цьому, суд зазначає, що правом самостійно визначати розміри грошового забезпечення позивача, що враховуються під час перерахунку пенсії, відповідач не наділений, оскільки саме Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях наділено виключними повноваженнями щодо визначення у довідках складових грошового забезпечення, що враховуються під час перерахунку пенсії.

Оскільки відповідачем виплачується пенсія позивачу виходячи з сум грошового забезпечення, які є меншими, ніж зазначені у довідці від 17.08.2021 №20/73, у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі вказаної довідки.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як свідчать матеріали справи, відповідач листом відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії на підставі нової довідки про грошове забезпечення позивача, що з урахуванням викладеного свідчить саме про протиправність дій відповідача.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги є обгрунтованими та належать до задоволення шляхом: визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу відповідно до довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях №20/73 від 17.08.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, що враховується для перерахунку пенсій, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійні забезпечення осіб, звільнених з військової служби, військовослужбовців та членів їх сімей" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01.04.2019; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях №20/73 від 17.08.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, що враховується для перерахунку пенсій, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійні забезпечення осіб, звільнених з військової служби, військовослужбовців та членів їх сімей" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01.04.2019.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги слід задовольнити частково.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення, своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи про нездійснення відповідачем перерахунку позивач дізнався з відповіді від 15.09.2021 №1200-0202-8/36829, з позовом до суду звернувся 01.11.2021, а тому шестимісячний строк на звернення до суду, передбачений ст.122 КАС України, позивачем не пропущено.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Що стосується заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положення статті 382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб`єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб.

За таких обставин відсутня необхідність застосування положень статті 382 КАС України.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (пункти перший, другий частини сьомої статті 139 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно висновку Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17 зазначено, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

До позовної заяви представником позивача додано договір, укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням «Прем`єр груп» про надання правової допомоги від 21.07.2021 № б/н та додаткову угоду від 21.07.2021 до нього (а.с.62-68).

З акта прийому наданої правової допомоги від 11.10.2021 № б/н до договору про надання правової допомоги від 21.07.2021 вбачається, що правова допомога згідно договору про надання правової допомоги від 21.07.2021 та додатку №1 від 21.07.2021 надана в належному обсязі, якісно та вчасно. Загальна вартість наданої допомоги згідно з п.4.1 Договору та п.2 Додатку №1 до нього становить 7000,00 грн (а.с.69).

На підтвердження оплати в сумі 7000,00 грн за надання правової допомоги відповідно до договору від 21.07.2021 № б/н та додаткової угоди від 21.07.2021 до нього, позивачем надано квитанцію АТ КБ «ПриватБанк» від 11.10.2021 код квитанції №9247-5392-3902-1270 (а.с.19).

Зазначена інформація в квитанції в сукупності з іншими документами щодо надання представником правової допомоги позивачу дає підстави стверджувати, що саме позивач є платником за послуги, надані адвокатом.

Згідно частин шостої, сьомої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто законодавець визначив, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що підтвердження та обгрунтування розміру витрат на правничу допомогу у відповідності до вимог діючого КАС України та доведення відображення фахівцем у галузі права та адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи підтверджується шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої Наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року №481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 року за №1686/24218. Таким чином, беручи до уваги викладене, Головне управління вважає, що відсутні законодавчо передбачені підстави для компенсації витрат позивача на правову допомогу. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 636/2485/16-а.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Частина п`ята статті 134 КАС України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що ця справа є справою незначної складності, а отже, розмір суми витрат на правничу допомогу не є співмірним зі складністю цією справи.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. При вирішенні питання щодо певних видів правничої допомоги адвоката враховується як пов`язаність їх з розглядом справи, обґрунтованість та розумність визначення у контексті обсягу заперечень, наданих протилежною стороною. Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх співмірність, розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи заперечення відповідача та те, що розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до 1000 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про присудження позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.

Питання щодо розподілу судового збору судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від його сплати.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги адвоката Давиденка Вадима Васильовича в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії відповідно до довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 17 серпня 2021 року №20/73 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, що враховується для перерахунку пенсій, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійні забезпечення осіб, звільнених з військової служби, військовослужбовців та членів їх сімей" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01.04.2019.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі нової довідки Головного управління служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 17 серпня 2021 року №20/73 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійні забезпечення осіб, звільнених з військової служби, військовослужбовців та членів їх сімей" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01.04.2019.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 1000,00 грн (одна тисяча гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.Є. Петросян