Рішення № 101637975, 03.12.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 року ЛуцькСправа № 140/9572/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправним та скасування рішення про перерахунок пенсії в частині зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із 82% до 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, під час перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Північно-Західного апеляційного господарського суду від 10 березня 2020 року №03-43/1554/20 та неврахування до стажу роботи судді, який дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду роботи на посаді прокурора; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із стажу роботи 21 рік 00 місяців 06 днів, та у розмірі 82% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 19 лютого 2020 року (з урахуванням фактично виплачених сум).

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказала, що з 16 грудня 2016 року їй призначено довічне грошове утримання з розрахунку 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, а пізніше згідно з рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року у справі №803/768/18 - у розмірі 82% грошового утримання судді. У зв`язку із зміною з 01 січня 2020 року розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, Північно-Західний апеляційний господарський суд видав довідку від 10 березня 2020 року про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Відповідач відмовився здійснювати їй перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі цієї довідки та рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі №140/13445/20 ГУ ПФУ у Волинській області було зобов`язано здійснити такий перерахунок з 19 лютого 2020 року. Це рішення суду відповідач виконав частково та перерахунок проведено тільки з 01 січня 2021 року та, до того ж, у розмірі 50% грошового утримання працюючого судді.

Позивач вважає зменшення стажу судді і відповідно відсоткового розміру довічного грошового утримання судді у відставці протиправним; такі дії ГУ ПФУ у Волинській області суперечать вимогам статей 19, 21, 22, 64, 126 Конституції України та статтям 135, 142 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VІІІ), рішенню Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020. На думку позивача, при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання його відсотковий розмір визначається з урахуванням вислуги років, при цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час первинного призначення щомісячного довічного грошового утримання. Проте відповідач протиправно встановив новий відсотковий розмір довічного грошового утримання та зменшив стаж судді у відставці, проігнорувавши рішення суду у справі №803/768/18.

З наведених підстав позивач просила позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнав (а.с.33-36). В обґрунтування цієї позиції вказав, що судові рішення, які набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених судом зобов`язань. На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року у справі №803/738/18 позивачу здійснено перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 82% грошового утримання судді, а на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі №140/13445/20 - перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Північно-Західного апеляційного господарського суду від 10 березня 2020 року №03-43/1554/20 з 19 лютого 2020 року.

Відповідач зауважив, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватись, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому. З дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 Закон №1402-VІІІ не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

При перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на виконання рішення суду у справі №140/13445/20 відсотковий показник щомісячного довічного грошового утримання позивача був визначений із врахуванням стажу роботи позивача та відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VІІІ. Враховуючи положення частини третьої статті 142 названого Закону, стаж позивача на посаді судді становить 17 років, тому щомісячне довічне грошове утримання має розраховуватися у розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

З урахуванням наведеного відповідач вважає, що немає законних підстав для проведення ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 82% суддівської винагороди, а тому просив відмовити у задоволенні позову.

Інші зави по суті справи від сторін не надходили.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 є суддею у відставці, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 16 грудня 2016 року, про що свідчить протокол від 23 грудня 2016 року №7654 (а.с.39).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року у справі №803/768/18 визнано протиправними дії Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо неврахування ОСОБА_1 до стажу роботи судді, який дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стажу роботи на посаді прокурора цивільно-судового відділу прокуратури Волинської області з 05 грудня 1995 року по 14 вересня 1998 року, старшого прокурора відділу організаційно-правового забезпечення прокуратури Волинської області з 15 вересня 1998 року по 19 травня 1999 року, старшого помічника прокурора Волинської області з питань статистики з 20 травня 1999 року по 30 листопада 1999 року, який становить 03 роки 11 місяців 23 дні; зобов`язано Луцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стаж на зазначених посадах та одночасно зобов`язано здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 82% суддівської винагороди, починаючи з 18 січня 2018 року, без обмеження граничного розміру.

ГУ ПФУ у Волинській області на виконання вказаного рішення суду провело перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 82% суддівської винагороди (а.с.40-41).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі №140/13445/20 зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 10 березня 2020 року №03-43/1554/20, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.

На виконання рішення суду у справі №140/13445/20 відповідачем проведено ОСОБА_1 перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50% суддівської винагороди, що підтверджується розрахунком від 12 січня 2021 року (а.с.42).

Позивач, вважаючи протиправним рішення ГУ ПФУ у Волинській області щодо зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із 82% до 50% суддівської винагороди, вказаної у довідці Північно-Західного апеляційного господарського суду від 10 березня 2020 року №03-43/1554/20, звернулася до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон №1402-VIII. Пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07 липня 2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №2453-VI), крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Положеннями частини першої статті 142 цього Закону передбачено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (частина друга статті 142 Закону №1402-VIII).

Згідно з частиною п`ятою статті 142 Закону № 1402-VIII пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Умови призначення та перерахунку пенсії визначені частинами третьою, четвертою статті 142 Закону №1402-VIII. Так щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді (частина третя); у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (частина четверта).

Відповідно до пункту частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Водночас, розділом ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так пунктом 22 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом. Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 1 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (пункт 23 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII).

Пунктом 24 розділу ХІІ розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII було установлено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року: для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Разом з тим, Законом України від 16 жовтня 2019 року №193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів та деяких законів України» щодо діяльності органів суддівського врядування», який набрав чинності 07 листопада 2019 року, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII.

Пунктом 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Поряд з тим рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 були визнані такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII зі змінами.

Конституційний Суд у вказаному рішенні зазначив, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 листопада 2013 року №10-рп/2013).

Таким чином, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесяти п`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом №1402-VIII.

У зв`язку з викладеним, Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у зразковій справі №620/1116/20.

Позивачу ОСОБА_1 , яка у відставку вийшла після набрання чинності Законом №1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до пункту 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону №1402-VIII було призначене з 16 грудня 2016 року у розмірі 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до Закону №2453-VI (протокол від 23 грудня 2016 року №7654), а на підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року у справі №803/768/18 - у розмірі 82% суддівської винагороди, тобто, додатково 2% за стаж роботи на посаді судді понад 20 років. Так рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року у справі №803/768/18 встановлено, що стаж роботи ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить понад 21 рік. У цей стаж підлягає зарахуванню стаж на посаді прокурора цивільно-судового відділу прокуратури Волинської області з 05 грудня 1995 року по 14 вересня 1998 року, старшого прокурора відділу організаційно-правового забезпечення прокуратури Волинської області з 15 вересня 1998 року по 19 травня 1999 року, старшого помічника прокурора Волинської області з питань статистики з 20 травня 1999 року по 30 листопада 1999 року, який становить 03 роки 11 місяців 23 дні.

Суд зауважує, що відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, питання стажу судді у відставці стосовно позивача у спорі з органом Пенсійного фонду України вирішено у судовому порядку. Розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданий 15 грудня 2016 року Рівненським апеляційним господарським судом (а.с.27) та прийнятий Вищою радою юстиції при розгляді заяви про відставку, не підлягає правовій ревізії відповідача, що вже було встановлено судовим рішенням.

За правовим висновком Верховного Суду, викладеним у рішенні від 16 червня 2020 року у зразковій справі №620/1116/20, у судді у відставці, який отримує щомісячне грошове утримання у розмірі, обчисленому згідно з положеннями Закону №2453-VI, наявне право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону №1402-VIII.

У рішенні від 27 вересня 2021 року у справі №580/585/21 (стосується зменшення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці при виконанні судового рішення про проведення перерахунку довічного грошового утримання з 19 лютого 2020 року) Верховний Суд зазначив, з 19 лютого 2020 року, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 у справі №2-р/2020, у позивача, якому довічне грошове утримання судді призначено відповідно до Закону №2453-VI, виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону №1402-VIII. Тобто, особи, яким щомісячне довічне грошове утримання призначено на підставі Закону №2453-VI, мають право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці у розмірі та у порядку, визначеному чинним на час здійснення такого перерахунку закону. У цій справі такими нормами є положення Закону №1402-VIII.

За висновком Верховного Суду у справі №580/585/21 Законом №2453-VI передбачалась інша формула обрахунку грошового утримання, зокрема, розміру суддівської винагороди та відсотків від неї для нарахування щомісячного довічного грошового утримання. Така відмінність полягає в тому, що Законом №2453-VI розмір довічного грошового утримання судді у відставці визначався у відсотках (80% і більше), виходячи із суддівської винагороди працюючого судді, зокрема з окладу у розмірі 15 мінімальних заробітних плат (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018), на відміну від положень Закону №1402-VIII, який передбачає сутнісно інші базові показники суддівської винагороди, виходячи з окладу працюючого судді, в даному випадку судді першої інстанції - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (стаття 135 Закону №1402-VIII), а також інший розмір довічного утримання судді у відставці 50% і більше від суддівської винагороди (частина третя статті 142 Закону №1402-VIII). Отже, оскільки чинним Законом № 1402-VIII передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї для нарахування щомісячного грошового утримання, то відсутні правові підстави для обрахунку щомісячного грошового утримання судді одночасно за складовими, які передбачені для різних формул обрахунку грошового утримання (розміру щомісячної суддівської винагороди) за Законом №1402-VIII, а розміру відсотку - за Законом №2453-VI. Зворотне зумовить неоднакове визначення розміру довічного грошового утримання суддів, що вийшли у відставку відповідно до Закону №2453-VI, та тих, які вийшли або вийдуть у відставку відповідно до Закону №1402-VIII. Вказане призведе до дискримінації останніх та суперечитиме положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів.

З урахуванням зазначених висновків Верховного Суду з 19 лютого 2020 року при вирішенні питання розміру щомісячного довічного грошового утримання та, відповідно, здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (у тому числі і позивача) необхідно керуватися положеннями статті 142 Закону №1402-VIII, які визначають, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У розглядуваній справі, здійснюючи позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі №140/13445/20, ГУ ПФУ у Волинській області здійснило перерахунок щомісячного довічного грошового утримання згідно з довідкою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 10 березня 2020 року №03-43/1554/20 у розмірі 50% суддівської винагороди, що підтверджується рішенням від 12 січня 2021 року №907640831130 (а.с.42). Водночас, відповідно до положень частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII у такому розмірі щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді за наявності стажу на посаді судді 20 років. Однак за розрахунком стажу судді, який дає ОСОБА_1 право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 15 грудня 2016 року, виданим Рівненським апеляційним господарським судом, цей стаж становить 21 рік 06 днів. Підстав для здійснення іншого розрахунку стажу судді немає.

Таким чином, враховуючи положення частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII та суддівський стаж позивача (21 рік 06 днів), з 19 лютого 2020 року щомісячне довічне грошове утримання позивача має розраховуватися, виходячи з розміру 52% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (50% за 20 років роботи та додатково 2% за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років). Підстави для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року у розмірі 82% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, відсутні.

Отже, відповідачем протиправно проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача з 19 лютого 2020 року в розмірі 50% суддівської винагороди.

Водночас суд зауважує, що визначення відсоткового значення довічного грошового утримання на підставі норм Закону №1402-VIII (50% і більше) не призводить до порушення прав позивача, оскільки за рахунок збільшення розміру суддівської винагороди згідно з довідкою Північно-Західного апеляційного господарського суду станом на 18 лютого 2020 року, що враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, значно збільшується сам розмір щомісячного довічного грошового утримання, який підлягає перерахунку відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII. Більше того, у заяві від 01 березня 2021 року до ГУ ПФУ у Волинській області позивач також вказала про наявність у неї права на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 52% суддівської винагороди (а.с.24).

Таким чином, враховуючи наведені вище норми чинного законодавства, фактичні обставини справи, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень при обранні належного способу захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 12 січня 2021 року №907640831130 про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 та зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 10 березня 2020 року №03-43/1554/20 в розмірі 52% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з 19 лютого 2020 року, та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області 12 січня 2021 року №907640831130 про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 10 березня 2020 року №03-43/1554/20 в розмірі 52% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з 19 лютого 2020 року (з урахуванням раніше виплачених сум).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк