Рішення № 101638179, 22.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року Справа № 160/16586/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головне управління пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головне управління пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області викладене у формі листа №0400- 010303-8/47382 від 01 квітня 2021 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії від 27.04.2021р. 046850005706;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ - 21910427) зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп - НОМЕР_1 до стажу, що дає право на пенсію за віком, період роботи з 04 липня 1985 року по 23 березня 1996 року включно, із з 10.06.1996 по 27.06.1996 та із 03.07.1996 по 15.11.1996;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ - 21910427) з 23.03.2021 року призначити і виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп - НОМЕР_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Означені позовні вимоги вмотивовані безпідставною відмовою ПФУ стосовно не призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 23.03.2021 року.

27.10.2021 року від ГУ ПФУ в Житомирській області до суду надійшли пояснення відносно позовної заяви, в якому відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечує. В мотивування означеного відповідач-2 посилається на те, що відповідно до матеріалів відмовної електронної пенсійної справи позивача, його стаж склав 26 років 4 місяці 6 днів. За наявними документами неможливо зарахувати до стажу позивача:

- з 11.07.1985 по 14.01.1991- не читається печатка підприємства;

- з 16.12.1995 по 23.03.1996 - не читається печатка підприємства;

- з 10.06.1996 по 27.06.1996 - відсутній код організації на печатці;

- з 03.07.1996 по 15.11.1996 - відсутній код організації на печатці.

Згідно ч. 1 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону 1058-IV затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, для підтвердження страхового стажу до 01.01.2004 подаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, а за період роботи починаючи з 01.01.2004 - за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості па видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п. 3 Порядку). Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1994 року №276 затверджено Положення про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності (далі - Положення № 276), яким вперше встановлено вимогу щодо зазначення номеру, що присвоюється суб`єкту господарювання під час його державної реєстрації.

Так, відповідно до абз. 3 пункту 11 Положення № 276 на печатках і штампах повинен зазначатися номер свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності. У зв`язку з прийняттям вказаного Положення, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 липня 1994 року № 379 внесені зміни до Інструкції № 643. Зокрема, п. 4.2 вказаної інстанції доповнено новим абзацом, який передбачав, що на печатках і штампах суб`єктів підприємницької діяльності повинен зазначатися номер свідоцтва про державну реєстрацію. Враховуючи те, що у позивача відсутній необхідний страховий стаж згідно ст. 26 Закону № 1058 - IV то дії Головного управління є правомірними та вмотивованими, а позов є необґрунтованим, тому підлягає залишенню без задоволення.

10.11.2021 року від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач-1 зазначив, що розглянувши заяву та надані документи, відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при розрахунку стажу Позивача до страхового стажу не зарахував наступні періоди роботи:

- з 04.07.1985 по 23.03.1996, оскільки в трудовій книжці на звільненні відсутній код печатки, а в архівній довідці від 06.07.2020 № Ч 283/1 за цей період роботи позивач значиться по батькові « ОСОБА_1 », тоді як у паспорті « ОСОБА_1 »;

- з 10.06.1996 по 27.06.1996 та з 03.07.1996 по 15.11.1996, оскільки відсутній код на печатці.

Загальний страховий стаж позивача на дату звернення (23.03.2021) склав 18 років 3 місяці 5 днів, які є недостатніми при необхідних 27 років.

У зв`язку із чим, 01.04.2021 відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області прийнято рішення у формі листа про відмову в призначенні пенсії за№ 0400-010303-8/47382.

У подальшому 21.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через відділ обслуговування громадян № 26 (сервісний центр) управління обслуговування громадян з новою заявою та доданими до неї документами на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

Відповідач-1 також зазначає, що постановою Пенсійного Фонду України № 25-1 від 16.12.2020 внесено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 22-1, якою передбачено застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій. Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - відділ призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, який уповноважений розглянути подану заяву ОСОБА_1

ГУ ПФУ в Дніпропетровській області звернуло увагу на те, що відповідно до пункту 4.10 Порядку, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії. Переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Розглянувши заяву та додані до неї документи, 27.04.2021 відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за № 046850005706 у зв`язку з тим, що у позивача на дату звернення (21.04.2021) відсутній необхідний страховий стаж. В означеному рішенні даним територіальним органом Пенсійного фонду України розраховано страховий стаж позивача, який склав 26 років 4 місяці 6 днів.

Водночас за наданими документами до страхового стажу відповідач-2 не зарахував наступні періоди трудової діяльності: з 11.07.1985 по 14.01.1991, з 16.12.1995 по 23.03.1996, оскільки нечитабельна печатка; з 10.06.1996 по 27.06.1996, з 03.07.1996 по 15.11.1996 - відсутній код організації на печатки.

На думку ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, для зарахування даних періодів, відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області рекомендовано позивачу надати уточнюючу довідку, видану на підставі первинних документів.

Відтак, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області діє в межах повноважень, згідно діючого законодавства.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2021 року, зазначена вище справа була розподілена та 16.09.2021 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом установлено, та матеріалами справи підтверджено, так як йдеться мова у поданій до суду позовній заяві, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Бердянську Запорізької області.

Згідно зі свідоцтвом про народження при народженні позивач був зареєстрований як ОСОБА_1 .

Також у позові позивач зазначає, що під час проживання у місті Бердянську, досягнувши 16-ти річного віку, у 1976 році позивач отримав паспорт громадянина СРСР, в якому було зазначено його прізвище, ім`я по батькові російською мовою « ОСОБА_1 », українською мовою - « ОСОБА_1 ». Той факт, що позивач у 1976 році мав паспорт громадянина СРСР із прізвищем ОСОБА_1 , окрім документів, долучених ним до позову, підтверджується заявою на видачу паспорта громадянина СРСР, яка зберігається у Бердянському міському відділі ГУ ДМС України у Запорізькій області за адресою: вул. Свободи, 52, м. Бердянськ, Запорізької області.

У свідоцтві про шлюб дані позивача зазначені як - ОСОБА_1 , а у свідоцтві про народження доньки - ОСОБА_1 .

З вересня 1976 року та по березень 1996 року позивач мешкав, навчався та працював у місті Мелітополь Запорізької області.

Відповідно до записів, які, містяться у трудовій книжці позивача від 09.08.1979 серії НОМЕР_2 :

- з 01.09.1976 по 17.07.1979 року позивач навчався у середньому професійно-технічному училищі №18 в м. Мелітополь Запорізької області, що підтверджується дипломом НОМЕР_3 , який видано йому 17.07.1979 року, який разом із Випискою підсумкових оцінок долучено до позову. В дипломі та Виписці зазначено прізвище, ім`я по батькові позивача як російською мовою « ОСОБА_1 ».

Після закінчення навчання позивач був прийнятий на роботу слюсарем по ремонту автомашин третього розряду в Мелітопольське автопідприємство 07065, де працював до призову на військову службу.

Також, з 19.10.1979 року по 10.11.1981 року позивач проходив військову службу, що підтверджується записами в трудовій книжці та довідкою, виданою останньому Мелітопольським об`єднаним міським військовим комісаріатом від 03.09.2019р.

З 21.12.1981 року по 03.07.1985 року позивач працював в Мелітопольському локомотивному депо Придніпровської залізниці.

З 11.07.1985 року по 23.03.1996 року позивач працював слюсарем та наладчиком литтєвих машин на Мелітопольському заводі «Битмаш», яке в період із 1985 по 1997 роки неодноразово змінювало свою назву.

Наведене підтверджується також трудовою книжкою, архівними довідками від 06.07.2020р. за вих. №№4-283, Ч №283/1, Ч №283/2 , Ч №283/3, Ч №283/4, які долучені позивачем до позову.

Право на пенсію позивач здобув із 03.05.2020 року, тому звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення йому пенсії за віком та надав усі документи, які підтверджують право на призначення йому пенсії за віком.

Листом від 30.07.2020р. №0400-0324-8/62274 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило позивачу про те, що йому відмовлено в призначенні пенсії за віком, оскільки, на думку відповідача, мій страховий стаж становить 18 років 11 місяців 19 днів, тоді як згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 27 років.

Із цього ж листа позивачу стало відомо, що відповідач-1 не прийняв до уваги архівні довідки від 06.07.2020р. Ч №283/1, Ч №283/2, Ч №283/3, Ч №283/4, пославшись на те що, його по батькові не співпадає з паспортними даними.

Згідно вищеозначених архівних довідок у наказах з особового складу за 1985, 1986, 1988, 1996 роки значиться російською мовою ОСОБА_1 (так в документах), за 1985 рік - ОСОБА_1 .

Як убачається із матеріалів справи, рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.12.2020 року у справі № 191/2740/20 (провадження № 2-о/191/71/20) заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів задоволено. Встановлено факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючих документів, а саме: диплому серії НОМЕР_3 разом із Випискою підсумкових оцінок успішності від 17 липня 1979 року реєстраційний №756, які видані ОСОБА_1 (російською мовою) та трудової книжки серії НОМЕР_2 , заповненої 09 серпня 1979 року на ім`я ОСОБА_1 (російською мовою).

Означене судове рішення суду набрало законної сили 22 січня 2021 року.

У подальшому, 23 березня 2021 року позивач повторно звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення йому пенсії, що підтверджено копією розписки від 23.03.2021р.

Листом №0400-010303-8/47382 від 01 квітня 2021 року відповідач-1: повідомив, що позивачу відмовлено в призначенні пенсії, пославшись на те, що його загальний страховий стаж складає 18 років 3 місяці 5 днів при необхідних 27 роках, до загального стажу не зарахований період роботи з 04.07.1985 по 23.03.1996, оскільки в трудовій книжці при звільненні відсутній код на печатці, а в архівній довідці від 06.07.2020 року №4-283/1 за цей період роботи моє по батькові « ОСОБА_1 », тоді як у паспорті позивач « ОСОБА_1 ». Періоди роботи з 10.06.1996 по 27.06.1996 та з 03.07.1996 по 15.11.1996 не враховано, оскільки відсутній код на печатці.

21 квітня 2021 року позивач втретє звернувся до відповідача-1 із заявою про призначення йому пенсії за віком, що підтверджено копією розписки, та копією та копією відмовної пенсійної справи №046850005706 ГУ ПФУ у Житомирській області.

Рішенням від 27.04.2021р. № 04685000706 ГУ ПФУ у Житомирській області відмовило позивачу в призначенні пенсії.

Так, у даному рішенні відповідач-2 зазначив про те, що пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить 60 років. Вік заявника 60 років. Необхідний страховий стаж згідно з статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить 28 років. Страховий стаж особи 26 р. 4 м. 6 д.

За доданими документами до страхового стажу не зараховано: період з 11.07.1985 по 14.01.1991, з 16.12.1995 по 23.03.1996 оскільки нечитабельна печатка, період з 10.06.1996 по 27.06.1996, з 03.07.1996 по 15.11.1996 - відсутній код організації на печатці.

Для зарахування даних періодів необхідно надати уточнюючу довідку про періоди роботи, видану підприємством на якому Ви працювали на підставі первинних документів за час виконання роботи.

Не працює з 01.02.2018.

Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату 04.05.2023.

Вважаючи, що висновки відповідача-1, викладені ним у листі №0400-010303-8/47382 від 01 квітня 2021 року та відповідача-2 у рішенні від 27.04.2021р. 04685000706 не відповідають положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач звернувся до суду із даною позовною заявою задля захисту своїх прав та інтересів.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначається Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058).

В силу пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються, у тому числі, пенсія за віком (пункт 1 частини першої статті 9 Закону №1058).

Статтею 26 Закону № 1058 визначені умови призначення пенсії за віком.

Згідно з частиною першою статті 26 Закон № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, серед іншого:

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Згідно із частиною першою статті 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Тобто, Законом №1058 передбачено, що як для призначення, так і для перерахунку пенсії особа повинна звернутися із відповідною заявою та необхідними документами особисто або через представника до територіального органу Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

В силу пункту 1.7 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, «письмово повідомляє заявника» про те, які документи «необхідно подати» додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абзац третій пункту 1.7 розділу І Порядку).

Пунктом 3.3. розділу ІІІ Порядку № 22-1 визначено, що саме «орган, що призначає пенсію», надає роз`яснення особам з питань призначення та виплати пенсій.

Пункт 4.7. розділу ІV Порядку № 22-1 також визначає, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Натомість, відповідач проігнорував вище зазначені нормативно визначені вимоги для належного прийняття та розгляду документів щодо призначення пенсії позивачу.

З урахуванням положень пункту 4.7. розділу ІV Порядку № 22-1 саме відповідач як орган, що призначає пенсію, повинен спочатку всебічно, повно і об`єктивно розглянути усі подані документи, на підставі пункту 3.3. розділу ІІІ вказаного Порядку надати необхідні роз`яснення, і лише після цього вирішувати питання про наявність чи відсутність права особи на одержання пенсії.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Згідно з пунктом 23 Порядку № 637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів (пункт 24 Порядку № 637).

Матеріалами справи встановлено, що відповідачами необґрунтовано не зараховано до страхового стажу періоди роботи, внесені до трудової книжки від 09.08.1979 серії НОМЕР_2 , оскільки не читається печатка підприємства та відсутній код організації на печатці.

Наявні записи в трудовій книжці позивача не суперечать та не порушують положення розділу 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 № 58, оскільки записи у трудовій книжці виконані акуратно і завірені печаткою записи про звільнення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Вказану позицію підтримує Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 по справі №677/277/17 (провадження № К/9901/1298/17).

Право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточність записів не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Крім того, вказані записи між собою пов`язані хронологічно, відсутні ознаки підчисток та підробок, у зв`язку із чим, відсутність печатки підприємства не може бути підставою для відмови у зарахуванні вищезазначеного періоду роботи до стажу.

Наведене в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2018 № 687/975/17.

З практики Європейського суду з прав людини слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Таким чином, суд вважає, що є всі підстави для зарахування до страхового стажу періоду з 11.07.1985 року по 23.03.1996 року включно, з 10.06.1996 року по 27.06.1996 року та з 03.07.1996 року по 15.11.1996 року.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до записів трудової книжки позивача від 09.08.1979 серії НОМЕР_2 останній з 21.12.1981 року по 03.07.1985 року працював в Мелітопольському локомотивному депо Придніпровської залізниці, та з 11.07.1985 року по 23.03.1996 року позивач працював слюсарем та наладчиком литтєвих машин на Мелітопольському заводі «Битмаш», яке в період із 1985 по 1997 роки неодноразово змінювало свою назву.

А тому саме період з 11.07.1985 року слід зараховувати до страхового стажу, оскільки 03.07.1985 року позивач був звільнений, та 11.07.1985 року був прийнятий на посаду слюсаря та наладчика литтєвих машин на Мелітопольському заводі «Битмаш», а не з 04.07.2021 року, як того просить позивач, так як зазначив відповідач-1 у листі №0400- 010303-8/47382 від 01 квітня 2021 року.

Як наслідок, в наявності є підстави для скасування судом рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області викладене у формі листа №0400- 010303-8/47382 від 01 квітня 2021 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії від 27.04.2021р. 046850005706.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

-визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

-визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

-визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

-інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку відповідач має виключну компетенцію щодо призначення позивачу пенсії.

Суд зазначає, що відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії була обґрунтована відсутністю необхідного стажу. Зобов`язавши відповідача врахувати періоди роботи позивача до стажу, суд не може зобов`язати призначити пенсію, оскільки саме на пенсійний орган покладено обов`язок обрахування стажу роботи особи та встановлення всіх необхідних умов для призначення пенсії. Тому відповідачу слід повторно розглянути заяву від 23.03.2021 року ОСОБА_1 про призначення пенсії ОСОБА_1 за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню.

Щодо позиції відповідача-1 стосовно того, що засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - відділ призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, який як уповноважений розглянув подану заяву ОСОБА_1 , суд зазначає таке.

Пунктом 2-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 визначено, що особам, які на день набрання чинності Законом України №Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Згідно частини першої статті 44 Закону № 1058 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Таким чином, нормами ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 44 Закону № 1058 прямо визначено, що звернення за призначенням пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду.

Пунктом 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280 (далі також Положення № 280), передбачено, що Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу територіальних органів, серед іншого, щодо: здійснення контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі страхові внески) та інших платежів, за достовірністю документів, поданих для призначення пенсії, та відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, «призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій», щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством.

Згідно пункту 7 Положення № 280 Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку «територіальні органи».

Відповідно до пункту 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 р. за № 40/26485 (далі також Положення № 28-2) Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі Фонд).

Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями (далі управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.

Згідно пункту 4 Положення № 28-2 Головне управління, утворене шляхом злиття головного управління Фонду та управління Фонду, головне управління Фонду, до якого приєднані управління Фонду, також забезпечують виконання завдань, передбачених пунктом 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486 (далі - Положення).

Підпунктом 7 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, серед іншого, визначено, що Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2017 року № 821 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України", вирішено реорганізувати деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом приєднання до окремих органів Пенсійного фонду України за переліком, згідно з додатком 2.

Згідно з додатком 2 вказаної постанови, Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, Васильківське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Дніпровське приміське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Кам`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Криворізьке південне об`єднане управління Пенсійного фонду України, Криворізьке північне об`єднане управління Пенсійного фонду України, Криворізьке центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України, Нікопольське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Новомосковське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Павлоградське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Першотравенське об`єднане управління Пенсійного фонду України, П`ятихатське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Царичанське об`єднане управління Пенсійного фонду України реорганізовані шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Отже, аналіз наведеної постанови свідчить, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2017 року № 821 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" внаслідок реорганізації територіальних органів Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, Лівобережного об`єднананого управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, Васильківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, Дніпровського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, Кам`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, Криворізького південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України, Криворізького північного об`єднаного управління Пенсійного фонду України, Криворізького центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України, Нікопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, Новомосковського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, Павлоградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, Першотравенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, П`ятихатського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, Царичанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області покладені функції з призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства.

Згідно відомостей офіційного сайту, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області має такі структурні підрозділи:

1) Відділ обслуговування громадян № 1 (сервісний центр), місце розташування - 49033, м. Дніпро, пр-т Богдана Хмельницького, буд. 116а;

2) Відділ обслуговування громадян № 2 (сервісний центр), місце розташування - 49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 17;

3) Відділ обслуговування громадян № 3 (сервісний центр), місце розташування - 49102, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 22А;

4) Відділ обслуговування громадян № 4 (сервісний центр) місце розташування - 49008, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, буд. 106, блок 1, 2, 3;

5) Відділ обслуговування громадян № 5 (сервісний центр) місце розташування - 49022, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, буд. 22-А;

6) Відділ обслуговування громадян № 6 (сервісний центр), місце розташування - 52005, смт Слобожанське, вул. Теплична, буд. 31 як 52400, смт. Солоне, вул. Строменка, буд. 5-а;

7) Відділ обслуговування громадян № 7 (сервісний центр), місце розташування - 51000, смт Царичанка, вул. Театральна, буд. 17 та як 51800, смт Петриківка, вул. Гончара, буд. 3-а;

8) Відділ обслуговування громадян № 8 (сервісний центр), місце розташування - 51925, м. Кам`янське, вул. Інститутська, буд. 4 та як - 52300, смт Кринички, вул. Виконкомівська, буд. 17;

9) Відділ обслуговування громадян № 9 (сервісний центр), місце розташування - 51939, м. Кам`янське, бул. Героїв, буд. 8, приміщення № 39;

10) Відділ обслуговування громадян № 10 (сервісний центр), місце розташування - 51700, м. Вільногірськ, вул. ім. Ю. М. Устенка, буд. 14 та як 51600, м. Верхньодніпровськ, пл. О. Поля, буд. 2;

11) Відділ обслуговування громадян № 11 (сервісний центр), місце розташування - 52100, м. П`ятихатки, вул. Пушкіна, буд. 107 та як 52210, м. Жовті Води, вул. Паркова, буд. 8;

12) Відділ обслуговування громадян № 12 (сервісний центр), місце розташування - 50086, м. Кривий Ріг, вул. Ярослава Мудрого, буд. 85а та як 53100, смт Софіївка, вул. Меліоративна, буд. 3;

13) Відділ обслуговування громадян № 13 (сервісний центр), місце розташування - 50026, м. Кривий Ріг, пр. Південний, буд. 1 та як 53700, смт Широке, вул. Соборна, буд. 131;

14) Відділ обслуговування громадян № 14 (сервісний центр), місце розташування - 50065, м. Кривий Ріг, вул. Степана Тільги, буд. 20;

15) Відділ обслуговування громадян № 15 (сервісний центр), місце розташування - 53802, м. Апостолове, вул. О. Вишні, буд. 1;

16) Відділ обслуговування громадян № 16 (сервісний центр) - 50096, м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна, буд. 37в;

17) Відділ обслуговування громадян № 17 (сервісний центр), місце розташування - 50083, м. Кривий Ріг, вул. Ухтомського, буд. 23;

18) Відділ обслуговування громадян № 18 (сервісний центр), місце розташування - 50042, м. Кривий Ріг, вул. Покровська, буд. 17а;

19) Відділ обслуговування громадян № 19 (сервісний центр), місце розташування - 50024, м. Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, буд. 1А;

20) Відділ обслуговування громадян № 20 (сервісний центр), місце розташування - 53210, м. Нікополь, пр. Трубників, буд. 11б та як 53304, м. Покров, вул. Горького, буд. 7;

21) Відділ обслуговування громадян № 21 (сервісний центр), місце розташування - 53400, м. Марганець, вул. Єдності, буд. 70 та як 53500, смт Томаківка, вул. Лесі Українки, буд. 10;

22) Відділ обслуговування громадян № 22 (сервісний центр), місце розташування - 51200, м. Новомосковськ, вул. Велика Ковалівка, буд. 10-А та як 51100, смт Магдалинівка, вул. Комарова, буд. 39Б;

23) Відділ обслуговування громадян № 23 (сервісний центр), місце розташування - 51404, м. Павлоград, пр. Шахтобудівників, буд. 5, як 51502, м. Тернівка, вул. Сергія Маркова, буд. 8 та як 51300, смт Юр`ївка, вул. Центральна, буд. 108;

24) Відділ обслуговування громадян № 24 (сервісний центр), місце розташування - 52600, смт Васильківка, вул. Партизанська, буд. 150 та як 53600, смт Покровське, вул. Дмитра Яворницького, буд. 119;

25) Відділ обслуговування громадян № 25 (сервісний центр), місце розташування - 52800, м. Першотравенськ, вул. Кобзаря, 15А, як 52700, смт Петропавлівка, вул. Героїв України, буд. 53 та як 52900, смт Межова, вул. ім. Грушевського, буд. 4;

26) Відділ обслуговування громадян № 26 (сервісний центр), місце розташування - 52501, м. Синельникове, вул. Покровська, буд. 3А.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є територіальним органом Пенсійного фонду України, що призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

При цьому Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області має 26 структурних підрозділів, які територіально розташовані у населених пунктах Дніпропетровської області.

Також згідно змісту Положення про Пенсійний фонд України у останнього зовсім відсутні функції щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства.

У Пенсійного фонду України наявні повноваження стосовно організації, координації та контролю «роботи» саме «територіальних органів», серед іншого, щодо здійснення контролю за достовірністю документів, поданих для призначення пенсії, та відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, «призначення (перерахунку) і виплатою пенсій», щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством.

Аналіз зазначених норм законів та нормативно-правових актів свідчать про те, що Пенсійний фонд України безпосередньо не наділений повноваженнями щодо «призначення (перерахунку) і виплати пенсій», а в силу положень пункту 7 Положення № 280 здійснює такі повноваження виключно через утворені в установленому порядку «територіальні органи».

Пунктом 1.1. розділу I Порядку 22-1 визначено, що заява про призначення пенсії подається заявником до «територіального органу» Пенсійного фонду України (далі «орган, що призначає пенсію») через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі «сервісний центр»).

Відповідно до пункту 4.1. розділу ІV Порядку 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень «органу, що призначає пенсію».

Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ «органу, що призначає пенсію», який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником «органу, що призначає пенсію» (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів «органом, що призначає пенсію», приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Пунктом 4.7. розділу ІV Порядку 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів саме «органом, що призначає пенсію».

Виключно «орган, що призначає пенсію», не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Як зазначає сам відповідач-1, 21.04.2021 року, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через відділ обслуговування громадян № 26 (сервісний центр) управління обслуговування громадян з новою заявою та доданими до неї документами на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

Як вже зазначалося, пункт 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 визначає, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ «органу, що призначає пенсію», який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідач-1 пояснив, що з урахуванням пунку 4.2 Порядку 22-1 Головне управління Пенсійного фонду України у Житомірській області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 на призначення пенсії від 31.03.2021 рішенням від 27.04.2021р. 046850005706 винесло рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу.

Отже, у даному випадку на думку суду, зазначені дії як відповідача-1, так і відповідача-2 не відповідають положенням пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1, оскільки згідно вказаної норми засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ саме «органу, що призначає пенсію».

Тобто, після реєстрації заяви позивача та сканування копій документів відповідач-1 зобов`язаний засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначити структурний підрозділ саме «органу, що призначає пенсію», яким і є відповідач-1 - ГУПФУ в Дніпропетровській області.

ГУПФУ в Дніпропетровській області має 26 структурних підрозділів, які територіально розташовані у населених пунктах Дніпропетровської області.

Саме серед 26 структурних підрозділів, які територіально розташовані у населених пунктах Дніпропетровської області, засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності повинен був визначений один структурний підрозділ, який повинен був сформувати атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу позивача.

Натомість, таким структурним підрозділом був визначений відповідач-2 ГУ ПФУ у Житомирській області.

Зазначені дії не регламентовані жодною правовою нормою, які регулюють відносини в сфері пенсійного забезпечення.

ГУ ПФУ у Житомирській області не є структурним підрозділом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, оскільки є територіальним органом Пенсійного фонду України і має свої окремі структурні підрозділи.

Пенсійний фонд України в силу приписів норм законодавства та Положення про Пенсійний фонд України не наділений повноваженнями призначати пенсії, відповідно серед його територіальних органів (якими є як ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, так і ГУ ПФУ у Житомирській області) не може визначатися «структурний підрозділ», який в силу приписів пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення) та електронну пенсійну справу.

Таким чином, відповідач-2 не мав правових підстав для розгляду заяви та прийняття рішення стосовно позивача, який звернувся із заявою про призначення пенсії до відповідача 1.

В силу приписів пункту 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 саме керівник ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повинен підписати рішення за результатами розгляду заяви про призначення пенсії, оскільки ГУ ПФУ в Дніпропетровській області і є тим «органом, що призначає пенсію».

Пункт 4.7. розділу ІV Порядку 22-1 визначає, що саме «орган, що призначає пенсію» (за спірних правовідносин - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) повинен всебічно, повно і об`єктивно розглянути всі подані документи, після чого установити наявність чи відсутність права особи на одержання пенсії.

Враховуючи вище викладені обставини, відповідач 1 допустив грубе порушення пунктів 4.2., 4.3. та 4.7. розділу ІV Порядку 22-1, неправомірно допустивши після реєстрації заяви позивача визначення засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Житомирській області як структурного підрозділу, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу позивача.

У зв`язку з чим оскаржуване рішення відповідача-2 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 908,00 грн., що підтверджено квитанцій № 0.0.2250680150.1 від 01.09.2021.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій територіальних органів Пенсійного фонду України і позовні вимоги підлягають фактично підлягають задоволенню, лише з корегуванням обраного позивачем способу судового захисту, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у сумі 605,32 грн. та за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області у сумі 302,66 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головне управління пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області викладене у формі листа №0400- 010303-8/47382 від 01 квітня 2021 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії від 27.04.2021р. 046850005706.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ - 21910427) зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп - НОМЕР_1 до стажу, що дає право на пенсію за віком, період роботи з 11.07.1985 року по 23.03.1996 року включно, із з 10.06.1996 року по 27.06.1996 року та із 03.07.1996 року по 15.11.1996 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ - 21910427) повторно розглянути заяву від 23.03.2021 року ОСОБА_1 про призначення пенсії ОСОБА_1 за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 605,32 грн. (шістсот п`ять гривень тридцять дві копійки).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області (ЄДРПОУ 13559341) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 302,66 грн. (триста дві гривні шістдесят шість копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Прудник