Рішення № 101638034, 03.12.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 року ЛуцькСправа № 140/7526/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Криштоф" до Волинської митниці, про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Криштоф" (далі - ТзОВ "Криштоф", позивач) звернулося з позовом до Поліської митниці Державної митної служби (далі -митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 09.06.2021 № UA204120/2021/000187/2 та від 09.06.2021 № UA204120/2021/000188/1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.05.2021 між USLUGI PRZEWOZOWO TURYSTYCZNE LIMES-TOUR PAWEL SKOWRONEK (Польща) та ТзОВ "Криштоф" було укладено Контракт №DAP-1 від 14.05.2021, відповідно до умов якого продавець USLUGI PRZEWOZOWO TURYSTYCZNE. LIMES-TOUR PAWEL SKOWRONEK зобов`язувалась постачати товари в адресу ТзОВ "Криштоф" на умовах DAP Луцьк згідно з інвойсами та по ціні, зазначеній в них. ТзОВ "Криштоф" було подано до Поліської митниці Держмитслужби митні декларації від 08.06.2021 №UA204120/2021/089428 та від 08.06.2021 №UA204120/2021/089384.

Крім того, декларантом були заявлені та надані до митного оформлення в паперовому вигляді документи, на підставі яких транспортні засоби були куплені та доставлені до митного кордону України, а саме: сертифікати Євро 1; рахунки-фактури (інвойси); свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів; висновки про вартісні характеристики; контракти; експортні декларації (країни відправлення товару); банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару; листи пояснення.

Однак, незважаючи на подання вичерпного переліку документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів за основним методом, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості від 09.06.2021 № UA204120/2021/000187/2 та від 09.06.2021 № UA204120/2021/000188/1.

Позивач вважає вказані рішення необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товар, та відсутність додаткових витрат.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Відповідач Поліська митниця Держмитслужби у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що 08.06.2021 ТОВ "Криштоф" до митного оформлення було подано МД №UA204120/2021/089428, на товар № 1 - автобус низкопідлоговий пасажирський, міський, обладнаний пандусом для завантаження інвалідних та дитячих візків у салон автобусу, бувший у використанні - 1 шт., марка - MAN, модель - А21 NL313CNG, календарний рік виготовлення 2010, тип двигуна газ/на базі бензинового ДВС, об`єм двигуна - 12816 см.куб, відповідність екологічним нормам - «Євро-5», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , а 08.06.2021 - МД № №UA204120/2021/089384, на товар - автобус низкопідлоговий пасажирський, міський, бувший у використанні, марка - MAN, модель - А21 NL313CNG , календарний рік виготовлення 2010. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, поданих до митного оформлення за МД № UA204120/2021/81856, № UA204120/2021/89329 , тип двигуна газ/на базі бензинового ДВС, об`єм двигуна - 12816 см3, відповідність екологічним нормам - «Євро-5», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , в наданих документах було встановлено наступні розбіжності: реалізацію транспортного засобу здійснено на підставі зовнішньоекономічної угоди від 14.05.2021 №DAP-1 та комерційного рахунку від 14.05.2021 №FV/14, №FV/15, згідно яких продавцем товару є компанія LІMES-TOUR SPOLKA CYWILNA PAWEL SKOWRONEK (Польща). При цьому, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 10.11.2020 № 1025347997 та № 1025347989 містять відомості про особу, на яку зареєстрований транспортний засіб - BUS TRADE CENTER STOCKHOLM AB, та видане компетентними органами Королівства Швеції, що не кореспондується із відомостями стосовно сторони і зовнішньоекономічної угоди від 14.05.2021 №DAP-1 та комерційних рахунків від 14.05.2021 №FAV/14 та №FAV/15.

Митна декларація країни відправлення від 04.06.2021 № 21PL351020E0477287 містить інформацію щодо вартості товарів - 26684 польських злотих, що у еквіваленті в євро становить 5974,80 євро, та відрізняється від зазначеної суми в інвойсі від 14.05.2021 № FV/14 -6000,00 євро, а митна декларація країни відправлення від 04.06.2021 № 21PL351020E0477295 містить інформацію щодо вартості товарів - 26684 польських злотих, що у еквіваленті в євро становить 5871,41 євро, та відрізняється від зазначеної суми в інвойсі від 14.05.2021 №FV/15 -6000,00 євро.

У зв`язку із вищевикладеним та з метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого транспортного засобу декларанту позивача було направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до приписів частини 3 статті 53 Митного кодексу України, а саме: висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною і організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; виписки з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого товару; договору (угоду, контракт ) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунку про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); платіжних документів від третіх осіб.

Позивачем було надано листи продавця (про неможливість надання виписки із бухгалтерської документації та підтвердження вартості товару та роз`яснень) та висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (даними висновками експерт повністю підтвердив митну вартість товару). Інших документів надано не було.

У зв`язку з відмовою в наданні додаткових документів, витребуваних митницею митним органом було прийнято оскаржувані рішення від 09.06.2021 № UA204120/2021/000187/2 та від 09.06.2021 № UA204120/2021/000188/1.

За результатом проведеної відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості, інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості, що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МК України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України.

Митну вартість імпортованого товару по МД від 08.06.2021 №UA204120/2021/089428 та від 08.06.2021 №UA204120/2021/089384 визначено на основі раніше визнаних вартостей - МД від 24.12.2020 №UA305160/2020/82382 на рівні 10000 євро.

З наведених підстав представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 залучено до участі у справі як відповідача Волинську митницю.

Волинська митниця у відзиву на позовну заяву вказує, що жодним чином не порушувала та не порушує права та законні інтереси позивача, тому, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ТзОВ "Криштоф" до Волинської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 14.05.2021 між ТзОВ "Криштоф" (покупець) та компанією LIMES-TOUR SPOLKA CYWILNA PAWEL SKOWRONEK, EDYTA SKOWRONEK (Польща) (продавець) укладено контракт № DAP-2, за умовами якого продавець зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити нові автомобілі та автомобілі, що були у вжитку, нові і вживані трактори, навантажувачі, автобуси, комбайни, мотоцикли, промислове і виробниче устаткування, автомобільні деталі, запчастини, пристосування і приналежності, в тому числі кузова для моторних транспортних засобів на умовах, зокрема, DAP-Луцьк згідно інвойсу на кожну поставку. Обсяг поставок за цим Контрактом визначається згідно інвойсу за кожну поставку.

Загальна вартість цього контракту становить 12 000,00 Євро. Ціна товару включає вартість доставки розвантаження товару (пункти 2.1, 2.3 Контракту).

Покупець оплачує вартість товару шляхом переказу валютних коштів на банківський рахунок Продавця (пункт 3.1 Контракту). За погодженням сторін, можливі такі види оплати: передоплата за товар банківським переказом на рахунок продавця; оплата по факту після отримання товару банківським переказом на рахунок продавця; оплата товару в розстрочку (пункт 3.2 Контракту).

На виконання контракту 14.05.2021 компанія LIMES-TOUR SPOLKA CYWILNA PAWEL SKOWRONEK виставила позивачу рахунок-фактуру №FV/14, згідно з яким вартість товару - автобус MAN А21, № кузова НОМЕР_1 , рік випуску 2010 - 6000,00 Євро.

08.06.2021 з метою здійснення митного оформлення товару, що постачався (автобус низько підлоговий пасажирський, міський, бувший у використанні - 1шт., марка - MAN, модель - А21 NL313CNG, календарний рік виготовлення 2010, модельний рік виготовлення 2010, тип двигуна - газ/на базі бензинового, об`єм двигуна 12816 см3, відповідність екологічним нормам не нижче рівня "Євро-5", потужність 228 kw, номер кузова - НОМЕР_1 , категорія ТЗ -МЗ, призначений для перевезення вантажів дорогами загального користування, маса 12102 кг, маса в разі повного навантаження - 18000 кг, …) згідно з вищевказаним контрактом, декларантом подано до Поліської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA204120/2021/089428, у якій декларантом визначено загальну вартість товару 6000,00 Євро.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації № UA204120/2021/089428 митної вартості товару та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №FV/14 від 14.05.2021; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 PL/MF/AR 0071523 від 04.06.2021; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 14.06.2010; платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 21.05.2021; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями 564/3 від 04.06.2021; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів DAP-2 від 14.05.2021; договір про надання послуг митного брокера 26/05/2021 від 26.05.2021; довідку ОС ДП «Волиньстандартметрологія» 17260с/2-5 від 04.06.2021; фото 08.06.2021; копію митної декларації країни відправлення 21PL351020E0477287 від 04.06.2021.

З матеріалів справи слідує, що здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, в електронному повідомленні декларанту митницею запропоновано подати такі документи: висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; виписки з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), платіжні документи від третіх осіб.

При цьому митниця вимогу про надання документів обґрунтовувала виявленням розбіжностей і неточностей у поданих документах.

На електронне повідомлення митниці декларант направив відповідачу лист від 08.06.2021 з поясненнями та надав висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; лист продавця (про неможливість надання виписки із бухгалтерської документації та підтвердження вартості товару та роз`яснень).

09.06.2021 Поліською митницею Держмитслужби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204120/2021/000188/1 та сформовано картку відмови №UA 204120/2021/01297 у прийнятті митної декларації.

У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено: "Подані до митного оформлення документи за МД №204120/2021/089428 від 08.06.2021 (вн.646) містять розбіжності і неточності:

Реалізація транспортного засобу здійснено на підставі зовнішньоекономічної угоди від 14.05.2021 №DAP-2 та комерційного рахунку від 14.05.2021 FV/14 згідно якого продавцем товару є компанія LIMES-TOUR SPOLKA CYWILNA PAWEL SKOWRONEK (Польща). При цьому, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 10.11.2020 №1025347997 містить відомості про особу, на яку зареєстрований транспортний засіб - BUS TRADE CENTER STOCKHOLM AB, та видане компетентними органами Королівства Швеції, що не кореспондується із відомостями стосовно сторони зовнішньоекономічної угоди від 14.05.2021 №DAP-2 та комерційного рахунку від 14.05.2021 №FV/14.

Митна декларація країни відправлення від 04.06.2021 № 21PL351020E0477287 містить інформацію щодо вартості товарів - 26684 польських злотих, що у еквіваленті в євро становить 5974,80 євро, та відрізняється від зазначеної суми в інвойсі від 14.05.2021 № FV/14 -6000,00 євро.

Таким чином, наявні сумніви стосовно дійсних умов та фактичного місця придбання транспортного засобу, що в свою чергу створює сумніви стосовно достовірності заявлених декларантом відомостей про вартість покупки транспортного засобу.

Поліська митниця Держмитслужби володіє ціновою інформацією транспортного засобу, митна вартість якого визнана митним органом за митною декларацією від 24.12.2020 № UA305160/2020/82382 на рівні 10000 EUR з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України.

Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, таких як: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого товару;3) договір (угоду, контракт ) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;4) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 5) платіжні документи від третіх осіб.

Додатково наданий висновок авто-товарознавчого дослідження № 1660/21 від 08.06.2021 не може бути прийнятним, оскільки містить рекомендаційний характер та наявні невідповідності, а саме: огляд КТЗ проводився експертом у світлий час доби 08.06.2021 у присутності представника ТзОВ "Криштоф" за адресою: м. Луцьк, вул. Рівненська, 145, проте станом на 08.06.2021 даний транспортний засіб перебував в ЗМК "Фул Кастомс Сервіс" с. Струмівка, вул. Рівненська, 4. Для підтвердження вартості транспортного засобу експертом-товарознавцем надано цінову інформацію щодо транспортних засобів із дизельним двигуном, проте в даному випадку транспортний засіб обладнаний двигуном, конвертованим для роботи на газі. Посилання декларанта у листі від 09.06.2021 на МД №204060/2021/217412 від 24.03.2021 не може бути прийняте до уваги, оскільки вказана декларація стосується транспортного засобу із об`ємом двигуна 11967 см. куб, що не відповідає параметрам транспортного засобу, що оцінюється.

Інших документів для підтвердження митної вартості, витребуваних митним органом, декларантом не надано.

За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Вартість транспортного засобу визначено згідно з митною декларацією раніше визнаною митним органом від 24.12.2020 № UA305160/2020/82382 на рівні 10000 EUR. Числове значення митної вартості товару, із врахуванням його фактичної кількості, та з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення, у національній валюті України становить 330781,00 грн".

10.06.2021 декларант подав МД №UA204120/2021/090744, за якою імпортований автомобіль випущено у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х МК України.

Також 14.05.2021 LIMES-TOUR SPOLKA CYWILNA PAWEL SKOWRONEK виставила позивачу рахунок-фактуру №FV/15, згідно з яким вартість товару - автобус MAN А21, № кузова НОМЕР_4 , рік випуску 2010 - 6000,00 Євро.

08.06.2021 з метою здійснення митного оформлення товару, що постачався (автобус низько підлоговий пасажирський, міський, бувший у використанні - 1шт., марка - MAN, модель - А21, календарний рік виготовлення 2010, модельний рік виготовлення 2010, тип двигуна - газ/на базі бензинового, об`єм двигуна 12816 см3, відповідність екологічним нормам не нижче рівня "Євро-5", потужність 228 kw, номер кузова - НОМЕР_5 , категорія ТЗ -МЗ, призначений для перевезення вантажів дорогами загального користування, маса 12102 кг, маса в разі повного навантаження - 18000 кг, …) згідно з вищевказаним контрактом, декларантом подано до Поліської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA204120/2021/089384, у якій декларантом визначено загальну вартість товару 6000,00 Євро.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації № UA204120/2021/089384 митної вартості товару та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №FV/15 від 14.05.2021; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MF/AR 0071524 від 04.06.2021; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 18.06.2010; платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 21.05.2021; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями 564/2 від 04.06.2021; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів DAP-2 від 14.05.2021; договір про надання послуг митного брокера 26/05/2021 від 26.05.2021; довідку ОС ДП «Волиньстандартметрологія» 17261с/2-5 від 27.05.2021; копія митної декларації країни відправлення 21PL351020E0477295 від 06.04.2021.

З матеріалів справи слідує, що здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, в електронному повідомленні декларанту митницею запропоновано подати такі документи: висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; виписки з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), платіжні документи від третіх осіб.

При цьому митниця вимогу про надання документів обґрунтовувала виявленням розбіжностей і неточностей у поданих документах. На електронне повідомлення митниці декларант направив відповідачу лист від 09.06.2021 з поясненнями та надав висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; лист продавця (про неможливість надання виписки із бухгалтерської документації та підтвердження вартості товару та роз`яснень).

09.06.2021 Поліською митницею Держмитслужби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № №UA204120/2021/000187/2 та сформовано картку відмови №UA 204120/2021/01295 у прийнятті митної декларації.

У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено: "Подані до митного оформлення документи за МД №204120/2021/089384 від 08.06.2021 містять розбіжності і неточності:

Реалізація транспортного засобу здійснено на підставі зовнішньоекономічної угоди від 14.05.2021 №DAP-2 та комерційного рахунку від 14.05.2021 FV/15 згідно якого продавцем товару є компанія LIMES-TOUR SPOLKA CYWILNA PAWEL SKOWRONEK (Польща). При цьому, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 10.11.2020 №1025347989 містить відомості про особу, на яку зареєстрований транспортний засіб - BUS TRADE CENTER STOCKHOLM AB, та видане компетентними органами Королівства Швеції, що не кореспондується із відомостями стосовно сторони зовнішньоекономічної угоди від 14.05.2021 №DAP-2 та комерційного рахунку від 14.05.2021 №FV/15.

Митна декларація країни відправлення від 04.06.2021 №21PL351020E0477295 містить інформацію щодо вартості товарів - 26684 польських злотих, що у еквіваленті в євро становить 5871,41 євро, та відрізняється від зазначеної суми в інвойсі від 14.05.2021 №FV/15-6000,00 євро.

Таким чином, наявні сумніви стосовно дійсних умов та фактичного місця придбання транспортного засобу, що в свою чергу створює сумніви стосовно достовірності заявлених декларантом відомостей про вартість покупки транспортного засобу.

Поліська митниця Держмитслужби володіє ціновою інформацією транспортного засобу, митна вартість якого визнана митним органом за митною декларацією від 24.12.2020 №UA305160/2020/82382 на рівні 10000 EUR з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України.

Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, таких як:1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого товару; 3) договір (угоду, контракт ) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 4) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 5) платіжні документи від третіх осіб.

Додатково наданий висновок авто-товарознавчого дослідження від 08.06.2021 №1659/21 не може бути прийнятним, оскільки містить рекомендаційний характер.

Інших документів для підтвердження митної вартості, витребуваних митним органом, декларантом не надано.

За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Вартість транспортного засобу визначено згідно з митною декларацією, раніше визнаною митним органом від 24.12.2020 NBUA305160/2020/82382 на рівні 10000 EUR. Числове значення митної вартості товару, із врахуванням його фактичної кількості, та з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення, у національній валюті України становить 330781,00 грн".

10.06.2021 декларант подав МД №UA 204120/2021/090742, за якою імпортований автомобіль випущено у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України від 13.03.2012 року №4495-VІ.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, а саме: автобусів MAN та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Так, до митної декларації №UA204120/2021/089428 від 08.06.2021 декларантом було додано, зокрема: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №FV/14 від 14.05.2021; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 PL/MF/AR 0071523 від 04.06.2021; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 14.06.2010; платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 21.05.2021; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями 564/3 від 04.06.2021; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів DAP-2 від 14.05.2021; договір про надання послуг митного брокера 26/05/2021 від 26.05.2021; довідку ОС ДП «Волиньстандартметрологія» 17260с/2-5 від 04.06.2021; фото 08.06.2021; копію митної декларації країни відправлення 21PL351020E0477287 від 04.06.2021.

Також до митної декларації №UA204120/2021/089384 від 08.06.2021 декларантом було додано, зокрема, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №FV/15 від 14.05.2021; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MF/AR 0071524 від 04.06.2021; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 18.06.2010; платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 21.05.2021; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями 564/2 від 04.06.2021; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів DAP-2 від 14.05.2021; договір про надання послуг митного брокера 26/05/2021 від 26.05.2021; довідку ОС ДП «Волиньстандартметрологія» 17261с/2-5 від 27.05.2021; копія митної декларації країни відправлення 21PL351020E0477295 від 06.04.2021.

Крім того, додатково на вимогу митниці декларантом надано відповідачу до вказаних митних декларацій висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та лист продавця про неможливість надання виписки із бухгалтерської документації та підтвердження вартості товару.

Водночас, декларант листами від 09.06.2021 повідомляв митний орган про надання контролюючому органу усіх документів, необхідних для митного оформлення товарів та просив прийняти рішення по митній вартості товару без врахування термінів, визначених статтею 53 МК України.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 року у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 року у справі № 820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, відповідачем не було визнано митну вартість імпортованих позивачем товарів у зв`язку з відмовою надати додаткові документи, а саме: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого товару; 3) договір (угоду, контракт ) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 4) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 5) платіжні документи від третіх осіб.

У свою чергу, суд не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано з якою метою були витребувані додаткові документи та які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально. Зокрема, відповідач зазначив про необхідність подання висновків про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. З даного приводу суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Щодо витребуваної виписки з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого товару, то відповідачем не вказано та не обґрунтовано з якою метою були витребувані дані документи та які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

При цьому, позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, містили неточності та розбіжності, а також, що у митниці наявна інформація про більшу митну вартість ідентичних товарів, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи та, оскільки декларантом не надано витребуваних документів, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом, на підставі цінової інформації, наявної в митниці.

Як слідує з матеріалів справи, сумніви митного органу щодо достовірності заявленої митної вартості товарів за МД №UA204120/2021/089428 від 08.06.2021, №UA204120/2021/089384 від 08.06.2021 виникли також у зв`язку з тим, що свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 10.11.2020 № НОМЕР_3 та від 11.10.2020 №1025347989 містить відомості про особу, на яку зареєстрований транспортний засіб - BUS TRADE CENTER STOCKHOLM AB, та видане компетентними органами Королівства Швеції, що не кореспондується із відомостями стосовно сторони зовнішньоекономічної угоди від 14.05.2021 №DAP-1 та комерційних рахунків від 14.05.2021 №FV/14 та №FV/15.

З цього приводу суд зазначає, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач придбав вищевказаний товар у Польської компанії LIMES-TOUR SPOLKA CYWILNA PAWEL SKOWRONEK (Польща).

Рахунок на товар виданий саме цією компанією-продавцем та кошти за товар сплачені в касу саме цієї компанії. Тому висновки відповідача щодо наявності розбіжностей в документах є необґрунтованими.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач при купівлі вищевказаного товару в договірні відносини з третіми особами, крім продавця, не вступав.

Також суд зазначає, що відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не було обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності впливають на митну вартість товару чи її складових.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другою статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так зовнішньоекономічний договір (контракт) від 14.05.2021 № DAP-2 містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунки-фактури (інвойси) №FV/14, FV/15 від 14.05.2021 визначають вартість автобусів MAN А21, № кузова НОМЕР_1 , рік випуску 2010 - 6000 Євро; MAN А21, № кузова НОМЕР_7 , рік випуску 2010 - 6000 Євро.

Аналогічна вартість товару вказана і в графах 42 МД № UA204120/2021/089428 від 08.06.2021, UA204120/2021/089384 від 08.06.2021. Доказом оплати є платіжне доручення в іноземній валюті від №1 від 21.05.2021, за яким можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу та суму коштів, що відповідає вартості товару за рахунками-фактурами (інвойсами) №FV/14, FV/15 від 14.05.2021.

Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 6000 Євро кожен та вони не мають будь-яких розбіжностей в числових значеннях вартості автомобіля.

Також в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач зазначає, що ціна товару, зазначена в експортних деклараціях №21PL351020Е0477287 від 04.06.2021 - 26684 польських злотих, що в еквіваленті в євро становить 5974,8 євро, № 21 PL351020Е0477295 від 04.06.2021 - 26684 польських злотих, що в еквіваленті в євро становить 5871,41 євро не відповідає сумам, зазначеним у інвойсах від 14.05.2021 №FV/14- 6000,00 євро та від 14.05.2021 №FV/15 - 6000,00 євро відповідно.

З цього приводу суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування ПДВ. Суд зазначає, що будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.

Також як слідує з матеріалів справи з цього приводу позивач зазначав, що зазначена ціна в експортних деклараціях є меншою за задекларовану, оскільки виникла на підставі коливання різниці курсів валют (офіційного та комерційного) та є незначною, а тому виключає заниження товариством митних платежів з цих підстав.

Вказана обставина відповідачем жодними доказами не спростована.

Водночас суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У разі відсутності висновків про якісні та вартісні характеристики товарів не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Як слідує з оскаржуваних рішень, на запит митниці позивач не надав відповідачу виписку з бухгалтерської документації щодо формування вартості імпортованого товару, угоду із третіми особами, рахунки про сплату комісійних, платіжні документи від третіх осіб.

На думку суду, сама по собі виписка з бухгалтерської документації, угода із третіми особами, рахунки про сплату комісійних, платіжні документи від третіх осіб, не є документами, по яких здійснюється оплата та доставка товару, оскільки підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є контракт та рахунок-фактура (інвойс). Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості. При цьому, ненадання такої документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач при купівлі вищевказаного товару в договірні відносини з третіми особами, крім продавця, не вступав.

Також суд зазначає, що відповідачем в рішеннях про коригування митної вартості не було обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності впливають на митну вартість товару чи її складових.

Суд звертає увагу на те, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

У зв`язку із чим, суд вважає, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, суд не вбачає розбіжностей у наданих позивачем під час декларування документах.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, відповідач митну вартість визначив за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 року в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, у спірних рішеннях митний орган лише вказав номери та дати митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Щодо митної декларації від 24.12.2020 №UA305160/2020/82382 рівень митної вартості 10000 євро, яка була використана відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірних рішень, то суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірних рішень відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а опирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.

Разом з тим, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості.

Крім того, суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відповідно до частини третьої статті 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Враховуючи вищезазначене, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Отже, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості товарів за резервним методом визначення митної вартості здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 09.06.2021 № UA204120/2021/000188/1 та від 09.06.2021 № UA204120/2021/000187/2 є необґрунтованими та безпідставними, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, тому їх слід визнати протиправними та скасувати, а позов задовольнити.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29) .

Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 4540,00 грн., сплачений відповідно до платіжних доручень від 09.07.2021 №207, №208.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У пункті 269 Рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Як вбачається із доданих письмових доказів (договору про надання правничої допомоги №05/07/21-02 від 05.07.2021, акту від 07.07.2021 приймання-передачі наданих послуг згідно Договору про надання правничої допомоги №05/07/21-02 від 05.07.2021, рахунку-фактури №07/07/21-02 від 07.07.2021, платіжного доручення від 09.07.2021 №202) позивач сплатив Адвокатському об`єднанню "Преміум сервіс" кошти в загальній сумі 11000,00 грн на оплату правової допомоги, яка відповідно до рахунку-фактури №07/07/21-02 від 07.07.2021 складається з: надання правничої інформації, консультацій з питань правомірності винесення оскаржуваних рішень (2 год.) - 4000,00 грн, складання позовної заяви (3,5 год.) - 7000,00 грн.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Крім того, враховуючи вимоги статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Таким чином, з наведеної правової позиції слідує, що суд вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

На думку суду, заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною, а тому, враховуючи предмет спору, незначну складність справи та виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

При цьому, суд зазначає, що надання правничої інформації, консультацій з питань правомірності винесення оскаржуваних рішень, включається до витрат пов`язаних зі складанням адміністративного позову, охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду, а тому дані витрати повинен понести позивач.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути судові витрати в загальному розмірі 6540,00 грн., з них: судовий збір в сумі 4540,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 09 червня 2021 року №UA204120/2021/000188/1, від 09 червня 2021 року № UA204120/2021/000187/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, 104, ідентифікаційний код юридичної особи 43350097) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Криштоф" (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Даргомижського, 7, ідентифікаційний код юридичної особи 40461857) судові витрати у розмірі 6540 (шість тисяч п`ятсот сорок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я.Ксензюк