Рішення № 101638160, 19.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року Справа № 160/1073/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, позивач), до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» (далі - АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», відповідач), в якій позивач просить:

- стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» 1700000,00грн. в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції»).

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що постановою НКРЕКП від 13.09.2019р. №1953 на АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» за порушення п.2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 року №201, щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме: положень статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом, було накладено штраф у розмірі 850000,00грн. Постанову НКРЕКП від 13.02.2019 року №1953 відповідачем отримано 26.09.2019 року, а тому, враховуючи вимоги ст.22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон про НКРЕКП), відповідач мав сплатити штраф до 26.10.2019 року включно, проте зазначена сума штрафу сплачена у встановлені строки не була, документи на підтвердження цього позивачу не надано. Оскільки штраф не сплачено у встановлений Законом про НКРЕКП строк, пеня станом на 22.01.2020р. склала 1122000,00грн. із розрахунку: 1,5% суми штрафу (1,5% х 850000,00грн.)/100 = 12750,00грн. в день, тобто за 88 днів прострочення 1122000,00грн. (12750,00грн. х 88днів), а, оскільки відповідно до ст.22 Закону про НКРЕКП розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного рішенням НКРЕКП, нарахована відповідачу пеня становить 850000,00грн. Отже, загальна сума заборгованості відповідача складає 1700000,00грн. (850000,00грн. х 2). Зважаючи на те, що у добровільному порядку відповідачем наявна заборгованість не відшкодовується, позивач просить стягнути її у судовому порядку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року позовну заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» про стягнення заборгованості залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом подання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 21020,00грн; відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На виконання ухвали суду від 03.02.2020р., позивачем до суду 18.02.2020р. надане повідомлення про усунення недоліків позовної заяви, яким усунуті означені недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2020р. позовну заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/1073/20 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами з 26.03.2020 року.

Також вказаною ухвалою суду у витребувано у Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» докази сплати заборгованості (штрафу у розмірі 850000 грн. 00 коп., накладеного постановою НКРЕКП від 13.09.2019р. № 1953) або докази оскарження цієї постанови.

12.03.2020 року до суду надійшов відзив АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» на позовну заяву НКРЕКП, в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що, по-перше, посадові особи НКРЕКП не були допущені відповідачем до перевірки, за наслідками якої складено спірну постанову, оскільки станом на 06.09.2019р. НКРЕКП не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта із зазначенням переліку питань залежно від ступеня ризику, у зв`язку із чим відсутні підстави для притягнення відповідача до відповідальності за порушення відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності, передбачених пп. а) п.5 ч.4 ст.59 Закону України «Про ринок природного газу», крім того, у зв`язку із недопуском посадових осіб позивача до перевірки, останні не мали підстав для складання акта по суті перевірки, бо остання фактично не проводилася, а тому НКРЕКП не мала можливості виявити жодних порушень, а відтак постанова НКРЕКП від 13.02.2019 року №1953 є незаконною, по-друге, означена постанова була винесена з порушенням Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018р. №428 (далі – Порядок №428), що також свідчить про її незаконність, по-третє, постанова НКРЕКП від 13.02.2019 року №1953 була оскаржена АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» у судовому порядку в рамках справи №160/9814/19, а відтак, накладений нею штраф та пеня за його не сплату не можуть наразі бути стягнуті у судовому порядку.

Крім того, 12.03.2020р. від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, що розглядається, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/9814/19, яке обґрунтоване тим, що вимоги позивача у справі, що розглядається, неможливо об`єктивно розглянути до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/9814/19 за позовною заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» до НКРЕКП про визнання протиправною та скасування постанови від 13.09.2019р. №1953, оскільки саме оскаржувана в рамках справи №160/9814/19 постанова НКРЕКП є підставою для стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» заборгованості у справі, що розглядається, тому, у разі задоволення позовних вимог останнього у справі №160/9814/19 і скасування цієї постанови підстави для задоволення позовних вимог НКРЕКП у справі №160/1073/20 відпадуть.

26.03.2020р. до суду від НКРЕКП надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначав, що перевірка відповідача була призначена на законних підставах і АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» протиправно не допустив посадових осіб НКРЕКП до її проведення, а складений за наслідками такої перевірки акт за своєю формою відповідає формі акта, що є додатком до Порядку №428, і відповідає положенням та формі уніфікованого акта перевірки, при цьому, додатками 4-17 до Порядку №428 затверджено, зокрема, переліки питань, які є складовими акта планового заходу державного контролю та уніфікована форма акта перевірки (додаток №18), яка є єдиною формою для всіх сфер регулювання Регулятором, а всі переліки питань є вичерпними для всіх суб`єктів відповідних сфер регулювання, незалежно від ступеня ризику, оскільки вищезазначені сфери регулювання є як ризико-орієнтовними, так і соціально значущими, незалежно від обсягів реалізації послуг та кількості обслуговування споживачів. При цьому, Порядок №428 разом із додатком №18 (акт перевірки) опубліковані на офіційному веб-сайті НКРЕКП. Також відповідачем зауважено, що акт перевірки відповідача та постанова НКРЕКП від 13.02.2019 року №1953 складені з дотриманням вимог чинного законодавства, в тому числі, з урахуванням наданих відповідачем пояснень на акт та здійсненням їх розгляду, та з повідомленням відповідача про засідання комісії, на якому здійснювався їх розгляд.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №160/1073/20 було задоволено та зупинено провадження у справі №160/1073/20 за позовною заявою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» про стягнення заборгованості до набрання законної сили судовим рішенням у справі 160/9814/19 за позовною заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа - Державна регуляторна служба України про визнання протиправною та скасування постанови від 13.09.2019р. №1953.

31.03.2020р. до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останнім викладено позицію аналогічну висловленій у відзиві на позов.

26 січня 2021 року до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №160/1073/20.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року клопотання представника Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» про поновлення провадження в адміністративній справі №160/1073/20 задоволено, поновлено провадження в адміністративній справі №160/1073/20 за позовною заявою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» про стягнення заборгованості та продовжено розгляд справи №160/1073/20 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

При цьому, ч.10 ст.120 КАС України встановлено, що зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній справі. Перебіг процесуальних строків продовжується з дня поновлення провадження.

За приписами ч.ч.2,3 ст.237 КАС України з дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.

Частиною 4 статті 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 243, 250, 257, 258, 262 КАС України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» про стягнення заборгованості, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що управління НКРЕКП в Дніпропетровській області листом від 18.07.2019р. №37-20/320 «Щодо надання інформації» направило АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» запит з переліком інформації та документів, які необхідно надати для підтвердження дотримання товариством вимог законодавства та Ліцензійних умов, відповідно до питань перевірки, що визначені у додатку 12 до Порядку №428 (вх. Ліцензіата від 29.07.2019 №Сл-7760-49001-0719).

06.09.2019 комісія Управління НКРЕКП у Дніпропетровській області з метою проведення планової перевірки ліцензіата щодо дотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201, за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 прибула за адресою ліцензіата АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченко, буд. 2.

Однак, відповідач листом від 06.09.2019 №470007.1-Сл-14306-0919 повідомив комісію про недопуск до здійснення планової перевірки у зв`язку з тим, що станом на 06.09.2019 НКРЕКП не затверджена та не оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта із зазначенням переліку питань залежно від ступеня ризику, а це, відповідно до норм статті 10 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», дає суб`єкту господарювання, під час здійснення державного нагляду (контролю) право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю).

У зв`язку з відмовою відповідача від допуску до проведення перевірки, комісією складено акт за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу №308 від 06.09.2019.

Так, в розділі «Опис виявлених порушень» зазначеного акта вказано про порушення АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201, в частині обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Розгляд питання про порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» було призначено позивачем на 13.09.2019, про що відповідача було повідомлено листом від 10.09.2019 № 881/26.1/6-19.

12.09.2019 АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» подало заперечення на Акт перевірки (вих. 490007.1-Сл-14568-0919 від 12.09.2019), в яких просило НКРЕКП врахувати доводи, викладені в даних запереченнях при прийнятті рішення за результатами розгляду акта №308 від 06.09.2019 та визнати протиправними висновки даного акта.

13.09.2019 НКРЕКП прийняла постанову №1953 від 13.09.2019 «Про накладення штрафу на АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу».

Відповідно до вказаної постанови на АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» накладено штраф у розмірі 850000 гривень за порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201, щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме: положень статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного (контролю), передбаченого цим Законом.

Постанову НКРЕКП від 13.09.2019 № 1953 відповідачем отримано 26.09.2019.

При цьому, станом на 26.10.2019 відповідачем штраф сплачено не було, у зв`язку із чим позивачем на вказану суму штрафу здійснено нарахування пені.

Так, згідно з наданим позивачем розрахунком пені, оскільки штраф не сплачено у встановлений Законом про НКРЕКП строк, пеня станом на 22.01.2020р. склала 1122000,00грн. із розрахунку: 1,5% суми штрафу (1,5% х 850000,00грн.)/100 = 12750,00грн. в день, тобто за 88 днів прострочення 1122000,00грн. (12750,00грн. х 88днів), а, оскільки відповідно до ст.22 Закону про НКРЕКП розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного рішенням НКРЕКП, нарахована відповідачу пеня становить 850000,00грн. Отже, загальна сума заборгованості відповідача складає 1700000,00грн. (850000,00грн. х 2).

У зв`язку з відсутністю добровільної сплати відповідачем нарахованого штрафу та пені, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення цієї заборгованості.

Разом з цим, судом встановлено, що правомірність винесення НКРЕКП постанови №1953 від 13.09.2019 була предметом розгляду у межах адміністративної справи №160/9814/19.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суджу від 05 грудня 2019 року у справі №160/9814/19 у задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна регуляторна служба України, про визнання протиправною та скасування постанови було відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі №160/9814/19 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» задоволено, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року у справі №160/9814/19 - скасовано, позов задоволено та визнано протиправною і скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 13.09.2019 №1953 «Про накладення штрафу на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання».

Ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №160/9814/19 від 11.01.2021р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020 у справі № 160/9814/19 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державна регуляторна служба України, про визнання протиправною та скасування постанови.

Згідно зі ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, згідно до приписів ст. 328 КАС України.

Отже, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі №160/9814/19 набрала законної сили 25.11.2020р.

Вирішуючи позовну заяву по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V).

Згідно зі статтею 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 2 Закону №877-V контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюється органами ліцензування у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі - Закон №222-VIII) визначено, що орган ліцензування - орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або уповноважений законом державний колегіальний орган.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 6 Закону №222-VIII орган ліцензування для цілей цього Закону за відповідним видом господарської діяльності здійснює контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов та за результатами перевірки приймає рішення.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення регулює Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року №1540-VIII (далі - Закон №1540-VIII).

Частиною першою статті 1 Закону №1540-VIII визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.

Згідно зі статтею 3 Закону №1540-VIII регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом. Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

Частинами першою-третьою статті 19 Закону №1540-VIII передбачено, що регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

Відповідно до частини п`ятої статті 19 Закону №1540-VIII за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

При цьому, за приписами ч.7 ст.19 Закону №222-VIII контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюють у межах своїх повноважень органи ліцензування шляхом проведення планових і позапланових перевірок відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Водночас, ст.10 Закону №877-V передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акту, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 червня 2018 року №428 затверджено Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов (далі - Порядок №428).

Цей Порядок застосовується НКРЕКП при здійсненні контролю за дотриманням законодавства та ліцензійних умов ліцензіатами шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Вказаним Порядком установлено: процедуру організації та проведення перевірок; порядок оформлення результатів перевірок; права та обов`язки голови та членів комісії з перевірки; права та обов`язки уповноваженої особи ліцензіата; контроль за виконанням рішень НКРЕКП; порядок застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства та ліцензійних умов (пункти 1.3 та 1.4 Порядку № 428).

Відповідно до п.5.1 Додатку 18 до цього Порядку НКРЕКП затверджено форму Акту складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства. Поміж тим, у вказаній формі Акту відсутній перелік питань залежно від ступеня ризику та який не відповідає вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно з ч.15 ст.4 Закону №877-V при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Частиною 2 статті 5 Закону №877-V встановлено, що орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності. Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю). Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу. Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством. Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

Відповідно до п.7.2 Порядку №428 при відмові ліцензіата у проведенні перевірки голова та члени комісії з перевірки фіксують факт відмови в акті перевірки. При цьому вказуються причини відмови та додаються відповідні пояснення уповноваженої особи ліцензіата (у разі їх надання). Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки вважається недопуск членів комісії з перевірки до здійснення перевірки за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на вимогу членів комісії з перевірки, відмова в доступі до місць провадження діяльності, об`єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність уповноваженої особи ліцензіата за місцезнаходженням ліцензіата протягом першого дня перевірки).

Відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг визначена статтею 22 Закону №1540-VIII.

Так, ч.1 ст.22 Закону №1540-VIII передбачено, що суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України "Про природні монополії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах. Посадові особи суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з ч.2 ст.22 Закону №1540-VIII за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:

1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;

2) накладення штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону №1540-VIII, у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

За приписами ч.4 ст.22 Закону №1540-VIII Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання". Адміністративні стягнення застосовуються до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Частиною 5 статті 22 Закону №1540-VIII визначено, що суб`єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов`язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету України. Протягом п`яти робочих днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати Регулятору документи, що підтверджують сплату штрафу. У разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Регулятора, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

Як встановлено судом, підставою для звернення позивача до суду з цим позовом про стягнення з відповідача стала постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 13.09.2019 №1953 «Про накладення штрафу на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання», яка була отримана відповідачем 26.09.2019, тому, з урахуванням приписів статті 22 Закону №1540-VIII, відповідач мав сплатити накладений вказаною постановою штраф до 26.10.2019 включно.

Разом з цим, судом встановлено, що Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», не погодившись з вищевказаною постановою НКРЕКП від 13.09.2019 №1953, оскаржило її у судовому порядку і постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі №160/9814/19, яка набрала законної сили 25.11.2020р., рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року у справі №160/9814/19 було скасовано, а позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» - задоволено та визнано протиправною і скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 13.09.2019 №1953 «Про накладення штрафу на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання».

При цьому, згідно з ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі №160/9814/19, яка набрала законної сили 25.11.2020р., зокрема, встановлено, що станом на час проведення перевірки відповідача (06.09.2019) уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, не була затверджена та не була оприлюднена НКРЕКП на власному офіційному веб-сайті, при цьому, останньою не спростовано, що уніфікована форма акта, розроблена відповідно до вимог Методики №342 із зазначенням переліку питань залежно від ступеня ризику на час здійснення перевірки відповідача затверджена не була, отже, відмова Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» у допуску посадових осіб НКРЕКП, що зафіксована актом від 06.09.2019, є правомірною. При цьому, твердження НКРЕКП, що даний акт перевірки складений у формі, передбаченій Порядком №428 не приймається судом до уваги, оскільки зазначений Порядок №428 не відповідає вимогам Методики № 342 з підстав того, що він не містить переліку питань залежно від ступеня ризику, що НКРЕКП не заперечується. До того ж, зі змісту постанови №1953 від 13.09.2019 слідує, що вона прийнята внаслідок порушення АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» п. 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме: положень статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого ним Законом. Так, пунктом 2.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП 16.02.2017 №201 (далі - Ліцензійні умови) визначено, що господарська діяльність з розподілу природного газу здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу. При цьому, Регулятор здійснює державний нагляд у сфері розподілу природного газу в порядку передбаченому Законом №877-V. Відповідно до ч.4 ст.4 Закону №877-V, виключно законами встановлюються, зокрема: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Статтею 17 Закону України «Про природні монополії» передбачено, що національні комісії регулювання діяльності суб`єктів природних монополій накладають штрафи на суб`єктів природних монополій, зокрема за: невиконання або несвоєчасне виконання рішень органів, які регулюють діяльність суб`єктів природних монополій, та порушення умов та правил здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій та на суміжних ринках (ліцензійних умов) - у розмірі до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до абз.5 ч.1 цієї статті штрафи на суб`єктів природних монополій, що провадять діяльність на ринку природного газу, накладаються за порушення та в розмірах, визначених Законом України «Про ринок природного газу». Частина 2 ст.59 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 №329-VIII (далі - Закон №329-VIII) містить перелік правопорушень на ринку природного газу, серед яких: пункт 1 - «порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності»; пункт 10 - «невиконання законних постанов, розпоряджень, наказів, рішень та приписів суб`єктів владних повноважень на ринку природного газу, а також створення перешкод для виконання службових обов`язків посадовими особами таких суб`єктів». Отже, таке порушення як відмова в допуску службової особи до проведення перевірки в зазначеному переліку не міститься. Відповідно до ч.3 ст.59 Закону №329-VIII, у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу до відповідних суб`єктів ринку природного газу можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії. Частиною 4 цієї статті встановлені розміри штрафів за відповідні правопорушення на ринку природного газу. Пунктом 5 ч. 4 ст. 59 цього Закону визначено, що Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на суб`єктів ринку природного газу (крім споживачів), зокрема: від 3000 до 50000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню - пункт «б»: за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню. Розміру штрафу чи іншого виду відповідальності за порушення п. 10 ч. 2 ст. 59 цього Закону: «невиконання законних постанов, розпоряджень, наказів, рішень та приписів суб`єктів владних повноважень на ринку природного газу, а також створення перешкод для виконання службових обов`язків посадовими особами таких суб`єктів» цим Законом не встановлено. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що Законом України «Про ринок природного газу» не передбачено штрафу за таке порушення на ринку природного газу як недопуск службових осіб, у тому числі НКРЕКП, до проведення перевірки/ невиконання законних постанов, розпоряджень, наказів, рішень та приписів суб`єктів владних повноважень на ринку природного газу, а також створення перешкод для виконання службових обов`язків посадовими особами таких суб`єктів. Також, колегія суддів зазначила, що недопуск посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду не є порушенням п.2.1 Ліцензійних умов. Так, відповідно до п.4 ст.1 Закону №222-VIII ліцензійні умови - нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, іншого уповноваженого законом органу державної влади, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог, обов`язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії. Відповідно до ч.9 ст.9 Закону №222-VIII вимоги ліцензійних умов до суб`єкта господарювання мають бути обумовлені особливостями провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та включають специфічні організаційні, матеріально-технічні, виробничі, кадрові та інші вимоги. Згідно з ч. 10 цієї ж статті до ліцензійних умов не можуть бути включені вимоги: 1) щодо додержання законодавства України у відповідній сфері та/або окремих законів у цілому; 2) законодавства, обов`язкові до виконання всіма суб`єктами господарювання. Встановлена статтею 11 Закону №877-V вимога щодо допуску посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом, як обов`язок будь-якого суб`єкта господарювання при здійсненні заходів державного нагляду та контролю, незалежно від того, яку саме господарську, в тому числі, ліцензійну діяльність провадить той чи інший суб`єкт є загальною, обов`язковою для виконання всіма суб`єктами господарювання. Отже, порушення цієї вимоги не є порушенням Ліцензійних умов. Крім того, колегія суддів дійшла висновку про порушення НКРЕКП процедури винесення постанови від 13.09.2019 №1953, а саме, про порушення приписів п.5.2 Порядку № 428, яким передбачено, що ліцензіат, діяльність якого перевірялася, має право надати до НКРЕКП письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акту про результати перевірки. Так, акт перевірки був отриманий Товариством нарочно у день його складення 06.09.2019, отже, крайній строк подання заперечень на вказаний акт 13.06.2019, включно. При цьому, згідно з п. 5.4 Порядку № 428, у разі виявлення порушень акт про результати перевірки розглядається на засіданні НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, не пізніше п`яти робочих днів після отримання від ліцензіата, діяльність якого перевірялася, письмових пояснень та обґрунтувань до акту перевірки, але не пізніше десяти робочих днів з дати отримання ліцензіатом акту про результати перевірки. Заперечення на акт перевірки від 06.09.2019 були надані Товариством у встановлений п.5.2 Порядку №428 термін 12.09.2019, що підтверджено відбитком штемпеля канцелярії НКРЕКП про реєстрацію вхідної кореспонденції. Отже, засідання НКРЕКП з розгляду акта від 06.09.2019 мало відбутися не раніше 20.09.2019. Проте, в порушення п.5.4 Порядку №428, вказане засідання відбулося 13.09.2019 без урахування факту подання Товариством 12.09.2019 заперечень на вказаний акт. Посилання НКРЕКП на факт розміщення 09.09.2019 на його офіційному сайті інформації про місце, дату і час проведення засідання (13.09.2019), а також перелік питань, що мають бути розглянуті на вказаному засіданні, з якими Товариство мало змогу ознайомитися та підготуватися для проведення засідання не прийнято колегією суддів до уваги, оскільки вказані обставини не звільняють НКРЕКП від обов`язку дотримання строків, встановлених п.5.4 Порядку № 428. Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про недотримання відповідачем встановленої законодавством України процедури винесення постанови від 13.09.2019 №1953, а також про відсутність законних підстав для винесення вказаної постанови та підстав для притягнення АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» до відповідальності згідно з вказаною постановою.

Таким чином, рішенням суду від 25 листопада 2020 року у справі №160/9814/19, яке набрало законної сили, постанову НКРЕКП від 13.02.2019 року №1953 «Про накладення штрафу на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання», яка стала підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, визнано протиправною та скасовано, а, отже, відсутні підстави вважати, що станом на день розгляду цієї справи у Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» існує заборгованість в загальному розмірі 1700000,00грн. щодо несплати накладеного цією постановою штрафу у сумі 850000,00грн. та нарахованої за його несвоєчасну сплату пені у розмірі 850000,00грн., вимога про стягнення якої є похідною від вимоги про сплату суми штрафу.

З огляду на наведене, підстави для задоволення позову НКРЕКП про стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 1700000,00 грн. відсутні, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цим позовом, відповідно до вимог ст.139 КАС України не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» про стягнення заборгованості – відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 19.04.2021року.

Суддя: О.М. Турова