Рішення № 101637476, 30.11.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 листопада 2021 р. Справа № 120/10358/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Маслоід О.С.,

за участю:

секретаря судового засідання: Карпінської Т.В.

представника позивача: Савишена О.Б.

представника відповідача: Панасюка В.М.

представника третьої особи: Лукач Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданнів порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу:

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Міністерства оборони України (пр-т. Повітрофлотський, б. 6, м.Київ, 03168)

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Д.Галицького, б. 31, м.Вінниця, 21036)

про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Вінницького обласного військового комісаріату (далі - третя особа) про визнання протиправним та скасування рішення комісії відповідача з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум оформленого протоколом від 08.07.2021 року № 108 у зв`язку зі зміною групи інвалідності на вищу та зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачеві різницю між розміром раніше отриманої одноразової грошової допомоги при встановленні інвалідності ІІІ групи та розміром одноразової грошової допомоги, яка повинна виплачуватись при встановленні ІІ групи станом на 01.01.2020 року відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 з урахуванням виплачених сум.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 24.07.2020 року під час повторного огляду органами МСЕК його визнано особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, яке пов`язане із захистом Батьківщини довічно. На підставі цього позивач звернувся до Вінницького обласного військового комісаріату із заявою про здійснення доплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із зміною групи інвалідності, так як зміна відбулась протягом дворічного строку після первинного встановлення інвалідності. Заява позивача була скерована до відповідача. Останній, за наслідками ї розгляду, рішенням від 08.07.2021 року № 108 відмовив у здійсненні доплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку зі зміною групи інвалідності на вищу. Позивач з такою відмовою не погоджується та вважає протиправною, тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 02.09.2021 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 28.09.2021 року.

22.09.2021 року за вх. № 59957/21 третьою особою подано пояснення щодо позову, в яких останній зазначив, що на час первинного огляду 16.06.2015 року, коли органами МСЕК позивачеві встановлено 5% втрати працездатності внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби до дня встановлення ІІ групи інвалідності (24.07.2020 року) минуло понад два роки. Відтак, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі.

Цього ж дня за вх. № 59964/21 21 третьою особою подано клопотання про заміну третьої особи правонаступником - Вінницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

27.09.2021 року за вх. № 61101/21 відповідачем 1 надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він з позовними вимогами не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що не підлягають задоволенню. По суті спірних правовідносин пояснив, що оскаржуваним протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 08.07.2021 року № 108, позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що положеннями п. 4 ст. 16-3 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2013 року № 975 не передбачено можливості виплати Допомоги у разі зміни групи інвалідності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності. Оскільки між первинним встановленням інвалідності ІІІ групи та встановленням інвалідності ІІ групи минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі. Враховуючи наведене, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 28.09.2021 року представник третьої особи підтримав клопотання про заміну третьої особи правонаступником та просив задовольнити. Представник позивача та відповідача не заперечували проти задоволення цього клопотання. Ухвалою суду замінено Вінницький обласний військовий комісаріат на правонаступника - Вінницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Судове засідання відкладено на 13.10.2021 року.

04.10.2021 року за вх. № 63078 позивачем подано відповідь на відзив, в якій останній підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні 13.10.2021 року представники сторін надали пояснення по суті спірних правовідносин. Судове засідання відкладено на 30.11.2021 року.

22.10.2021 року за вх. № 68332/21 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в яких він заперечував проти доводів позивача та наголосив на тому, що у разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, заслухавши представників осіб, які приймають участь у справі, суд встановив наступне.

Позивача на підставі наказу командира військової частини польова пошта В4742 (по особовому складу) від 22.06.2015 року № 52-рс був звільнений у запас Збройних Сил України за підпунктом "є" (призвані на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період) п. 1 ч. 8 ст. 26 (які вислужили строки військової служби за контрактом) ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу".

Згідно наказу командира військової частини польова пошта В4742 (по стройовій частині) від 09.06.2015 року № 117 позивач був знятий зі всіх видів забезпечення, виключений зі списків особового складу та направлений для зарахування на військовий облік до Тростянецького ОРВК Вінницької області.

03.03.2017 року на підставі наказу командира військової частини польова пошта В4742 (по стройовій частині) від 03.03.2017 року № 15-рс позивач був звільнений у запас за пп. "ж" п. 1 ч. 8 ст. 26 (які вислужили строки військової служби за контрактом) ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу". Згідно наказу командира військової частини польова пошта В4742 (по стройовій частині) від 29.03.2017 року № 62 був знятий зі всіх видів забезпечення та виключений зі списків особового складу військової частини із 29.03.2017 року.

Протоколом засідання Військово-лікарської комісії Центрального регіону Міністерства оборони України по встановленню причинного зв`язку захворювання, поранень, контузій, травм, каліцтв від 22.04.2015 року № 109 позивачу встановлено поранення, виникнення якого пов`язане з виконанням обов`язків військової служби.

16.06.2015 року Вінницькою обласною медико-соціальною експертною комісією позивачу встановлено 5% втрати працездатності без встановлення інвалідності внаслідок поранення, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби (довідка про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 10 ААА №122249 від 16.06.2015 року.

Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №372195 від 11.10.2019 року позивачу встановлено первинно ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язані із захистом Батьківщини.

В подальшому позивач звернувся до Вінницького обласного військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного із захистом Батьківщини, яка була скерована до Міністерства оборони України.

Листом третьої особи від 28.12.2019 року № 12/3260 позивача повідомлено, що рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум оформленого протоколом від 05.12.2019 року № 174, позивачу відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.05.2021 року у справі № 120/1039/20-а, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2020 року, визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності з 11.10.2019 внаслідок захворювання пов`язаного із захистом Батьківщини, оформлене пунктом 27 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 05.12.2019 №174; зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності з 11.10.2019 внаслідок захворювання пов`язаного із захистом Батьківщини, в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та в Порядку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, з урахуванням проведених виплат.

Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 12ААВ № 015786 від 03.08.2020 року позивачеві встановлено ІІ групу інвалідності з 24.07.2020 року.

В подальшому позивач звернувся до третьої особи із заявою про виплату різниці одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням II групи інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного із захистом Батьківщини, яка була скерована до Міністерства оборони України.

Листом третьої особи від 05.08.2021 року за вих. № 9/3626 позивача повідомлено, що рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум оформленого протоколом від 08.07.2021 року № 108, позивачу відмовлено у призначенні та виплаті різниці одноразової грошової допомоги, з огляду на те, що групу інвалідності встановлено понад дворічний термін після встановлення ступеня втрати працездатності.

Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Приписами ч. 5 ст. 17 Конституції України обумовлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу".

Ст. 41 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Ч. 1 ст. 16 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

П. 4 ч. 2 ст. 16 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" врегульовано, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

П. "б" ч.1 ст. 16-2 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" унормовано, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (пп. 4 п. 2 ст. 16 цього Закону).

Ч. 2, 4 ст. 16-3 наведеного Закону передбачено, що у випадках, передбачених підпунктами 4 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов`язаним або резервістам.

Якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.

Ст. 16 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", визначено перелік осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

У відповідності з положеннями ч. 9 ст. 16-3 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми Закону, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25.12.2013 № 975, якою затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975), який врегульовує питання пов`язані з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

П. 3 Порядку 975 унормовано, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності-дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності-дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності.

Поряд з цим, відповідно до пп. 1 п.6 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осібна 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи.

П. 8 Порядку № 975 встановлено, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

Системний аналіз наведених норм доводить, що законодавством України передбачено право військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі у випадку встановлення під час повторного огляду згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи інвалідності, за умови, що встановлення вищої групи інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності відбулось протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або відсотку втрати працездатності.

Ключовим правовим питанням у даній справі є застосування до спірних правовідносин п. 4 ст. 16-3 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 8 Порядку 975.

Спір виник щодо права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку із встановленням йому під час повторного огляду вищої (ІІ) групи інвалідності з 24.07.2020 року

ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» було доповнено ст. 16-1, 16-2, 16-3, 16-4 Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» від 04.07.2012 № 5040-VI. Цей Закон набрав чинності 01.01.2014 року і застосовується до правовідносин, що виникли після 01.01.2014 року.

Так, відповідно до п. 4 ст. 16-3 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, що діяла з 01.01.2014 року, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Згодом, ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності з 01.01.2017 року) п. 4 ст. 16-3 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено абзацом другим такого змісту: «У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється».

Змістовно абз. 2 п. 4 ст. 16-3 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є конкретизацією правової норми, яка міститься в абзаці першому. Якщо в абзаці першому передбачено умови, коли здійснюється виплата допомоги, то абзац другий передбачає умови, за відсутності яких виплата допомоги не здійснюється.

Окрім того, абз. 2 п. 4 ст. 16-3 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлює обмеження дворічним строком не лише для зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності.

Обидві ці норми (абз. 1 та 2 п. 4 ст. 16-3 Закону) передбачають дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.

Зазначені правові норми є нормами прямої дії і поширюються на всіх військовослужбовців.

Щодо застосування наведених норм зроблено висновки судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду Верховного суду у постанові від 15.07.2020 року у справі № 240/10153/19.

Так, судова палата відступила від правових висновків, зроблених у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 року (справа № 295/3091/17), 21.06.2018 року (справа № 760/11440/17), 30.09.2019 року (справа № 825/1380/18) та інших, та дійшла такого висновку про застосування п. 4 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»:

(1) право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку із встановленням військовослужбовцю під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду;

(2) передбачені пунктом 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності застосовуються починаючи з 01.01.2014 року;

(3) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, незалежно від дати, коли їх встановлено вперше (до 01.01.2014 року чи після).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У цьому контексті суд вважає за необхідно роз`яснити, що суд за своєю правовою природою не є законодавчим органом влади, а від так не покликаний створювати норми права. Водночас, він є тим органом, який здійснює тлумачення норм права для правильного та раціонального їх використання та належного регулювання правовідносин. Тож, на переконання суду, зазначені вище положення слід застосовувати й стосовно правових позицій Верховного Суду. Адже останні покликані безумовно враховувати механізм застосування тих чи інших норм права з огляду на існування конкретних правовідносин та життєві обставини. Тож відступлення Верховним Судом від попередній своїх правових висновків є свідченням динамічності процедури регулювання правовідносин з урахуванням певних обставин. Тож керуванням саме останніми правовими позиціями Верховного Суду є пріоритетним та необхідним для вирішення спірних правовідносин у даній справі.

Застосовуючи цей висновок до обставин справи, суд звертає увагу на те, що повторний огляд, за наслідками якого позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності, відбувся 24.07.2020 року, а первинно позивачу встановлено 5% втрати працездатності без встановлення інвалідності внаслідок поранення, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби 16.06.2015 року. Оскільки між цими подіями минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.

Тож позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Що стосується вимоги позивача про скасування рішення комісії відповідача з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум оформленого протоколом від 08.07.2021 року № 108 у зв`язку зі зміною групи інвалідності на вищу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Аналіз вищенаведеної норми свідчить про безпосередній взаємозв`язок визнання протиправним акта індивідуальної дії та його скасування у повному обсязі чи частково. Більш того, друга вимога є похідною та залежною від першої. Адже внаслідок визнання акта індивідуальної дії протиправним, неминучим є його скасування в повному обсязі чи частково.

З огляду на те, що суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним рішення комісії відповідача з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум оформленого протоколом від 08.07.2021 року № 108 у зв`язку зі зміною групи інвалідності на вищу, відповідно позовна вимога про його скасування також не підлягає задоволенню, як похідна.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачеві різницю між розміром раніше отриманої одноразової грошової допомоги при встановленні інвалідності ІІІ групи та розміром одноразової грошової допомоги, яка повинна виплачуватись при встановленні ІІ групи станом на 01.01.2020 року відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 з урахуванням виплачених сум, суд зазначає наступне.

За змістом ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Водночас суб`єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб`єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Водночас з огляду на те, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії відповідача з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум оформленого протоколом від 08.07.2021 року № 108 у зв`язку зі зміною групи інвалідності на вищу залишено без задоволення, відповідно позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачеві різницю між розміром раніше отриманої одноразової грошової допомоги при встановленні інвалідності ІІІ групи та розміром одноразової грошової допомоги, яка повинна виплачуватись при встановленні ІІ групи станом на 01.01.2020 року відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 з урахуванням виплачених сум задоволенню не підлягають, як похідні.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі смерті, інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призначені на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року та ст. 2, 6, 73-77, 139, 241, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства оборони України за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум оформленого протоколом від 08.07.2021 року № 108 у зв`язку зі зміною групи інвалідності на вищу та зобов`язання Міністерства оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 різницю між розміром раніше отриманої одноразової грошової допомоги при встановленні інвалідності ІІІ групи та розміром одноразової грошової допомоги, яка повинна виплачуватись при встановленні ІІ групи станом на 01.01.2020 року відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 з урахуванням виплачених сум відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

Відповідач - Міністерство оборони України (пр-т. Повітрофлотський, б. 6, м.Київ, 03168)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Вінницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (вул. Д.Галицького, б. 31, м.Вінниця, 21036)

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 06.12.2021 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна