Рішення № 101637690, 25.11.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 листопада 2021 р. Справа № 120/636/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2960 про скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до військової частини А2960 (далі – відповідач).

Відповідно до змісту позовних вимог позивач просить суд: скасувати наказ командира військової частини А2960 від 11.10.2018 №391 «Про результати службового розслідування щодо підполковника ОСОБА_2 », в частині притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в ході проведення службового розслідування за фактом переплати грошового забезпечення підполковнику ОСОБА_2 встановлено, що в період з квітня по вересень 2018 року підполковнику ОСОБА_2 проводилась виплата щомісячного грошового забезпечення. За даними обліку особового складу стройової частини військової частини А2960 підполковник ОСОБА_2 в період з квітня по вересень 2018 року вважався таким, що самовільно залишив військову частину, тому відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 не мав права на отримання щомісячного грошового забезпечення.

Як вказує позивач, за результатами службового розслідування його наказом №391 від 11.10.2018 притягнуто до матеріальної відповідальності на суму 36409,87 грн.

ОСОБА_1 вважає вищезазначений наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки зазначена переплата грошового забезпечення виникла в результаті не доведення відповідальною посадовою особою військової частини А2960 до фінансово - економічної органу (та до нього як начальника органу), наказу командира військової частини А2960 №131 від 27.04.2018 «Про результати проведення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини підполковником ОСОБА_2 », чим порушено п. 1.9 «Правил фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України», затверджених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280 (далі – Правила №280).

Окрім того, позивач звертає увагу, що під час проведення службового розслідування взагалі не взято до уваги той факт, що в аркуші доведення наказу командира військової частини А2960 від 27.04.2018 №131, підроблено особисті підписи посадових осіб частини (у тому числі ОСОБА_1 ). З огляду на зазначене, позивач вважає, що розслідування проведено з порушеннями вимог наказу Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України», відтак, наказом №391 від 11.10.2018 в частині притягнення ОСОБА_1 до відповідальності є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 01.02.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків останньої.

16.02.2020 року на адресу суду надійшла заява про поновлення строку звернення та витребування доказів.

Ухвалою суду від 19.02.2021 вирішено поновити строк звернення до суду, відкрити провадження у справі та здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного проводження без виклику сторін. Окрім того, вирішено за клопотанням позивача витребувати у військової частини А2960 належним чином завірену копію наказу командира військової частини А2960 від 27.04.2018 №131 "Про результати проведення службового розслідування" та копію наказу командира військової частини А2960 від 11.10.2018 № 391 "Про результати проведення службового розслідування щодо підполковника ОСОБА_2 " з усіма документами, що стали підставою для його прийняття, а також інформацію щодо доведення до відома ОСОБА_1 наказу від 27.04.2018 № 131.

16.04.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву та витребувані судом докази. У відзиві відповідач позовні вимоги заперечує та вказує, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про Статут Внутрішньої служби Збройних Сил України» помічник командира бригади з фінансово - економічної роботи - начальник фінансової служби зобов`язаний забезпечувати контроль за витрачанням коштів, додержанням фінансової дисципліни посадовими особами.

Згідно з Правилами №280, фінансова дисципліна - обов`язкове для всіх посадових осіб військової частини дотримання встановлених і діючих правил і норм ведення військового і фінансового господарства. «Положенням про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», затвердженим наказом Міністерства оборони України №300 від 16.07.1997, визначено, що начальник фінансової служби частини повинен забезпечувати зберігання доручених коштів та цінностей, здійснювати контроль за правильним, економним та господарськи-доцільним їх витрачанням посадовими особами частини, а також за дотриманням фінансової та штатно-тарифної дисципліни.

Ухвалою суду від 22.04.2021 вирішено здійснювати подальший розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 06.05.2021.

У судовому засіданні, 06.05.2021 вирішено оголосити перерву до 20.05.2021.

Ухвалою від 20.05.2021 відкладено розгляд справи на 05.07.2021.

05.07.2021 до суду надійшло клопотання позивача про призначення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою від 05.07.2021 зобов`язано ОСОБА_1 направити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи відповідачу та надати суду докази, які підтверджують останнє. Запропоновано військовій частині А2960 подати до суду письмові пояснення щодо клопотання позивача про призначення почеркознавчої експертизи. Судове засідання у справі відкладено на 22.07.2021.

20.07.2021 до суду надійшла заява позивача, до якої долучено докази направлення клопотання про призначення почеркознавчої експертизи відповідачу.

22.07.2021 ОСОБА_1 подано заяву про розгляд справи без його участі.

Ухвалою від 22.07.2021 задоволено клопотання позивача про призначення почеркознавчої експертизи. Вирішено призначити в адміністративній справі №120/636/21-а почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Вінниця, вул. Батозька, 1).

На вирішення почеркознавчої експертизи поставити наступні питання:

- чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у наказі № 131 від 27.04.2018 "Про результати службового розслідування" тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?;

- чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у наказі № 131 від 27.04.2018 "Про результати службового розслідування" під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?

Окрім того, даною ухвалою витребувано у військової частини А 2960 (підпорядкована та перебуває на забезпеченні у військовій частині А 1619) та зобов`язано надати суду оригінал наказу № 131 від 27.04.2018 "Про результати проведення службового розслідування" та оригінал особової справи ОСОБА_1 протягом 5-ти днів з моменту отримання відповідної ухвали суду. Судове засідання у справі відкладено на 16.08.2021.

16.08.2021 на електронну адресу суду надійшла заява відповідача, у якій військова частина А 2960 повідомляє, що особова справа капітана ОСОБА_1 була направлена до 31 окремого ремонтно-відновлювального полку (військова частина А1536) за вих. №768дск від 23.10.2018. Окрім того, представником відповідача на виконання вимог ухвали суду від 22.07.2021 до заяви додано наказ командира Військової частини А2960 (з адміністративно-господарської діяльності) від 27.04.2018 №131 та витяг із наказу командира Військової частини А2960 (по стройовій частині) від 05.11.2018 №273.

З огляду на зазначене, ухвалою від 16.08.2021 вирішено витребування у військової частини А 1536 (31 окремий ремонтно-відновлювальний полк) та зобов`язано надати суду оригінал особової справи ОСОБА_1 протягом 5-ти днів з моменту отримання відповідної ухвали суду. Судове засідання у справі відкладено на 15.09.2021.

20.08.2021 на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшов лист військової частини А2960 та оригінали витребуваних судом доказів.

15.09.2021 на виконання вимог ухвали від 16.08.2021, військовою частиною А 1536 надано суду оригінали наступних документів: роздавальна відомість №97, роздавальна відомість №103, роздавальна відомість №118, роздавальна відомість №119, роздавальна відомість №120, роздавальна відомість №131, договір №53 від 02.09.2021 року про закупівлю за державні кошти; рапорт майора ОСОБА_1 .

У судовому засіданні 15.09.2021, судом у відповідності з Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) здійснено відбір експериментальних зразків підпису ОСОБА_1 у положеннях сидячи та стоячи, які засвідчені судом.

Ухвалою від 15.09.2021 провадження справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А2960 про скасування наказу вирішено зупинити до одержання результатів почеркознавчої експертизи. Адміністративну справу №120/636/21-а вирішено передати до Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення почеркознавчої експертизи.

07.10.2021 на адресу суду надійшов рахунок №3465 від 04.10.2021 за проведення судової почеркознавчої експертизи.

08.11.2021 до суду надійшов висновок експертів від 05.11.2021 №6633/6634/21-21 Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою від 10.11.2021 поновлено провадження у даній справі та призначено судове засідання на 25.11.2021.

22.11.2021 до суду надійшло клопотання позивача про стягнення витрат за проведення експертизи в сумі 6933,00 грн. та відшкодування незаконно утриманих коштів з грошового забезпечення позивача у розмірі 22813,24 грн.

Суд зазначає, що клопотання позивача про відшкодування незаконно утриманих коштів з його грошового забезпечення у розмірі 22813,24 грн. фактично є клопотанням про збільшення позовних вимог.

Так, частиною 1 статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно частини 2 статті 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання.

Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Провадження по справі відкрито 19.02.2021, у свою чергу, клопотання в порядку статті 47 КАС України подано 22.11.2021.

З урахуванням зазначеного, заява про збільшення позовних вимог підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Окрім того, 22.11.2021 ОСОБА_1 подано заяву про розгляд справи без його участі.

25.11.2021 сторони у судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи.

Частиною 1 ст. 205 КАС України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України у разі неявки без поважних причин або без повідомлення причин неявки в судове засідання учасника справи, який був належним чином повідомлений про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Крім того, за змістом ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене та беручи до уваги достатність наявних у справі доказів, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд встановив таке.

Наказом командира військової частини А2960 (по стройовій частині) від 23.07.2018 №168, капітана ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини на посаду помічника командира батальйону з фінансово-економічної роботи – начальника фінансово-економічної служби 10 Окремого мотопіхотного батальйону 59 Окремої мотопіхотної бригади Оперативного командування «Південь» Сухопутних військ Збройних Сил України.

Наказом командира військової частини А2960 від 14.09.2018 №347 призначено службове розслідування з метою встановлення причин і умов, що сприяли виникненню переплати грошового забезпечення заступнику командира військової частини А2960 з тилу - начальнику тилу підполковнику ОСОБА_2 за час самовільного залишення ним військової частини, а також встановлення ступеня вини посадових осіб військової частини А2960, чиї дії або бездіяльність стали причиною виникнення даного правопорушення.

За результатами проведення службового розслідування щодо підполковника ОСОБА_2 командиром військової частини А2960 видано наказ від 11.10.2018 № 391. Зі змісту якого вбачається, що в ході проведення службового розслідування встановлено, що в період з квітня по вересень 2018 року підполковнику ОСОБА_2 зайво нараховано 38064,25 грн. При цьому, вказано, що помічник командира-начальник фінансової служби військової частини А2960 капітан ОСОБА_1 порушив вимоги наказу Міністерства оборони України №300 від 16.07.1997 «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України» в редакції від 26.07.2016 та наказу Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» в частині порядку виплати грошового забезпечення, нарахувавши кошти без наявності оновленого штату військової частини А2960, наказу про призначення на посаду та зарахувдння до списків особового складу військової частини А2960, підполковника ОСОБА_2 та витяг з наказу про присвоєння військового звання підполковнику ОСОБА_2 , що зумовило зайво нараховану суму 38064,25 грн. заступнику командира тилу військової частини А2960, підполковнику ОСОБА_2 .

Наказом від 11.10.2018 з помічника командира з фінансової служби-начальника фінансової служби військової частини А2960, капітана ОСОБА_1 , наказано вирахувати 36409,87 грн., зайво нараховані підполковнику ОСОБА_2 .

Позивач вважає наказ від 11.10.2018 №391 в частині притягнення його до матеріальної відповідальності протиправним та таким, що підлягає скасуванню, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначає правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби (далі - Закон №2232-XII).

Частиною 1 статті 2 Закону №2232-XII передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону №2232-ХІІ, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини другої пункту 3 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-ХІV (далі - Статут), порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються законами України, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

В силу пункту 16 Статуту кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Згідно з п. 26-27 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначає Закон України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019 №160-IX (далі - Закон № 160-IX).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону №160-ІХ, матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону №160-ІХ, підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 3 Закону №160-ІХ, умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: наявність шкоди; протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; вина особи в завданні шкоди.

Притягнення особи до матеріальної відповідальності за завдану шкоду не звільняє її від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, встановленої законами України.

Статтею 4 Закону №160-ІХ передбачено, що особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.

Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов`язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначено «Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України», затвердженим наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (далі – Порядок №608).

Відповідно до п. 7 Розділу І Порядку №608 службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог даного Порядку та положень Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі".

Пунктом 1 Розділу ІІ Порядку №608 визначені підстави проведення службового розслідування. Так, службове розслідування може проводитися, зокрема, з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

Службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).

Згідно з п. 1 Розділу VI Порядку №608, за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Водночас, ч. 1 ст. 14 Закону №160-ІХ визначено, що наказ командира (начальника) про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності може бути оскаржено старшому за службовим становищем командиру (начальнику) та/або до суду в порядку, передбаченому законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що керуючись Наказом Міністерства оборони України №608 від 21.11.2017 та розпорядженням першого заступника Начальника генерального штабу Збройних Сил України від 14.06.2011 №388 "Про застосування у Збройних Силах України Методичних вказівок щодо порядку накладення командирами (начальниками) дисциплінарних стягнень на військовослужбовців", заступником командира з морально-психологічного забезпечення військової частини А2960, капітаном ОСОБА_3 , для встановлення ступеня вини та покарання винних, згідно з наказом командира військової частини А2960 від 14.09.2018 №347, проведено службове розслідування, для встановлення причин та умов, що сприяли неправомірному нарахуванню та виплаті грошового забезпечення за період квітень-вересень 2018 року, заступнику командира військової частини А2960 з тилу, начальнику тилу, підполковнику ОСОБА_2 .

За результатами проведення такого службового розслідування прийнято оскаржуваний наказ від 11.10.2018 №391, яким позивача притягнено до матеріальної відповідальності за порушення вимог наказу Міністерства оборони України №300 від 16.07.1997 «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України» в редакції від 26.07.2016 та наказу Міністра оборони України №260 від 07.06.2018 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» в частині порядку виплати грошового забезпечення, нарахувавши кошти без наявності оновленого штату військової частини А2960, наказу про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини А2960, підполковника ОСОБА_2 та витягу з наказу про присвоєння військового звання підполковнику ОСОБА_2 , що зумовило зайво нарахувати суму 38064,25 грн. заступнику командира тилу військової частини А2960 підполковнику ОСОБА_2 .

Згідно з п. 3 «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 № 260, визначено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Водночас, позивач вважає даний наказ протиправним, адже наказ командира військової частини А2960 (з адміністративно-господарської діяльності) від 27.04.2018 №131, яким за фактом самовільного залишення військової частини, порушення ст.ст. 11, 40, 76 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, підполковника ОСОБА_2 зараховано в розпорядження командира військової частини А 2960 та знято з усіх видів забезпечення, не був доведений до відома ОСОБА_1 (тимчасово виконуючого обов`язки начальника фінансово-економічної служби військової частини А2960). Відтак, позивач вказує, що з вищезазначеним наказом він не ознайомлювався та не ставив свій особистий підпис на аркуші доведення наказу до відома.

З метою встановлення вищезезначених обставин, за клопотанням позивача, проведено почеркознавчу експертизу.

Так, відповідно до висновку експертів за результатами проведення судової технічної та почеркознавчої експертизи у адміністративній справі №120/636/21-а, підпис від імені ОСОБА_1 у наказі №131 від 07.04.2018 «Про результати службового розслідування», - виконаний не тією особою, від імені якої він зазначений, а іншою особою.

Відтак, результатами почеркознавчої експертизи підтверджено факт того, що ОСОБА_1 під підпис не був ознайомлений зі змістом наказу від 07.04.2018 №131, відтак, не був належним чином повідомлений про необхідність зняття з усіх видів забезпечення підполковника ОСОБА_2 .

При цьому, суд зазначає, що механізм фінансового забезпечення військових частин, кораблів, військових навчальних закладів, військових комісаріатів, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - військова частина), що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України визначено Правила організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280 (далі – Правила №280).

Так, відповідно до п. 1.9 Розділу І Правил №280 начальник штабу військової частини чи інша посадова особа, яка очолює підрозділ з обліку особового складу, забезпечує:

- підготовку проектів наказів командира військової частини щодо встановлення посадових окладів військовослужбовцям, тарифних ставок (розрядів) працівникам Збройних Сил України, оголошення вислуги років особовому складу, встановлення та виплати доплат, надбавок, винагород, одноразових видів грошового забезпечення та заробітної плати, преміювання військовослужбовців, працівників Збройних Сил України;

- своєчасне доведення встановленим порядком начальнику фінансового органу необхідних для розрахунків грошового забезпечення і заробітної плати даних про чисельність особового складу і проходження ним служби, завірених витягів наказів про прибуття і вибуття, переміщення, прийом та звільнення військовослужбовців (у день видання наказу), а також організовує перевірку відповідності розрахунково-платіжних відомостей на видачу грошового забезпечення та заробітної плати обліковим даним і штату (штатному розпису) військової частини.

Відтак, начальник штабу військової частини чи інша посадова особа, яка очолює підрозділ з обліку особового складу зобов`язана була надати позивачеві, як тимчасово виконуючому обов`язки начальника фінансово-економічної служби військової частини А2960, данні, які впливають на призначення грошового забезпечення військовослужбовцям.

Більш того, п. 4 наказу від 07.04.2018 №131 визначено, що останній необхідно довести до особового складу в частині, що його стосується.

При цьому, під час проведення службового розслідування ОСОБА_1 надавав пояснення, у яких вказав, що витягу з наказу про припинення виплати грошового забезпечення підполковнику ОСОБА_2 у зв`язку з самовільним залишенням ним військової частини А2960 до фінансово - економічної служби не надано. У свою чергу, про факт самовільного залишення військової частини підполковником ОСОБА_2 йому стало відомо випадково в усній розмові з військовослужбовцями у липні 2018 року.

Однак, відповідачем не враховано наявність вищезазначених обставин та протиправно притягнено позивача до матеріальної відповідальності у вигляді вирахування з грошового забезпечення ОСОБА_1 - 36409,87 грн.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що наказ командира військової частини А2960 від 11.10.2018 №391 «Про результати службового розслідування щодо підполковника ОСОБА_2 », в частині притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, суд звертає увагу відповідача, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 14 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» у разі скасування наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності стягнені з особи кошти та/або добровільно передане нею рівноцінне майно чи внесені кошти повертаються цій особі, про що видається відповідний наказ.

За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд дійшов висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

У відповідності з ч.ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то питання щодо стягнення витрат на сплату судового збору, судом не вирішується.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що позивачем понесено витрати пов`язані із залученням експерта.

Частиною 4 ст. 137 КАС України передбачено, що у випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 5 ст. 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

У відповідності до ст. 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Як вже зазначалось вище, ухвалою від 22.07.2021 задоволено клопотання позивача про призначення почеркознавчої експертизи. Вирішено призначити в адміністративній справі №120/636/21-а почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Вінниця, вул. Батозька, 1).

07.10.2021 від Вінницького відділення КНЛІСЕ надійшов лист від 04.10.2021, до якого долучено рахунок №3465 від 04.10.2021 про оплату вартості експертизи №6633/6634/21-21 на суму 6864,40 грн.

22.11.2021 позивачем надано квитанцію №35099377 від 19.10.2021 на суму 6864,40 грн., яка підтверджує оплату експертних послуг в сумі 6864,40 грн., згідно наданих Вінницького відділення КНЛІСЕ реквізитів.

08.11.2021 до суду надійшов висновок експертів за результатами проведення судової технічної та почеркознавчої експертизи №6633/6634/21-21 від 05.11.2021.

Враховуючи наведене, оскільки рішення у даній справі ухвалено на користь позивача, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на проведення експертизи у розмірі 6864,40 грн.

Керуючись статтями 73-77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 263, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини А2960 від 11.10.2018 №391 «Про результати проведення службового розслідування щодо підполковника ОСОБА_2 », в частині притягнення помічника командира з фінансової служби-начальника фінансової служби військової частини А2960, капітана ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань військової частини А2960 витрати на проведення експертизи у розмірі 6864,40 грн. (шість тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні сорок копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: військова частина А2960 (вул. 1-го Травня, 64, м. Гайсин, Вінницька область, 23700, код ЄДРПОУ 00046663).

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна